нефроптозу: першу, коли пальпується нижній полюс нирки; другу, коли пальпується вся нирка; третю, при якій нирка вільно зміщається в різних напрямках, може заходити за хребет на протилежну сторону і значно зміщатися вниз.

Пальпація застосовується також для дослідження сечового міхура. При значному скупченні в ньому сечі, особливо в осіб з тонкою черевною стінкою, сечовий міхур визначається над лобком у виді еластичного утворення, при різкому переповненні — з верхньою межею майже у пупка.

Деяке значення має визначення болючості при натисненні на поперек в області проекції нирок (реберно-хребетна точка в куті між XII ребром і довгими м'язами спини) і при пальпації по ходу сечоводу. Приблизним орієнтиром його проекції на передню черевну стінку можуть служити верхня (у краю прямого м'яза живота на рівні пупка) і нижня (перетинання біспінальної лінії з вертикальною лінією, що проходить через лонний горбок) сечовідні точки.

Перкусія.

Перкусія нирок у здорових людей не проводиться, тому що їх прикривають попереду петлі кишечнику, що дає тимпанічний звук. Лише при дуже різкому збільшенні нирок кишкові петлі будуть розсунуті в сторони, і тоді над областю нирок можна визначити тупий звук.

Набагато більше значення при дослідженні нирок має метод постукування. При цьому лікар кладе ліву руку на поперек хворого в зоні нирок, а пальцями або ребром долоні наносить по ній короткі і не дуже сильні удари. Якщо хворий при поколачуванні відчуває біль, симптом розцінюється як позитивний (симптом Пастернацького).

Рис. 7.9. Симптом поколачування.

Позитивний симптом Пастернацького визначається при сечокам`яній хворобі, паранефриті, запальному процесі у мисках, а також міозиті і радикуліті, що трохи знижує його діагностичну цінність.

Перкуторно можна визначити також притуплення над лобком від наповнення сечового міхура. Перкусію ведуть від пупка згори вниз по середній лінії, палець-плесимер кладуть паралельно лобку.

Лабораторні та інструментальні методи дослідження

Дослідження сечі дуже важливе для лікаря з метою постановки діагнозу і судження про перебіг захворювання.

Загальний клінічний аналіз сечі

Включає вимір кількості, визначення фізичних якостей, хімічного складу, вивчення мікроскопічної картини осаду.