000281655

3Повторення вивченого про м’який знак

—Пригадайте, що особливого про цю букву ви дізналися на по-

передньому уроці читання. (Буква ь (м’який знак) лише вказує на м’якість попереднього приголосного і не позначає ніякого звука.)

4Звуко-буквений аналіз слів півень, ведмідь

Учні читають з дошки слова, що подані вище, а потім роблять звукобуквений аналіз слів півень, ведмідь.

1)Усний звуко-буквений аналіз слова півень

—Чи зустрічався нам у грі той, хто двічі народився, у школі не вчився, а години знає? Хто це?

—Молодці, це півень. Зробимо усний звуко-буквений розбір цього слова. (На дошці висить плакат з алгоритмом звукобуквеного розбору.)

—Яке слово ми розбираємо? ([п′івен′])

—Скільки в слові складів? (Два: [пі-вен′])

—На який склад падає наголос? ([п′і])

—Які звуки ви чуєте? ([п′], [і], [в], [е], [н′])

—Полічіть їх. (5 звуків)

—Вимовте голосні звуки. ([і], [е])

—Скільки їх? (2 звуки)

—Вимовте приголосні звуки. ([п′], [в], [н′])

—Скільки їх? (3 звуки)

—Назвіть перший і останній звук. ([п’], [н′])

—Порівняймо їх. Вони глухі чи дзвінкі? ([п′] — глухий, [н′] —

дзвінкий) Тверді чи м’які? ([п’] — пом’якшений і [н′] — м’який)

—Як на письмі позначається м’якість звука [н′]? (М’якість звука [н′] на письмі позначається за допомогою букви ь.)

—Чи однакова кількість звуків і букв у слові? (Кількість звуків

ібукв у слові неоднакова, тому що букв більше, ніж звуків, на один.)

—Чи можна це пояснити? (Так, це можна пояснити тим, що буква ь не утворює ніякого звука, а лише пом’якшує попередній приголосний.)

—Отже, у слові півень 5 звуків і 6 букв. Воно має два склади, перший[п’і]—наголошений.Удругомускладієь,якийпом’якшує букву н.

2)Письмовий звуко-буквений аналіз слова ведмідь

—Бачу, ви чудово впоралися з нашим завданням. А зараз спробуймо скласти звукову модель слова-відгадки.

474 Усі уроки навчання грамоти. 1 клас. I семестр

2 Гра «Хто-хто в хатинці живе?»

— Візьміть зелений олівець і обведіть тварин, яких ви знайшли. (Діти обводять слова: собака, рись, лис, олень, бик, ведмідь, лань, півень, лось. А вчитель згодом виставляє малюнки із зображенням цих тварин на дошці.) Скільки тварин ви знайшли? (9) Щойно ми побували в гостях у цих звірят. І як вони всі там розмістилися? Адже хатинка їхня така маленька — на одному аркуші паперу її можна розмістити! Так, справді, ця хатинка азбучна, і в ній живуть букви, які можуть створити цілий світ життя!

VI. Робота з дитячою книжкою

1Підготовча бесіда. Словникова робота (луб’яний, крижаний)

—Пам’ятаєте казку про рукавичку? У тій хатинці також помістилося багато тварин, хоча вона й була зроблена з… простої тканини. А з чого ще може бути зроблена хатинка? (З цеглини, глини,

соломи, ракушняку, бетонних плит, дерева) А як ви вважаєте, чи можна побудувати хатинку з криги? Як ще можна назвати таку хатинку­ ? (Крижаною) А хто з вас знає, з чого побудована луб’яна­ ха-

тинка? (Так, вона зроблена з листяного дерева, а саме — з його вну-

трішньої частини кори.) Така хатинка, як жива істота,— зігріває взимку і дає прохолоду влітку. У ній приємно жити.

—Отже, луб’яний — це зроблений з внутрішньої частини кори,

акрижаний — зроблений із криги.

—Зараз я прочитаю казку, і ви дізнаєтеся, хто жив у луб’яній хатинці,ахто—вкрижаній,іщотрапилосязгероями.Аще—будь- те дуже уважні! У казці будуть зустрічатися тварини, що заховалися у нашій азбучній хатинці. Їх виділіть червоним кольором!

2Читання казки «Лисиця та заєць»

—Будьте уважні, заплющте очі й уявіть, що ви — герой цієї казки! Подумайте, що б ви зробили на його місці? Не забудьте виді-

лити (показує червоний олівець) й інших героїв казки!

Учитель виразно читає казку «Лисиця та заєць».

3Бесіда за змістом прочитаного

—Чи сподобалася вам казка? А про що вона? (Казка про те, як лисиця вигнала зайця з його хатинки, і про те, як тварини допомагали повернути хатинку зайчикові.) Діти, як сталося так, що лисиця вигнала зайчика з його хатинки? У лисички не було своєї хатинки? (Жили собі заєць та лисиця. Кожен з них мав свою хатинку: у зайчика — луб’яна, а в лисички — крижана. Та прийшла весна й лисиччина хатинка cтекла водою, бо вона була зроблена з криги. І лисичка залишилася без хатинки. От і вирішила попро-

ситися до зайчика в гості переночувати. І вигнала зайчика

зхати.) І що зробив зайчик? (Зайчик пішов геть і плакав.) Як по-

чувався зайчик? Хто уявив себе на місці зайчика? (Діти розповіда-

ють про свої почуття, про те, як їм (в образі зайчика) було тяж-

ко, важко й образливо.) Чи допоміг хто-небудь зайчикові у його біді? (Так, це був півник.) А хто перший прийшов на допомогу зай-

чикові? (Це був собака.) Що зробив собака? (Він загавкав і спробував вигнати лисицю геть, та після слів лисиці, дуже злякався за себе й утік.) Кого зустрів зайчик потім? (Ведмедя) Як ви уявили собі його? (Громіздкий,бурий,звеликоюпащею) І що сталося? (Учні переказують сюжет казки.) Хто зустрівся далі на шляху зайчика? (Бик. Діти діляться своїми враженнями про бика.) Такі великі,

сильні звірі! А бояться маленької хитрої лисички. Кого ж зустрів зайчик далі? (Півника) Яким ви уявили собі півника? (Діти розпо-

відають свої уявлення.) Що зробив півник? (Налякав лисицю. Він лапами затупотів, крилами залопотів.) Хто пам’ятає, що сказав півник лисичці? («Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди лисице геть!») Чи довго прийшлося півнику кричати? (Ні, тричі.) Коли півник крикнув перший раз, що зробила лисиця? (Вона крикнула: «Взуваюся».) На другий раз? («Одягаюся».) А на третій раз? (Діти діляться уявленнями про те, як лисиця вибігала, як вона почувалася.) Як ще наля-

кав півник лисицю? (Махнув косою.) Чи став півник другом зайчи-

кові? (Так, і вони стали разом жити в луб’яній хатинці.)

—Діти, як ви гадаєте, чому півнику вдалося вигнати лисицю

зхатинки зайчика? (Він був мудрим, розумним і хоробрим.) Що б

ви зробили на місці лисички, якби ваша хатинка розтала? (Відповіді учнів.) Бачите, як по-різному могла б вчинити лисичка. Тоді б вона нікого не скривдила і ніхто б її не виганяв.

— А як ви гадаєте, чого казка нас вчить? (Нікого не ображати.

Бути чесними, хоробрими і кмітливими.) Чи відоме вам при­ слів’я: «І на хитру лисицю капкан знайдеться»? Як ви гадаєте, це прислів’я підходить до цієї казки і чому? (Діти співвідносять прислів’я з казкою і висловлюють свої думки.)

4Ознайомлення з книжкою «Пшеничний колосок» (казки слов’янських народів)

—А ви знаєте, хто автор нашої казочки? Так, це народна казка. Якому народові вона належить? Правильно, російському. Це народна російська казка. У цій книжечці ви можете зустріти казки слов’янських народів: російського, словацького та білоруського. Давайте з вами розглянемо цю книжечку. Що ви бачите на обкладинці? (Курочку, гуся й індика, зерно) Бачите, у цій книжечці ви можете ознайомитися ще й із казкою «Пшеничний колосок». Давайте розглянемо, що ж там всередині? Розгортаємо її на другій сторінці. І що ми бачимо? Що це за казка? Так, це саме та казка, яку ми почули на уроці. Бачите, за малюнками ви тепер зможете своїм батькам, молодшим сестрам, братикам розповісти цікаву казочку. Гортаємо сторінки. Яка цікава книжечка! Ось словацька казочка — «До сонечка на гостину». Цікаво, про що там? А ось іще одна казочка (сторінка 13), упізнаєте? Так, це білоруська казка «Пшеничний колосок». Її назву ми бачили на обкладинці.

—А що в кінці книжечки? На сторінці 19 — зміст. У ньому зазначено, які казки є у цій книжечці й на якій сторінці їх можна знайти. Зручно? Куди ви спершу будете дивитися, якщо вам потрібно буде знайти якийсь твір? (У зміст книжки) А що ми можемо дізнатися з останньої сторінки обкладинки? (Тут ми бачимо цікаві завдання для дітей, які прочитали усі казки цієї книжечки. А також можемо дізнатися, що це за книжечка, хто художник, упорядник, у якому році вона вийшла.)

VII. Підсумок уроку

—Чим відрізняється буква ь (м’який знак) від інших вивчених букв? (Вона не позначає ніякого звуку, а лише вказує на м’якість попереднього приголосного.)

—З якою казкою ми сьогодні ознайомилися? («Лисиця та Заєць»)

—Яка ж подія сталася у казці? (Лисичка вигнала зайчика

зйого хатинки.)

II.Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів

—До нас прилетіла маленька сіренька пташка. (Учитель де-

монструє іграшку-пташку.) Як її звати? (Соловей) Бачите, він щось тримає у дзьобі? Це лист! Зараз подивимось, що там? (Учи-

тель бере листа у соловейка й зачитує.) «Шановні учні! Запрошу-

ємо вас до нашого казкового лісу! Там на вас чекають зачаровані звірі, птахи й незвичайні рослини! А чому вони зачаровані ви дізнаєтесь лише тоді, коли дістанетесь лісу!» Чи готові ви подорожувати? (Готові) Щоб нам дістатися чарівного лісу, треба знати правила подорожі! А для цього необхідно виконати ряд завдань! Спершу визначимо, як можна потрапити до чарівної країни лісу!

1 Бесіда за матеріалами уроку читання

Завдання 1. Подивіться уважно на малюнки і скажіть, що там зо­ бражено: а) дельтаплан; б) літак; в) крило; г) повітряна кулька; д) килим-літак.

Учитель пише на дошці слова: дельтаплан, літак, крило, кулька, килим-літак.

—Що спільного між цими словами? (Всі вони означають «по-

літ», «рух у повітрі», й мають спільну літеру л («ел»), що позна-

чає звуки: [л], [л′].) У яких словах звук [л] твердий? (Крило, ки-

лим) А в яких м’який? (Дельтаплан, літак, кулька) А зараз будьте уважні! Який звук у цих словах (дельтаплан, літак, кулька.) пом’якшує приголосний [л]? Правильно, це голосний звук [і]. А що робить м’який знак? Який звук він утворює? (М’який знак — єди-

на буква в алфавіті, яка самостійно не позначає ніякого звука,

авживається тільки для позначення м’якості попереднього приголосного на письмі.)

—Молодці! Із першим завданням ви вправно впоралися! Тому кожен з вас отримує квиток до лісу! (Учитель роздає «квитки» —

картки 10 × 10 см, із зображенням журавля.)

2 Гра «Знайди слово до моделі»

На кожну парту вчитель кладе конверт з маркою із зображенням журавля.

Завдання 2

— Подивіться, на крилах якого птаха ми полетимо? (Так, наша подорож почнеться на могутніх крилах птаха-легенди — журав-

ля!) Але крила у нього не такі сильні й могутні, щоб донести нас аж до лісу. Тому ми повинні допомогти йому в цьому, з’єднавши слова

з відповідною звуковою схемою. (У конвертах учні знаходять сло-

ва і звукові моделі до них, які розкладають на парті.)

Учні кожної парти працюють окремо. Діти, які виконали завдання, підводять руки.

день →

льод →

пеньок →

кулька →

III.Повідомлення теми і завдань уроку

—Певно, ви вже здогадалися, з якою буквою ми будемо працювати! Так, це м’який знак! Але він не один, а разом з подружкою. Як її звуть, ви дізнаєтесь із загадки.

Чим закінчується літо, починається осінь? (Буквою о)

—Звичайно, його подружка — це буква о! Вони полюбляють ходити разом. У яких словах ви щойно їх зустріли? (Льод, пеньок)

—Отже, сьогодні ми будемо вчитися гарно й правильно писати буквосполучення ьо як окремо, у складах, так і в словах, і в невеличких реченнях.

Спостереження за зміною слів зі зміною однієї букви

—Спершу знайдемо слова, що містять буквосполучення ьо.

Уцьому нам допоможуть слова льод, пеньок. Візьмемо слово льод. Замініть останню букву. Яке слово вийшло?

Так, з льоду, твердої замерзлої води, можна створити польову квітку з синіми пелюстками, що зветься льон. Треба лише змінити букву д на н. (Учитель виставляє малюнки з зображенням льоду, льону.)

—А ще «шматочок застиглої води», «польову квітку» можна перетворити на … спеціально обладнану яму зі східцями для зберігання продуктів, переважно овочів і фруктів. Здогадалися, що це?

Так, це погріб, або льох.

На дошці вчитель записує слова: льод → льон → льох.)

—Аякісловаможнаутворитизісловапеньок?Як?(Можнаутво-

рити слова деньок, опеньок. У першому випадку ми змінили букву п на д, а в другому — ми додали букву о й утворилася назва гриба.)

—Наша робота зміцнила крила журавля, дала йому сили, і тепер він готовий до польоту!