- •Передмова
- •1.Криза у вітчизняній вищій школі і можливості дисципліни „фізичне виховання” у її подоланні
- •1.1.Міжнародні рейтинги вищої освіти і проблеми сучасного
- •Критерії та індикатори визначення провідних університетів
- •Кількість кращих університетів в різних країнах
- •1.2.Про особливості подальших досліджень за темою професійно-прикладної фізичної підготовки у вищих навчальних закладах
- •1.3.Болонський процес і майбутнє вузівського
- •2.Особа студента, його вчення і креативна валеологія
- •2.1. Поняття про вчення студента
- •2.2. Поняття про креативну валеологію
- •2.3. Обгрунтування проблеми креативної валеології
- •3.Організаційно-методичні умови вдосконалення фізичного виховання студентів
- •3.1.Проблеми формування культури фізичної в системі вищої освіти
- •3.2.Категорії фізичної культури людини та критерії її оцінки
- •3.3. Навчальна дисципліна „фізичне виховання”: вимоги до концепції її розвитку в сучасній україні
- •4.Теоретико-методологічні основи концепції непрофесійної фізкультурної освіти
- •4.1.Культурно-історичні витоки концепції непрофесійної фізкультурної освіти
- •4.2.Значеня принципу epimelia для непрофесійної фізкультурної освіти
- •4.3.Суть і значення „фізичної освіти” п.Ф. Лесгафта
- •5.Сутність концепції непрофесійної фізкультурної освіти
- •5.1.Теоретичні основи концепції непрофесійної
- •Фізкультурної освіти
- •Жт - жб
- •5.2.Використані онтологічні картини
- •Фактори, що впливають на здоров’я людини (за м.О. Красулею, 74, с.164)
- •6.Освіта і фізична культура особи
- •6.1.Визначення поняття „освіта людини” і непрофесійна фізкультурна освіта
- •Таблиця 4. Відповіді студентів про їхнє матеріальне становище (за ж.В. Пузановою)
- •6.2. До визначення поняття „фізична культура”
- •7.Сутність явища непрофесійної фізкультурної освіти
- •7.1.До визначення поняття „непрофесійна фізкультурна освіта”
- •(„Виробництво” фахівця в системах освіти)
- •7.2.Зміст непрофесійної фізкультурної освіти
- •8.Фізкультурна діяльність, будівництво власного здоров’я і рекреація
- •8.1.Поняття „фізкультурна діяльність”
- •8.2.Поняття „будівництво власного здоров’я”
- •8.3.Поняття „рекреація людини”
- •9.Обгрунтування інноваційної педагогічної технології непрофесійної фізкультурної освіти студентів, звільнених від практичних занять з „фізичного виховання”
- •9.1 Порівняльна характеристика сучасних інноваційних технологій фізичного виховання студентів з послабленим здоров’ям
- •9.2 Модель інноваційної технології непрофесійної фізкультурної освіти студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”
- •Особливості нфо студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”
- •Характеристика структури стратегії досягнення здоров'я особистості (за а. В. Магльованим [70])
- •Зміст рейтингової системи оцінювання успішності студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, на прикладі першого курсу навчання у нгу, 1 семестр, 1 модуль
- •Зміст рейтингової системи оцінювання успішності студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, на прикладі першого курсу навчання у нгу, 2 семестр, 2 модуль
- •Післямова
- •Використана література
- •Модуль 2 «Залучення до системи самостійних фізкультурно-оздоровчих занять і системи самоконтролю».
- •Модуль 3 «Вдосконалення системи самостійних фізкультурно-оздоровчих занять та отримання оздоровчого ефекту від них».
- •Модуль 4 «Подальше формування фізкультурно-діяльної особистості і будівничого власного здоров'я студента та випускника вишу».
- •Алгоритм організації самостійних фізкультурно-оздоровчих занять студентів з послабленим здоров’ям за «програмою 100 хвилин»
- •С и с т е м а рейтингового оцінювання успішності студентів нгу, звільнених від відвідування практичних занять з „Фізичного виховання” на і семестр
- •С и с т е м а
- •Рейтингового оцінювання успішності студентів нгу, звільнених від
- •Відвідування практичних занять з „Фізичного виховання”
- •На іі, ііі, іv семестр
- •Суб’єктивна оцінка стану здоров'я та готовність до управління ним уважаемый студент!
- •А н к е т а
- •Для визначення біологічного віку досліджуваного контингенту використовувалась методика в. П. Войтенка, яка включала наступну батарею тестів
- •Методика „Ціннісні орієнтації” м. Рокіча
- •Діагностика рівня соціальної фрустрації л. І. Вассермана (модифікація в. В. Бойка)
- •Методика диференціальної діагностики депресивних станів в. Зунге (модифікована т. І. Балашовою)
- •Тест „Нервово-психічна адаптація” (нпа)
- •Методика „Особистісна шкала виявлення тривожності” Дж. Тейлора (модифікація в. Г. Норакідзе)
Тест „Нервово-психічна адаптація” (нпа)
Для проведення оцінки психічного стану застосовувався розроблений в Психоневрологічному науково-дослідницькому інституті ім. В. М. Бехтєрєва „Тест нервово-психічної адаптації” (автор І. Н. Гурвіч, 1992). Цей тест направлений на виявлення у досліджуваних однієї з п’яти груп психічного здоров’я:
І група – здорові;
ІІ група – майже здорові зі сприятливими прогностичними ознаками;
ІІІ група – майже здорові з несприятливими прогностичними ознаками (перед патологія);
ІV група – легка патологія;
V група – явна патологія.
Тест опитувальника складається з 26 тверджень, які необхідно продовжити одним з чотирьох варіантів, кожному з котрих відповідає якийсь бал. Обробка бланку зводиться до підрахунку загальної суми балів. Розподіл по групам психічного здоров’я здійснюється наступним чином:
І група – сума балів менше 10;
ІІ група – 11 – 20 балів;
ІІІ група – 21 – 30 балів;
ІV група – 31 – 40 балів;
V група – більше 40 балів.
Інструкція: В даній анкеті представлені явища, якими, як правило, психіка людини відповідає на важкі життєві переживання. Уважно прочитайте та відмітьте, будь ласка, в реєстраційному бланку їхню характеристику.
це явище є і було завжди – 4;
є вже тривалий час – 3;
з’явилось останнім часом – 2;
було в минулому, але зараз немає – 1;
немає і не було – 0.
1.Безсоння, розлад сну.
2.Відчуття, що оточуючі люди відносяться до мене вороже.
3.Головні болі.
4.Зміни настрою без видимих причин.
5.Побоювання темряви.
6.Відчуття, що Ви стали гірше за інших.
7.Плаксуватісь та схильність до сліз.
8.Відчуття „грудки” в горлі.
9.Побоювання висоти.
10.Швидка втомлюваність, відчуття втоми.
11.Невпевненність в собі, у своїх силах.
12.Сильне відчуття провини.
13.Побоювання з приводу можливого розвитку тяжкої хвороби.
14.Острах знаходитись одному у приміщенні або на вулиці.
15.Побоювання почервоніти „на людях”.
16.Труднощі у спілкуванні з людьми.
17.Безпричинний, необґрунтований страх за себе, за інших людей, побоювання будь-яких ситуацій.
18.Тремтіння рук, ніг, усього тіла.
19.Неспрможність стримувати прояв своїх почуттів.
20.Знижений, поганий або подавлений настрій.
21.Прискорене серцебиття.
22.Безпричинна, необґрунтована тривога, передчуття, що може трапитись щось погане, неприємне.
23.Байдужість до всього оточуючого.
24.Підвищена дратівливість, запальність.
25.Підвищена пітливість.
26.Відчуття загальної слабкості, в’ялості.
Додаток Л.
Методика „Особистісна шкала виявлення тривожності” Дж. Тейлора (модифікація в. Г. Норакідзе)
Інструкція: Вам пропонується відповісти на 60 питань, стосовно різних сторін Вашого життя. Поряд з номером питання поставте позначку „+”, якщо Ви згодні з твердженням, якщо ні – „-”. Відповідайте швидко, не замислюючись над питаннями.
1.Я можу працювати довго, не втомлюючись.
2.Я завжди виконую свої обіцяння, незважаючи це зручно мені чи ні.
3.Зазвичай руки та ноги в мене теплі.
4.В мене рідко болить голова.
5.Я впевнений у своїх силах.
6.Очікування мене нервує.
7.Інколи, мені здається, що я ні на що не спроможний.
8.Зазвичай я відчуваю себе щасливим.
9.Я не можу зосередитись на чомусь одному.
10.У дитинстві я завжди негайно виконував усе, що мені доручали.
11.Раз на місяць або частіше у мене буває розлад шлунку.
12.Я часто ловлю себе на тому, що мене щось тривожить.
13.Я гадаю, що я не більш нервовий, аніж більшість інших людей.
14.Я не занадто сором’язливий.
15.Життя для мене майже завжди пов’язане з великим напруженням.
16.Інколи буває, що я розмовляю про речі, на яких не розбираюсь.
17.Я червонію не раніше, ніж інші.
18.Я часто втрачаю настрій із-за дрібниць.
19.Я рідко спостерігаю у себе серцебиття або задишку.
20.Не всі люди, яких я знаю, мені подобаються.
21.Я не можу заснути, якщо мене щось тривожить.
22.Зазвичай я спокійний, і мене не легко засмутити.
23.Мене часто мучать нічні кошмари.
24.Я схильний сприймати усе занадто серйозно.
25.Коли я нервуюсь, у мене підсилюється пітливість.
26.У мене неспокійний та переривчастий сон.
27.В іграх я волію вигравати, ніж програвати.
28.Я більш чутливий, аніж більшість інших людей.
29.Інколи нескромні жарти викликають в мене сміх.
30.Я хотів би бути задоволений своїм життям, як можливо задоволені інші.
31.Мій шлунок мене дуже турбує.
32.Я постійно заклопотаний своїми службовими обов’язками.
33.Я пильно відношусь до деяких людей, хоча знаю, що вони не можуть причинити мені шкоди.
34.Мені інколи здається, що переді мною накопичуються такі труднощі, які я не можу здолати.
35.Я легко ніяковію.
36.Часом я стаю настільки збудженим, що це заважає мені заснути.
37.Я стараюсь ухилятися від конфліктів.
38.У мене бувають приступи нудоти та блювання.
39.Я ніколи не запізнювався на побачення чи роботу.
40.Часом я відчуваю себе некорисним.
41.Час від часу у мене виникає бажання накричати.
42.Майже завжди я відчуваю тривогу у зв’язку з чимось.
43.Мене турбують можливі невдачі.
44.Я часто боюся, що почервонію.
45.Нерідко мене охоплює відчай.
46.Я нервова і легко збуджувана людина.
47.Я часто спостерігаю, що мої руки тремтять, коли я намагаюсь щось зробити.
48.Майже завжди я відчуваю відчуття голоду.
49.Мені не вистачає впевненості у собі.
50.Я легко пітнію навіть у прохолодні дні.
51.Я часто думаю про речі, які не варто розповідати іншим.
52.У мене дуже рідко болить живіт.
53.Я вважаю, що мені дуже важко зосередитись на роботі.
54.У мене бувають періоди такого різкого занепокоєння, що я не можу довго всидіти на одному місці.
55.Я завжди відповідаю на листи відразу, як прочитаю їх.
56.Я легко засмучуюсь.
57.Я майже ніколи не червонію.
58.У мне менше різних страхів, аніж у моїх друзів та знайомих.
59.Інколи я відкладаю на завтра те, що слід зробити сьогодні.
60.Зазвичай я працюю з великою напругою.
В один бал оцінюються відповіді „Так” на твердження № 6, 7, 9, 11, 12, 13, 15, 18, 21, 23, 24, 25, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 40, 42, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 54, 56, 60 та відповіді „Ні” на № 1, 3, 4, 5, 8, 14, 17, 19, 22, 39, 43, 52, 57, 58.
Рівень неправди визначається кількістю збігу відповідей досліджуваного з ключем: відповіді „Так” на твердження 2, 10, 55, відповіді „Ні” на твердження 16, 20, 27, 29, 41, 51, 59. Максимальна оцінка по шкалі неправди складає 10 балів, чим ближчою до неї є оцінка, тим більш вірогідно можна говорити про невідвертість досліджуваного (більше 5 балів тест не обробляється).
Оцінка результатів:
- 40 – 50 балів – дуже високий рівень тривожності;
- 25 – 39 балів – високий рівень тривожності;
- 15 -24 балів – середній рівень з тенденцією до високого;
- 5 – 14 балів – середній рівень з тенденцією до низького;
- 0 – 4 бала – низький рівень тривожності.
Додаток М.
Тест смисло-життєвих орієнтацій за Д. А. Леонтьєвим (СЖО)
Використаний тест є адаптованою версією тесту „Мета в житті” (Purpose-in-Life Test, PIL), Джеймса Крамбо та Леонардо Махоліка. Методика була розроблена авторами на основі теорії прагнення до смислу та логотерапії Віктора Франкла. „Мету в житті”, яку діагностує методика, автори визначають як переживання онтологічної значущості життя.
Оригінальна методика в її остаточному варіанті являє собою набір з 20 шкал, кожна з яких сформульована як твердження з закінченням, що роздвоюється: два протилежні варіанти закінчення задають полюси оціночної шкали, між якими можливі сім градацій переваги. Випробуваним пропонується обрати найбільш підходящу з семи градацій і підкреслити чи обвести відповідну цифру. Обробка результатів зводитися до підсумовування числових значень для всіх 20 шкал і перекладу сумарного балу в стандартні значення (процентилі). Висхідна послідовність градацій (від 1 до 7) чергується у випадковому порядку з низхідною (від 7 до 1), причому максимальний бал (7) завжди відповідає полюсу наявності мети в житті, а мінімальний бал (1) - полюсу її відсутності.
Ключі за шкалою тесту СЖО.
Для підрахунку балів необхідно перевести зазначені випробуваним позиції на симетричній шкалі 3210123 в оцінки по висхідній або низхідній асиметричній шкалі за наступним правилом:
У висхідну шкалу 1 2 3 4 5 6 7 переводяться пункти 1, 3, 4, 8, 9, 11, 12, 16, 17.
У низхідну шкалу 7 6 5 4 3 2 1 переводяться пункти 2, 5, 6, 7, 10, 13, 14, 15, 18, 19, 20.
Ось приклад перекладу відповідей на перші п'ять пунктів тесту у оцінки за асиметричним шкалами:
3210123 → 3
3 2 1 0 1 2 3 → 1
3210123 → 4
3210123 → 5
3 2 1 0 1 23 → 2
Після цього підсумовуються бали асиметричних шкал, що відповідають позиціям, які зазначено випробуваним.
Загальний показник ОЖ - всі 20 пунктів тесту;
Субшкала 1 (Цілі) - пп. З, 4, 10, 16, 17, 18.
Субшкала 2 (Процес) - пп. 1, 2, 4, 5, 7, 9.
Субшкала 3 (Результат) - пп. 8, 9, 10, 12, 20.
Субшкала 4 (Локус контролю-Я) - пп. 1, 15, 16, 19.
Субшкала 5 (Локус контролю-життя) - пп.7, 10, 11, 14, 18,19.
Норми, необхідні для оцінки результатів, наведені в таблиці.
Таблиця. Середні та стандартні відхилення субшкал і загального показника ОЖ (N=200осіб).
Шкала |
Чоловіки |
Жінки | ||
|
|
|
|
|
1-Мета |
32,90 |
5,92 |
29,38 |
6,24 |
2-Процес |
31,09 |
4,44 |
28,80 |
6,14 |
3-Результат |
25,46 |
4,30 |
23,30 |
4,95 |
4-ЛК-Я |
21,13 |
3,85 |
18,58 |
4,30 |
5-Лк-життя |
30,14 |
5,80 |
28,70 |
6,10 |
Загальний показник ОЖ |
103,10 |
15,03 |
95,76 |
16,54 |