- •Передмова
- •1.Криза у вітчизняній вищій школі і можливості дисципліни „фізичне виховання” у її подоланні
- •1.1.Міжнародні рейтинги вищої освіти і проблеми сучасного
- •Критерії та індикатори визначення провідних університетів
- •Кількість кращих університетів в різних країнах
- •1.2.Про особливості подальших досліджень за темою професійно-прикладної фізичної підготовки у вищих навчальних закладах
- •1.3.Болонський процес і майбутнє вузівського
- •2.Особа студента, його вчення і креативна валеологія
- •2.1. Поняття про вчення студента
- •2.2. Поняття про креативну валеологію
- •2.3. Обгрунтування проблеми креативної валеології
- •3.Організаційно-методичні умови вдосконалення фізичного виховання студентів
- •3.1.Проблеми формування культури фізичної в системі вищої освіти
- •3.2.Категорії фізичної культури людини та критерії її оцінки
- •3.3. Навчальна дисципліна „фізичне виховання”: вимоги до концепції її розвитку в сучасній україні
- •4.Теоретико-методологічні основи концепції непрофесійної фізкультурної освіти
- •4.1.Культурно-історичні витоки концепції непрофесійної фізкультурної освіти
- •4.2.Значеня принципу epimelia для непрофесійної фізкультурної освіти
- •4.3.Суть і значення „фізичної освіти” п.Ф. Лесгафта
- •5.Сутність концепції непрофесійної фізкультурної освіти
- •5.1.Теоретичні основи концепції непрофесійної
- •Фізкультурної освіти
- •Жт - жб
- •5.2.Використані онтологічні картини
- •Фактори, що впливають на здоров’я людини (за м.О. Красулею, 74, с.164)
- •6.Освіта і фізична культура особи
- •6.1.Визначення поняття „освіта людини” і непрофесійна фізкультурна освіта
- •Таблиця 4. Відповіді студентів про їхнє матеріальне становище (за ж.В. Пузановою)
- •6.2. До визначення поняття „фізична культура”
- •7.Сутність явища непрофесійної фізкультурної освіти
- •7.1.До визначення поняття „непрофесійна фізкультурна освіта”
- •(„Виробництво” фахівця в системах освіти)
- •7.2.Зміст непрофесійної фізкультурної освіти
- •8.Фізкультурна діяльність, будівництво власного здоров’я і рекреація
- •8.1.Поняття „фізкультурна діяльність”
- •8.2.Поняття „будівництво власного здоров’я”
- •8.3.Поняття „рекреація людини”
- •9.Обгрунтування інноваційної педагогічної технології непрофесійної фізкультурної освіти студентів, звільнених від практичних занять з „фізичного виховання”
- •9.1 Порівняльна характеристика сучасних інноваційних технологій фізичного виховання студентів з послабленим здоров’ям
- •9.2 Модель інноваційної технології непрофесійної фізкультурної освіти студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”
- •Особливості нфо студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”
- •Характеристика структури стратегії досягнення здоров'я особистості (за а. В. Магльованим [70])
- •Зміст рейтингової системи оцінювання успішності студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, на прикладі першого курсу навчання у нгу, 1 семестр, 1 модуль
- •Зміст рейтингової системи оцінювання успішності студентів, звільнених від практичних занять з „Фізичного виховання”, на прикладі першого курсу навчання у нгу, 2 семестр, 2 модуль
- •Післямова
- •Використана література
- •Модуль 2 «Залучення до системи самостійних фізкультурно-оздоровчих занять і системи самоконтролю».
- •Модуль 3 «Вдосконалення системи самостійних фізкультурно-оздоровчих занять та отримання оздоровчого ефекту від них».
- •Модуль 4 «Подальше формування фізкультурно-діяльної особистості і будівничого власного здоров'я студента та випускника вишу».
- •Алгоритм організації самостійних фізкультурно-оздоровчих занять студентів з послабленим здоров’ям за «програмою 100 хвилин»
- •С и с т е м а рейтингового оцінювання успішності студентів нгу, звільнених від відвідування практичних занять з „Фізичного виховання” на і семестр
- •С и с т е м а
- •Рейтингового оцінювання успішності студентів нгу, звільнених від
- •Відвідування практичних занять з „Фізичного виховання”
- •На іі, ііі, іv семестр
- •Суб’єктивна оцінка стану здоров'я та готовність до управління ним уважаемый студент!
- •А н к е т а
- •Для визначення біологічного віку досліджуваного контингенту використовувалась методика в. П. Войтенка, яка включала наступну батарею тестів
- •Методика „Ціннісні орієнтації” м. Рокіча
- •Діагностика рівня соціальної фрустрації л. І. Вассермана (модифікація в. В. Бойка)
- •Методика диференціальної діагностики депресивних станів в. Зунге (модифікована т. І. Балашовою)
- •Тест „Нервово-психічна адаптація” (нпа)
- •Методика „Особистісна шкала виявлення тривожності” Дж. Тейлора (модифікація в. Г. Норакідзе)
Діагностика рівня соціальної фрустрації л. І. Вассермана (модифікація в. В. Бойка)
Методика фіксує ступінь невдоволення соціальними досягненнями в основних аспектах життєдіяльності. Досліджуваному пропонувалось відповісти на запитання „Чи задоволені Ви”:
1.Своєю освітою?
2.Взаємовідносинами з колегами по роботі (навчанню)?
3.Взаємовідносинами з адміністрацією?
4.Взаємовідносинами з суб’єктами своєї професійної діяльності (навчання)?
5.Змістом своєї роботи (навчання)?
6.Умовами навчання?
7.Своїм положенням в суспільстві?
8.Матеріальним становищем?
9.Житлово-побутовими умовами?
10.Відносинами із своїм хлопцем (дівчиною)?
11.Відносинами з дітьми?
12.Відносинами з батьками?
13.Станом речей в суспільстві (державі)?
14.Відносинами з друзями, знайомими?
15.Сферою послуг та побутового обслуговування?
16.Сферою медичного обслуговування?
17.Використанням свого вільного часу?
18.Можливістю проводити канікули?
19.Можливістю вибору місця роботи?
20.Своїм образом життя в цілому?
По кожному пункту обчислювався показник рівня фрустрованості, який може варуватись від 0 до 4 балів. Кожному варіанту відповіді присвоюються бали: повністю задоволений – 0, скоріше задоволений – 1, важко відповісти – 2, скоріше незадоволений – 3, повністю не задоволений – 4. Висновки про рівні соціальної фрустрованості виводяться з урахуванням середнього балу за кожним з пунктів. Чим вищим є бал, тим вищим є й рівень соціальної фрустрованості особи:
3,5-4 бали – дуже високий рівень соціальної фрустрованості;
3,0-3,4 – підвищений рівень фрустрованості;
2,5-2,9 – помірний рівень фрустрованості;
2,0-2,4 – невизначений рівень фрустрованості;
1,5-1,9 – знижений рівень фрустрованості;
0,5-1,4 – дуже низький рівень;
0-0,5 – відсутність (майже відсутність) фрустрованості.
Додаток І.
Методика диференціальної діагностики депресивних станів в. Зунге (модифікована т. І. Балашовою)
Діагностика психічних станів та властивостей особистості здійснювалась за „Шкалою депресії”. Опитувальник розроблений для диференційної діагностики депресивних станів та станів близьких до депресій, для скринінг-діагностики при масових дослідженнях.
Досліджуваний відмічає відповіді на бланку.
Рівень депресії (РД) розраховується за формулою:
РД = Σ пр. + Σ прот.,
де Σ пр. – сума закреслених цифр до „прямих” відповідей за № 1, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 13, 15, 19;
Σ прот. – сума цифр „протилежна” закресленим, до відповідей № 2, 5, 6, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 20.
Якщо РД не більше 50 балів, то діагностується стан без депресії. Якщо РД більше 50 і менше 59, це свідчить про легку депресію ситуативного або неврогенного генезу. Показники РД від 60 до 69 балів – субдепресивний стан або замаскована депресія. Істинний депресивний стан діагностується при РД більше 70 балів.
Інструкція: „Уважно прочитайте кожне з наведених нижче речень і закресліть відповідну цифру справа в залежності від того, як Ви почуваєте себе останнім часом. Не замислюйтесь над питаннями довго, адже правильної або неправильної відповіді немає”.
А – не відчуваєте ніколи або час від часу, В – інколи, С – часто, Д – майже завжди або постійно.
№ |
|
А |
В |
С |
Д |
1. |
Я відчуваю придавленість |
1 |
2 |
3 |
4 |
2. |
Зранку я відчуваю себе найкраще |
1 |
2 |
3 |
4 |
3. |
У мене бувають періоди плачу або близькості до сліз |
1 |
2 |
3 |
4 |
4. |
У мене поганий нічний сон |
1 |
2 |
3 |
4 |
5. |
Апетит у мене не гірше звичайного |
1 |
2 |
3 |
4 |
6. |
Мені приємно дивитись на гарних жінок, розмовляти з ними, знаходитись поруч |
1 |
2 |
3 |
4 |
7. |
Я спостерігаю, що в мене знижується вага тіла |
1 |
2 |
3 |
4 |
8. |
Мене турбують затвердіння |
1 |
2 |
3 |
4 |
9. |
Серце б’ється швидше, ніж звичайно |
1 |
2 |
3 |
4 |
10. |
Я втомлююсь без усяких причин |
1 |
2 |
3 |
4 |
11. |
Я мислю так же ясно, як і завжди |
1 |
2 |
3 |
4 |
12. |
Мені легко робити те, що я вмію |
1 |
2 |
3 |
4 |
13. |
Відчуваю неспокій і не можу всидіти на місці |
1 |
2 |
3 |
4 |
14. |
У мене є надії на майбутнє |
1 |
2 |
3 |
4 |
15. |
Я більш дратливий, ніж звичайно |
1 |
2 |
3 |
4 |
16. |
Мені легко приймати рішення |
1 |
2 |
3 |
4 |
17. |
Я відчуваю, що я корисний і потрібний |
1 |
2 |
3 |
4 |
18. |
Я живу достатньо повним життям |
1 |
2 |
3 |
4 |
19. |
Я відчуваю, що людям стане легше, якщо я помру |
1 |
2 |
3 |
4 |
20. |
Мене до сих пір радує те, що й завжди |
1 |
2 |
3 |
4 |
Додаток К.