- •Міністерство освіти і науки україни
- •В с т у п
- •Структура залікового кредиту
- •Оцінка видів навчальної роботи
- •Шкали оцінки знань і вмінь студентів за і змістовитй модуль з дисципліни „Теорія трудового навчання”
- •Шкали оцінки знань і вмінь студентів з дисципліни
- •Тематика практичних (семінарських) занять.
- •Розділ I. Змістовий модуль «основи психофізіології трудового навчання»
- •Лабораторні роботи Лабораторна робота № 1.1.1.
- •Методика для вивчення психофізіологічного стану школярів.
- •Опитувальний лист психофізіологічного стану учнів в процесі трудового навчання
- •Бланк опитувальника психофізіологічного стану учня п.І.Б __________________ Вік ________________ Дата ____________
- •Зведені результати вивчення психофізіологічного стану учнів
- •Лабораторна робота № 1.1.2
- •Методика дослідження максимальної частоти рухів рук за допомогою приладу „темп іі”.
- •V. Заходи з забезпечення безпеки праці.
- •Таблиця 1.1.2.1
- •Методика дослідження функціональної рухливості нервових процесів за допомогою хронорефлексометра
- •V. Заходи із забезпечення безпеки праці.
- •Методика визначення спритності і скоординованості рухів рук.
- •Дослідження спритності і скоординованості рухів рук учня.
- •Лабораторна робота № 1.1.3
- •Завдання для самопідготовки
- •Порядок виконання роботи
- •Результати комп’ютерного дослідження психофізіологічних якостей особистості учня _________________________ класу ____ зош _____.
- •Лабораторна робота № 1.1.4
- •Методика дослідження смислової (логічної) пам'яті.
- •Бланк тесту:
- •Методика дослідження механічної пам'яті.
- •Бланк тесту:
- •Методика дослідження образної пам'яті.
- •Методика дослідження оперативноі пам'яті.
- •Бланки тесту:
- •Методика дослідження точності окоміру людини.
- •Лабораторна робота № 1.1.5.
- •Методика дослідження спеціальних здібностей людини.
- •Методика визначення загальних творчих здібностей людини.
- •Результати дослідження спеціальних та творчих здібностей учня ______ класу зош № _____
- •Характеристика людей з різним рівнем творчого потенціалу.
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання за і змістовий модуль „Основи психофізіології трудової підготовки школярів”
- •Діагностична карта особистості учня
- •I. Анкетні відомості
- •Іі. Результати психофізіологічної діагностики
- •Шкали оцінювання індз за I змістовий модуль
- •Зразок оформлення титульного аркуша індз за і змістовий модуль
- •Розділ II. Змістовий модуль «основи теорії трудової підготовки»
- •2.1. Практичні (семінарські) заняття
- •Практичне (семінарське) заняття № 2.1.1.
- •Практичне (семінарське) заняття №2.1.2.
- •Практичне (семінарське) заняття №2.1.3
- •2.2 Лабораторні роботи Лабораторна робота №2.2.1
- •Лабораторна робота № 2.2.2
- •Лабораторна робота № 2.2.3
- •Лабораторна робота № 2.2.4.
- •Лабораторна робота №2.2.5.
- •Алгоритм складання плану-конспекту комбінованого заняття з трудового навчання
- •1. Навчальна________________________________
- •2. Виховна __________________________________
- •3. Розвивальна ______________________________
- •Лабораторна робота № 2.2.6
- •2.3. Індивідуальне навчально-дослідне завдання за іі модуль „Основи теорії трудової підготовки” Тема: Написання реферату з теорії трудового навчання.
- •Вимоги до виконання:
- •Тематика рефератів з предмету “Теорія трудового навчання”
- •Шкали оцінювання індз за II змістовий модуль
- •Зразок оформлення титульного аркуша індз за іі змістовий модуль
- •Розділ III. Змістовий модуль «загальні засади трудового навчання»
- •3.1. Практичні (семінарські) заняття
- •Практичне (семінарське) заняття № 3.1.1.
- •Практичне (семінарське) заняття № 3.1.2.
- •Практичне (семінарське) заняття № 3.1.3.
- •Практичне (семінарське) заняття № 3.1.4.
- •3.2. Лабораторні роботи Лабораторна робота № 3.2.1.
- •Лабораторна робота № 3.2.2.
- •Лабораторна робота № 3.2.3.
- •Еталони відповідей і кількість балів n за суттєві операції р по кожному завданню батареї тестів
- •Шкала оцінювання знань і вмінь учнів з трудового навчання у V-іх класах за батареєю тестів
- •Графік надійності батареї тестів
- •Лабораторна робота № 3.2.4.
- •Лабораторна робота № 3.2.5.
- •Календарно–тематичний план занять з трудового навчання в____класі з розділу: ___________________________________
- •Лабораторна робота № 3.2.6.
- •Лабораторна робота № 3.2.7.
- •План роботи навчальної майстерні з виготовлення продукції
- •Інструкція з пожежної безпеки під час проведення занять у навчальних майстернях загальноосвітніх навчальних закладів
- •1. Загальні положення:
- •2. Вимоги пожежної безпеки до початку роботи:
- •3. Вимоги безпеки під час виконання робіт:
- •5.Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях:
- •Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці
- •Лабораторна робота № 3.2.8.
- •Перелік обладнання в шкільній майстерні з обробки _______________
- •Шкали оцінювання індз за iiі змістовий модуль
- •Зразок оформлення титульного аркуша індз за ііі змістовий модуль
- •Використана і рекомендована література
- •Янцур микола сергійович практикум з теорії трудового навчання
- •Віддруковано в редакційно-видавничому відділі
- •33028 М. Рівне, вул. С. Бандери, 12.
Календарно–тематичний план занять з трудового навчання в____класі з розділу: ___________________________________
№ заняття |
Теми і зміст занять та окремих уроків |
Мета заняття та його тип |
Міжпредметні та внутріпредметні зв’язки: дисципліна, тема, клас |
Назва об’єкту праці учнів, кількість, призначення |
Матеріали та їх сортамент, кількість на один об’єкт праці та всього |
Обладнання, пристрої та інструменти групового та індивідуального користування |
Наочні посібники та документація (конструктторсько-технологічна) |
Календарний термін проведення занять |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лабораторна робота № 3.2.6.
Тема: Аналіз занять з трудового навчання на основі опорних схем.
Мета: Навчитися здійснювати педагогічний аналіз занять з трудового навчання на основі опорних схем.
Час: 2 години аудиторних занять та 2 години самостійної роботи.
Звіт: письмовий протокол відвіданого заняття трудового навчання (технічна або обслуговуюча праця) і розгорнутий його аналіз та оцінка етапів на основі опорної схеми.
Література: 56, 72, 85, 88, 107, 125, 139, 140, 144, 217, 219, 224, 240, 242.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
1. Перепишіть тему, мету і порядок виконання роботи.
2. Опрацюйте рекомендовану літературу та конспект лекцій і дайте відповіді на наступні запитання:
а) які особливості занять (уроків) з трудового навчання?
б) вкажіть основні елементи структури заняття (уроку) з трудового навчання?
в) вкажіть, в якій послідовності здійснюється аналіз заняття (уроку) трудового навчання на основі опорних схем ?
3. Підготуйте в робочому зошиті форму протоколу спостереження відвіданого заняття (Див. додаток 3.2.6.1.).
4. Ознайомтесь та законспектуйте в робочий зошит структуру опорного матеріалу для аналізу заняття з трудового навчання (Див. додаток 3.2.6.2.).
5. Ознайомтесь та законспектуйте в робочий зошит схему аналізу заняття з трудового навчання (Див. додаток 3.2.6.3.).
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Відвідати заняття з трудового навчання в основній школі (під час безперервної практики).
2. В ході спостережень за діяльністю вчителя та учнів на відвіданому занятті провести заповнення підготовленого протоколу (Додаток № 3.2.6.1.), записуючи всі етапи заняття: підготовку майстерні та учнів до заняття, час проведення кожного етапу заняття, діяльність вчителя та учнів; залишивши вільною п'яту колонку протоколу.
3. Користуючись опорним матеріалом для аналізу заняття (Додаток № 3.2.6.2.), оцініть діяльність вчителя та учнів на кожному з етапів заняття і занесіть оцінки в колонку 5 протоколу відвіданого заняття.
4. Після заняття самостійно, на основі протоколу, провести аналіз відвіданого заняття за схемою аналізу і самоаналізу заняття (Додаток № 3.2.6.3.).
5. Провести колективне обговорення відвіданого та попередньо проаналізованого заняття в студентській групі. Результати обговорення законспектувати в робочий зошит.
Додаток № 3.2.6.1.
ПРОТОКОЛ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДВІДАНОГО ЗАНЯТТЯ (УРОКУ)
Школа__________________ Клас______________________
Дата____________________ Кількість учнів_____________
Прізвище та ініціали вчителя________________________________________
Тривалість заняття (уроку) _____________________________
Тема заняття (уроку) ________________________________________________
__________________________________________________________________
Мета заняття (уроку) _______________________________________________
__________________________________________________________________
Готовність вчителя до заняття (уроку), (готовність дошки, робочий стіл, наочні посібники, ТЗН, тощо): _______________________________________
__________________________________________________________________
Готовність до заняття (уроку) учнів, (спеціальний одяг, робочий зошит, підручник, креслярські аркуші та приладдя, технологічні та інструкційні карти, інструменти і т.п.): ___________________________________________
__________________________________________________________________
Етап заняття (уроку) |
Час |
Діяльність вчителя |
Діяльність учнів |
Оцінка успішності досягнення мети етапів заняття (за додатком 3.2.6.2.) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток № 3.2.6.2.
опорний матеріал для аналізу та оцінки уроку (заняття) трудового навчання
№ етапу |
Дидактичні завдання етапів заняття |
Критерії оцінки виконання дидактичних завдань заняття за рівнем діяльності вчителя та учнів |
1 |
2 |
3 |
1. |
Організаційний момент. Підготовка учнів до заняття. |
Низький рівень: оргмомент затягнутий, обладнання не підготовлене до заняття, більшість учнів не відразу ввійшла в діловий ритм. Середній рівень: оргмомент короткочасний, обладнання підготовлене до заняття, деяка частина учнів не відразу ввійшла в діловий ритм. Оптимальний рівень: оргмомент короткочасовий, обладнання повністю підготовлене до заняття, всі учні швидко ввійшли в діловий ритм. |
2. |
Повторення раніше вивченого матеріалу Перевірка знань, вмінь і навичок учнів. Виявлення недоліків і причин їх виникнення, стимулювання учнів до самоосвіти. |
Низький рівень: перевірка знань поверхнева, питання репродуктивного характеру, вчитель не рецензує відповіді, пропозиції з ліквідації упущень відсутні, колектив класу не приймає участі в доповненні відповідей товаришів. Оцінка відповідей учнів не обґрунтовується, основна частина учнів пасивна. Середній рівень: глибока перевірка знань за рахунок питань продуктивного характеру, рецензування відповідей вчителем з вказівкою позитивного і недоліків, залучення учнів до доповнення відповідей; аргументація оцінки знань та вмінь учнів; більшість учнів активна. Оптимальний рівень: глибока і всебічна перевірка знань і вмінь учнів з застосуванням різноманітних методів і засобів, формулювання запитань продуктивного характеру, створення проблемних ситуацій; рецензування відповідей вчителем; залучення учнів до рецензування і оцінки дій і відповідей товаришів, формування інтересу до предмету, всі учні активні. |
3. |
Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. Підготовка до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу. Підготовка учнів до того виду діяльності, яка буде домінувати на уроці. |
Низький рівень: мотивація поверхнева, мета оголошена нечітко, без привертання до неї уваги учнів, відсутня вказівка на важливість її досягнення; більшість учнів пасивна. Середній рівень: мотивація достатня, мета оголошена чітко, обґрунтовано важливість її досягнення; більшість учнів активна в її обговоренні. Оптимальний рівень: мотивація ґрунтовна, учням пропонуються запитання, відповіді на які ведуть до розуміння важливості досягнення мети заняття; мета заняття формується спільно з учнями; всі учні активні. |
4. |
Вивчення нового матеріалу. Засвоєння нових знань. Формування в учнів понять про факти, предмети, явища, процеси, їх зв’язки, виділення головного, проведення узагальнення знань. |
Низький рівень: відсутній зв’язок з попереднім матеріалом і набутим учнями досвідом; відсутність засобів наочності; виклад матеріалу монотонний, без виділення основного; не використовуються засоби активізації діяльності учнів, більшість учнів пасивна. Середній рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів; використовує засоби наочності; виклад матеріалу монотонний але з виділенням основних положень; більшість учнів активно засвоює матеріал. Оптимальний рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів, вдало використовує засоби наочності; створює проблемні та імітаційні ситуації; виклад емоційний; вдало виділяє основні положення; всі учні активно засвоюють матеріал. |
5. |
Закріплення нового матеріалу. Встановлення свідомого засвоєння учнями нового матеріалу; усунення виявлених прогалин, вирішення про доцільність переходу до наступного етапу заняття. |
Низький рівень: використання тільки репродуктивних запитань; учні не залучаються для доповнення відповідей товаришів; виявлені прогалини в знаннях не усуваються. Середній рівень: використання вчителем продуктивних запитань; залучення класу для доповнення і рецензування відповідей; усунення прогалин в знаннях шляхом пояснення вчителя. Оптимальний рівень: використання вчителем запитань продуктивного характеру, залучення класу для доповнення, рецензування відповідей товаришів; прогалини в знаннях ліквідуються всім класом; спрямування учнів на самостійну ліквідацію прогалин в знаннях. |
6. |
Вступний інструктаж. Формування в учнів знань про мету, організацію, зміст, характер і прийоми виконання роботи, засвоєння знань і вмінь з самоконтролю своєї діяльності. |
Низький рівень: поверхневе повідомлення мети і завдань практичної роботи, її характеру вчителем; коротке пояснення і показ технології виготовлення виробу без обґрунтування послідовності виконання операцій; відсутність опори на набутий досвід учнів; відсутність вказівок на способи самоконтролю і алгоритму формування навичок. Середній рівень: ґрунтовне пояснення мети і завдань практичної роботи, її характеру, пояснення і показ прийомів та способів послідовності виконання операцій при виготовленні виробу та їх обґрунтування; постійне залучення класу; визначення, пояснення і показ учням способів самоконтролю, вказівка на можливі труднощі і помилки; пояснення критеріїв оцінки. Оптимальний рівень: ґрунтовне, досконале пояснення мети, завдань і характеру майбутньої практичної роботи, триразовий показ і пояснення прийомів і способів виконання нових операцій, методів самоконтролю, попередження про можливі помилки та причини браку, перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів роботи, повідомлення правил безпеки праці; залучення учнів до розробки технологічного процесу виготовлення виробу; вказівка на можливі труднощі, їх усунення; повідомлення норми часу і критеріїв оцінки. |
7. |
Самостійна практична роботи учнів й інструктаж вчителя. Формування в учнів трудових вмінь і навичок на основі отриманих знань. |
Низький рівень: діяльність учнів контролюється не систематично; не пояснюються причини помилок школярів, а корекція здійснюється за рахунок показу правильних дій; учні порушують дисципліну і правила безпеки праці. Середній рівень: дії учнів контролюються систематично, вчитель пояснює причини помилок і шляхи їх подолання, корекція дій учнів здійснюється за рахунок з’ясування з ними причин помилок і використання ними самоконтролю; учні майже не порушують трудову дисципліну і дотримуються правил безпеки праці. Оптимальний рівень: дії учнів контролюються систематично; шляхом постановки запитань вчитель досягає самостійного визначення причин своїх помилок і шляхів їх подолання з опорою на самоконтроль; учні не порушують трудову дисципліну і дотримуються ПБП. |
8. |
Заключний інструктаж. Формування в учнів адекватної оцінки своєї діяльності в процесі аналізу вчителем успішності оволодіння уміннями і способами діяльності, формування знань про шляхи усунення типових помилок. |
Низький рівень: підсумок роботи учнів поверхневий, без відзначення кращих робіт, аналіз помилок і недоліків школярів здійснюється без аргументації. Середній рівень: аналіз недоліків і помилок учнів та успішності оволодіння вміннями, визначення шляхів попередження та подолання помилок і недоліків вчителем.. Оптимальний рівень: вчитель коротко і по суті аналізує успішність оволодіння вміннями та навичками; залучає до аналізу клас, підводить учнів до визначення шляхів подолання і попередження недоліків і помилок. |
9. |
Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими. |
Низький рівень: прибирання робочих місць здійснюється під час перерви; робочі місця і приміщення прибрані погано; під час прибирання багато шуму і непорозумінь, так як учні не знають своїх функцій. Середній рівень: вчитель координує дії учнів, але не всі учні знають свої функції, тому є помірний шум; робочі місця і приміщення добре прибрані, інструмент приведений до порядку; прибирання дещо затягнулося в часі. Оптимальний рівень: учні діють злагоджено, чітко, без метушні; робочі місця і приміщення прибрані добре, швидко і вчасно, інструмент приведений до порядку. |
10. |
Підведення вчителем підсумків заняття. |
Низький рівень: відсутність аналізу успішності засвоєння вмінь і навичок учнями, тема наступного заняття не повідомлена, домашнього завдання не видано. Середній рівень: аргументоване оцінювання роботи кожного учня, повідомлення теми наступного заняття та видача завдань додому. Оптимальний рівень: вчитель аргументовано оцінює роботу кожного учня, залучаючи до цього клас та обґрунтовує досягнення мети заняття, повідомляється тема наступного заняття та видається завдання додому. |
Додаток № 3.2.6.3.
Схема аналізу і самоаналізу уроку (заняття) ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Характеристика навчальних можливостей класного колективу (групи учнів) за результатами психолого-педагогічного аналізу (на основі діагностування учнів, з урахуванням відомостей педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані при плануванні цього заняття (уроку)?
Який тип уроку (заняття) обраний, як він пов’язаний з попереднім, який матеріал цього уроку (заняття) необхідно використати в подальшому (які опорні знання, уміння та навички формував учитель)?
Які головні завдання уроку (заняття), як вони враховувалися в процесі реалізації навчальної, розвивальної, виховної і профорієнтаційної мети?
Чи раціонально використовувався час, чи виявилася раціональною структура уроку (заняття) для вирішення головних завдань із досягнення мети?
Яке поєднання методів навчання вибрано вчителем для вивчення нового матеріалу, проведення інструктажу та практичної роботи і чому (пояснити на основі діагностування й прогнозування уроку чи заняття)?
Як здійснюється контакт з класом (групою) та з окремими учнями, як організовувалася спільна робота вчителя й учня, як налагоджений зворотній зв’язок учень-вчитель?
Наскільки ефективно організована самостійна робота, чи використовувалися елементи самоосвіти та самовиховання (наскільки доцільно була складена педагогічна інструментовка уроку (заняття); чи використовувався індивідуально-диференційований підхід у навчанні)?
Як був організований контроль і самоконтроль за якістю знань і вмінь, оцінювання об’єктів і процесу технологічної діяльності учнів?
Чи була забезпечена цілеспрямованість, виходячи з індивідуальних особливостей дітей, оптимальна розумова діяльність учня?
Як вчитель попереджував і долав розумове і фізичне перевантаження учнів?
Чи зацікавив урок (заняття) учнів (чи розвивалася пізнавальна й трудова активність дитини)?
Як створювався емоційний настрій учнів, проблемні та проблемно-пошукові ситуації для глибини засвоєння матеріалу?
Чи використовувалися правила педагогічної етики, норми взаємостосунків вчителя й учня?
Які елементи, етапи, форми, методи були найвдалішими? Що із запланованого не вдалося, чому?
Як працювати над подоланням відмічених недоліків? Яка потрібна допомога з боку колег, адміністрації, методичних служб?
Формування загальної оцінки заняття: на занятті досягнуто, частково досягнуто чи не досягнуто висунуті цілі і завданння.