Структура курсової роботи

Курсова робота, незалежно від теми, повинна включати:

– титульний аркуш;

– план;

– зміст;

– вступ;

– 1-й розділ – теоретичне обґрунтування теми дослідження;

– 2,3-й розділи – аналітична частина;

– 4-й розділ – проектна частина;

– висновки та пропозиції;

– список використаних літературних джерел;

– додатки.

Кожен розділ підрозділяється на параграфи, які послідовно і логіч­но розкривають зміст дослідження. Кожен розділ слід закінчувати ко­роткими висновками, стосовно основних результатів досліджуваного кола питань. Орієнтовне співвідношення окремих частин курсової ро­боти повинно бути приблизно однаковим від загального обсягу курсо­вої роботи.

Вимоги до змісту курсової роботи

Титульний аркуш курсової роботи (додаток Б) містить наймену­вання вищого навчального закладу, де виконана робота; тема роботи; дисципліна, з якої вона виконана; прізвище, ім’я, по батькові автора, група, курс, спеціальність, факультет; дата здачі на кафедру; прізви­ще, ім’я, по батькові викладача, що перевірив роботу, його рецензія.

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить наймену­вання та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літера­тури та ін.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунту­вання необхідності проведення дослідження.

У вступі доцільно навести загальну характеристику курсової робо­ти в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтову­ють актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома ре­ченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового зав­дання.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи та зав­дання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проб­лемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу спів­відносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямова­на основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, визначеної на титульному аркуші як його назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахову­вати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Практичне значення одержаних результатів. У курсовій роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх вико­ристання, а в проекті, що має прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати в практиці роботи підприємств. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про сту­пінь їх готовності до використання або масштабів використання.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підроз­ділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки, а підрозділ продовжується на цій сторінці через два рядки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким опи­сом вибраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів до­сліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подро­биць.

У першому теоретичному розділі основної частини подають ла­конічний виклад поняття і суті досліджуваного питання, огляд літера­тури за темою та вибір напрямів досліджень; виклад загальної методи­ки й основних методів досліджень; експериментальну частину та ме­тодику досліджень; відомості про проведені теоретичні й (або) експериментальні дослідження; аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, що залиши­лись невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проб­леми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необ­хідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огля­ду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини курсової роботи.

У другому та третьому аналітичному розділі висвітлюють ха­рактеристику організаційно-економічних умов підприємства – об’єкта дослідження: його місцезнаходження, віддаленість від місць збуту продукції та надходження ресурсів, забезпеченість основними видами ресурсів, виробничий напрямок, основні показники виробничо-фінан­сової діяльності тощо.

Сюди також включають комплексний аналіз виробничої структури підприємства з визначенням його спеціалізації, оцінку існуючої орга­нізаційної структури та структури управління.

У цьому розділі проводять аналіз досягнутого рівня розвитку до­сліджуваних процесів згідно з обраною темою курсової роботи.

Економічна оцінка здійснюється за останні 3–5 років із застосуван­ням статистичних методів обробки масових даних (індекси, середні величини, кореляція тощо). При цьому обов’язково слід робити вис­новки, наскільки ефективно (чи неефективно) здійснюються ті чи інші процеси на даному підприємстві. За кожним напрямом дослідження бажано наводити необхідні рисунки, графіки, що характеризують виробничі процеси, таблиці та діаграми, які свідчать про стан та ефек­тивність даного процесу.

Матеріали даного розділу повинні бути логічним продовженням теоретичних положень першого розділу і показувати, наскільки в об’єкті дослідження знаходять втілення наукові основи виробничо-комерційної діяльності підприємства.

У четвертому проектному розділі з вичерпною повнотою викла­дають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Студент повинен да­вати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку досто­вірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порів­няння, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні ре­зультати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

На підставі результатів проведеного дослідження, отриманих у попередніх розділах, обґрунтовуються основні резерви та шляхи під­вищення економічної ефективності аналізованого виробничого про­цесу. При цьому проводиться комплексний розрахунок показників економічної ефективності. Перш ніж проводити конкретний розра­хунок необхідно здійснити методико-теоретичне пояснення порядку розрахунку показників, навести відповідні формули. Після кожного розрахунку проводиться пояснення та аналіз отриманих результатів, робляться висновки. Незалежно від теми дослідження третій розділ роботи доцільно закінчувати порівнянням економічної ефективності фактичної ситуації та проектного рішення.

Результати економічного аналізу з використанням прикладних ком­п’ютерних програм доцільно виносити в додатки.

Виклад матеріалу в трьох розділах основної частини курсової робо­ти підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Висновки та пропозиції розкривають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в курсовій роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки та практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі науко­вої проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показ­никах здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку згадування літературних джерел у тексті роботи (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсової роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Додатки. Для повноти сприйняття курсової роботи до додатків за необхідності доцільно вносити допоміжний матеріал:

– проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– розрахунки економічного ефекту;

– інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ПЕОМ, розроблених у курсовій роботі;

– допоміжні ілюстрації;

– копії статистичної звітності з праці об’єкта дослідження.