Тема 3. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем Методичні поради до вивчення теми

Для вивчення теми необхідно опрацювати теоретичний матеріал з наступних питань:

1. Сучасні технології проектування автоматизованих систем та комп’ютерних технологій.

2. Регламентуючі документи проектування.

3. Етапи проектування.

4. Класифікація засобів проектування.

5. Алгоритмізація комерційних задач.

6. Постановка комерційних задач

1. Сучасні технології проектування автоматизованих систем та комп’ютерних технологій.

Промислова технологія SSADM була розроблена в 70-х роках у Великобританії. З 1984 р. стала обов'язковим галузевим стандартом для системних розробок, що фінансуються з бюджету. Згодом була прийнята як стандарт у країнах Європейської Співдружності(ЄС) та Японії. З 1994 року проводяться спроби її запровадження в країнах СНД.

Зараз використовується версія, цієї системи CASE Computer Aided Soft Ware Engenering (Проектування програмних засобів за допомогою комп'ютера).

Основними об'єктами проектування є інформаційні потоки. Методика проектування зводиться до створення каталогів, відбору об'єктів і встановленню між об'єктами оптимальних зв'язків. При розробці моделей складаних систем можна виділити 2 основних класи - каскадний і спіральний.

У каскадній моделі всі етапи суворо детерміновані, виконуються за одним розробленим планом і отримані розробки зміні не підлягають.

Протилежністю цій методиці є спіральна модель, де до стадії запровадження всі етапи, виключаючи аналіз проектування та реалізацію, можуть повторюватись багато разів, створюючи так званий прототип системи. На кожному створеному прототипі уточнюються вимоги замовника, поліпшуються характеристики системи, поки не буде розроблений оптимальний варіант і не досягнуто повне узгодження між замовником і розробником.

Недоліком спірального підходу є великі витрати часу на розробку системи, а також збільшення інших витрат, тому, такий підхід може бути реалізований тільки в комп'ютерних технологіях проектування.

На практиці спіральний підхід використовують лише для деяких етапів розробки, особливо на перших: аналіз та створення технічного завдання (ТЗ) і т.п.

Рис 1.Життєвий цикл розробки автоматизованих систем і місце в ньому технології SSADM.

Будь-який етап цієї схеми або будь-яка послідовність етапів може повторюватись багаторазово. Кількість таких повторів буде характеризувати ступінь спіральності моделі. Кожна розробка нової системи ініціюється відповідними документами, деформуються основні вимоги до системи. Виходом розробки системи є комплект документації по роботі з системою та її основними експлуатаційими параметрами.

Документи кожного етапу показано на схемі технологічного процес SSADM.

Основні принципи і складові частини технології SSADM

Творці технології SSADM керувалися низкою основних принципів, реалізація яких задовольняє самим жорстким вимогам сучасної програмної інженерії. Ці принципи наступні:

1. постійне залучення представників майбутніх користувачів у процес виробітки вирішень протягом усього проектування АС;

2. чітка структуризація технологічного процесу, взаємне ув'язування всіх стадій, етапів і проектних процедур, явна реґламентація ролей всіх учасників розробки;

3. ефективний контроль за ходом розробки з боку керівників проекту, контроль якості проектування по формалізованих критеріях, можливість застосування існуючих технологій автоматизованого керування розробкою;

4. стикування з технологіями, реалізованими в існуючих системах програмування і керування базами даних;

5. формалізація процесу розробки, що забезпечує широке застосування засобів автоматизації проектування.

У технології SSADM можна умовно виділити дві основні складові частини: типовий технологічний процес і методичне забезпечення.

Типовий технологічний процес (ТТП) складається з 5 укрупнених стадій, показаних на Рис. 7.

Методичне забезпечення технології SSADM утворено 13 методиками проектування АС, тісно ув'язаними між собою.

Керівні матеріали по інформаційній технології.

Основними керівними документами по застосуванню технології SSADM є відповідний британський національний стандарт і довідковий посібник.

Стандарт регламентує типовий технологічний процес створення АС, склад вхідних і вихідних проектних документів на окремих стадіях і порядок взаємодії замовника і розроблювача АС. По своєму призначенню і об'єму він аналогічний діючому вітчизняному комплексу ДЕСТ групи 34 «Інформаційна технологія». Відміна британського стандарту від радянського аналога полягала в тому, що рамки SSADM значно вужчі й охоплюють в основному питання проектування інформаційного і програмного забезпечення АС. При цьому досягнута велика чіткість у регламентації проектних процедур. У результаті наслідування британському стандарту значно полегшується як керування процесом розробки, так і індивідуальна робота проектувальників, що майже завжди можуть знайти в стандарті відповіді на питання, що і як їм робити і з ким і як взаємодіяти.

На жаль, написане вище може бути віднесене до комплексу ДЕСТ 34 лише в дуже незначній мірі. Досягненням вітчизняних стандартів є реалізація раціональної структури ТТП, що багато в чому аналогічна прийнятої в SSADM, особливо в частині, що стосується ранніх стадій створення АС. Однак вітчизняні стандарти майже не містять відповідей на питання ЯК, найчастіше ставлячи розроблювачів у важке положення. Усі ці проблеми успішно вирішені в зазначеному стандарті.

Тому найближчим завданням представляється наповнення діючого ДЕСТ 34 передовим методичним змістом, що може бути безпосередньо запозичене з методичного забезпечення технології SSADM. Вирішення цього завдання полегшується тим, що ранні стадії розробки АС по вітчизняному і британському стандартам можуть бути зроблені зовсім ідентичними, якщо відповідним чином заповнити пробіли в ДЕСТ 34. У результаті такої адаптації вітчизняні організації-розроблювачі АС і широкі кола фахівців будуть підготовлені до сприйняття основних ідей сучасних інформаційних технологій.

Наступне завдання може полягати в розробці нової редакції ДЕСТ 34, аж до копіювання британського стандарту, що розширить можливості імпорту передових засобів, а також створить більш сприятливі умови для розробки таких засобів силами вітчизняних організацій із наступним виходом на міжнародний ринок. При цьому треба відслідковувати стан питання з Євростандартом із тим, щоб погодити розробку нового національного стандарту з політикою Європейського Союзу в області інформаційних технологій.

3. Етапи проектування.

Проект по розробці й впровадженню ІСУ на підприємстві, як правило, ділиться на три фази: Обстеження компанії, Проектування, Запровадження в дію.

Обстеження. На першій фазі взаємодії (обстеження) проводиться збір даних й аналіз діяльності компанії (корпоративного центру й погодженого набору типових структурних підрозділів), будується модель бізнес-процесів, визначаються основні елементи системи й технології управління, виробляється бачення майбутньої ІСУ, будується модель бізнес-процесів «як повинно бути», визначаються вимоги до майбутнього ІСУ. На основі цих вимог виробляється концепція розвитку ІСУ: етапи створення ІСУ, їхній зміст, способи адаптації діючих автоматизованих систем управління, модель впровадження (розробка замовленої системи або адаптація готового програмного пакету, або гібридна модель - частина системи розробляється на замовлення, частину охоплюється готовим пакетом).

Проектування. Наступні конкретні кроки по вдосконаленню системи управління компанією можуть бути визначені по закінченню першої фази взаємодії, коли буде проведене дослідження бізнесу компанії, визначені й погоджені шляхи реорганізації системи управління й шляхи розвитку інформаційних технологій.

Ескізний проект створюється на основі технічного завдання (ТЗ), збільшено описує управлінські й інформаційні взаємозв'язки в системі. Після узгодження ескізного проекту можна починати детальне проектування й впровадження виділених підсистем (по бізнес-процесах й/або підрозділам) з метою скорочення строків одержання реальної віддачі від впроваджуваних технологій. Відповідно до погодженої черговості впровадження розробляються детальні ТЗ на підсистеми й проводяться роботи із впровадження підсистем аж до завершення дослідної експлуатації.

Основна робота, необхідна для розробки технічного завдання буде проведена при виборі системи, тобто на цьому етапі необхідно остаточно погодити й затвердити деталі, що стосуються підсистем. На кожну підсистему оформляється й затверджується ТЗ, що визначає порядок створення й вимоги до підсистеми.

Пробне впровадження передбачуваної технології управління проводиться в ручному режимі по обраних напрямках діяльності. За результатами випробування проводяться необхідні зміни.

Технічне проектування відібраної підсистеми здійснюється відповідно до затвердженого технічного завдання. На стадії проектування по підсистемах проводиться докладне моделювання бізнес-процесів і будується докладна модель бізнес процесів майбутньої системи управління. Технічний проект докладно описує робочі місця ІСУ, виконувані на них бізнес-операції, що відповідають їм, структури оброблюваних баз даних, взаємозв'язку даних й алгоритми їхньої обробки. Технічний проект повинен включати дані про обсяги й інтенсивність потоків оброблюваної інформації, кількості користувачів ІСУ й характеристиках необхідного устаткування й програмного забезпечення.

Уведення інтегрованої системи в дію. На даному етапі проводиться реалізація/настроювання програмного продукту, здійснюється робота зі створення додаткових модулів відповідно до технічного проекту, наприклад, створення конвертерів, що дозволяють перетворити нормативно-довідкову інформацію й інші збережені дані з існуючої системи в необхідний формат.

Із самого початку робіт з настроювання/реалізації інтегрованої системи управління проводиться навчання проектної групи замовника, що згодом буде супроводжувати створювану систему.

Пробні пуско-наладочні роботи проводять на стендовому (відособленому) устаткуванні для того, щоб не заважати поточному процесу управління. Для проведення пробної пуско-наладки від компанії призначають звільнену групу, що складається з перспективних співробітників, які звільняються від поточного виробничого навантаження. Звільнена група надалі бере участь у навчанні інших співробітників і поширенні настроєного пакета по всім робочих місцях.

Пробна пуско-наладка включає наступні етапи:

• навчання звільненої групи;

• технічне настроювання типових робочих місць;

• пробна конвертація даних і додаткові роботи;

• пробне запровадження в дію.

Основним завданням етапу досвідченої експлуатації є доведення настроєного при пробних роботах пакета модулів і поширення його по всіх робочих місцях компанії.

Основні пусконалагоджувальні роботи включають наступні стадії:

• навчання користувачів робочих місць;

• доведення технічного настроювання на робочих місцях;

• промислова конвертація даних;

• проведення досвідченої експлуатації.

За результатами дослідної експлуатації складається акт про здачу в промислову експлуатацію. На цьому проект впровадження ІСУ на підприємстві, як правило, вважається завершеним. Надалі на протязі декількох місяців проводиться підтримка експлуатації ІСУ силами власних і запрошених фахівців доти, поки інтеграційна система не стане рутинною практикою управлінських служб підприємства.

1ФАЗА. Передпроектні роботи

2 ФАЗА. Проектування

Рис. 3. Етапи проекту по розробленню і впровадженню ІС

Використання інформаційних технологій для управління підприємством робить будь-яку компанію більш конкурентноздатної за рахунок підвищення її керованості й адаптованості до змін ринкової кон'юнктури. Подібна автоматизація дозволяє:

- підвищити ефективність управління компанією за рахунок забезпечення керівників і фахівців максимально повною, оперативною й достовірною інформацією на основі єдиного банку даних.

- поліпшити діловодство за допомогою оптимізації й стандартизації документообігу, автоматизації найбільш трудомістких його процедур.

- знизити витрати на ведення справ за рахунок автоматизації процесів обробки інформації, регламентації й спрощення доступу співробітників компанії до потрібної інформації. Змінити характер праці співробітників, рятуючи їх від виконання рутинної роботи й даючи можливість зосередитися на професійно важливих обов'язках.

- забезпечити надійний облік і контроль надходжень і витрати коштів на всіх рівнях управління.

- керівникам середньої й нижньої ланок аналізувати діяльність своїх підрозділів й оперативно готувити зведені й аналітичні звіти для керівництва й суміжних відділів.

- підвищити ефективність обміну даними між окремими підрозділами, філіями й центральним апаратом.

- гарантувати повну безпеку й цілісність даних на всіх етапах обробки інформації. І багато чого іншого.

Важливо відзначити, що автоматизація - не самоціль, а цілеспрямована перманентна діяльність по раціоналізації й оптимізації організаційно-штатної структури підприємства і його бізнесів-процесів.

Автоматизація дає значно більший ефект при комплексному підході. Часткова автоматизація окремих робочих місць або функцій здатна вирішити лише чергову "палаючу" проблему. Однак при цьому виникають і негативні ефекти: не знижуються, а часом навіть збільшуються трудомісткість і витрати на зміст персоналу; не усувається непогодженість роботи підрозділів.

Питання для поточного контролю знань

1 . Технології створення ІС

2. Основні принципи і складові частини технології SSADM

3. Основні стадії технологічного процесу

4. Технологічна документація на створення ІС

5. Характеристика основних етапів підготовки задач

6. Способи опису алгоритмів рішення задачі

7. Характеристика вхідної та вихідної інформації

Інформаційні джерела: 1,2,3,4,5,6,7,8, 9, 12, 21