[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 5. РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В СУСПІЛЬСТВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ЙОГО ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII – 60-ТІ РР. XIX СТ.)

5.1. Закономірності розвитку ринкового господарства в провідних країнах Європейської цивілізації

1. Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації.

2. Генезис і еволюція ринкового господарства в Англії.

3. Особливості ринкового господарства у Франції.

4. Німеччина на шляху до індустріального су­спільства.

5. Особливості розвитку економіки США (друга половина ХVII – 60-ті рр. ХІХ ст.)

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Мета теми – визначити особливості розвитку ринкового гос­подарства в країнах Європи в другій половині XVII – 60-ті рр. XIX ст.

1. Основні закономірності розвитку ринкового господар­ства в країнах Європейської цивілізації

Розпочинаючи вивчення цього питання, потрібно з’ясувати, які суттєві зміни відбулись у всіх сферах суспільного життя країн Європейської цивілізації в другій половині XVII – першій половині XIX ст., і як вони вплинули на формування ринкового господарства?

Насамперед необхідно розкрити передумови, сутність і на­слідки демократичних, про­мислових і освітніх революцій у фор­муванні ринкового госпо­дарства. Вивчаючи наслідки демокра­тичних революцій (перші буржуазні революції відбулися у Ні­дерландах (1566–1609 рр.), в Англії (1640–1649 рр.), Франції (1789–1794 рр.), США (1775–1783 рр.), важ­ливо звернути увагу на те, чому і як вони змінили політичну та соціальну системи суспільства, сприяли переходу від особистої до економічної за­лежності, утвердженню національних держав і забезпечили умо­ви для формування ринкової економіки.

У з’ясуванні сутності та наслідків промислової революції слід зосередити увагу на передумовах її виникнення; хронологічних термінах її здійснення у різних країнах Євро­пейської цивілізації; змінах у техніці та технології виробництва; розвитку промисловості, сільського господарства, транспо­рту та торгівлі; утворенні нових, ринкових, форм господарювання; ви­никненні ринкових інститутів; формуванні різних типів ринків; предметів масового споживання, засобів виробництва, капіталів, робочої сили, цінних паперів тощо. Промисловий переворот – це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який забезпечував упро­вадження у промислове виробництво і тран­спорт системи робочих машин, парових двигунів, створення са­мостійної машинобудівної галузі. У соціальному плані головну роль почали відігравати фабриканти та люди найманої праці. За­вершення промислового перевороту знаменувало остаточ­ну пе­ремогу індустріальної цивілізації над аграрною (фео­далізмом).

Важливо також визначити роль освітньої революції у форму­ванні ринкових відносин у країнах Європейської цивілізації до­сліджуваного періоду та показати її основні складові. Її суть по­лягала в переході від майже суцільної безграмотності до масової початкової освіти населення й розвитку спеціальної про­фесійної освіти. Така політика в галузі освіти змінила культуру взаємо­відносин держави (державних органів) і суспільства, дала по­штовх до стрімкого розвитку науки, запровадження нової тех­ні­ки і технологій, підвищення рівня культури управління позасі­мейними господарствами, формування більш досконалого інсти­туційного середовища та стала однієї з причин виникнення се­реднього класу. Рівень поширення освіти в державі залежав від ступеня її активності у цій сфері.

Таким чином, історичні етапи розвитку суспільств Євро­пейської цивілізації – демократична, промислова та освітня ре­волюції – завершилися формуванням ринкової економічної сис­теми. Утвердження в Англії, Франції, Німеччині та інших краї­нах ринкових відносин дало привід для теоретичного осмислен­ня цих процесів з нових методологічних позицій. Рекомендації меркантилістів за умов капіталістичного виробництва не могли вирішити економіч­ні та політичні проблеми буржуазії, тому на зміну йому приходить класична школа політичної економії, яка здійснила обґрунтування головних засад капіталістичного ви­робниц­тва, визначення економічних законів і розробку еконо­мічних категорій і понять тощо.

2. Генезис і еволюція ринкового господарства в Англії

У ході вивчення цього питання перш за все слід розкрити особливості розвитку Англії в другій половині XVII ст., які ви­значалися природно-кліматичними умовами (острівне розташу­вання, багаті запаси корисних копалин тощо); впливом Відрод­ження та Реформації на розвиток суспіль­ства; політичними й економічними умовами розвитку держави.

Далі потрібно проаналізувати, чому і як перелічені умови та суспільні процеси спричинилися до буржуазно-демократичної ре­волюції (1640–1659 рр.) і «Славного перевороту» (1688–1689 рр.), і якими були їхні наслідки в політичній, економічній і соціаль­ній сферах. Обов’язково слід знати, як новостворений уряд сприяв розвитку сільського господарства і як це вплинуло на по­дальшу долю сільського населення та на формування ринкової економіки в країні. Зокрема, треба вміти пояснити, як відбу­вало­ся виникнення фермерської системи господарювання; обезземе­лення селян; формування великої земельної власності в бур­жуазії.

Важливо зазначити, що на підставі економічних змін відпові­дно змінилася і соціальна структура аграрного сектора. Якщо раніше вона була представлена лордом-землевласником і залеж­ним селянином, то тепер – земельним власником, котрий, як правило, не вів господарської діяльності, та фермером-оренда­рем і найманим робітником.

Згадані зміни в сільському господарстві сприяли дальшому розвитку ринкового господарства країни завдяки утворенню ринку капіталів. На цей ринок надходили вільні грошові ресурси фермерів і частина земельної ренти землевласників.

Далі оцінити розвиток Англії після Славної революції необ­хідно, розглянувши процес становлення ринку капіталів, ринку праці, формування масового платоспроможного попиту тощо та відповідних ринкових інститутів. Зазначені ринки та інститути почали формуватися ще за умов мануфактурного виробництва.

Наступним етапом вивчення даного питання має стати аналіз сутності промислового перевороту, який забезпечив перехід від мануфактурного до фабричного виробництва. Для цього потріб­но осмислити основні причини промислового перевороту в Англії, етапи його розвитку.

Аналізуючи промисловий переворот в Англії, який розпочав­ся у легкій (бавовня­ній та сукняній) промисловості, слід поясни­ти, чому найважливішими його результатами вважається винай­дення парового двигуна, перехід від ручних знарядь праці до ма­сової механізації промислового виробництва, створення маши­нобудів­ної галузі промисловості?

Важливо також охарактеризувати наслідки промислового пе­ревороту, зокрема:

• різке збільшення попиту на метал і кам’яне вугілля, розви­ток нових галузей промисловості, створення нових видів,транс­порту;

• глибокі зміни в класовій структурі суспільства, погіршен­ня умов життя найманих працівників, високі темпи урбанізації;

• перехід до політики фритредерства тощо.

Далі треба проаналізувати, як перехід до вільної торгівлі по­значився на зростанні обсягів промислового й сільськогосподар­ського виробництва, збільшенні кількості акціонерних това­риств і фермерських господарств, становленні у країні банківсь­кої системи і перетворенні Англії на світового банкіра, а також на розвитку в країні грошової системи та введенні «золотого стандарту».

Наступним етапом вивчення даного питання має стати роз­гляд особливостей проведення освітньої революції в Англії і її вплив на становлення ринкової економіки в країні (створення системи загальної і професійної освіти, у тому числі початкових і середніх шкіл, технічних університетів, науково-освітніх уста­нов тощо).

3. Особливості ринкового господарства у Франції

Вивчення особливостей розвитку ринкового господарства у Франції слід розпочати з Великої французької буржуазно-демо­кратичної революції (1789–1794 рр.), яка змінила політичне і со­ціа­льне життя в Європі. При цьому варто простежити роль Про­світництва як ідеологічного підґрунтя революції; політичні та соціально-економічні причини, наслідки.

Розглядаючи причини буржуазно-демократичної революції, особливу увагу треба приділити стану сільськогосподарського виробництва кінця XVIII ст., негативному впливу його на про­цес формування ринкової економіки загалом. Слід звернути ува­гу на такі чинники, як прив’язаність селян до своєї землі, низь­кий рівень народжуваності на селі, парцеляція села, заборго­ва­ність селян перед лихварями, низька купівельна спроможність селян і специфічна структура господарства Франції.

Розкриваючи наслідки буржуазно-демократичної революції, важливо простежити, чому саме вона стала тією епохальною по­дією, яка визначила початок промислового перевороту і розчис­тила шлях для розвитку ринкового господарства, і чому саме з приходом до влади Наполеона Бонапарта ці процеси прискори­лися. Потрібно проаналізувати етапи промислового перевороту, його технічну складову, законодавче забезпечення економічних змін у суспільстві та виникнення певних ринкових інститутів (банків, бірж, товариства).

Важливо також проаналізувати мету і наслідки «континен­тальної блокади» для господарського розвитку Франції.

Для правильної оцінки особливостей формування ринкового господарства в період реставрації Бурбонів у Франції потрібно зрозуміти, чому часткове відродження дворянства та французька банківська система гальмували промисловий розвиток країни, як ці фактори та промисловий переворот впливали на дальший роз­виток залізниць, металургійної і паливної промисловості та ма­шинобудування.

Вирішальний етап промислового перевороту розпочав­ся у 1850–1860 рр., в умовах так званої другої імперії (її очолив Луї Наполеон Бонапарт). Важливо з’ясувати причини величезного збільшення державних позик і банківсько-біржового ажіотажу; чинники, що позитивно вплинули на формування та розви­ток французької ринкової економіки.

Також слід усвідомити, чому проблема індустріалізації у Франції не була вирішена і за структурою економіки країна за­лишалась аграрно-індустріальною. Особливостями розвитку рин­кового господарства стало те, що важка промисловість за тем­ами зростання випереджала легку, однак за абсолютними розмі­рами остання мала переваги; вплив уряду країни на економіку держави був досить сильним; у підприємницько-буржуазному прошарку, який об’єднував багатих людей країни, провідне міс­це займала не промислова буржуазія, а фінансова.

3. Німеччина на шляху до індустріального су­спільства

Формування ринкового господарства в Німеччині зумовлено особливостями політичного й економічного розвитку Німеччини у другій половині XVII–XVIII ст. Слід відмітити, що в той пе­ріод країна була територіально роздробленою і значно відста­ва­ла в економічному розвитку від інших країн Європейської ци­ві­лізації. Необхідно з’ясувати, як Відродження, Реформація та Просвіт­ництво вплинули на усвідомлення населенням окремих коро­лівств Німеччини необхідності національної єдності, і що було зроблено в цей час на міждержавному рівні для об’єднання краї­ни. При цьому важливо звернути увагу на позитивні полі­тич­ні та соціально-економічні зміни в межах майбутньої єдиної дер­жави (Митний закон 1818 р., уніфікація грошового обігу та ін.).

Наступним кроком має стати аналіз особливостей промисло­вої революції в Німеччині, яка розпочалася у 30-х рр. XIX ст. і пройшла три етапи. Кожному з них передувала певна політична подія.

Характеризуючи результати першого етапу промислової ре­во­люції (30–40 рр. ХІХ ст.), слід зважати на розвиток текстиль­ної і важкої промисло­вості, транспорту, «торгового землероб­ства», зростання економі­чних показників тощо.

Другий етап промислової революції (1850–1860 рр.) відріз­нявся більшою мірою змінами у великій промисловості та аграр­ній сфері. Розкриваючи сутність цих змін, важливо розуміти такі процеси: причини прискореного розвитку важкої промисловості, залізничного транспорту, машинобудування тощо; утворення акціонерних товариств; особисте звільнення селян, їх розорення та формування рин­ку праці; розвиток великого юнкерського господарства та становлен­ня капіталістичних фермерських гос­подарств;перетворення поміщика-феодала на сільськогосподар­ського підприємця.

Досліджуючи третій, завершальний, етап промислової рево­люції та її наслідки, необхідно з’ясувати політичні передумови цього етапу (франко-прусська війна (1870–1871 рр.) та об’єднан­ня Німеччини в єдину державу (1871 р.). Крім того, визначити, як вплинуло запровадження політики протекціонізму на рівень розвитку промисловості, сільського господарства, транс­порту та торгівлі; перетворення у структурі ринку та темпи економічного зро­стання; на суспільне життя загалом.

3. Особливості розвитку економіки США (друга полови­на ХVII – 60-ті рр. ХІХ ст.)

Аналізуючи особливості утвердження ринкових господарств у США, необхідно звернути увагу на відмінності в становленні держави в США проти країн Європи, особливо на її колоніаль­ний статус. Важливо простежити політичний, економічний і со­ціальний розвиток Нової Англії від виникнення переселенської колонії до утворення США. При цьому слід чітко зрозуміти, яку політику проводила метрополія стосовно колонії, які методи при цьому використовувала, особливо щодо своєї промислової та аг­рарної політики.

Загострення суперечностей між колонією та Англією призве­ло до війни за незалежність (1775–1783 рр.) і утворення США (1776 р.). Треба усвідомити, чому ця війна відіграла для США роль першої буржуазно-демократичної революції. Для цього, ха­рактеризуючи наслідки буржуазно-демократичної революції, не­обхідно проана­лізувати суспільно-політичні перетворення в країні; розвиток промисловості та торгівлі; напрями розв’язання аграрного питання; створення нових форм господарства; причи­ни збільшення кількості населення країни тощо.

Разом із тим слід пам’ятати, що ця революція не була пов­ністю завершена. Конституція США визнавала рабство, еко­но­міка країни характеризувалася нерівномірністю розвитку, фер­мери не одразу одержали землю, що стримувало прогресивний розвиток країни.

Усі зазначені процеси – як позитивні, так і негативні – впли­нули на хід промислової революції в США, яка розпочалася з першої половини XIX ст. і тривала до 1880-х pp. Для розкриття сутності промислового перевороту необхідно звернути увагу на державну систему заохочення технічних винаходів; використан­ня парових двигунів; організацію фабрик; створення транспорт­ної мережі в країні; розвиток важкої промисловості та промис­лового машинобу­дування тощо.

Завдяки перетворенням у всіх галузях економіки вже в пер­шій половині XIX ст. американське промислове виробництво стало найбільш механізованим у світі. Такому стрімкому про­мислово­му піднесенню США сприяли панування новоство­ре­ного підпри­ємницького класу і брак пережитків феодальних від­носин. Вод­ночас у межах національної держави були сформо­вані такі рин­кові інститути, як банки і кредитна система, біржі тощо.

Незважаючи на високі темпи розвитку промисловості в пер­шій половині XIX ст., в економіці США основною галуззю сус­піль­ного виробництва залишалась аграрна сфера, де сформува­лися фермерські господарства. Крім того, величезні успіхи, яких дося­гла промисловість Півночі в першій половині XIX ст., зов­сім не зачепили Півдня. У країні поглиблювалися суперечності, що при­звело до Громадянської війни (1861–1865 рр.).

Потрібно з’ясувати, чому Громадянська війна мала характер Другої буржуазно-демократичної революції; розкрити сутність найважливіших буржуазно-демократичних перетворень, які зни­щили перешкоди для швидкого розвитку ринкової економіки в країні (скасування рабства, розв’язання земельного питання та розвиток фермерського господарства, упорядкування грошової системи, проведення освітніх реформ, створення загальнонаціо­нального ринку тощо).

Отже, промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. і завершився в 60–80-х рр. XIX ст., створив економічні передумови для утвер­дження індустріальної цивілізації у євро­пейських країнах, сприяв формуванню національних фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвитку.