7.3.3. Приклад побудови екзаменаційного білету. Екзаменаційний білет № 1 з дисципліни „Фінансовий аналіз”

1. Теоретична частина:

1.1.Розкрийте завдання та методичні підходи до аналізу платоспроможності та ліквідності підприємства.

1.2. Тестові завдання:

1.2.1.Який період погашення дебіторської заборгованості в розмірі 120 тис. грн.. якщо сума виручки від реалізації за місяць склала 600 тис.грн.

5. 20 днів;

6. 5 днів;

7. 7 днів;

8. 6 днів.

1.2.2. Аналіз ліквідності балансу це:

5. порівняння коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності та розташованих в порядку зменшення ліквідності, із зобов’язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення та розміщеними в порядку зростання термінів;

6. порівняння коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності, із зобов’язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення .

7. порівняння коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності та розташованих в порядку збільшення ліквідності, із зобов’язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення та розміщеними в порядку зменшення термінів;

8. порівняння коштів по пасиву із зобов’язаннями по активу, згрупованими за термінами їх погашення

2. Практична частина:

Задача.

На підставі вихідних даних проаналізувати оборотність оборотних активів під­приємства. В ході аналізу необхідно: розрахувати оборотність оборотних активів в днях та кіль­кості оборотів за минулий та звітний роки, а також суми вивільнених із обороту або додатково залучених в оборот коштів в результаті зміни оборотності по загальній сумі та в розрізі окремих груп. За результатами аналізу зробити висновки, вказати шляхи покращення ефективності використання обо­ротних активів підприємства.

Таблиця 1.

Вихідні дані по підприємству

(тис. грн.)

Показник	Минулий рік	Звітний рік
Середні залишки оборотних активів, всього: в тому числі:	7187,5	4751,5
грошових коштів ;	24	3
коштів в розрахунках ;	2285,5	1723,5
запасів.	4878	3025
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1950	1225

7. 3.4. Критерії оцінки теоретичної частини білету:

Теоретичне питання.

10 балів — студент дає обґрунтовану, глибоку та теоретично правильну відповідь на поставлене питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, роби­ти логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які під­тверджують тези відповіді на питання; демонструє знання законо­давчих та нормативних актів України, підручників, посібників.

5 балів — студент володіє знаннями матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питання були допущені не­значні помилки у формулюванні термінів і категорій, викорис­танні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і да­ти; питання викладено недостатньо глибоко, у занадто стислій формі.

0 балів — студент зовсім не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. У відповіді відсутні необхідні дока­зи та аргументи. Зроблені висновки не відповідають загальновиз­наним, є помилковими. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає змісту питання і свідчить про те, що студент не розу­міє питання. Відповідь є повністю ідентичною тексту підручника чи конспекту або повністю ідентичною відповіді іншого студента на це ж саме питання.

Критерії оцінки тестових завдань.

Кожне тестове завдання оцінюється як окреме питання білета таким чином.

10 балів — студент дав правильну відповідь на два питання тестового завдання.

5 балів — студент дав правильну відповідь на одне питання те­стового завдання.

0 балів — студент не дав правильних відповідей на жодне пи­тання тестового завдання.

Критерії оцінки розв’язку задачі.

10 балів — студент дає повну, вичерпну відповідь. Вона скла­дається з правильного арифметичного результату; доцільного і логічного теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків; правильного посилання (за необхідністю) на відповідні законо­давчі та нормативні акти.

5 балів — студент розв'язує задачу без теоретичного обґрун­тування виконаних розрахунків; теоретичне обґрунтування зроб­лене, хід розв'язання правильний, але є арифметична помилка у розрахунках.

0 балів — студент зовсім не розв'язує задачі або розв'язує її неправильно; опис та розв'язок є повністю ідентичними опису і розв'язку задачі іншим студентом.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно). В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів (0,5,10,15,20), він отримує незадовільну оцінку за результатній іспиту (тобто 0 балів).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав на іспиті 20 балів і вище)

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів, він отримає незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів) і загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

До залікової екзаменаційної відомості вносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

3 вибіркових навчальних: дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

Підсумкова оцінка з дисципліни враховує поточну успішність та підсумок усіх балів студентів.

Результати підсумкового семестрового контролю не можуть бу­ти нижчими, ніж оцінка відповідної суми балів, набраної протягом семестру.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього практичного заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання - за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.

Кількість балів (числом, кратним «5»), з дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, (від 0 до 100 балів (включно), вноситься до відомості обліку успішності за поточним модульним контролем і є основною для визначення загальної успішності студента з даного предмету.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у ПУСКУ з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТ5 в такому порядку:

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно),

Підсумкова оцінка з дисципліни враховує поточну успішність та підсумок усіх балів студентів.

Результати підсумкового семестрового контролю не можуть бу­ти нижчими, ніж оцінка відповідної суми балів, набраної протягом семестру.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього практичного заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання - за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.

Кількість балів (числом, кратним «5»), з дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, (від 0 до 100 балів (включно), вноситься до відомості обліку успішності за поточним модульним контролем і є основною для визначення загальної успішності студента з даного предмету.