Тема 13. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємств.

13.1. Методичні поради до вивчення теми 13

Процес вивчення даної теми складаєть­ся з опрацювання системи проблемних питань, які можна об'єднати й узагальнити за такими напрямами:

• сутність та завдання комплексного фінансового аналізу;

• визначення поняття та структури інформаційної бази комп­лексного аналізу, системи вимог до неї;

• особливості побудови моделі обробки вхідної інформаційної бази відповідно до специфіки об'єкта дослідження;

• математична, статистична та аналітична складові моделі формування цільового елемента комплексного аналізу — інтег­рованого показника фінансового стану підприємства;

• комплексний аналіз на основі визначення загальної оцінки комерційної надійності підприємства — об'єкта дослідження;

• комплексний аналіз на основі моделей прогнозування банк­рутства підприємства;

• модель інтерпретації результатів комплексного фінансового аналізу та формування майбутніх трендів фінансово-господарсь­кої діяльності підприємства — об'єкта дослідження.

Важливе значення для адекватного сприйняття комплексного фінансового аналізу (комплексної оцінки фінансового стану) ві­діграє з'ясування сутності комплексного аналізу та визначен­ня його основних завдань.

Загалом, комплексна оцінка фінансового стану підприємства передбачає визначення економічного потенціалу суб'єкта господарювання або, іншими словами, вона дає змогу забезпечити іден­тифікацію його місця (рейтингу, ранжу) в економічному середовищі.

Комплексний фінансовий аналіз використовується власника­ми для обґрунтування рішень стратегічного характеру, менедже­рами підприємств — для інформаційного забезпечення потреб оперативного фінансового планування.

Вважається, що цей вид аналізу, який уможливлює проведення як ретроспектив­ної, так і перспективної оцінки фінансового стану підприємства, оптимально відповідає вимогам виконання таких завдань:

• залучення фінансових ресурсів;

• пошук високорентабельних проектів;

• оцінка надійності партнерів;

• оцінка доцільності інвестування;

• оптимізація фінансової діяльності підприємства;

• комплексне фінансове оздоровлення суб'єкта господарю­вання.

Сутнісна характеристика згаданих вище завдань висуває низ­ку вимог до організації процесу проведення комплексного фінан­сового аналізу підприємства. Серед них можна виділити такі.

По-перше, методологічна база комплексного аналізу повинна базуватись на таких методиках, які давали б змогу в обмежені строки оцінити фінансовий стан суб'єкта господарювання. Слід відзначити, що за тривалістю процедура проведення комплексно­го аналізу серед інших видів фінансового аналізу підприємства посідає друге місце, поступаючись лише експрес-аналізу.

По-друге, на основі практичних результатів проведення комп­лексного фінансового аналізу аналітиками було напрацьовано до­сить ефективний прийом організації аналізу фінансових звітів — порівняльний аналіз.

По-третє, для здійснення комплексного аналізу необхідно за­безпечити формування групи показників, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики поточного ста­ну підприємства та перспектив його подальшого розвитку.

По-четверте, ефективність комплексного аналізу значною мі­рою залежить від можливості побудови адекватної системи одно­значності інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попере­дження та уникнення двозначності висновків, протиріч у погля­дах окремих експертів щодо ідентифікації становища об'єкта до­слідження.

У сучасній практиці фінансового аналізу загалом та комплек­сного аналізу зокрема поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розроблення системи ранжування, відповідно до якої кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним підприємством за результатами аналізу, слугує підставою для однозначної хара­ктеристики його фінансово-економічного становища, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Таким чином, відособлена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства на основі математичного моделювання органічно компонується в єдиному інтегральному фінансовому показнику. Отриманий у результаті комплексного аналізу інтегрований показник є характеристикою об'єкта ана­лізу — підприємства — щодо його відповідності поточним рин­ковим умовам. Наступні висновки є інформаційною основою для виконання поставленого управлінського завдання та дають змогу зробити обґрунтовані висновки про фінансовий стан підприємст­ва в цілому.

Поряд із процесом організації комплексного аналізу, певним критеріям має відповідати і його інформаційна база. Вхідні дані, на основі яких у результаті математичної та аналітичної об­робки буде визначено абсолютне значення цільового інтегрова­ного показника, мають відповідати сукупності критеріїв, застосу­вання яких забезпечується такими правилами:

• проведення комплексного аналізу здійснюється на основі системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів від­повідно до обраної методики оцінки фінансового стану об'єкта дослідження;

• вхідна інформація щодо фінансово-господарської діяльності підприємства — об'єкта дослідження, що надається для по­дальшої її обробки, має бути повною та достовірною;

• цільові показники обраної методики, як і вхідна фінансова інформація, повинні бути приведені до зіставних одиниць виміру, що забезпечує можливість їх адекватної математичної та аналітич­ної обробки;

• кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієн­тів, яка закладається в інформаційну основу моделювання ці­льового фінансового показника, має бути максимально інфор­мативним;

• обґрунтування вибору методів статистичного, математично­го та аналітичного моделювання з метою адекватної консолідації вхідних інформаційних ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільового показника системи комплексного фінансового аналізу;

• формування цілісної картини фінансового стану підпри­ємства на основі визначення цільового фінансового показника як результуючого відносно усталеної сукупності відособлених фінансових показників, які характеризують окремі сторони фі­нансово-господарської діяльності підприємства — об'єкта до­слідження;

• здійснення порівняльного аналізу системи інтегральних по­казників, отриманих у результаті математичної та аналітичної обробки первинної вхідної інформації в динаміці, а також порів­няння з іншими показниками, прийнятими за орієнтири.

Слід звернути увагу, що ключовим елементом процедури комплексного аналізу фінан­сового стану підприємства є модель обробки вхідної інформаційної бази. Така модель являє собою обґрунтований відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури комплексного аналізу органічний синтез математичних, статис­тичних та аналітичних методів дослідження.

Особливу увагу слід приділити методам, які забезпечують комплексну фінансову діагностику, а саме: рейтингова оцінка, бальна оцінка, використання стандартних мультиплікаторів, які дозволяють ідентифікувати ймовірність банкрутства та іншим.