- •ВІД АВТОРІВ
- •1. ПРЕДМЕТ ЕСТЕТИКИ
- •§1. ПОНЯТТЯ «ЕСТЕТИКА». СТАНОВЛЕННЯ ПЕРШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ
- •§ 2. ПРЕДМЕТ ЕСТЕТИКИ В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ПРОБЛЕМАТИКИ НАУКИ
- •§3. ЕСТЕТИКА ЯК САМОСТІЙНА НАУКА
- •§ 4. РОЗВИТОК ПОСТКЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ
- •§5. ЕСТЕТИКА В СТРУКТУРІ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ
- •2. ЕСТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА її ФОРМИ
- •§1. ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЮДСЬКОЇ ПРАЦІ
- •§2. ЛЮДСЬКА ОСОБИСТІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •§3. ЕСТЕТИЧНІ ФОРМИ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
- •§4. ПРИРОДА В СТРУКТУРІ ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •§5. ЕСТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І МИСТЕЦТВО
- •3. СТРУКТУРА ЕСТЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ
- •§1. ЕСТЕТИЧНЕ ПОЧУТТЯ
- •§2. ЕСТЕТИЧНИЙ СМАК
- •§3. ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ
- •§4. ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ І ТЕОРІЇ
- •§1. СТАТУС КАТЕГОРІЙ ЕСТЕТИКИ
- •§2. КАТЕГОРІЇ «ГАРМОНІЯ» І «МІРА»
- •§ 3. КАТЕГОРІЇ «ПРЕКРАСНЕ» І «ПОТВОРНЕ»
- •§4. КАТЕГОРІЇ «ПІДНЕСЕНЕ», «ГЕРОЇЧНЕ», «НИЗЬКЕ»
- •§5. КАТЕГОРІЇ «ТРАГІЧНЕ» І «КОМІЧНЕ»
- •§ 6. КАТЕГОРІЯ«ЕСТЕТИЧНЕ»
- •5. ЕСТЕТИКА ЯК МЕТАТЕОРІЯ МИСТЕЦТВА
- •§1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ МИСТЕЦТВА
- •§2. ПАРАДИГМАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МИСТЕЦТВА: ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ
- •§3. ІНТЕНЦІЯ ЛЮДСЬКОГО ЯК ПРЕДМЕТ І ЕСТЕТИЧНА ПРИТАМАННІСТЬ МИСТЕЦТВА
- •§4. ВІДОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНА ПРИРОДА МИСТЕЦТВА
- •§5. ХУДОЖНІСТЬ ЗМІСТУ І ФОРМИ
- •§1. ГЕНЕЗИС ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ
- •§2. ЧУТТЄВА БЕЗПОСЕРЕДНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ
- •§3. ПРИНЦИП АНТИНОМІЧНОСТІ Й СТРУКТУРА ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ
- •§ 5. УНІВЕРСАЛІї ХУДОЖНЬОГО СИМВОЛУ
- •§ 1. МИСТЕЦТВО В КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОМУ ПРОСТОРІ
- •§2. СВОБОДА І ДЕТЕРМІНІЗМ У МИСТЕЦТВІ
- •§3. ХУДОЖНІЙ ТВІР ЯК ФОРМА І СПОСІБ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ МИСТЕЦТВА
- •§4. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНЕ У МИСТЕЦТВІ: ТРАДИЦІЇ І НОВИЙ КОНТЕКСТ
- •§5. ІСТОРИЧНА ДИНАМІКА ФУНКЦІЙ МИСТЕЦТВА
- •§1. МОДЕЛЬ ВИДОВОЇ СПЕЦИФІКИ МИСТЕЦТВА: АНТИЧНІСТЬ
- •§ 2. МОДЕЛЬ ВИДОВОЇ СПЕЦИФІКИ МИСТЕЦТВА: СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
- •§3. МОДЕЛЬ ВИДОВОЇ СПЕЦИФІКИ МИСТЕЦТВА: ВІДРОДЖЕННЯ
- •§4. МОДЕЛЬ ВИДОВОЇ СПЕЦИФІКИ МИСТЕЦТВА: НОВИЙ ЧАС
- •§5. МОДЕЛЬ ВИДОВОЇ СПЕЦИФІКИ МИСТЕЦТВА: XIX—XX СТОЛІТТЯ
- •9. ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ: ДОСВІД ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ
- •§1. ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ: ІСТОРІЯ ПРОБЛЕМИ
- •§ 2. ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У КОНТЕКСТІ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ
- •§3. ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ
- •10. ІСТОРИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ХУДОЖНЬОГО РОЗВИТКУ
- •§1. ІСТОРИЧНА ТИПОЛОГІЯ МИСТЕЦТВА
- •§2. ПЕРВІСНЕ МИСТЕЦТВО
- •§3. МИСТЕЦТВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
- •§4. АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО
- •§ 5. МИСТЕЦТВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
- •§6. МИСТЕЦТВО ВІДРОДЖЕННЯ
- •§7. ОСНОВНІ МИСТЕЦЬКІ НАПРЯМИ НОВОГО ЧАСУ
- •§8. МИСТЕЦТВО МОДЕРНУ ТА ПОСТМОДЕРНУ
- •11. НЕКЛАСИЧНА ЕСТЕТИКА: ДОСВІД ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ
- •§1. ТЕОРЕТИЧНІ ВИТОКИ НЕКЛАСИЧНОЇ ЕСТЕТИКИ
- •§2. НЕОПОЗИТИВІСТСЬКА ЕСТЕТИКА
- •§3. ПСИХОАНАЛІТИЧНА ЕСТЕТИКА
- •§4. ЕСТЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ В КОНТЕКСТІ «ГЛИБИННОЇ ПСИХОЛОГІЇ»
- •§5. ІНТУЇТИВІСТСЬКА ЕСТЕТИКА
- •12. НЕКЛАСИЧНА ЕСТЕТИКА: ДОСВІД ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ
- •§ 1. ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА ЕСТЕТИКА
- •§2. СТРУКТУРАЛІСТСЬКА ЕСТЕТИКА
- •§3. ЕКЗИСТЕНЦІАЛІСТСЬКА ЕСТЕТИКА
- •§4. НЕОТОМІСТСЬКА ЕСТЕТИКА
- •§5. ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА ЕСТЕТИКА
- •13. МИСТЕЦЬКА ПРАКТИКА XX СТОЛІТТЯ
- •§ 1. ФОВІЗМ, КУБІЗМ, ФУТУРИЗМ
- •§2. АБСТРАКЦІОНІЗМ
- •§3. ЕКСПРЕСІОНІЗМ
- •§4. СЮРРЕАЛІЗМ
- •14. ХУДОЖНЄ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА
- •§ 1. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОГО І ХУДОЖНЬОГО ЖИТТЯ
- •§2. ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА
- •§3. УКРАЇНСЬКА ЕСТЕТИКА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ
Л. Т. Левчóê, В. І. Панченêо, О. І. Оніщенêо, Д. Ю. Кóчерюê
ЕСТЕТИКА
ПІДРУЧНИК
Затверджено Міністерством освіти і наóêи Уêраїни для стóдентів вищих навчальних заêладів
3-тє видання, доповнене і перероблене
Київ «Центр óчбової літератóри»
2010
УДК 37.036(075.8) ББК 87.8я73
Е 86
Гриф надано Міністерством освіти і наóêи Уêраїни
(Лист № 14/18.2-722 від 04.04.2005)
Рецензенти:
Попович М. В. – доêтор філософсьêих наóê, професор (Інститóт філософії НАН Уêраїни); Бровêо М. М. – доêтор філософсьêих наóê, професор (Київсьêий національний
лінãвістичний óніверситет).
Автори:
доêтори філософсьêих наóê, професори Л. Т. Левчóê (розділи: I; XI; ХІІ; XIII — §1, 2, 4; XV — §2 ó співавторстві з О. І. Оніщенêо); В. І. Панченêо (розділи: ІІ; ІІІ; IV; Х; ХIV); О. І. Оніщенêо (розділи: VІІІ;IX;XIII — §3; XV — § 2 ó співавторстві з Л. Т. Левчóê); êанд. філос. наóê, доц. Д. Ю. Кóчерюê (розділи; V; VI; VII).
Левчук Л. Т., Панченко В. І., Оніщенко О. І., КучерюкД. Ю.
Е 86 Естетиêа: Підрóчниê / За заã. ред. Л. Т. Левчóê. – 3-тє вид., допов. і пе- реробл. – К.: Центр óчбової літератóри, 2010. – 520 с.
ISBN 978-611-01-0109-7
Серед гуманітарних наук естетика посідає особливе місце. Послуговуючись багато віковими надбаннями, вона активно впливає на формування чуттєвої культури людини. Висвітлено шляхи становлення й розвитку естетики, розглянуто такі наріжні її пробле ми, як естетичні категорії, природа мистецтва, художня творчість, специфіка розвитку європейської та української естетики XX століття.
Автори пропонують свій погляд на історію, проблематику, теоретично практичне значення естетичного знання.
Для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. Може бути корисним усім, хто цікавиться питаннями естетики.
УДК 37.036(075.8) ББК 87.8я73
ISBN 978-611-01-0109-7
©Левчóê Л. Т., Панченêо В. І., Оніщенêо О. І., Кóчерюê Д. Ю., 2010
©Центр óчбової літератóри, 2010
ВІД АВТОРІВ
Друге, доповнене і перероблене, видання підручника підготовлено викладачами Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, Д. Ю. Кучерюк) та Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (О. І. Оніщенко). У підручнику відображено наукову спрямованість авторів, їхні теоретичні розробки та використано досвід викладання естетики як науки, що органічно поєднує багатовікову історію розвитку з інтерпретацією таких складних проблем, як естетичне почуття, прекрасне, досконале, трагічне, комічне.
Історія кожної науки має самоцінне значення. Це стосується й історії естетики, адже паростки естетичних знань знаходимо у філософських теоріях багатьох країн світу, а в Давній Греції, Китаї, Індії, у Візантії та Київській Русі естетика представлена потужним компонентом культуротворення.
Маючи тривалу і складну історію, естетика є наукою відкритою — здатною постійно збагачуватися, розширювати обсяг знань, відображаючи динаміку життєвих процесів. Яскравим свідченням відкритості цієї науки є транс формація класичної естетики в посткласичну та некласичну епохи, а також активний розвиток постмодерністської моделі естетичного знання.
Сучасна естетика виступає як метатеорія мистецтва і визначає шляхи формування досконалої людської чуттєвості, здійснює величезний вплив на художню культуру суспільства. Взаємодіючи з іншими науками, зокрема етикою і психологією, естетика сприяє виявленню творчих можливостей людини, розкриттю її морально-етичного потенціалу.
В Україні накопичено великий досвід викладання і пропаганди естетичних знань. Формуючи зміст підручника, автори прагнули максимально врахувати теоретичний доробок сучасних дослідників і репрезентувати естетику як складну, багатовимірну і водночас цілісну систему знань.
За роки, що минули після виходу у світ першого видання підручника, з’явилися нові теоретичні праці, присвячені розкриттю специфіки естетичною, природи художньої творчості, висвітленню особливостей різних мистецьких напрямів, істотно збагатився понятійно-категоріальний апарат, удосконалилися методичні принципи викладу матеріалу в навчальному курсі.
Усі ці зміни автори намагалися відобразити в другому, доповненому й переробленому, виданні. До підручника увійшли нові розділи: «Видова специфіка мистецтва в контексті естетичної теорії» та «Українська естетика: історична традиціяйсучаснийстан».Значнуувагуприділеновисвітленнюпостмодерністської естетики та динаміки розвитку модерного й постмодерного мистецтва.
Автори висловлюють щиру подяку рецензентам за кваліфікований, неупереджений аналіз тексту підручника.
Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. І. Оніщенко, Д. Ю. Кучерюк