- •Медична генетика
- •Рекомендовано Вченою радою
- •Передмова
- •1. Загальна частина. Спадковість і патологія. Роль спадковості в патології людини.
- •1.1. Вступ до медичної генетики. Визначення генетики, об'єкт дослідження. Основні поняття медичної генетики. Закони Менделя
- •Типи і поширеність спадкової патології у дітей
- •Навчальна мета
- •Студент повинен уміти:
- •Контроль
- •Ситуаційні задачі
- •Короткий виклад навчального матеріалу Історія розвитку генетики та медичної генетики
- •Закони г.Менделя
- •Основні постулати медичної генетики:
- •Ознаками автосомно-рецесивного типу успадкування є :
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен уміти:
- •Контроль
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •1.3.Пропедевтика спадкової патології. Семіотика спадкових хвороб. Обстеження хворого зі спадковою патологією
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Вроджені вади розвитку
- •Дані клініко-морфологічного обстеження
- •Розділ 2. Спадкові захворювання Загальна характеристика моногенної патології
- •2.1. Окремі форми моногенних хвороб
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен уміти:
- •Контрольні питання
- •Ситуаційні задачі
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Згідно із сучасною класифікацією метаболічних хвороб (Zschoke j., Hoffman g. (1999) виділяють:
- •1. Порушення проміжного метаболізму
- •2. Порушення біосинтезу і розщеплення складних молекул
- •3. Дефекти медіаторів і пов’язані з ними порушення
- •3. Уроджені та спадкові захворювання нирок
- •Контроль Контрольні запитання
- •1. Що таке вроджені вади розвитку?
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Класифікація вроджених аномалій нирок
- •4. Спадкові скелетні дисплазії
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен уміти:
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •5. Спадкові хвороби обміну
- •Навчальна мета
- •Студент повинен уміти:
- •Контроль Контрольні питання
- •Ситуаційні задачі
- •Короткий виклад навчального матеріалу Фенілкетонурія
- •Спадкові дефекти обміну вуглеводнів (Галактоземія. Глікогенози. Фруктоземія)
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен уміти:
- •Контроль Контрольні питання
- •А. Для фруктоземії.
- •5.3. Лізосомні хвороби. Мукополісарадози. Гліколіпідози
- •Контрольні питання
- •Відповіді
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •5.4. Спадкові пігментні гепатози
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен уміти:
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Відповіді
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •5.5. Муковісцидоз. Целіакія
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен уміти:
- •Контрольні питання
- •Відповідь
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Класифікація мв
- •Бальна оцінка стану хворих на муковісцидоз
- •Основні принципи базисної терапії
- •Базисна терапія хворих на мв
- •Обстеження при целіакії:
- •Характеристика лікувальних заходів
- •Лікування при стійкій ремісії
- •Вимоги до результатів лікування.
- •5.6. Вроджений гіпотиреоз
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •5.7. Первинні імунодефіцити
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Недостатність гуморальної ланки імунітету
- •Дисгаммаглобулінемії
- •Недостатність т-системи
- •Комбіновані імунодефіцитні стани
- •Лікування спадкових ідс
- •6. Хромосомні захворювання
- •Контроль Контрольні запитання
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Новонароджений із синдромом Дауна
- •6.2. Аномалії статевих хромосом
- •Навчальна мета
- •Студент повинен уміти:
- •Контроль Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •1. Які особливості статевих ознак при синдромі Шерешевського-Тернера? а. Агенезія гонад, гіпоплазія матки та маткових труб, первинна аменорея, недорозвинення молочних залоз.
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •6.3. Затримка темпів психомоторного розвитку, розумова відсталість. Генетичні хвороби з ураженням ендокринної системи (ендокринопатії).
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен уміти:
- •Запитання для контролю
- •7. Мітохондріальні хвороби
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен уміти:
- •Запитання для контролю
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Мутації в ядерній днк
- •3. Варіант асоційований із синдромом melas.
- •8. Хвороби зі спадковою схильністю
- •9. Основи екологічної генетики, фармакогенетики
- •Навчальна мета
- •10.1. Основні принципи лікування та профілактики спадкових захворювань
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен уміти
- •Запитання для контролю
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Медичні аспекти генно-інженерної біотехнології
- •. Медико-генетичне консультування
- •Навчальна мета Загальна
- •Студент повинен уміти:
- •Запитання для контролю
- •Короткий виклад навчального матеріалу
- •Термінологічний словник
- •Список літератури
Короткий виклад навчального матеріалу
Спадкові хвороби- це хвороби, які виникають унаслідок пошкодження генетичної інформації.
Синдром (або хвороба) Дауна (СД) -найбільш вивчена хромосомна хвороба. Її частота 1:700 - 1:800 (описана в 1866 р.), в Києві частота становила 1,16 на 1000 серед живонароджених (Галаган В.О. та співавт., 2005). Частота народження залежить від віку матері і, меншою мірою, від віку батька. У віці після 45 років частота патології може зростати до 1:12. На частоту синдрому впливає також рівень сонячної активності (в період сонячної активності частота значно зростає), зростає частота також при підвищеному рівні в крові вагітної інтерферонів. Зростає частота синдрому і у випадку «старіння генетичної інформації».
Цитогенетичні варіанти СД різноманітні. У 95% це просто повна трисомія 21, при цьому вклад материнського нерозходження 80% і 20% батьківського. Близько 2% дітей мають мозаїчну форму (47+21/46), в 4% хворі мають транслокаційну форму трисомії (транслокацію 21-ї хромосоми на одну із груп хромосом D). При цьому майже 50% транслокаційних форм успадковується від батьків - носіїв.
Клінічна картина синдрому Дауна різноманітна: це і вроджені вади розвитку, і порушення постнатального розвитку нервової системи, і вторинний імунодефіцит тощо. У перинатальному періоді діагностика синдрому Дауна ускладнена. Діти народжуються в строк з помірно вираженою гіпоплазією (на 8-10% нижче середніх величин).
Новонароджений із синдромом Дауна
Рис. 6.1 - Каріотип при синдромі Дауна (трисомія 21)
Симптоми помітні уже в пологовому будинку, де діагноз виставляють у 90% хворих. У дітей відмічаються монголоїдний розріз очей, кругле сплощене обличчя, пласка спинка носа, епікант (вертикальна складка шкіри біля внутрішнього кутка ока), великий (зазвичай висунутий) язик (макроглосія), брахіцефалія (збільшення поперечного розміру голови), вкорочення передньо-заднього розміру, скошена потилиця, “надлишок” шкіри на шиї, деформовані вушні раковини. Наявні м’язова гіпотонія та збільшення об’єму рухів у суглобах. Характерні зміни дерматогліфіки (чотирипальцева або мавпяча складка на долоні, дві шкірні складки замість трьох на мізинці, вкорочення мізинця, сандалеподібна щілина, високе положення трирадіуса та ін.). Часто зустрічаються вроджені вади серця (в 53,2%), також вади шлунково-кишкового тракту (15,3%). Жоден з перелічених симптомів у 100% випадків не зустрічається. Велике значення для діагностики має динаміка фізичного та розумового розвитку дитини. Зріст дорослих хворих на 20 см нижче середнього. Затримка в розумовому розвитку може досягати імбецильності. Діти зазвичай ласкаві, уважні, слухняні, терплячі під час навчання. Реакція цих дітей на навколишнє середовище низька, знижені компенсаторні можливості всіх органів і систем.
Уроджені вади розвитку часто приводять до летального результату в перші 5 років життя. У таких дітей часто (1%) зустрічається лейкоз.
Захворювання необхідно диференціювати з уродженим гіпотиреозом (трапляється з частотою 1:3500, характерні затяжна жовтяниця за рахунок прямого білірубіну, на першому місяці погіршення апетиту, млявість, блювання, закрепи, блідість, гіпотонія, зниження шкірної температури, після 6-го тижня розвивається одутлість повік. У дітей жорстке волосся, великий язик, який не поміщається в ротовій порожнині, збільшення живота, порушення росту та розвитку, підвищення рівня ТТГ та зниження рівня Т3, Т4).
Лікування багатопланове та неспецифічне. Здійснюються загальнозміцювальна терапія, повноцінне харчування, вітамінотерапія, ретельний догляд. Проводиться корекція вроджених вад розвитку. Важливим є спеціальні методи навчання (педагогічна корекція). Тривалість життя залежить від догляду за хворим та наявності вроджених вад розвитку серця, шлунково-кишкового тракту. Дорослі жінки з хворобою Дауна можуть мати потомство (частота здорового потомства при цьму 50%).
Розробляються методики лікування хворих із трисомією в утробі матері (введення білків, що виробляються нейрогліальними клітинами, які регулюють розвиток нейронів). З’явилися обнадійливі результати використання таких методик у тварин.
Синдром Патау (трисомія 13)–зустрічається з частотою 1:5000 - 1:7000. Проста трисомія, як результат нерозходження хромосом у мейозі в одного із батьків (головним чином у матері), зустрічається у 85% хворих. Решта випадків - в основному за рахунок передачі додаткової хромосоми (точніше довгого плеча) в транслокаціях (pобертсонівська транслокація D/13).
Рис. 6.2 - Каріотип при синдромі Патау.
Проста повна трисомія 13 (47, ХХ, +13)
М
Полідактилія Щілина верхньої
губи та піднебіння
У зв’язку з наявністю грубої вродженої патології 95% дітей помирає протягом першого року життя. Відмічені випадки життя дітей до 10 років (2-3%). Клінічно до цього синдрому за окремими ознаками подібні синдроми Меккелі та Мора, тригоноцефалія Опітца. Вирішальним фактором у діагностиці є дослідження хромосом. Діти із синдромом Патау завжди мають затримку психічного розвитку до ступеня ідіотії.
Лікування: симптоматичне, хірургічна корекція вад, загальнозміцнювальна терапія, догляд, профілактика простудних хвороб.
Синдром Едвардса (трисомія 18)– у більшості випадків обумовлений простою трисомією, трапляються і мозаїчні форми. Траслокаційні форми - зустрічаються вкрай рідко і клінічних відмінностей не мають. Частота серед новонароджених становить 1:5000 - 1:7000. Співвідношення хлопчиків та дівчаток 1:3. Основними симптомами захворювання є зміни мозкового черепа та обличчя, вади опорно-рухового апарату, вади розвитку серцево-судинної системи. Для синдрому Едвардса (СЕ) характерні різка затримка росту, гіпоплазія м’язової тканини та підшкірно-жирового шару, різке недорозвинення та множинні вади розвитку лицевої частини черепа, серця, кісткової системи та статевих органів.
Рис. 6.3 - Каріотип при синдромі Едвардса.
Проста повна трисомія 18 (47,ХХ, +18)
/
Череп доліхоцефалітичної форми, нижня щелепа та ротовий отвір маленькі, очні щілини вузькі та короткі, низько розташовані вушні раковини. Перенісся тонке, виступаюче. Відмічаються флексорне положення кистей, аномально розвинута стопа, 1-й палець стопи коротший за 2-й, збільшення дуг на пальцях. У 90% діти гинуть у віці до 1 року від ускладнень грубої патології. Лікування - симптоматичне.
Трисомія - 8зустрічається з частотою 1:5000, переважають хворі хлопчики (5:2). В основному (90%) синдром належить до мозаїчних форм. Повні трисомії-8, як правило, летальні. Основними симптомами є розумова відсталість. Важкість клінічних форм варіабельна. Діти народжуються недоношеними.
У
Диморфізм обличчя (47ХY, +9)
Трисомія 9.При цій трисомії, а також мозаїцизмі й трисомії 9pter-9q32/33, у випадку живонародження у дитини виражені гіпоплазія, множинні порушення лицьового і мозкового відділу черепа, опорно-рухової, серцево-судинної,
сечової систем та вади розвитку головного мозку. Ці аномалії можуть бути значно згладжені при мозаїцизмі. При трисомії 9 діти маложиттєздатні, а при мозаїцизмі живуть кілька місяців (описані випадки, коли діти доживали до 8 років). Лікування не розроблене.
Трисомія 22.Природа цієї аномалії була встановлена тільки після впровадження диференційного забарвлення хромосом. Для синдрому характерна мікроцефалія, наявність щілини піднебіння, низько розташовані вушні раковини, гіпотонія м’язів, косоокість, гіпоплазія 1-го пальця, аномалії серця, нирок, статевих органів. Усі хворі глибокі олігофрени. Лікування не розроблене.
Синдром Вольфа-Хіршхорна(описаний в 1965 році групою німецьких генетиків на чолі з U.Wolf, американськими дослідниками на чолі з K.Hirschhorn). Частота 1:100000. Для захворювання характерна втрата частини матеріалу коротких плеч 4-ї хромосоми. Крім того описані випадки синдрому в результаті транслокацій, інверсій, інерцій.
Основними клінічними ознаками синдрому є груба затримка психомоторного та фізичного розвитку, диспластичний синдром із мікроцефалією асиметрією черепа, гіпертелоризмом, дзьобоподібним носом. Цитогенетично підтверджується –4р-.
Діти із синдромом Вольфа-Хіршхорна зазвичай народжуються у молодих батьків від вагітності з фізіологічним перебігом (хоча описані випадки народження передчасно). У періоді новонародженості відмічаються пригнічення безумовних рефлексів та зниження м’язового тонусу, а згодом проявляється затримка фізичного та психомоторного розвитку, часто спостерігаються судоми. Характерний зовнішній вигляд дитини: наявна асиметрія черепа (100%), мікроцефалія (92%), гіпертелоризм (90%), виступаюче надперенісся (68%), дзьобоподібний ніс (67%), мікрогенія (7%), деформовані та низько розташовані вушні раковини (86%), наявність деформацій скелета, гіпоспадія та крипторхізм. Часто спостерігаються вроджені вади серця, нирок, інколи – вади розвитку шлунково-кишкового тракту та центральної нервової системи (гіпоплазія мозочка, агенезія або гіпоплазія мозолистого тіла).
Лікування симптоматичне.