Розділ 2. Спадкові захворювання Загальна характеристика моногенної патології

2.1. Окремі форми моногенних хвороб

Обґрунтування теми. Обмін речовин в організмі регулюється великою кількістю ферментів, контролюється гормонами за участі нервової системи. У випадку мутацій можуть наставати порушення синтезу ферментів чи зміна їх активності. Мутації можуть накопичуватися. Несприятливе довкілля призводить до зростання мутацій у популяції. З 1970 по 2000 рік генетичний тягар зріс у 6 разів (мутації хромосомні, домінантні, рецесивні, зчеплені зі статтю, полігенні хвороби).

Спадкові хвороби обміну (метаболічні хвороби) – моногенні захворювання, при яких мутації генів призводять до порушення обміну. Окремі метаболічні хвороби виявляються рідко, але загальна їх частота сягає від 2 на 1000 до 1:3000 новонароджених. Причому клінічна картина їх часто трактується лікарями як прояви інших захворювань.

Навчальна мета Загальна

Вивчити основні прояви моногенних хвороб.

Студент повинен знати:

- загальні питання етіології та патогенезу моногенних захворювань;

- знати класифікацію моногенних захворювань;

- знати клініку, діагностику синдромів Елерса-Данлоса, Марфана, муковісцидозу, спадкових захворювань нирок, спадкових хвороб обміну речовин (амінокислот, вуглеводів);

- знати загальну характеристику онкогенних синдромів, лізосомних хвороб накопичення.

Студент повинен уміти:

- призначити обстеження хворому з підозрою на спадкові хвороби обміну.

Студент повинен оволодіти практичними навичками:

- трактувати результати лабораторного та інструментального обстеження хворого на метаболічні хвороби;

- направити на консультування хворого із моногенними хворобами до обласного чи регіонального генетичних центрів.

Контрольні питання

1. Яка частота спадкових хвороб обміну?

2. Як схематично можна відобразити патогенез моногенних захворювань?

3. В якому віці частіше проявляються метаболічні хвороби?

4. Які основні клінічні прояви метаболічних хвороб у періоді новонародженості?

5. Як впливає надлишок споживання білків, вуглеводів на дітей з метаболічними хворобами?

6. В яких випадках можна запідозрити метаболічні хвороби?

7. Назвіть класифікацію метаболічних хвороб, запропоновану в 1999 році.

8. Як успадковується більшість метаболічних хвороб?

9. Які основні принципи лікування метаболічних хвороб?

Ситуаційні задачі

1. На прийом до генетика звернулася мати з хлопчиком 7 років для уточнення діагнозу. На стан здоров’я мати не скаржиться. При огляді відмічено, що дитина високого зросту за рахунок бульш довгих ніг, відмічені арахнодактилія, лійкоподібна грудна клітка, деформація ніг, сандалеподібна щілина на стопах, м’язова гіпотонія, міопія. При прослуховуванні серця виникла підозра в пролябуванні мітрального клапана, що підтверджено ультразвуковим обстеженням. Який попередній діагноз?

2. На прийом звернулася мати з дівчинкою 6 років зі скаргами на тотальне ураження зубів, перидонтоз, легко утворюються „синці”. При огляді звернена увага на те, що дівчинка малого зросту, голубі склери, шкіра схильна до розтягання, наявний сколіоз, крилоподібні лопатки. Волосся тонке.

Який попередній діагноз ви виставите? Призначте додаткові методи обстеження.

Відповідь: 1. Синдром Марфана.

2. Синдром Елерса-Данлоса. Рентгенографія трубчатих кісток, визначення сумарної екскреції із сечею глюкозамінгліканів.

ТЕСТИ

1. Яка частота метаболічних хвороб?

А. 2 :1000.

Б. 1:100000.

В. 1:100000.

Г. 1:250000.

2. В якому віці частіше за все маніфестує хвороба “кленового сиропу”?

А. 5-7-й день життя.

Б. На 2-му місяці життя.

В. При введенні прикорму.

Г. Після року.

3. Який тип успадкування синдрому Марфана?

А. Автосомно-домінантний.

Б. Автосомно-рецесивний.

В. Х-зчеплений рецесивний.

Г. Y-зчеплений.

4. Які зміни з боку серцево-судинної системи спостерігаються у хворих на синдром Марфана?

А. Пролапс мітрального клапана.

Б. Дефект міжпредсердної перетинки.

В. Стеноз аорти.

Г. Дефект міжшлуночкової перетинки.

5. Які деформації скелета характерні для хворих на синдром Марфана?

А. Сколіоз та лійкоподібна грудна клітка.

Б. Серцевий горб і Х-подібні ноги.

В. Кіфоз та О-подібні викривлення ніг.

Г. Лордоз та короткі кінцівки.

6. Які зміни зору характерні для хворих на синдром Марфана?

А. Зменшення розміру кришталика очей та його підвивих, відшарування сітківки та сплощення рогівки.

Б. Збільшення розміру кришталика очей та косоокість.

В. Гіперметропія та астигматизм.

Г. Кон’юнктивіт та міопія.

7. Як часто зустрічається розумова відсталість у хворих на синдром Марфана?

А. У 25%.

Б. У 10%.

В. У 50%.

Г. У 75%.

8. Який із гормонів у 5-10 разів вищий від норми у хворих на синдром Марфана?

А. Соматотропний.

Б. Інсулін.

В. Трийодтиронін.

Г. Тиреотропний.

9. Які зміни шкіри характерні для хворих на синдром Елерса-Данлоса?

А. Підвищена розтяжність.

Б. Ерозії, які зливаються між собою.

В. Молочний струп.

Г. Гнейс.

10. Що є причиною кровотеч у хворих на синдром Елерса-Данлоса?

А. Порушення еластичності судин та агрегації тромбоцитів і зниження їх адгезивності.

Б. Тромбоцитопенія.

В. Геморагічний васкуліт.

Г. Зменшення в крові факторів згортання крові.

11. При підозрі на сільвтрачальну форму адреногенітального синдрому з яким захворюванням потрібно диференціювати патологію?

А. З уродженим пілоростенозом.

Б. З цукровим діабетом.

В. З тиреотоксикозом.

Г. З уродженим гіпотиреозом.

12. Які основні прояви патології у хворих на синдром Гіппеля-Ліндау?

А. Ангіоматоз сітківки, головного мозку, кістозні утворення чи пухлини з утворенням кіст головного мозку та внутрішніх органів.

Б. Ураження шкіри та хребта.

В. Ураження шлунково-кишкового тракту та нирок.

Г. Ураження скелета та ендокринних залоз.