Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МОНУ_ФА1.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
5.11 Mб
Скачать

11.8. Джерела інформації, які використовуються для аналізу прибутку та ренбальності

Інформаційна система аналізу прибутку і рентабельності включає в себе сукупність вхідної інформації, результати її тимчасової роботи, вихідні дані і кінцеві результати аналізу, що надходять у систему управління, тобто являє собою сукупність даних, що характеризують результати діяльності організації. Раціонально організований і відповідним чином регульований інформаційний потік служить надійною базою для побудови моделей відповідно до завдань аналізу.

Формування системи інформаційного забезпечення аналізу прибутку і рентабельності - це процес цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників для прогнозування та прийняття управлінських рішень. Зміст системи інформаційного забезпечення, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності організації, їх організаційно-правовою формою та іншими умовами. Система показників, що характеризують загальноекономічний розвиток країни, служить основою проведення аналізу та прогнозування умов зовнішнього середовища функціонування суб'єкта при розробці комплексної політики управління фінансовою стійкістю і виявленні резервів її підвищення, орієнтуючись на середньогалузеві показники. До вихідної інформації в аналізі пред'являються певні вимоги. Головне з них - задовольняти потреби широкого кола користувачів з різними і часом суперечливими інтересами.

Вимоги до облікової інформації:

Доречність облікової та звітної інформації означає її своєчасність, цінність, корисність для прогнозування і оцінки результатів.

Достовірність інформації характеризується: правдивістю, відповідності нормативним актам; можливістю перевірки і прозорістю.

Раціональність економічної інформації передбачає її достатність, оперативність, високий коефіцієнт використання первинної інформації, відсутність зайвих даних.

Аналітичні розрахунки - дуже трудомісткий процес, оскільки пов'язаний з великим обсягом різноманітних обчислень, що вимагає використання сучасної обчислювальної техніки. Технічні якості ЕОМ дають можливість підвищити ефективність аналітичних розрахунків: скоротити терміни аналізу; замінити наближені розрахунки більш точними обчисленнями, вирішувати багатовимірні завдання аналізу, не здійсненні традиційними методами.

Інформаційне забезпечення аналізу прибутку і рентабельності, його структура і зміст визначаються чинними формами звітності організації. Слід зазначити, що вони можуть змінюватися, наближаючись до стандартів, що діють у міжнародній практиці бухгалтерського обліку. Періодична бухгалтерська чи фінансова звітність організації - це лише "сира інформація", підготовлена в ході виконання в організації облікових процедур. Але її обсяг і якість в кінцевому рахунку визначають рішення задач аналізу [7].

Фінансова звітність являє собою найважливіший спосіб періодичного надання інформації, зібраної і обробленої в бухгалтерському обліку. Вона покликана вирішувати наступні внутрішні і зовнішні завдання:

Надавати менеджеру інформацію про господарські ресурсах організації, його зобов'язання, складі засобів і джерел, а також їх зміни, необхідну для ефективного фінансового аналізу та прийняття рішень.

Надавати інформацію, зрозумілу існуючим і потенційним інвесторам і кредиторам і допомагає їм судити про суми, часу та ризики, пов'язані з очікуваними доходами.

Основними документами, що служать джерелами вихідних даних для аналізу прибутку і рентабельності, служать:

Бухгалтерський баланс організації (форма № 1 річної і квартальної звітності) Баланс відображає фінансовий стан організації на певну дату, наприклад на кінець звітного періоду. Баланс показує організацію як власника ресурсів - активів, які дорівнюють джерелами - пасивів (зобов'язань і власного капіталу).

Звіт про прибутки і збитки, (форма № 2 річної і квартальної звітності). Звіт містить інформацію про діяльність зі створення прибутку або про кошти, зароблених і витрачених протягом певного періоду. Багато хто вважає цей звіт найважливішим, оскільки він показує, наскільки успішною організація у досягненні своєї першочергової мети - отримання прийнятної прибутку.

Звіт про рух джерел власних коштів (форма № 3).

Звіт про рух грошових коштів (форма № 4), який підсумовує всі грошові надходження організації і розкриває їх витрачання протягом звітного періоду. Цей звіт з'явився порівняно недавно, оскільки стало ясно, що Звіт про прибутки та збитки показує тільки зміни у фінансовому становищі організації, а безліч фактів господарського життя, особливо тих, що відносяться до капіталовкладень або фінансових операцій, не отримували в ньому відображення.

Додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5).

Можуть також використовуватися дані аналітичного обліку, які розшифровують і деталізують окремі статті звітності, дані статистичної звітності, фінансового і бізнес-планів. Для об'єктивної оцінки фінансових результатів діяльності організації, окрім інформації організації, можуть використовуватися і зовнішні дані з преси, фінансових довідників, брокерських фірм. Хоча ці дані іноді не зовсім точні і важко вимірних, вони можуть здаватися дуже важливими і корисними [5].

Важливе значення має оцінка впливу рентабельності окремих видів продукції на загальну рентабельність всієї продукції, яка проводиться в такій послідовності.

Визначається питома вага кожного виду продукції у загальному обсязі виробництва (реалізації). Розраховуються індивідуальні показники рентабельності окремих видів продукції. Оцінюється вплив рентабельності окремих виробів на її загальний (середній) рівень для всієї виготовленої (реалізованої) продукції. Для цього значення індивідуальної рентабельності перемножується на питому вагу виробу у загальному обсязі виготовленої (реалізованої) продукції. При цьому загальна (середня) рентабельність продукції розраховується за формулою:

,

(11.18)

(11.20)

де R — рентабельність виготовленої продукції (продаж);

Rі — рентабельність і-го виду продукції;

dі — питома вага і-го виду продукції у загальному обсязі.

Приклад 9. Оцінити вплив рентабельності окремих видів продукції на загальну (середню) рентабельність всієї продукції. Зробити факторний аналіз рентабельності окремих видів продукції.

Таблиця 11.10

Оцінка впливу рентабельності виготовлених виробів на рентабельність всієї продукції

Види продукції

Загальні витрати на реалізовану, тис. грн, В

Рентабельність витрат, % BR

Прибуток від реалізації продукції

(гр.1×гр.2/

/100)

Обсяг реалізації, тис.грн

(гр.1+гр.3)

Рентабельність реалізованої продукції, %

(гр.3/гр.4)×100

гр.4/гр.4

Ri×di (гр.5×гр.6)

К

A

1

2

3

4

5

6

7

K

150

15

22,5

172,5

13,0

0,375

4,9

Л

120

13

15,6

135,6

11,5

0,294

3,4

М

140

9

12,6

152,6

8,26

0,331

2,7

Σ

410

-

50,7

460,7

11,0

1,000

11,0

В останній колонці табл. 11.10 відображено, якою мірою рентабельність кожного виду продукції впливає на загальну (середню) рентабельність реалізованої продукції.

Підсумок останньої колонки (гр.7) повинен дорівнювати загальній (середній) рентабельності всієї продукції (гр.5).

Таблиця 11.11

Факторний аналіз рентабельності окремих видів продукції

Вид продукції

Середня ціна реалізації,грн

Собівартість одиниці продукції, грн.

Рентабельність продукції, %

Відхилення від плану, % (+/-)

План

Факт

План

Факт

Планова

(1-3)/1×100

умовна

(2-3)/2×100

фактична

(2-4)/2×100

Загальне (7-5)

В тому числі за рахунок змін

Ціни (6-5)

Собівартість (7-6)

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

К

500

520

400

450

20,0

23,1

13,5

-6,5

+3,1

-9,6

Л

600

610

500

512

16,7

18,0

16,1

-0,6

+1,3

-1,9

М

700

735

570

556

18,6

22,4

24,4

+5,8

+3,8

+2,0

Н

750

780

587

575

21,7

24,7

26,3

+4,6

+3,0

+1,6

Дійсно: (50,7:460,7)-100 = 11,00%.

Зазначена методика може бути використана для оцінки ефективності окремих видів продукції і для оптимізації структури асортименту продукції в процесі формування виробничої програми. Регулюючи асортимент продукції з урахуванням попиту на певні вироби, можна за допомогою зміни структури досягти кращих результатів, не збільшуючи навіть при цьому обсяг виробництва продукції.

З огляду на важливість факторного аналізу в економічних дослідженнях, в табл. 11.10 наведена методика оцінки впливу окремих факторів на зміну рентабельності окремих видів продукції.

Отже, як свідчать дані табл. 11.10, в результаті зростання цін на всі види продукції відповідно підвищилась рентабельність продукції. Однак підвищення собівартості продукції К і Л призвело до зниження рентабельності зазначених видів продукції протягом звітного періоду [2].