Розв’язання:

Показник цього коефіцієнта не повинен бути більшим за 50%. З цього можна зробити висновок, що коефіцієнт зносу знаходиться у нормі.

Приклад 3. Розрахувати фондовіддачу за 2009 та 2010 роки, зробити висновок на основі отриманих даних. Собівартість продукції за 2009 рік 87 тис. грн., у 2010- 90 тис. грн. Середньорічна вартість основних засобів 661,5; 739 відповідно.

Розв’язання:

Порівняно з 2009 роком у 2010 фондовіддача зменшилась на 0,01 тис. грн., це свідчить про недостатній рівень реалізації продукції та о великому вкладенні грошових коштів в основні активи.

3.4. Загальна оцінка вартості майна

Оцінка розміщення і структури майна підприємства має першорядне значення при визначенні фінансового стану підприємства. Майно призначене для виробництва та реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Освіта підприємства як юридичної особи передбачає наявність фінансових ресурсів для придбання необхідного майна.

В процесі експлуатації майна відбувається його оновлення. Основні виробничі фонди беруть участь у виробничому процесі багаторазово, оновлення їх відбувається періодично в силу морального або фізичного зносу і вимагає значних капітальних вкладень.

Оборотні фонди підприємства споживаються повністю протягом одного виробничо-комерційного циклу, і для забезпечення безперервного виробничого процесу вони потребують постійного поповнення на основі залучення ресурсів у вільній грошовій формі. Оборотні фонди (виробничі запаси і витрати) і фонди обігу (готова нереалізована продукція, грошові кошти і розрахунки) утворюють оборотні кошти підприємства.

Нераціональна структура майна, викликана відсутністю оновлення основних засобів при високому ступені їх зносу, може привести до скорочення обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) і, як наслідок, до погіршення фінансового становища підприємства.

Невиправдане збільшення витрат у незавершене будівництво, наявність наднормативних запасів матеріально-виробничих ресурсів або неліквідних, що не користуються попитом товарів призводить до необґрунтованого зростання виробничих витрат і «заморожування» грошових коштів, відволікання їх з господарського обороту. У той же час недолік запасів теж негативно впливає на фінансове становище підприємства, тому що може привести до скорочення виробництва продукції та зменшення суми прибутку.

Невиправдане зростання позикових коштів може призвести до необхідності скоротити майно підприємства для розрахунків з кредиторами.

Збільшення розмірів майна сприятиме підвищенню суми відрахувань з прибутку з податку на майно, появі потреби в додаткових джерелах фінансування.

Отже, щоб виключити появу передумов фінансової нестабільності, господарюючий суб'єкт повинен мати раціональну структуру майна та постійно оцінювати відбуваються зміни в його складі.

Аналіз динаміки складу і структури майна підприємства заснований на порівнянні звітних даних бухгалтерського балансу за ряд періодів. Актив балансу дозволяє дати загальну оцінку зміни всього майна підприємства, виділити в його складі необоротні активи (I розділ активу балансу) і оборотні активи (II розділ активу балансу), вивчити динаміку структури майна.

Аналіз динаміки складу і структури майна дає можливість встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів.

Приріст активу вказує на розширення діяльності підприємства, але також може бути результатом впливу інфляції. Зменшення активу свідчить про скорочення підприємством господарського обороту і може бути наслідком зносу основних засобів, або результатом зниження платоспроможного попиту на товари, роботи і послуги підприємства, обмеження доступу на ринки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, або включенням в активний господарський оборот дочірніх підприємств за рахунок материнської компанії.

Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальному зміні сукупних активів. Їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок відтоку фінансових ресурсів.

Методика оцінки майнового стану підприємства включає в себе:

горизонтальний аналіз активних статей балансу, заснований на вивченні динаміки показників і визначенні їх абсолютних і відносних змін;

вертикальний аналіз активних статей балансу, що вивчає структуру майна і причини її зміни. В ході вертикального аналізу встановлюється питома вага окремих статей по відношенню до валюти балансу та вартість необоротних і оборотних активів.

Безпосередньо з балансу можна отримати ряд найважливіших характеристик стану майна організації. До них відносяться:

загальна вартість майна організації, що дорівнює підсумку балансу (рядок 300 або 700);

вартість необоротних коштів (активів) або нерухомого майна, що дорівнює підсумку розділу I активу балансу (рядок 190);

вартість мобільних (оборотних) коштів, що дорівнює підсумку розділу II активу балансу (рядок 290);

вартість матеріальних оборотних коштів (рядок 210);

величина власних коштів організації, що дорівнює підсумку розділу III пасиву балансу (рядок 490);

величина позикових коштів, яка дорівнює сумі підсумків розділів IV і V пасиву балансу (рядок 590 + 690);

величина власних коштів в обороті, що дорівнює різниці підсумків розділу III та балансу (рядок 490-190) [7].

Приклад 4. Розглянемо методичну послідовність загальної оцінки майна підприємства та його структури на методичних прикладах (табл. 3.6 і 3.7).

Таблиця 3.6