Розв’язання:

Виходячи з формули середньоарифметичної (4.9.), сума оборотних коштів становитиме 808,5 тис. грн.

Сума оборотних коштів за рік, розрахована за середньою хроно-логічною (4.10.), становитиме 805,0 тис. грн.

4.5. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-мате­ріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання (рис. 4.6.).

Ліквідність - це спроможність підприємства віддавати свої короткотермінові кредити.

Практика господарювання підтверджує, що найбільш ліквідними і з найменшим ризиком є кошти в касі, на розрахункових і валютних рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.

Менш ліквідною частиною з певним ризиком вкладення вважається відвантажена продукція і дебіторська заборгованість покупців. Остання, у свою чергу, може бути менш чи більш ліквідною. Це стосується строкової і простроченої дебіторської заборгованості щодо відвантаженої продукції.

Найменш ліквідними і з найбільшим ризиком вкладення є оборотні кошти в незавершеному виробництві; у витратах майбутніх періодів; у виробничих запасах; у готовій продукції (що її не відвантажено). Це пояснюється тим, що я частина оборотних коштів найбільш віддалена від моменту реалізації і більше підлягає впливу змін кон’юнктури ринку, інфляційних процесів тощо. Отже, ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладання оборотних коштів.

Ступінь ліквідності в цілому оборотних активів і кожної їх групи визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових зобов’язань.

Найчастіше в практиці застосовуються такі показники:

коефіцієнт забезпечення власними коштами (К_з.к) (коефіцієнт автономії К_а);

коефіцієнт покриття (К_п);

коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_абс.л).

Перший показник (К_з.к) визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (підсумок розділу I пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу I активу балансу) до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів — вироб­ничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошей, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (підсумок ІІ і ІІІ розділів активу балансу).

Рис. 4.6. Класифікація оборотних коштів щодо ступеня ліквідності та ризику вкладення

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПБО 2) «Баланс» цей показник (К_з.к) визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (підсумок розділу І пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу І активу балансу) до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів — виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвестицій та інших оборотних активів (підсумок розділу ІІ активу балансу, рядок 260).

,

( (4.8)

де К_з.к — коефіцієнт забезпечення власними коштами;

В_к — власні кошти, грн.;

_о.к — загальна сума оборотних коштів, грн.

Коефіцієнт характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незалежності від позикових коштів. Якщо значення коефіцієнта спадає нижче за 0,1, підприємство є неплатоспроможним. Зростання коефіцієнта проти минулого періоду свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику фінансових вкладень.

Коефіцієнт покриття (К_п) — це найбільш узагальнюючий показник ліквідності балансу. Визначається як відношення всіх поточних активів підприємства (підсумок ІІ розділу активу балансу) до суми короткострокових зобов’язань (підсумок ІV розділу пасиву балансу).

,

( (4.9)

де К_п — коефіцієнт покриття;

_п.а — сума усіх поточних активів, грн.;

_к.з — сума короткострокових зобов’язань, грн.

Цей коефіцієнт характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення його боргів протягом року. Уважають, що його рівень у межах 2,0 - 2,5 є прийнятним. Він показує, скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Коли К_п стає меншим за 1,0, структура балансу вважається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_абс.л) визначається як відношення суми коштів та короткострокових фінансових вкладень підприємства (ІІІ розділ активу балансу) до короткострокових зобов’язань (підсумки ІІ і ІІІ розділів пасиву балансу).

( (4.10)

де К_абс.л — коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Г_к — грошові кошти, грн.;

К_в — короткострокові вкладення, грн.;

_к.з — сума короткострокових зобов’язань, грн.

Показник характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25 — 0,35. За значення меншого ніж 0,2 підприємство вважається неплатоспроможним [7].

Значення, динаміка коефіцієнтів платоспроможності цікавить як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Зокрема:

постачальників => коефіцієнт абсолютної ліквідності;

банківські установи => коефіцієнт поточної ліквідності;

покупців та акціонерів => коефіцієнт загальної ліквідності.

У якості базового можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності. Два інших коефіцієнти використовуються в разі потреби поглиблення аналізу для відображення впливу окремих статей поточних активів.

Зниження значення ліквідності найчастіше говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними коштами і про необхідність серйозних заходів для керування ними.

Динаміка показників ліквідності говорить про незначне зниження загальної ліквідності при різкому падінні коефіцієнта швидкої ліквідності . Це свідчить про ріст низьколіквідних елементів (запасів) у структурі поточних активів. Усе це говорить про ріст ризикованості діяльності компанії з погляду неповернення боргів і зниження реального рівня платоспроможності. Крім того, необхідно проаналізувати ступінь ліквідності дебіторської заборгованості і запасів, щоб одержати більш реальну картину.

Отже, фінансово стійким є такий суб’єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов’язаннями. Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку. Головною метою діяльності підприємства є створення конкурентоспроможної продукції з високими споживчими якостями [1].

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв’язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Приклад 1. Зробити оцінку основних показників ліквідності підприємства за допомогою данних, приведених в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5.

Оцінка динаміки основних показників ліквідності

№ п/п

Показники

На початок поточного року

На кінець поточного року

Відхилення

Закінчення табл. 4.5.

1	2	3	4	5
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,08	0,16	+0,08
2	Коефіцієнт поточної ліквідності	2,8	3,0	+0,2
3	Проміжний коефіцієнт покриття	0,61	1,38	+0,77

Із таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися істотні зміни.

Так, наприкінці поточного року проти його початку становище з абсолютною ліквідністю відносно нормалізувалось. Однак фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,16 усе ще залишається нижчим за норму (0,2—0,35). За значення меншого ніж 0,2 підприємство вважається неплатоспроможним.

Питання для самоконтролю

1. Що таке оборотні виробничі фонди?

2. Що забезпечує виробнича функція?

3. Розкрити поняття «фонди обігу».

4. Що є головним показником оборотності оборотних коштів?

5. Що характеризує загальна оборотність?

6. Чому вивільнені кошти не можуть бути вилучені з обороту?

7. Які три методи використовуються при визначенні оптимальної потреби в оборотних коштах?

8. Що передбачає метод прямого рахунку?

9. Що таке норма оборотних коштів?

10. Коли використовується комерційний кредит?

11. Що таке вексель?

12. Які є основні джерела формування оборотних активів?

13. Розкрити поняття «ліквідність».

14. Що є основою фінансової стійкості?

15. Який суб’єкт господарювання є фінансово стійким?

Література

1. Аналіз ліквідності підприємства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://inpos.com.ua/152.

2. Болюх М. А., Бурчевський В.З., Економічний аналіз - Аналіз ефективності використання оборотного капіталу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.br.com.ua/1617.

3. Кругообіг оборотних коштів. Показник оборотності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.houseofmcdonnell.com/oborotn-zasobi/20-krugoobg-oborotnix-koshtv-pokaznik-oborotnost.html.

4. Методи визначення потреби в оборотних коштах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.houseofmcdonnell.com/oborotn-zasobi/21-metodi-viznachennya-potrebi-v-oborotnix-koshtax.html.

5. Підручники – Фінанси - Фінансовий менеджмент [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,84/id,860/.

6. Федоренко В. Г., Страховий та інвестиційний менеджмент - формування оборотних коштів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fingal.com.ua/content/view/1181/87/1/1/.

7. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д. Фінанси підприємств: підручник /А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2004 – 546с.

8. Кірейцева Г.Г. Фінанси підприємств: курс лекцій / Г.Г. Кірейцева. – К. : Центр навч. літ., 2002 – 268 с.

9. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств/ Р.А. Слав’юк. – К.: ЦУЛ, 2002. – 460 с.

10. Чумаченко М. Г., Економічний аналіз, Навчальний посібник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ebk.net.ua/Book/BookEkAnaliz/part8.7.htm.