Заліковий модуль 3. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 7. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств

Ключові слова: ліквідність, платоспроможність, високоліквідні засоби, оборотні активи, коефіцієнти ліквідності, поточні зобов’язання, власний капітал, структура балансу, фінансова стійкість.

7.1. Поняття платоспроможності та ліквідності

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності та ліквідності. Підходи науковців до визначення сутності платоспроможності підприємства можна звести до такого:

1) платоспроможність визначається наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки (західні науковці — Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда);

2) платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання (російські вчені — В. В. Ковальов, М. М. Крейніна, М. С. Абрютина, А. В. Грачов, Е. І. Уткін, А. Д. Шеремет);

3) платоспроможність представлена як важливий показник фінансової стійкості (вітчизняні вчені-економісти — Н. В. Тарасенко, В. І. Іващенко, М. А. Болюх, Є. В. Мних, В. М. Мельник) [3].

Більш детально різні підходи до тлумачення економічної сутності поняття «платоспроможність» наведено у таблиці 7.1.

Показником платоспроможності підприємства на певну дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, своїм робітникам та службовцям.

Аналіз платоспроможності проводять як зовнішні, так і внутрішні користувачі інформації. Внутрішні користувачі розраховують показники платоспроможності з метою оцінки та прогнозування фінансової діяльності підприємства на перспективу. Зовнішні користувачі аналітичної інформації, зокрема: банківські установи — з метою оцінки рівню кредитоспроможності підприємства; інвестори, ділові партнери повинні мати інформацію стосовно фінансових можливостей підприємства за умов надання йому комерційного кредиту, позик або відстрочки платежу.

Під ліквідністю підприємства слід розуміти його здатність покривати зобов'язання активами, строк перетворення яких у грошову форму відповідає строку погашення зобов'язань. Ліквідність означає безумовну платоспроможність підприємства і передбачає постійну тотожність між його активами та зобов'язаннями одночасно за загальною сумою, термінами перетворення активів у гроші та термінами погашення зобов'язань [3].

Таблиця 7.1.

Розкриття поняття «платоспроможність» різними вченими

Автор	Визначення
Й. Ворст, П. Ревентлоу	Платоспроможність підприємства — не здатність витримувати збитки.
В.В. Ковальов	Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових ресурсів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка по­требує негайного погашення.
М. М. Крейніна	Платоспроможність — це наявність у підприємства коштів, достатніх для спла­ти боргів за всіма короткостроковими зо­бов'язаннями й одночасно безперебійно­го здійснення процесу виробництва та реалізації продукції.
М.С. Абрютіна, А. В. Грачов	Платоспроможність означає достатність ліквідних активів для погашення в будь-який момент усіх своїх короткострокових зобов'язань перед кредиторами.
Е. І. Уткін	Платоспроможність — здатність під­приємства вчасно й повністю розрахову­ватися за своїми довгостроковими зо­бов'язаннями.
А. Д. Шеремет	Платоспроможність підприємства визначається як здатність покриття усіх зо­бов'язань підприємства усіма активами.
Н. В. Тарасенко	Платоспроможність — наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов'язань, які виплива­ють із кредитних та інших операцій гро­шового характеру.
Г. В. Савицька	Платоспроможність підприємства — здатність готівковими грошовими ресур­сами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

При оцінці рівню ліквідності слід розрізняти наступні поняття:

ліквідність балансу — це можливість суб'єкта господарювання перетворити свої активи у готівку та погасити зобов'язання, або ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань;

ліквідність підприємства — це більш загальне поняття ніж ліквідність балансу. Ліквідність балансу, як зазначено раніше, передбачає використання платіжних коштів для покриття зобов'язань лише за рахунок залучення внутрішніх джерел (наприклад, реалізації майна). У той же час, маючи високий рівень інвестиційної привабливості та іміджу воно може залучати для цього і позикові кошти;

ліквідність активів — це величина зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти. Чим менше часу необхідно для перетворення того чи іншого активу у грошову форму, тим вища його ліквідність. Зокрема, баланс підприємств України включає розміщення активів від найменш ліквідних (необоротних активів) до найбільш ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів);

поточна ліквідність — це відповідність між розміром дебіторської заборгованості, грошових активів підприємства і кредиторською заборгованістю товарного та нетоварного характеру;

термінова ліквідність — це здатність підприємства до погашення зобов'язань у випадку його ліквідації;

недостатня ліквідність — це неможливість підприємства повністю розрахуватися з боргами навіть за умови надання йому вигідних комерційних можливостей, знижок;

високий рівень недостатності ліквідності — підприємство неспроможне погасити свої поточні борги і зобов'язання, що може привести до його неплатоспроможності і банкрутства.

Цей показник є важливим критерієм оцінки фінансового стану підприємства акціонерами, банками, постачальниками й іншими партнерами [3].

Високоліквідними засобами підприємства є кошти в касі і на розрахунковому рахунку в банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані на оплату заборгованості. Такими за ступенем ліквідності активами є цінні папери і термінова дебіторська заборгованість по відвантажених товарах і наданих послугах. Менш ліквідною є прострочена заборгованість по відвантажених товарах, які не оплачені в строк покупцями за розрахунковими документами, бо за цією заборгованістю невідомим є строк надходження оплати. Ще менш ліквідними слід вважати вартість готової продукції, яка ще має бути реалізована, а також вартість запасів матеріальних цінностей. Ліквідні засоби використовуються підприємством на погашення першочергових зобов'язань щодо заробітної плати, банківських кредитів і відсотків по них, перед постачальниками, фінансовими органами.

Послідовність розміщення засобів (активів) за їхньою ліквідністю, тобто можливості перетворення на готівку, можна подати в такий спосіб:

гроші (монети, банкноти, депозити; переказні векселі, грошові перекази, чеки; розрахунковий рахунок);

цінні папери, які легко реалізуються (короткострокові акції, облігації; акцептовані банком векселі; депозитні сертифікати; угоди про перекуповування);

дебіторська заборгованість (з основної діяльності; з іншої діяльності);

матеріально-виробничі запаси (готова продукція; ма­теріали; товари; незавершене виробництво; інші запаси);

необоротні активи (основні засоби; нематеріальні ак­тиви; інвестиції; відкладені платежі; відкладені витрати);

При оцінці ліквідності визначають:

коефіцієнт поточної ліквідності;

коефіцієнт швидкої ліквідності;

коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Ці коефіцієнти, які розраховуються на основі даних форми №1 «Баланс» шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства, характеризують достат­ність поточних активів для погашення боргів протягом року.

До поточних активів належать:

оборотні активи. Оборотні активи – це грошові кошти і їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом опе­раційного циклу або 12 місяців з дати балансу. У балансі вони відбиваються в рядках 100 - 260 розділу II Активу;

витрати майбутніх періодів. Відношення витрат май­бутніх періодів до поточних активів пояснюється в такий спосіб: попри те, що це витрати, оплачені наперед, тобто за­ради отримання прибутку, очікуваного в майбутньому, цілком ймовірно, що частка цього прибутку може бути отри­мана протягом одного року або операційного циклу підприє­мства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

Прикладом витрат майбутніх періодів є витрати, пов'я­зані з підготовчими роботами в сезонних галузях промисло­вості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів, з оплатою авансом орендних платежів, з оплатою страхового полісу, з передплатою на газети, журнали тощо. Отже, в рядку 270 ба­лансу в складі витрат майбутніх періодів враховуються вит­рати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців від дати балансу так і в більш пізній час. Потрібно нагадати, що статті балансу, що включають активи або зобов'язання, які підлягають використанню (погашенню) як протягом періо­ду, меншого ніж 12 місяців від дати балансу, так і в більш три­валий період часу, повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності в тій їхній частині, яка буде використа­на (погашена) протягом терміну, що перевищує 12 місяців від дати балансу. Таким чином, інформацію про витрати май­бутніх періодів, що підлягають списанню протягом 12 місяців віддати балансу можна отримати, використовуючи дані ряд­ка 270 балансу і приміток до звітів [4].

Отже, поняття «платоспроможність» та «ліквідність» за своїм змістом дуже близькі, однак ліквідність більш містке поняття, оскільки від ліквідності балансу залежить рівень платоспроможності підприємства.