Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МОНУ_ФА1.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
5.11 Mб
Скачать

6.4. Оптимізація грошових потоків підприємства

Розробка моделей оптимізації залишку грошей базується на використанні загальних засад та методичного інструментарію теорії управління матеріальними запасами, оскільки цілі та обмеження їх формування приблизно однакові. Моделі оптимального залишку коштів оцінюють:

обсяг грошових коштів та їх еквівалентів, необхідних підприємству для задоволення його потреб;

оптимальну пропорцію розподілу грошових коштів між окремими формами;

періодичність (умови) та обсяги трансформації грошей в цінні папери та навпаки.

В сучасній економічній літературі досить широке застосування отримали моделі Баумоля, Міллера-Орра, Стоуна, Беранека. Відмінності між ними полягають в різному визначенні та математичній формалізації процесів надходження та витрачення грошей, системи обмежень, які необхідно враховувати.

Планування руху грошових коштів передбачає визначення можливих джерел надходження та напрямків використання грошових коштів підприємства для забезпечення його платоспроможності впродовж планового періоду. План руху грошових коштів розробляється у формі платіжного календаря, який являє собою баланс грошових надходжень та грошових витрат підприємства за окремими часовими періодами, який балансується залишком грошей на поточному рахунку підприємства.

Поточне регулювання грошових потоків (операцій) охоплює наступні напрями роботи:

1. Синхронізація грошових потоків.

Цей напрямок поточного регулювання передбачає узгодження вхідних та вихідних потоків грошових коштів за обсягами та в часі. Проведення цієї роботи дозволяє:

по-перше, уникнути дефіциту готівки;

по-друге, вивільнити частину грошових коштів й використати її для отримання додаткового доходу.

2. Прискорення процесу надходження грошей.

Цей напрямок поточного регулювання здійснюється з метою скорочення часу між моментом сплати дебіторами своїх боргів та моментом надходження грошових коштів на рахунок підприємства. Прискорення процесу надходження грошей забезпечується використанням таких інструментів регулювання грошових потоків, як банківське накопичення, система сейфів, телеграфні та чеково-депозитні перекази, електронні чеки тощо. Цього можна досягти, якщо:

змінити час переказу платежів від покупця підприємству;

скоротити час, протягом якого отримані платежі залишаються неінкасованими грошовими коштами;

прискорити рух грошових коштів до банків, що здійснюють виплати.

3. Контроль за витратами грошових коштів.

На відміну від завдань управління щодо надходження грошей, мета застосування стратегії виплат полягає в її максимально можливому уповільненні в часі. Поєднання швидкої інкасації та уповільнення виплат призведуть до отримання максимального обсягу вільних грошових коштів. При контролі за витратами грошей в світовій практиці застосовуються такі інструменти, як флоут, централізація кредиторських рахунків, рахунки з нульовим балансом, контрольовані рахунки витрат тощо.

4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів.

Ефективне використання методів прискоренні надходжень та контролю витрат обумовлює виникнення протягом окремих проміжків часу “вільних” грошових коштів. Управління вільними залишками коштів передбачає вибір та здійснення операцій щодо їх інвестування з врахуванням можливих термінів доходності та ризику, притаманних окремим інвестиційним альтернативам. Під можливим терміном інвестування слід розуміти проміжок часу, протягом якого певна сума грошових залишків може знаходитися не в грошовій формі, тобто може бути спрямована на здійснення короткострокових фінансових вкладень. Доходність інвестування повинна покрити інфляційні витрати від знецінення національної валюти та забезпечити отримання інвестиційного доходу відповідно до цільового або фактичного рівня прибутковості активів. У складі ризиків, притаманних короткостроковому фінансовому інвестуванню, найбільше значення має ризик ліквідності, тобто вірогідність невиходу з фінансової операції в плановий термін (не повернення активів у грошову форму). Інструментами короткострокового фінансового інвестування є проведення депозитних операцій та придбання високоліквідних цінних паперів.

Таким чином, кваліфіковане управління грошовими коштами дає можливість зацікавленим особам (зовнішнім і внутрішнім користувачам) приймати певні оптимальні управлінські рішення, які в майбутньому можуть суттєво вплинути на кінцевий результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Тобто, управління грошовими потоками – це важливий фінансовий важіль, який забезпечує:

фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку – визначення рівня взаємозв’язку між різними видами грошових потоків за їх обсягами та в часі;

ритмічність здійснення операційного процесу підприємства (будь-який перебій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів, рівні продуктивності праці, реалізації продукції тощо);

скорочення потреби підприємства в позиковому капіталі;

прискорення оборотності капіталу (скорочення тривалості операційного циклу, що досягається в процесі ефективного управління грошовими потоками, а також зменшення потреби в капіталі);

зниження ризику неплатоспроможності підприємства за рахунок синхронізації надходжень і витрат грошових коштів;

отримання додаткового прибутку за рахунок тимчасово вільних залишків грошових активів у фінансових інвестиціях.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства.

2. Якими причинами на думку Джона Кейнса визначається значимість коштів?

3. Яке значення для управління грошовими ресурсами підприємства має оптимізація їхнього середнього поточного залишку?

4. Назвіть основні етапи обертання коштів.

5. Що являє собою операційний цикл? Фінансовий цикл?

6. Які види діяльності на підприємстві зв'язані з рухом коштів?

7. Чим відрізняються між собою прямий і непрямий методи аналізу грошових потоків?

8. Що може вплинути на збільшення і скорочення дебіторської заборгованості?

9. Як підрозділяється дебіторська заборгованість по термінах обертання?

10. Якими показниками оцінюється оборотність дебіторської заборгованості?

11. Назвіть основні шляхи поліпшення управління грошовими потоками.

Література

1. Бланк И.А. Управление финансовой стабилизацией предприятия / И.А. Банк – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 496 с.

2. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту / Брігхем Є.- пер. з англ. – К.: Молодь, 1997. – 1000 с.

3. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ./Гл. ред. Серии Я.В.Соколов. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 800 с.

4. Грилицька А. Математичні моделі оптимізації грошових залишків та аналіз руху грошових коштів / Грилицька А. // Економіст. – 2005. – № 9. – С.50-53.

5. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник/За ред. Г.Г.Кірейцев. – 3-тє вид.– К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 531 с.

6. Бочаров В.В. Коммерческое бюджетирование. – СПб.: Питер, 2003. – 368с.

7. Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками: Навч. посібник. – К.: Київ. нац. торг .-екон. ун-т, 2005. – 255 с.

8. Надточій С.І. Аналіз грошових потоків підприємства з використанням динамічної мультиплікативної оцінки їх ефективності та дослідження їх рядів

динаміки як завершальної складові аналізу грошових потоків підприємства в системі управління ними // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 8. – C. 82-85.

9. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 269 с.

10. Сіменко І. Принципи економічного аналізу // Економічний аналіз. – 2008. – № 2 (18). – С. 23-27.

11. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

12. Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 156 с.

13. Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. ред. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2005. – 535 с.

14. Ясишена В.В. Сутність грошових потоків підприємств та їх класифікація // Економічний аналіз. – 2008. – № 2 (18). – С. 321-324.