Урок № 53

Аналіз контрольної роботи. Розвиток зв’язного мовлення. Навчальне аудіювання

Мета:  проаналізувати результати контрольної роботи, удосконалювати знання та вміння учнів, формувати вміння знаходити помилки у своєму й чужому мовленні, уміти пояснювати їх за допомогою правил; навчати вміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти з одного прослуховування зміст, тему, ідею; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу

Очікувані результати:  учні аналізують результати контрольної роботи; знаходять помилки у власному й чужому мовленні, пояснюють їх за допомогою вивчених правил; сприймають на слух незнайомий текст і розуміють з одного прослуховування зміст, тему, ідею.

Обладнання:  словники, пам’ятка «Робота над власними помилками», тексти для аудіювання

Тип уроку:  контроль і корекція знань.

I.  Актуалізація опорних знань учнів

1.Опрацювання таблиці «Види помилок».

(Див. урок № 10.)

2.Бесіда.

—  Які бувають види помилок? —  Як їх уникнути?

II.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми повинні вдосконалити знання та вміння знаходити помилки в мовленні та пояснювати їх за вивченими правилами.

IІІ.  Основний зміст роботи

1. Аналіз контрольної роботи учителем.

1)Загальна характеристика виконання контрольної роботи.

2)Огляд найкращих контрольних робіт.

2.Опрацювання пам’ятки «Робота над власними помилками».

(Див. урок № 10.)

3.Колективна робота над типовими помилками.

(Учні записують слова й речення з орфограмами й пунктограмами, на які було зроблено найбільше помилок.)

4. Індивідуальна робота учнів над помилками.

(Учні самостійно заповнюють таблицю.)

108

www.e-ranok.com.ua

5.Тренувальні вправи, спрямовані на виправлення помилок і повторення та запам’ятовування орфограм.

6.Складання речень на повторення пунктограм.

7.Робота з підручником.

1)Опрацювання теоретичного матеріалу

2)Виконання вправ і завдань

8. Проведення навчального аудіювання.

1)Читання вчителем тексту (текст художнього стилю — див.

с. 109–111; текст наукового стилю — с. 111–112).

(Слухаючи учителя, необхідно глибоко проникати в зміст тексту, щоб зрозуміти взаємозв’язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті, з’ясувати особливості композиції твору, причинно-на­ слідкові зв’язки в ньому.)

2)Відповідь на запитання до тексту (текст художнього стилю —

див. с. 111; текст наукового стилю — с. 113).

ІV.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1)Опрацювати теоретичний матеріал

2)Виконати вправи

2. Індивідуальне завдання.

1)Скласти самодиктант, виходячи з найпоширеніших орфографічних та граматичних помилок. Дібрати приклади до слів і речень, у яких допущено помилки.

2)Підготувати повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі «Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями».

V.  Підсумки уроку

Самостійна робота.

Складіть індивідуальний план роботи над удосконаленням грамотності.

Текст 1. Настя Лісовська

—  Отче Іване, та у нас дівка — як маківка. Хоч малюй! Ясочка, далебі!

І кожен, хто сидів за святковим столом у холодку під грушею, повернувся до льоху. Там з-під вогкої темної погребні на тепле осоння вийшла Настя.

Буяло Зелене свято — Трійця.

Настуся помітила, що на неї всі дивляться, розгублено зупинилася, зашарілася і ще погарнішала. А вони — батьки і гості — не зводили з неї очей.

Батько дивився зачудовано, немов бачив свою доньку вперше. Та воно, по правді, так і було, бо він — рогатинський священик Іван Лісовський — лише нещодавно, по Великодню, повернувся з далеких довгих походів проти татар і турків, де він благословляв козаків на бій з бусурменами, ретельно служив панахиди по загиблих і частенько сам брався за шаблю. Тож незчувся отець Іван, як виросла донька.

З сумним усміхом поглядав на сестричку Трохим — старший брат, чорнобривий ставний парубок. Він згадав сеї миті, що скоро розлучатиметься з Настусею, з матір’ю, з рідною хатою, бо після жнив дядько Максим забере його, Трохима, на Січ.

109

www.e-ranok.com.ua

А Настя справді як намальована. Великі карі очі, а над ними, мов чорні блискавки,— тонкі брови. «Одна брова варта вола»,— ввернув дядько Максим. Ніжний рум’янець, біле личко, важка руса коса через плече. А ще — вишита сорочка, добре намисто, барвиста плахта і чисті білі босі ноги.

Настя ступила крок і завмерла: десь з кінця вулиці почувся відчайдушний крик, несподіваний і тривожний у свято.

А з вулиці неслося кінське тупотіння, і, вже близько, прямо за тином, озвався тонкий наляканий голос: —  Татари! Татари!

Мати, вся в сльозах, потягнула дочку за руку:

—  Сюди, доню… Ой, горе… Ставай на коліна… Помолимось Господові — він захистить і одведе.

По кутках церкви жінки тулили до грудей немовлят, пристрасно молилися бабусі. Так минула якась година. Відтак наче вітер прошумів по церкві: прибігли хлопчики зі своїх хат:

—  Горить церква отця Петра… —  Отець Петро не виходить з неї… —  Татари на сусідній вулиці…

—  Наші їх косять, січуть, а ті лізуть… —  Мамо! Матусю!..

Лежить мати, підпливає кров’ю. Щось шепоче. Чує Настя: —  Доню… хоч руками задуши… бусурмена…

А Настю несуть. Через кров… по дитячих тільцях… Повітря тремтить од несамовитого, божевільного крику матерів.

—  Тату! — запручалася у вірьовках Настя.— Ріднесенький мій… Встаньте, подивіться… На кого ж покинули мене?.. Добрий мій татуню…

Мовчить отець Іван. Лежить, порубаний, посічений. Приклав вухо до землі. Наче прислухається до стогону землі.

Рудобородий не дозволяє Насті іти піщаницею. Вона — на возі. У тіні брудної халабуди.

Поривається Настя до гурту, бо соромно сидіти на возі, коли всі односельчани позбивали до крові ноги, але старий татарин силоміць притримує її, погрожує батогом.

Іноді їй здається, то все це страшний сон, що ось-ось він скінчиться… Ні, не сон. А батька в неї вже немає. І матері теж. Зосталися там, у рідному селі, порубані, посічені. Їх

поховають люди, що надійдуть із сусідніх сіл. Чи з Теребовлі, куди, бачили односельці, таки полетіли Трохим і дядько Свирид. Тому всі очікують, раз по раз озираються: чи нема погоні? Чи не чути тупоту козацьких коней? Та чим далі, тим менше надії…

—  Оце так погостював,— лютував дядько Максим.— Оце висватав мавочку для своїх синів.

—  Де ж наші? — гірко зітхнув згодом дядько, поглядаючи на крайнебо.— Де ж наш гетьман Ружинський, з яким я та й твій батько, царство йому небесне, били Мелік-Гірея під Білгородом позаторік, коли бусурменський хан ледве втік од нас? Де ж козаки? І не знають, мабуть, на Січі, що татари коять. Не можуть, недолюдки, Січі вкусити, великої України, так по околицях шастають, мов розбійники! Бач: гризнуть — і тікати! Злодюги! Ще ж і вибрали день Трійці, коли весь православний світ п’є-гуляє! Ех, вирватись би мені на волю, я б відплатив і за Івана, і за всіх.

—  Що з нами буде? — шепоче Настя.— Куди нас ведуть?

—  У Крим, дочко. Продаватимуть нас. А потім прикують ланцюгами біля весел на галерах. Станемо рабами довіку. А тебе, доню, купить у жони якийсь старий хан…

—  Ой, ніколи! Я накладу на себе руки, але цього не буде!

—  Не бери гріха на душу, Насте. Нічого не вдієш. Не вберегли ми околиці вашої. Так сталося. Головне: не забувай України. І коли станеш жоною, чи служницею, або рабинею в хана чи ще у якогось ірода, будь вони прокляті, не забувай, донько, хто ти і звідки. Пам’ятай, що в татарських темницях багато наших козаків гибнуть, з ночі до ночі конають на важкій роботі. І якщо ти, ясочко, озвешся до них рідною мовою, то буде для них превелике щастя. А ще коли ти, служниця чи рабиня, чи жона, ключі викрадеш та випустиш козаків на волю, то вже тобі буде шана довіку. Та коли й задушиш власними руками якогось

110

www.e-ranok.com.ua

бусурмена, то й тоді тебе Бог не забуде. Тільки сама не побусурменься, донько. Осиротіла ти, та не зовсім: не забувай віри своєї, мови рідної,— вдома її не помічаєш, тую мову, а на чужині вона, мов батько і мати, і вся Україна.

Глибоко замислилася Настя над цими словами, згадала материне: «Хоч руками задуши бусурмена».

5.Які художні засоби вжито в поданому описі Насті: Настя справді як намальована. Великі карі очі, а над ними, мов чорні блискавки,— тонкі брови. Ніжний рум’янець, біле личко, важка руса коса через плече.

Відповідь: 1В; 2Б; 3Г; 4В; 5Б; 6Г; 7А; 8В; 9Г; 10В; 11Б; 12А.

Текст 2. Забруднення водойм

Стічні води промислових підприємств забруднюють прісні водойми. Це ж стосується і населених пунктів, які теж забруднюють воду. У результаті цього забруднення повністю змінюються фізичні властивості води (підвищується температура, зменшується прозорість, з’являються забарвлення, присмаки, запахи).

111

www.e-ranok.com.ua

Виникають плаваючі речовини, що знаходяться на поверхні води; на дні осідає осад. Склад води повніс- тю змінюється: збільшується вміст органічних і неорганічних речовин, з’являються токсичні речовини, зменшується вміст кисню, змінюється активна реакція середовища й т. ін. Також відбуваються зміни в якісному й кількісному бактеріальному складі, виникають хвороботворні бактерії. Така вода непридатна для пиття. Вона навіть не годиться для технічних потреб і, звичайно ж, рибогосподарських цілей. Загальні умови скидання стічних вод будь-якої категорії в поверхневі водойми обумовлюються їхньою народногосподарською значимістю й xapактером водокористування. Після скидання стічних вод можливим є незначне погіршення якості води у водоймах, але це не повинно помітно позначатися на можливості подальшого використання водойми як джерела водопостачання, для культурних і спортивних заходів, рибогосподарських цілей.

За виконанням умов скидання виробничих стічних вод у водойми зобов’язані стежити санітарноепідеміологічні станції і басейнові управління.

Існують нормативи якості води у водоймах. Відомо два види водокористування. До першого належать ділянки водойм, що використовуються як джерело для централізованого або нецентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До другого виду відносять ділянки водойм, які використовуються для купання, спорту і відпочинку населення, а також ті водойми, що розташовані в межах населених пунктів.

Тільки органи державного санітарного нагляду мають право зараховувати водойми до різних видів водокористування з огляду на перспективи їх використання.

Нормативи якості води поширюються на створи, розташовані на проточних водоймах на 1 км вище від найближчого за течією пункту водокористування. Непроточні водойми мають такі створи на 1 км в обидва боки від пункту водокористування.

Зараз приділяється багато уваги питанням запобігання й усунення забруднення прибережних районів морів. Нормативи якості морської води, які повинні забезпечуватися при скиданні стічних вод, стосуються не тільки районів водокористування у відведених межах, але й створів на відстані 300 м убік від цих меж. Уміст шкідливих речовин у морі повинен відповідати нормам, що встановлені за санітарнотоксикологічними, загально санітарними і органолептичними лімітними показниками шкідливості. Море на цьому етапі не є виключно джерелом водопостачання. Воно також розглядається як лікувальнооздоровчий, культурно-побутовий фактор.

Забруднюючі речовини, що стікаються в ріки, озера, водоймища й моря, порушують сталу рівновагу водних екологічних систем. Водні джерела, завдяки природним процесам, які в них протікають, можуть іноді частково або навіть повністю відновити чистоту води. Однак це загрожує появою вторинних продуктів розпаду забруднень, які дуже негативно впливають на якість води.

Самоочищенням води називається сукупність взаємозалежних гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і гідробіологічних процесів, що призводять до відновлення первісного стану водного об’єкта.

У стічних водах більшості промислових підприємств містяться забруднюючі речовини, тому їхній спуск у міську водовідвідну мережу не рекомендується. Усі стічні води, що випускаються у водовідвідну мережу, не повинні порушувати роботу мереж і споруд. Керівники підприємств зобов’язані стежити за тим, щоб води не руйнували матеріал труб і елементи очисних споруд. Також води не можуть містити більше 500 мг/л завислих і спливаючих речовин. Вони не повинні містити речовини, здатні засмічувати

мережі або відкладатися на стінках труб; містити горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші; містити шкідливі речовини, що перешкоджають біологіч- ному очищенню стічних вод або скиданню у водойму. Не рекомендується температура, вища за 40 °С.

Стічні води, які є відходами виробництва і не задовольняють ці вимоги, необхідно попередньо очищати. І тільки після цього їх можна скидати в міську відповідну мережу.

Підігріті стічні води є джерелом теплового забруднення. Збільшення температури природних вод стає причиною зміни природних умов для організмів, що живуть у водах, а також зменшує кількість розчиненого кисню, змінюючи при цьому швидкість обміну речовин. Урешті-решт більшість мешканців водойм гине, чимало з них припиняє свій розвиток.

112

www.e-ranok.com.ua

Кілька десятиліть назад забруднених вод було не так уже й багато. Вони складали лише малу частину від великої кількості чистої води. У наш час картина набагато страшніша: забрудненої води чимраз більше, а чистої — чимраз менше.

10.У чому полягає завдання керівників підприємств щодо боротьби із забруднюючими речовинами? А Стежити за тим, щоб води не руйнували матеріал труб і елементи очисних споруд.

Б Регулювати кількість стічних вод, які зливають у водойми. В Слідкувати за температурою стічних вод.

Г Фільтрувати води перед тим, як зливати їх у водойми.

11.Яка допустима кількість завислих і спливаючих речовин у стічних водах?

12. Яка загроза може виникнути після природного очищення води?

А Поява вторинних продуктів розпаду забруднень; Б постійне цвітіння водойм; В нагрівання води;

Г втрата корисних властивостей води.

Відповідь: 1Б; 2Б; 3В; 4А; 5Г; 6В; 7А; 8Б; 9А; 10А; 11Б; 12А.

113

www.e-ranok.com.ua