Урок № 39

Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами

Мета:  поглибити знання учнів про однорідні члени речення, удосконалити вміння знаходити узагальнюючі слова при них, домогтися засвоєння учнями правил уживання розділових знаків при узагальнюючих словах, сформувати вміння пояснювати розділові знаки в реченнях з однорідними членами за допомогою пунктуаційних правил; розвивати увагу, логічне мислення

Очікувані результати:  учні вміють знаходити речення з однорідними членами, з узагальнювальними словами; правильно ставлять розділові знаки при узагальнювальних словах та обґрунтовують їх; знаходять і виправляють помилки на вивчені правила.

Обладнання:  підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Розділові знаки в реченнях з однорідними членами»

Тип уроку:  комбінований.

І.  Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання.

1) Перевірка письмового завдання.

2) Фронтальне опитування.

3) Перевірка індивідуального завдання.

2.Завдання учням.

Запишіть речення. Визначте однорідні та неоднорідні означення. Якими частинами мови вони є?

Ліс стояв тихий, спокійний, зажурений. Небо було глибоке, бездонне, залите густою темінню, усипане міріадами рухливих мерехтливих зірок. (Ю. Збанацький) Є в мене шматок справжнього блокадного хліба. (О. Кравець) На греблі знов у два рядки видивляються в воді старі, товсті, дуплинасті верби. (І. НечуйЛевицький) Під осінніми високими зорями затихають оселі. (М. Стельмах)

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Завдання учням.

Доповніть подані речення однорідними членами таким чином, щоб вони розкривали зміст виділених слів. Запишіть. Якими членами речення виступають виділені слова і дібрані до них однорідні члени? Який між ними зв’язок?

Увечері до хати посходилась уся сім’я: … Земля України, небо і люди — … Пам’ятками історії й культури уславлені українські міста, як-от: …, …, … Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь:

…

ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.Опрацювання таблиці «Розділові знаки в реченнях з однорідними членами».

82

www.e-ranok.com.ua

2.Слово вчителя.

3.Робота з підручником.

1)Опрацювання теоретичного матеріалу

2)Виконання вправ і завдань

4. Робота з текстом.

ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1. Лінгвістичне дослідження.

Прочитайте виразно вірш Б. Тена. Поміркуйте, чому автор дав таку назву поезії. Яка основна думка вірша? Знайдіть речення з однорідними членами і узагальнюючими словами. Поясніть розділові знаки.

Ніщо не мертве в вирі світовому…

Ніщо не мертве в вирі світовому:

Ні курява планет, ні сталагміт, Ні мумії прадавніх пірамід, Ні літери спліснявілого тому.

Укамені, у розпаді клітин,

Усяйві дальніх зір і мрій змаганні, В кипінні крові й прорості зернин —

Усюди в животворному диханні Єства єдиного пульсує плин.

Іде в нім місце тліну і нірвані?

2.Тренувальні вправи.

Запишіть речення, поясніть уживання розділових знаків. У першому реченні підкресліть усі члени речення.

Лози, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. (О. Довженко) Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону горобину. (М. Стельмах) Всюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги до заводу — росли молоді осокори, клени й каштани. (В. Собко)

3. Гра «Хто швидше?».

За опорними схемами складіть і запишіть речення. 1) í. : í і í, í і í, í й í.

2) І í, і í, і í, і í — í. . 3) í. : í, í, í — í. .

4. Робота з картками.

V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1)Опрацювати теоретичний матеріал

2)Виконати вправи

2. Індивідуальне завдання.

VI.  Підсумки уроку

«Поетичний турнір».

Прочитайте напам’ять строфу з поетичного твору українського письменника, у якій би було речення з узагальнювальним ­словом.

83

www.e-ranok.com.ua

Уроки № 40–41 Дата ___/____/____ Клас _________ Прізвище вчителя __________________________

Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис пам’ятника Т. Г. Шевченку в Харкові

Мета:  формувати вміння учнів складати твори-описи пам’ятника за власним спостереженням; розвивати вміння правильно, виразно говорити

Очікувані результати:  учні вміють визначати тему, основну думку, тип і стиль мовлення тексту; складають твори-описи пам’ятника за власним спостереженням; знають, що таке скульптура; уміють правильно, красиво, логічно і послідовно викладати думки.

Обладнання:  словники

Тип уроків:  застосування знань і формування вмінь.

I.  Актуалізація опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання.

1) Перевірка письмового завдання.

2) Перевірка індивідуального завдання.

2.Бесіда.

—  Що таке скульптура?

—  Чому скульптура є одним із видів просторового мистецтва? —  На які види поділяється скульптура за своїм призначенням? —  Яке завдання архітектора при спорудженні пам’ятника?

IІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроків

Вступне слово вчителя.

У прекрасну пору золотої осені ми з вами були на оглядовій екскурсії по Харкову. Скільки приємних вражень отримали від подорожі! Парк Шевченка вражає своєю чарівністю та незвичайністю. Відразу потрапляєш у затишний полон стежок, алей. Але найбільше зачаровує і вражає пам’ятник Т. Г. Шевченкові, що ніби виріс серед первісної природи.

IІІ.  Основний зміст роботи

1. Слово вчителя.

Розповідь про відкриття пам’ятника Т. Г. Шевченку.

2.Читання уривка з твору Янки Купали «Тарасова доля».

3.Учнівське повідомлення про перший пам’ятник Т. Г. Шевченку в Харкові.

4.Учнівське повідомлення про скульптора М. Манізера.

5.Узагальнююча бесіда з учнями.

—  Коли відкрито пам’ятник Кобзарю в Харкові? —  Хто є авторами цього пам’ятника?

84

www.e-ranok.com.ua

—  Де встановлено скульптуру?

—  Яка висота пам’ятника, постаті поета? —  З яких матеріалів зроблено монумент?

—  Що символізують 16 постатей, розміщених навколо постаменту?

—  Яка основна думка монумента?

6.Зачитування зразка твору-опису пам’ятника Т. Г. Шевченку в Харкові.

Справжнім символом і окрасою Харкова є пам’ятник великому синові українського народу Т. Г. Шевченкові в затишному саду, названого його іменем. Створений для нащадків видатним скульптором М. Г. Манізером образ Кобзаря по праву можна вважати кращим серед пам’ятників поету-демократу.

Бронзова статуя поета заввишки 5,5 м встановлена на тригранному пілоні з полірованого чорного лабрадориту. Пілон оточують по спіралі 16 фігур, що символізують боротьбу народу за свою незалежність.

Постать Шевченка сприймається досить реально: зосереджене обличчя, гнівний проникливий погляд очей, міцно стиснуті вуста — все це переконливо передає внутрішній стан поетабунтаря.

Він стоїть, глибоко замислившись, зсунувши брови. Енергійним жестом він ніби скидає одвічне ярмо рабства, надихає поневолений народ України на боротьбу.

Починає й завершує скульптурну композицію жіночий образ. Катерина, яка відкриває галерею чудових скульптур, символізує пригнічену Україну.

Поряд із Кобзарем — найулюбленіші герої його творів — Ярема, Гонта, солдат-рекрут, кріпак із жорнами.

Визвольна ідея монумента розкрита автором досить виразно і переконливо.

Ця композиція символізує тісний зв’язок поета-пророка з народом, його долею.

7.Самостійна робота учнів над написанням твору про пам’ятник Т. Г. Шевченку.

ІV.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1)Опрацювати теоретичний матеріал

2)Виконати вправи

2. Індивідуальне завдання.

V.  Підсумки уроків

Заключна бесіда.

—  Що нового й цікавого ви дізналися на уроках?

—  Чия розповідь вам найбільше сподобалася й допомогла в роботі?

—  Що було найскладнішим?

85

www.e-ranok.com.ua