- •Вступ
- •Календарне планування
- •Урок № 1
- •Мова — найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Культура усного й писемного мовлення
- •Уроки № 2–3
- •Пунктуація
- •Уроки № 4–5
- •Синтаксис. Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способами вираження головного слова. Види підрядного зв’язку між словами в словосполученні. Складні випадки керування
- •Урок № 6
- •Речення. Його основні ознаки
- •Урок № 7
- •Порядок слів у реченні. Інверсія. Логічний наголос
- •Урок № 8
- •Розвиток зв’язного мовлення. Повторення відомостей про текст, стилі й типи мовлення
- •Урок № 9
- •Контрольна робота № 1. «Синтаксис і пунктуація». Диктант або тестування
- •Урок № 10
- •Аналіз контрольної роботи. Розвиток зв’язного мовлення. Навчальне читання мовчки
- •Урок № 11
- •Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Способи вираження підмета
- •Урок № 12
- •Простий і складений дієслівний присудок
- •Урок № 13
- •Узгодження присудка з підметом
- •Урок № 14
- •Тире між підметом і присудком
- •Урок № 15
- •Розвиток зв’язного мовлення. Усне повідомлення на лінгвістичну тему на основі зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі
- •Урок № 16
- •Другорядні члени речення. Додаток
- •Урок № 17
- •Означення узгоджене й неузгоджене
- •Урок № 18
- •Прикладка як різновид означення. Написання через дефіс непоширених прикладок. Прикладки, що беруться в лапки
- •Урок № 19
- •Види обставин (за значенням)
- •Урок № 20
- •Порівняльний зворот
- •Урок № 21
- •Розвиток зв’язного мовлення. Переклад з російської мови українською тексту розповідного характеру
- •Урок № 22
- •Контрольна робота № 2. «Просте речення. Двоскладне речення». Диктант або тестування
- •Урок № 23
- •Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета
- •Урок № 24
- •Означено-особові речення
- •Урок № 25
- •Розвиток зв’язного мовлення. Переклад з російської мови українською тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості
- •Урок № 26
- •Неозначено-особові речення
- •Урок № 27
- •Узагальнено-особові речення
- •Урок № 28
- •Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості за складним планом
- •Урок № 29
- •Безособові речення
- •Урок № 30
- •Називні речення
- •Урок № 31
- •Неповні речення. Тире в неповних реченнях
- •Урок № 32
- •Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний твір-опис місцевості за власним спостереженням
- •Урок № 33
- •Контрольна робота № 3. «Односкладні речення. Неповні речення». Диктант або тестування. Контрольне читання мовчки
- •Речення з однорідними членами. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Розвиток зв’язного мовлення. Вибірковий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису пам’яток історії та культури (за складним планом)
- •Урок № 38
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Урок № 39
- •Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами
- •Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис пам’ятника Т. Г. Шевченку в Харкові
- •Урок № 42
- •Узагальнення й систематизація вивченого про однорідні члени речення
- •Урок № 43
- •Контрольна робота № 4. «Речення з однорідними членами». Диктант або тестування
- •Урок № 44
- •Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки при звертанні
- •Урок № 45
- •Звертання. Розділові знаки при звертаннях
- •Урок № 46
- •Вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при них
- •Урок № 47
- •Розвиток зв’язного мовлення. Створення діалогів відповідно до ситуації спілкування
- •Урок № 48
- •Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях
- •Урок № 49
- •Вставлені слова та речення
- •Урок № 50
- •Розвиток зв’язного мовлення. Ділові папери. Протокол
- •Урок № 51
- •Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями. Систематизація та узагальнення вивченого
- •Урок № 52
- •Контрольна робота № 5. «Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями». Диктант або тестування
- •Урок № 53
- •Аналіз контрольної роботи. Розвиток зв’язного мовлення. Навчальне аудіювання
- •Урок № 54
- •Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний твір-опис пам’ятки архітектури за власним спостереженням
- •Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення (у тому числі й уточнюючі). Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •Урок № 57
- •Відокремлені означення. Розділові знаки при відокремлених означеннях
- •Урок № 58
- •Розвиток зв’язного мовлення. Переказ тексту розповідного характеру
- •Відокремлені прикладки
- •Урок № 61
- •Відокремлені обставини
- •Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості (за складним планом)
- •Відокремлені уточнюючі члени речення
- •Урок № 66
- •Речення з відокремленими членами. Систематизація вивченого матеріалу
- •Урок № 67
- •Контрольна робота № 6. «Речення з відокремленими членами». Диктант або тестування. Контрольне аудіювання
- •Урок № 68
- •Односкладні речення. Повні й неповні речення
- •Урок № 69
- •Урок № 70
- •Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
Урок № 17 |
Дата ___/____/____ Клас _________ Прізвище вчителя __________________________ |
Означення узгоджене й неузгоджене
Мета: поглибити знання учнів про означення як другорядний член речення; ознайомити з матеріалом про узгоджене й неузгоджене означення; розвивати вміння визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та навпаки, удосконалити навички доречного вживання означення як в усному, так і в писемному мовленні; виховувати любов до рідного слова
Очікувані результати: учні вміють розрізняти головні й другорядні члени; визначають другорядні члени речення; розрізняють узгоджені й неузгоджені означення; правильно ставлять розділові знаки при узгоджених означеннях; обґрунтовують їх постановку за допомогою вивчених правил; доречно використовують означення як в усному, так і в писемному мовленні.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
I. Актуалізація опорних знань учнів
1.Перевірка домашнього завдання.
1) Перевірка письмового завдання.
2) Перевірка індивідуального завдання.
2.Бесіда.
— Які члени речення називаються другорядними? — Що таке додаток?
— На які питання він відповідає?
— Якими частинами мови виражений додаток? Наведіть приклади.
— Наведіть приклад речення з додатком, вираженим неозначеною формою дієслова.
II. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Завдання учням.
Виразно прочитайте речення. Від яких членів речення і яке питання треба поставити до виділених слів, щоб не спотворювати змісту речень? Укажіть ужиті в реченнях означення.
Тут розгорнулися санітарні взводи двох батальйонів. (О. Гончар) Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі. (О. Довженко) Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває. (М. Рильський)
ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди.
План пояснення нового матеріалу 1) Означення як член речення.
— Якими частинами мови найчастіше виражається означення? 2) Узгоджені та неузгоджені означення.
— Як ви вважаєте, чи бувають узгоджені та неузгоджені означення поширеними?
40
www.e-ranok.com.ua
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота з підручником.
1)Опрацювання теоретичного матеріалу
2)Виконання вправ і завдань
2.Практична робота.
3.Гра «Добери антонім».
Допишіть пропущені в другій частині прислів’їв антонімічні означення.
З рівних дерев будують хати, а … — у печі палять. З малої хмари … дощ буває. Білі ручки … роботи не люблять. Щире слово — теп лий промінь, … слово — гострий ніж у серце. Порожня бочка гучить, а … мовчить. Передні колеса кінь везе, а … — самі котяться. Д о в і д к а: криві, великий, чорної, зле, повна, задні.
4.Розподільний диктант.
5.Дослідження-трансформація.
У поданих реченнях за зразком замініть неузгоджені означення узгодженими. Доведіть, чи зміниться зміст речень після трансформації.
З р а з о к. Моральні цінності людства дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах. (О. Ханкевич) — Моральні людські цінності дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах.
Майстри села змальовували квіти, ягоди й плоди такими, якими бачили їх у природі. (Д. Степовик) Українська вишивка — це своєрідний літопис життя. (Т. Островська) Поруділа, припала до землі трава лісу. (В. Гей) У вишиванці закодовано потужний дух народу. (М. Чорна) На тлі налитої свинцем хмари відбився тьмяний диск сонця. (В. Гей)
6.Гра «Редактор».
7.Творча робота.
Складіть речення, у яких подані слова й сполучення слів виступали б означеннями. Із побудованих речень випишіть складні словосполучення. Визначте головне слово. Укажіть вид словосполучення за способом вираження головного слова.
Батька, середнього росту, з карими очима, писати, у лінію, зі скла, дівчини, зі Львова, для малювання.
V. Домашнє завдання
1. Завдання для всього класу.
1)Опрацювати теоретичний матеріал
2)Виконати вправи
2. Індивідуальне завдання.
VІ. Підбиття підсумків уроку
Заключна бесіда.
— Що таке означення?
— На які види поділяються означення за способом вираження? Наведіть приклади.
— Яку стилістичну роль відіграють означення в художньому мовленні?
41
www.e-ranok.com.ua