563. Між серединною лінією і перпендикуляром, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовується:

     1. * 2,5 зуба.

     2. 3 зуба.

     3. 4 зуба.

     4. 5 зубів.

     5. 6 зубів.

564. Між перпендикулярами, проведених від зовнішніх крил носа до протетичної площини розташовується:

     1. 2,5 зуба.

     2. 3 зуба.

     3. 4 зуба.

     4. * 5 зубів.

     5. 6 зубів.

565. Горизонтальна лінія, проведена по межі червоної облямівки верхньої губи при усмішці пацієнта зазвичай проходить по:

     1. Екваторах зубів.

     2. * Шийках зубів.

     3. Нижній третині ясен.

     4. Середині ясен.

     5. Дещо нижче екватора зубів.

566. Вертикальна лінія, проведена по кутах рота відповідає:

     1. * Латеральним кутам ікол.

     2. Середині ікол.

     3. Медіальним кутам ікол.

     4. Латеральним кутам першого премоляра.

     5. Медіальним кутам другого премоляра.

567. Обидві вертикальні лінії, проведені по кутах рота є орієнтиром для постановки:

     1. 2,5 зубів.

     2. 3 зубів.

     3. 4 зубів.

     4. 5 зубів.

     5. * 6 зубів

568. Між вертикальною лінією, проведеною по кутах рота та серединною лінією розміщується:

     1. 2,5 зуба.

     2. * 3 зуба.

     3. 4 зуба.

     4. 5 зубів.

     5. 6 зубів.

569. Зуби першого типу по Вільямсону, що характеризуються паралельними або майже паралельними лінія­ми контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, почина­ючи від різального краю. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

     1. * Квадратному.*

     2. Конічному.

     3. Овальному.

     4. Конічному та овальному.

     5. Квадратному та конічному.

570. Другий тип по Вільямсону характеризується наявністю на контакт­них поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

     1. Квадратному.

     2. * Конічному.

     3. Овальному.

     4. Конічному та овальному.

     5. Квадратному та конічному.

571. Зуби третього типу по Вільямсону характеризується двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів третього типу заокруглені і мініатюрні. При якому типі обличчя такі зуби ставлять:

     1. Квадратному.

     2. Конічному.

     3. * Овальному.

     4. Конічному та овальному.

     5. Квадратному та конічному.

572. При перевірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути висота для обох валиків:

     1. 2см.

     2. 3см.

     3. * 4см.

     4. 5см.

     5. 6см.

573. При перевірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, яка повинна бути ширина валиків:

     1. 5-7мм.

     2. * 8-10мм.

     3. 11-13мм.

     4. 14-17мм.

     5. 18-20мм.

574. При перевірці якості підготовлених воскових базисів з оклюзійними валиками, верхній оклюзійний валик відповідно ділянці 7|7 повинен бути зрізаний під кутом у бік верхньощелепних горбів, якщо цього не зробити, то

     1. Не буде відтворена крива Шпеє.

     2. Протетичну площину буде важко зробити паралельною носо-вушній лінії.

     3. * Слизові горбики нижньої щелепи можуть упиратися в ці ділянки валика і сприяти їх зсуву і деформації.

     4. Важко буде зафіксувати щелепу в центральному співвідношенні.

     5. Важко буде зафіксувати феномен Христенсена.

575. Який пункт не входить до вимог, яким мають відповідати валики перед тим, як виконати клінічний етап визначення «центрального співвідношення щелеп».

     1. Базиси повинні щільно прилягати до моделей на всьому їх протязі.

     2. Краї воскових базисів повинні бути заокругленими, без гострих виступів, вони повинні бути точно «віджаті» по моделі.

     3. Воскові базиси повинні бути укріплені дротом для попередження їх деформації.

     4. Оклюзійні вали повинні бути монолітними і не розшаровуватися.

     5. * На вестибулярну поверхню оклюзійних валиків мають бути нанесені анатомічні орієнтири для постановки штучних зубів.

576. У валиків, що добре припасувалися, оклюзійні поверхні щільно прилягають один до одного на всьому проміжку. Для перевірки прилягання використовують:

     1. * Між валиками вставляють холодний шпатель.

     2. Просять пацієнта вимовити звук «с» при закритому роті.

     3. Просять пацієнта надути щоки при закритому роті.

     4. При закритому роті процідити ковток води.

     5. Всі відповіді вірні.

577. Останній етап - нанесення орієнтовних ліній – служить для:

     1. * Постановки шести передніх верхніх зубів. *

     2. Постановки всіх верхніх зубів.

     3. Постановки верхніх та нижніх зубів.

     4. Постановки шести передніх верхніх та нижніх зубів.

     5. Постановки шести передніх нижніх зубів.

578. При квадратному типі обличчя зуби ставлять:

     1. * Першого типу по Вільямсону.

     2. Другого типу по Вільямсону.

     3. Третього типу по Вільямсону.

     4. Четвертого типу по Вільямсону.

     5. П’ятого типу по Вільямсону.

579. При конічному типі обличчя зуби ставлять:

     1. Першого типу по Вільямсону.

     2. * Другого типу по Вільямсону.

     3. Третього типу по Вільямсону.

     4. Четвертого типу по Вільямсону.

     5. П’ятого типу по Вільямсону.

580. При овальному типі обличчя зуби ставлять:

     1. Першого типу по Вільямсону.

     2. Другого типу по Вільямсону.

     3. * Третього типу по Вільямсону.

     4. Четвертого типу по Вільямсону.

     5. П’ятого типу по Вільямсону.

581. Апарат Найша використовують для:

     1. * Згладжування та підрізання валиків.

     2. Визначення точки золотого перетину.

     3. Встановлення висоти верхнього прикусного валика.

     4. Розігрівання валиків.

     5. Нанесення анатомічних орієнтирів.

582. Апарат Ларіна використовують для:

     1. Згладжування та підрізання валиків.

     2. * Оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

     3. Визначення точки золотого перетину.

     4. Розігрівання валиків.

     5. Фіксації валиків у центральному співвідношенні.

583. Який пристрій запропонував Герингер для полегшення виконання клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп».

     1. Апарат для згладжування та підрізання валиків.

     2. Апарат для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика.

     3. Апарат для розігрівання валиків.

     4. Апарат для фіксації валиків у центральному співвідношенні.

     5. * Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину.

584. Зуби , які характеризуються паралельними або майже паралельними лінія­ми контактних поверхонь на протязі половини їх довжини або більше, почина­ючи від різального краю. Який це тип зубів по Вільямсону:

     1. * Перший.

     2. Другий.

     3. Третій.

     4. Четвертий.

     5. П’ятий.

585. Зуби, які характеризуються двовипуклими лініями на дистальній, а деколи — і на медіальній поверхнях. Усі поверхні і кути зубів заокруглені і мініатюрні. Який це тип зубів по Вільямсону:

     1. Перший.

     2. Другий.

     3. * Третій.

     4. Четвертий.

     5. П’ятий.

586. Зуби, які характеризується наявністю на контакт­них поверхнях ліній, які різко конвергують так, що у разі їх продовження вони можуть перетинатися біля верхівки зуба. Який це тип зубів по Вільямсону:

     1. Перший.

     2. * Другий.

     3. Третій.

     4. Четвертий.

     5. П’ятий.

587. Яка маніпуляція є первинною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

     1. Визначення протетичної площини.

     2. Визначення міжальвеолярної висоти.

     3. * Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.

     4. Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

     5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

588. Яка маніпуляція є завершальною при виконанні клінічного етапу визначення «центрального співвідношення щелеп»:

     1. Визначення протетичної площини.

     2. Визначення міжальвеолярної висоти.

     3. Встановлення висоти оклюзійного валика верхньої щелепи в передньому відділі.*

     4. * Нанесення на вестибулярну поверхню оклюзійних валиків анатомічних орієнтирів для постановки штучних зубів.

     5. Визначення та фіксація центрального співвідношення беззубих щелеп.

589. З яким валиком працює лікар при визначенні міжальвеолярної висоти:

     1. Тільки з верхнім.

     2. * Тільки з нижнім.

     3. При заниженій висоті валиків віск нарощують на нижній валик, а при завищенні й висоті валиків віск зрізають з верхнього валика.

     4. При заниженій висоті валиків віск нарощують на верхній валик, а при завищенні й висоті валиків віск зрізають з нижнього валика.

     5. З будь-яким, на розсуд лікаря.

590. Вертикальний рух відповідає відкриванню та закри­ванню рота відбувається завдяки поперемінному скоро­ченню м'язів, які піднімають і опускають нижню щелепу. Одночасно з цим суглобна головка:

     1. * Ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в перед­ньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба.

     2. Обертається навколо поперечної осі. При цьому суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика.

     3. З боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється до середини. На другому боці суглобна головка, залишаючись в ямці, робить обертальні рухи навколо вертикаль­ної осі.

     4. Залишається на місці.

     5. Обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по по­верхні суглобного горбика.

591. Сагітальний рух нижньої щелепи відповідає?

     1. * Од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.

     2. Ковзанню і обертанню головки в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в перед­ньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скоро­чуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.

     3. Суглобова головка обертається навколо вертикальної осі. При цьому суглобний диск ковзає по по­верхні суглобного горбика. Одночасно з тим перемінно скоро­чуються латеральні крилоподібні м'язи та власне жувальні м’язи.

     4. Суглобова головка залишається на місці. При од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.

     5. Суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При од­ночасному скороченню м’язів під’язикової групи.

592. Трансверзальний рух нижньої щелепи відповідає?

     1. Од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів. При цьому суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі.

     2. Суглобна головка ковзає і обертається в суглобній ямці, причому ковзання відбувається в перед­ньо-верхній, а обертання — в нижньо-задній камерах суглоба. Одночасно з цим перемінно скоро­чуються власне жувальні м’язи та м’язи під’язикової групи.

     3. * Односторонньому ско­роченню латерального крилоподібного м'яза як основного, і власне жувального та медіального крилоподібного м'я­зів як допоміжних. При цьому суглобна головка з боку, де скорочується м'яз, зміщується донизу та вперед і тро­хи відхиляється всередину.

     4. Суглобний диск ковзає по задній по­верхні суглобного горбика, а суглобна головка обертається навколо поперечної осі. При од­ночасному скороченню м’язів під’язикової групи.

     5. Суглобова головка залишається на місці. При од­ночасному скороченню обох латеральних крилоподібних м'язів.

593. Кут трансверзального суглобового шляху називають:

     1. Кут Гізі.

     2. * Кут Бенета.

     3. Кут Шпеє.

     4. Кут Ганау.

     5. Кут Бонвіля.

594. Кут трансверзального суглобового шляху в середньому становить:

     1. 30-35º

     2. 40-50º

     3. 100-110º

     4. * 15-17º

     5. 70-80º

595. Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:

     1. 30-35º

     2. * 40-50º

     3. 100-110º

     4. 15-17º

     5. 70-80º

596. Кут сагітального суглобового шляху називають:

     1. * Кут Гізі.

     2. Кут Бенета.

     3. Кут Шпеє.

     4. Кут Ганау.

     5. Кут Бонвіля.

597. Кут сагітального різцевого шляху становить у середньому:

     1. * 30-35º

     2. 40-50º

     3. 100-110º

     4. 15-17º

     5. 70-80º

598. Кутом Гізі називають, кут:

     1. Трансверзального суглобового шляху.

     2. * Сагітального суглобового шляху.

     3. Сагітального різцевого шляху.

     4. Трансверзального різцевого шляху.

     5. Вертикального суглобового шляху.

599. Кутом Бенета називають, кут:

     1. * Трансверзального суглобового шляху.

     2. Сагітального суглобового шляху.

     3. Сагітального різцевого шляху.

     4. Трансверзального різцевого шляху.

     5. Вертикального суглобового шляху.

600. В ортопедичному кабінеті лікар здійснив побудову протетичних площин, яка маніпуляція має бути наступною?

     1. Нанесення орієнтирів для постановки зубів

     2. Фіксація центрального співвідношення

     3. * Визначення висоти центрального співвідношення

     4. Формування фронтальної ділянки верхнього валика

     5. Перевірка постановки зубів *

601. При визначенні центральної оклюзії, лікар попросив хворого запрокинути голову дещо назад, для того щоб:

     1. Запобігти висуненню нижньої щелепи в сторону.

     2. Запобігти руху нижньої щелепи назад.

     3. * Запобігти висуненню нижньої щелепи вперед.

     4. Запобігти відкриванню рота.

     5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

602. Пацієнту віком 78 років у клі­ніці ортопедичної стоматології виго­товлено повні знімні протези. При здачі протезів виявлено значне під­вищення висоти центральної оклю­зії. На якому етапі виготовлення про­тезів допущено помилку:

     1. При пакуванні зубів в артикулятор

     2. При пакуванні та полімериза­ції пластмаси

     3. * При визначенні та фіксації центральної оклюзії

     4. Під час фіксації моделей в артикулятор

     5. При перевірці конструкції про­тезів

603. Пацієнт віком 53 роки скар­житься на втрату зубів, неможливість відкушування і пережовування їжі. Об'єктивно: повна втрата зубів на нижній щелепі, у ділянці 45 і 44 зу­бів гострий кістковий виступ, болю­чий при пальпації. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:

     1. * Видалення екзостозу

     2. Виготовлення традиційного знімного протеза

     3. Виготовлення протеза за роз­вантажувальним відбитком

     4. Віддалення терміну протезу­вання на 6 міс

     5. Виготовлення протеза із загну­тими краями

604. Пацієнту віком 57 років ви­готовляють повний знімний протез на верхню щелепу. Які орієнтовні лі­нії має нанести стоматолог-ортопед на верхній прикусний валик після визначення центрального співвідно­шення щелеп:

     1. Серединну лінію та лінію усмішки

     2. Серединну лінію та лінію ма­лих кутніх зубів

     3. Лінію усмішки та лінію ікол

     4. Серединну лінію та лінію ікол

     5. * Лінію усмішки, серединну лі­нію та лінію ікол

605. Пацієнт віком 70 років скар­житься на незадовільну фіксацію пов­них знімних протезів на верхній та нижній щелепах. З анамнезу відомо, що протези було виготовлено 3 роки тому. Зуби самовільно розхитувались та випадали протягом останніх 10 ро­ків. Перші 2 роки фіксація протезів була задовільною. Яка етіологія пов­ної адентії в пацієнта:

     1. Механічна травма

     2. Карієс та його ускладнення

     3. * Захворювання тканин пародонта

     4. Соматичні захворювання

     5. Хімічне ушкодження зубів

606. Хворий Н., віком 70 років, скаржиться на зайди у кутах рота. Користується повними знімними протезами. Об’єктивно: нижня третина обличчя укорочена, кути рота опущені, у них наявна мацерація шкіри. Яка причина утворення зайди?

     1. * Занижена висота прикусу

     2. Постійне користування протезами

     3. Порушення гігієни порожнини рота

     4. Неправильна постановка зубів

     5. Знижена салівація у порожнині рота

607. Хворий К., 55 років. При перевірці конструкції повних знімних протезів у порожнині рота визначається змикання тільки бічних зубів, між верхніми та нижніми фронтальними зубами наявна велика щілина, Яка помилка допущена при визначенні центральної оклюзії?

     1. * Зафіксована передня оклюзія

     2. Висота прикусу занижена

     3. Висота прикусу завищена

     4. Зафіксована бічна оклюзія

     5. Визначена задня оклюзія

608. Одним із станів визначення центральної оклюзії є побудова площини, що при наявності достатньої кількості зубів проходить через ріжучі краї центральних різців нижньої щелепи та дистально-щічні горбики останніх молярів. Яка площина будується?

     1. * Протетична

     2. Сагітальна

     3. Вертикальна

     4. Трансверзальна

     5. Франкфуртська

609. Під час вивчення діагностичних моделей побудовано трикутник Бонвіля. Який його різновид відповідає правильно сформованим зубним рядам?

     1. * Рівносторонній

     2. Рівнобедрений

     3. Прямокутний

     4. Тупокутний

     5. Неправильної форми

610. Хворій 47 років виготовляється повний знімний протез для верхньої щелепи. На етапі перевірки конструкції протеза виявлено перехресний прикус. Що обумовило його?

     1. * Фіксація бокової оклюзії

     2. Фіксація передньої оклюзії

     3. Фіксація центральної оклюзії

     4. Фіксація задньої оклюзії

     5. Фіксація звичайної оклюзії

611. У хворої Б, 60 років на етапі перевірки конструкції повних знімних протезів і постановки зубів на воскових базисах була виявлена щілина між зубами у фронтальній ділянці і горбковий контакт у бічній. Яка помилка була допущена ?

     1. * Замість центральної оклюзії визначена передня

     2. Замість центральної оклюзії визначена задня

     3. Замість центральної оклюзії визначена бічна

     4. Неправильно загіпсовані моделі в оклюдатор

     5. Розчавлення валиків при визначенні центральної оклюзії

612. Рівносторонній трикутник Бонвіля в середньому має довжину сторін:

     1. 6см.

     2. 7см.

     3. 8см.

     4. 9см.

     5. * 10см

613. Глибина перекриття у ділянці різців залежить від:

     1. Висо­ти горбків молярів.

     2. Положення цих зубів у щелепній дузі.

     3. Кривизни всієї дуги.

     4. Висо­ти горбків премолярів.

     5. * Всі відповіді вірні.

614. Під час жування у разі рухів нижньої щелепи вліво зовнішні і внутрішні горбки молярів з лівого боку переміщуються:

     1. * На однойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки пере­міщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи.

     2. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки пере­міщуються на зовнішні горбики верхньої щелепи.

     3. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки пере­міщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи.

     4. На однойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки пере­міщуються на зовнішні горбики верхньої щелепи.

     5. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи внутрішні горбки пере­міщуються на внутрішні горбики верхньої щелепи.

615. При сагітальному зміщенні нижньої щелепи повинен зберігатися контакт між зубними рядами мінімум у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронталь­ній ділянці. Ця особливість артикуляції в літературі ді­стала назву:

     1. Феномен Попова- Годона.

     2. Феномен Христенсена.

     3. Трикутника Бонвіля.

     4. * Трипунктного контакту Бонвілля.

     5. Кривої Шпеє.

616. Трипунктний контакт Бонвілля-це:

     1. Рівносторонній трикутник зі сторонами 10 см.

     2. * При сагітальному зміщенні нижньої щелепи контакт між зубними рядами у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронталь­ній ділянці.

     3. При трансверзальному зміщенні нижньої щелепи контакт між зубними рядами у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронталь­ній ділянці.

     4. При оклюзійному контакті горбково-фісурний контакт між молярами у трьох пунктах.

     5. Оклюзійні контакти при трьох типах оклюзії (сагітальній, трансверзальній, та центральній).

617. Між серединами суглобових головок з кожного боку і точкою контакту жувальних поверхонь нижніх центральних різців розміщується простір у 10 см, величина якого коливається в дуже незначних межах. В літературі це явище ді­стало назву:

     1. Феномен Попова- Годона.

     2. Феномен Христенсена.

     3. * Трикутника Бонвіля.

     4. Трипунктного контакту Бонвілля.

     5. Кривої Шпеє.

618. Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових головок глибина (вираженність) компенсаторної кривої:

     1. * Збільшується.

     2. Зменшується.

     3. Не змінюється.

     4. Не значно зменшується

     5. Не рівномірно збільшується

619. Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:

     1. Збільшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.

     2. * Збільшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.

     3. Зменшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.

     4. Зменшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.

     5. Зменшується нахил площини оклюзії, кут нахилу різців не змінюється.

620. Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:

     1. Збільшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.

     2. Зменшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.

     3. * Зменшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.

     4. Збільшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.

     5. Збільшується кут нахилу різців, висота горбиків зубів не змінюється.

621. Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням нахилу площини оклюзії:

     1. * Зменшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.

     2. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.

     3. Зменшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.

     4. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.

     5. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, нахил різців не змінюється.

622. Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії це.

     1. Артикулятори суглобні.

     2. Артикулятори без суглобні.

     3. Артикулятори з се­реднім установленням оклюзійних кривих.

     4. * Оклюдатори.

     5. Артикулятори з середнім установленням суглобних шляхів.

623. Після визначення центрального співвідношення щелеп технік загіпсував моделі в апарат, що відтворює тільки розмикання і змикання щелеп. Цей апарат має назву:

     1. Артикулятор суглобний

     2. * Оклюдатор

     3. Артикулятор без суглобний

     4. Артикулятор з се­реднім установленням оклюзійних кривих

     5. Артикулятор з середнім установленням суглобних шляхів

624. Оклюдатори – це:

     1. * Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.

     2. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.

     3. Конструкції, що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.

     4. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.

     5. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

625. В зуботехнічній лабораторії технік планує загіпсувати моделі в оклюдатор, це пристрої:

     1. * що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.

     2. що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.

     3. що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.

     4. що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.

     5. відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

626. Нижня рама оклюдатора вигну­та під кутом:

     1. 80-90°

     2. 90-100°

     3. * 100-110°

     4. 110-120°

     5. 120-130°.

627. В конструкції оклюдатора рухомою є:

     1. * Верхня рама.

     2. Нижня рама.

     3. Верхня та нижня рами.

     4. Жодна рама не рухома.

     5. Нижня рама та частково верхня.

628. Перевіряючи правильність постановки зубів технік роз’єднує рами артикулятора. Яка рама є рухомою в оклюдатора?

     1. * Верхня.

     2. Нижня.

     3. Верхня та нижня.

     4. Жодна не рухома.

     5. Нижня та частково верхня.

629. Апарат, що відтворює різні рухи нижньої щелепи, вперше запропонував у1840р.:

     1. * Еванс.

     2. Бонвіль.

     3. Гізі.

     4. Сорокін.

     5. Хайт.

630. Апарати, за допомогою яких можна відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи (відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням як середніх, так й індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

     1. Оклюдатори.

     2. * Артикулятори.

     3. Лицеві дуги.

     4. Оклюдатори та артикулятори.

     5. Правильної відповіді немає.

631. Апарати, за допомогою яких можна відтворювати рухи нижньої щелепи( відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

     1. Артикулятори із середніми визначеними суглобовими шляхами

     2. * Артикулятори універсальні.

     3. Лицеві дуги.

     4. Оклюдатори.

     5. Оклюзіографи.

632. Зубний технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, це пристрої:

     1. Оклюдатори.

     2. * Артикулятори.

     3. Лицеві дуги.

     4. Оклюдатори та артикулятори.

     5. Правильної відповіді немає.

633. Пристрій, що може відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи( відкривання, висовування вперед, бокові рухи) з урахуванням середніх анатомічних даних жувального апарата протезованих хворих називають:

     1. * Артикулятор із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами

     2. Артикулятор універсальний.

     3. Лицева дуга.

     4. Оклюдатор.

     5. Артикулятор з індивідуальною установкою суглобових шляхів.

634. Перший анатоміч­ний артикулятор сконструював у 1858 р.

     1. Еванс.

     2. * Бонвіль.

     3. Гізі.

     4. Сорокін.

     5. Хайт.

635. Який артикулятор з нище наведених відноситься до артикуляторів із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами.

     1. * Артикулятор Сорокіна.

     2. Артикулятор Хайта.

     3. Артикулятор Шварца .

     4. Артикулятор Христенсена.

     5. Артикулятор Ганау.

636. Який артикулятор з нище наведених не відноситься до артикуляторів із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами.

     1. Артикулятор Гізі.

     2. Артикулятор Сорокіна.

     3. Артикулятор Монсона.

     4. * Артикулятор Хайта.

     5. Артикулятор Водсворта.

637. Який артикулятор з нище наведених відноситься до універсальних артикуляторів:

     1. Артикулятор Гізі.

     2. Артикулятор Сорокіна.

     3. Артикулятор Монсона.

     4. * Артикулятор Хайта.

     5. Артикулятор Водсворта.

638. Технік в лабораторії загіпсував в артикулятор моделі, які артикулятори з наведених відноситься до універсальних артикуляторів:

     1. Артикулятори Сорокіна.

     2. * Артикулятори Хайта.

     3. Артикулятори Монсона.

     4. Артикулятори Гізі.

     5. Артикулятори Водсворта

639. Який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:

     1. * Артикулятор Гізі.

     2. Артикулятор Хайта.

     3. Артикулятор Шварца .

     4. Артикулятор Христенсена.

     5. Артикулятор Ганау.

640. В лабораторії технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:

     1. Хайта.

     2. Шварца .

     3. * Гізі.

     4. Христенсена.

     5. Ганау.

641. Нахил суглобового сагітального шляху в артикуляторі Гізі становить:

     1. 17º.

     2. * 33º.

     3. 40º.

     4. 110º.

     5. 15º.

642. У разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

     1. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

     2. Прогенічному прикусі.

     3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

     4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

     5. Прогнатичному або прямому прикусі.

643. В клініці ортопедичної стоматології лікар виготовляє протез пацієнту з не різкою прогенією, як ставляться зуби у разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

     1. Прогенічному прикусі.

     2. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

     3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

     4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

     5. Прогнатичному або прямому прикусі.

644. У разі різко вира­женої прогенії постановку фронтальних зубів проводять у:

     1. * Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

     2. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

     3. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

     4. Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

     5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

645. На прийомі в стоматолога хворому з прогенією виготовляють протези, у разі різко вира­женої прогенії постановку фронтальних зубів ставлять у:

     1. * Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

     2. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

     3. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

     4. Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

     5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

646. У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:

* Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.