Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мудли 4 курс ортопедична вся.doc
Скачиваний:
336
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
3.57 Mб
Скачать
    1. Анатомічний

    2. *Анатомо-фізіологічний

    3. Антропометричний

    4. Пальцевий

    5. Математичний

  1. Класифікація Suppli запропонована

    1. Для Відбиткових матеріалів

    2. Для функціональних відбитків

    3. *Для типів слизової оболонки

    4. Для форм скатів альвеолярних гребенів

    5. Для класифікації дефектів зубних рядів

  2. У хворих з повною втратою зубів застосуємо наступний метод попередньої підготовки

    1. Мануальна терапія

    2. *Хірургічний

    3. Фізіотерапевтичний

    4. Ортодонтичний

    5. Апаратний

  3. Основним завданням при підготовці хворих до повторного протезування є

    1. *Нормалізація співвідношення щелеп і міжальвеолярної висоти

    2. Профілактика артропатій

    3. Підвищення ефективності жування

    4. Задоволення естетичних запитів

    5. Відновлення функції мови

  4. Для протезування найбільш сприятлива

    1. *Щільна слизова оболонка

    2. Тонка слизова оболонка

    3. Рихла, податлива слизова оболонка

    4. Рухлива слизова оболонка

    5. Поєднання тонкої слизової оболонки з рухливою

  5. Яка форма альвеолярного відростка найбільш сприятлива для протезування?

    1. *Полога

    2. Прямовисна

    3. Навісами

    4. Різко вираженими горбами

    5. Нерівномірною атрофією

  6. Найбільш доцільною тактикою за наявності торусу середньої вираженості є

    1. Хірургічне втручання

    2. Диференціальний відтиск

    3. Ізоляція торусу

    4. *Укорочення протеза

    5. Моделювання базису протеза з обходом торусу

  7. Палатографія дає інформацію

    1. Про положення язика при певній формі

    2. Про положення губ

    3. Про взаємодію язика , губ із зубами

    4. Можна за допомогою палатограмми визначити зміну цих взаємодій у зв'язку з втратою зубів і протезуванням

    5. *Про стан слизової оболонки піднебіння

  8. Третій тип беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера характеризується ознаками

    1. *Повна відсутність альвеолярного відростка, різко зменшені розміри тіла щелепи і альвеолярних горбів, плоске піднебіння

    2. Середня міра атрофії альвеолярного відростка, середньої глибини піднебіння, виражений торус

    3. Високий альвеолярний відросток, добре виражені альвеолярні горби, глибоке піднебіння, слабо виражений торус

    4. Виражений торус

    5. Слабо виражений торус

  9. Кількість типів атрофії беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера

    1. *Три

    2. Чотири

    3. П'ять

    4. Один

    5. Шість

  10. Третій тип беззубої нижньої щелепи по класифікації Келлера характеризується ознаками

    1. Альвеолярна частина різко атрофована в передньому відділі і добре виражена в бічному відділі

    2. *Альвеолярна частина добре виражена в передньому відділі і різко атрофована в бічному відділі

    3. Незначна, рівномірна атрофія альвеолярної частини

    4. Різка рівномірна атрофія альвеолярної частини

    5. Немає вірної відповіді

  11. Третій тип беззубої нижньої щелепи по класифікації Келлера характеризується ознаками

    1. Альвеолярна частина різко атрофована в передньому відділі і добре виражена в бічному відділі

    2. Альвеолярна частина добре виражена в передньому відділі і різко атрофована в бічному відділі

    3. Незначна, рівномірна атрофія альвеолярної частини

    4. *Різка рівномірна атрофія альвеолярної частини

    5. Атрофія альвеолярної частини верхньої щелепи

  12. Другий клас слизової оболонки протезного ложа по класифікації Супплі характеризується ознаками

    1. Рухливі тяжи слизової оболонки, що зміщуються при незначному тиску, гребінь, що бовтається

    2. Гіпертрофована слизова оболонка, гіперемійована, рихла

    3. Нормальна слизова оболонка блідо-рожевого кольору

    4. *Атрофована слизова оболонка, щільна, стоншена, суха, білястого кольору

    5. Всі варіанти відповідей вірні

  13. Серединна фіброзна зона податливості слизової оболонки по Люнду

    1. Область сагітального шва має незначний підслизовий шар, малоподатлива

    2. Область альвеолярного відростка має незначний підслизовий шар, малоподатлива

    3. Дистальна третина твердого піднебіння має підслизовий шар багатий слизовими залозами і жировою тканиною, володіє найбільшою мірою податливості

    4. *Область поперечних складок має підслизовий шар, володіє середньою мірою податливості

    5. Серединна зона є жировою, а не фіброзною

  14. Залозиста зона податливості слизистої оболонки протезного ложа по Люнду

    1. Область сагітального шва має незначний підслизовий шар, малоподатлива

    2. Область альвеолярного відростка має незначний підслизовий шар, малоподатлива

    3. *Дистальна третина твердого піднебіння має підслизовий шар багатий слизовими залозами і жировою тканиною, володіє найбільшою мірою податливості

    4. Область поперечних складок має підслизовий шар, володіє середньою мірою податливості

    5. Залозистої зони немає

  15. Електроміографія - реєстрація

    1. Рухів нижньої щелепи

    2. Рухів у СНЩС

    3. *Біопотенціалів м'язів щелепно-лицьовий області

    4. Рухів верхньої щелепи

    5. Руху суглобових голівок

  16. Реографією називається метод

    1. Досліджень біопотенціалів м'язів

    2. Вивчень геодинаміки

    3. *Досліджень руху суглобових голівок

    4. Рухів нижньої щелепи

    5. Рухів верхньої щелепи

  17. Для визначення стану пародонту фронтальної групи зубів використовується

    1. ТРГ пряма проекція

    2. Ортопантомографія

    3. *Панорамна рентгенографія щелеп

    4. Реопародонтографія

    5. Полярографія

  18. Макрогнатія - це

    1. *Збільшення щелепи

    2. Зменшення щелепи

    3. Зсув щелепи вперед

    4. Зсув щелепи до заду

    5. Вивих щелепи

  19. Яку ще назву має задній відділ під’язикового простору?

    1. *«Язикова кишеня»

    2. Дно порожнини рота

    3. Замикаючий клапан

    4. Лінія А

    5. Нижньощелепний валик

  20. Якими анатомічними утвореннями обмежений під’язиковий простір знизу?

    1. *Слизовою оболонкою дна порожнини рота і m. genioglossus i genioideus, які лежать під нею

    2. Медіальним краєм m. genioideus

    3. Під’язиковою складкою

    4. M. mylohyoideus

    5. M. masseter

  21. Яке анатомічне утворення є в під’язиковому просторі замикаючого клапана між підвищенням слизової оболонки в вигляді валика і основою альвеолярного відростка?

    1. *Слизова сумка

    2. Вуздечка язика

    3. Вуздечка губи

    4. Torus geniolingualis

    5. Plica sublingualis

  22. Що дозволяє отримати добре виражена під’язикова складка:

    1. *Задній замикаючий клапан

    2. Передній замикаючий клапан

    3. «Язикову кишеню»

    4. Лінійний замикаючий клапан

    5. Всі відповіді вірні

  23. Який перший етап виготовлення індивідуальної ложки з воску?

    1. Виготовлення дротяної ручки

    2. Обрізання шпателем надлишків воску

    3. *Розігрівання пластинки базисного воску і складання її удвоє

    4. Обтискання гіпсової моделі воском

    5. Зняття відбитка

  24. Які є методики виготовлення індивідуальних ложок?

    1. Методика виготовлення індивідуальних ложок з пластмаси

    2. Методика виготовлення індивідуальної ложки із стандартних пластинок АКР-П

    3. Методика виготовлення індивідуальної ложки за допомогою СОШПУ Е.Л. Вареса

    4. Методика виготовлення індивідуальної ложки за Дон МІ

    5. *Всі відповіді вірні

  25. За допомогою чого виготовляється індивідуальна ложка, запропонована професором Е.Я. Варесом?

    1. * Стоматологічної ортопедичної штамп-прес-установки(СОШПУ)

    2. Стандартних пластинок АКР-П

    3. Пластмаси

    4. Воску

    5. Стоматологічної кювети

  26. Відбиток – це:

    1. *Негативне відображення будь-якого органа зубощелепної системи та лиця

    2. Позитивне зображення рельєфу зубного ряду і щелепи тканин протезного ложа

    3. Немає правильної відповіді

    4. Мікропротез, що відновлює порушену цілісність зуба

    5. Пристрій, що відновлює вертикальні та сагітальні рухи нижньої щелеп

  27. Хто повинен нанести межі повного знімного пластинкового протеза:

    1. Зубний технік

    2. Медсестра кабінету

    3. Реєстратор

    4. *Лікар-стоматолог-ортопед

    5. Немає вірної відповіді

  28. Який розчин може використовувати зубний технік під час виготовлення гіпсової моделі для пришвидшення процесу кристалізації:

    1. *3% сольовий розчин

    2. Може використовувати різні розчини

    3. Жодного розчину

    4. Використовувати 3% розчин, підігрітий понад 500С

    5. Немає вірної відповіді

  29. Який вид альвеолярного відростка є найбільш сприятливим для протезування і створення замикаючого клапана?

    1. *Відвісний

    2. Пологий

    3. Навісний

    4. Шаровидний

    5. Трикутний

  30. Які шари розрізняють в круговому м’язі рота?

    1. *Поверхневий, глибокий

    2. Поверхневий, середній, глибокий

    3. Поверхневий, середній

    4. Поверхневий

    5. Немає вірної відповіді

  31. Скільки шарів має круговий м’яз рота (m. оrbicularis oris)?

    1. *2

    2. 1

    3. 3

    4. 4

    5. 5

  32. Під час виготовлення гіпсової моделі необхідно використати такі розчини:

    1. 50% розчин глюкози

    2. *Звичайну воду

    3. Спиртовий розчин

    4. 3% розчин NaCl

    5. 4% розчин солі

  33. Медичний гіпс необхідно зберігати за таких умов:

    1. * В сухому приміщенні, в щільно закритих мішках

    2. У будь-яких умовах

    3. У темному вологому приміщенні

    4. Умови зберігання визначає зубний технік

    5. Немає вірної відповіді

  34. Через який час можна виготовляти гіпсову модель, якщо повний анатомічний відбиток, за яким вона виготовляється, знятий стомальгіном?

    1. Через 3 годин.

    2. Через 15 х

    3. *Відразу після зняття

    4. Не обмежено в часі

    5. Через 30 хв.

  35. Під час приготування пластмасового тіста розрізняють такі стадії:

    1. Губоподібну ,ниток, що тягнуться, пісочну

    2. *Пісочну, ниток, що тягнуться; тістоподібну, Гумоподібну

    3. Еластичну, кристалічну

    4. Гумоподібну, піскоподібну, еластичну, текучу

    5. Немає вірної відповіді

  36. Який віск необхідно використати для виготовлення базисів та прикусних валиків:

    1. Бюгельний

    2. *Базисний

    3. «Лавакс»

    4. «Формодент»

    5. «Фторакс»

  37. Оцінка якості відбитка зубним техніком включає:

    1. Чіткість структур протезного ложа

    2. Адгезію відбиткового матеріалу до відбиткової ложки

    3. Ступінь очистки відбитка від залишків крові та мікроорганізмів

    4. Деформацію відбитка та наявність повітряних пухирців та ділянок, розмитих слиною

    5. *Всі відповіді вірні

  38. Які типи моделей розрізняють:

    1. Робочі (основні)

    2. Допоміжні

    3. Музейні

    4. Комбіновані

    5. *Всі відповіді вірні

  39. В стоматології твердість матеріалів порівнюють з твердістю самої твердої тканини зубів. Це:

    1. *Емаль

    2. Дентин

    3. Цемент

    4. Пульпа

    5. Кутикула

  40. При якій температурі швидкість твердіння гіпсової суміші прискорюється:

    1. *30-370С

    2. 5-100С

    3. 10-150С

    4. 1-50С

    5. 20-250С

  41. Гіпс використовується для :

    1. Отримання моделей

    2. Моделювання штампів для виготовлення коронок

    3. Фіксування моделей в оклюдаторах

    4. Фіксування моделей в артикуляторах

    5. *Всі відповіді вірні

  42. Поверхневий шар кругового м’язу рота являється:

    1. * Продовженням м’язів, що опускають і піднімають кути рота

    2. Медіального криловидного м’язу

    3. Скроневого м’язу

    4. Двочеревцевого м’язу

    5. Латерального криловидного м’язу

  43. Глибокий шар кругового м’язу рота являється:

    1. *Продовженням щічного м’язу

    2. Медіального криловидного м’язу

    3. Двочеревцевого м’язу

    4. М’язів, що опускають і піднімають кути рота

    5. Латерального криловидного м’язу

  44. Де розміщуються поперечні складки на твердому піднебінні:

    1. * В передній третині твердого піднебіння

    2. Задній третині твердого піднебіння

    3. На перехресті сагітального піднебіння шва і лінії А

    4. На лінії А

    5. На м’якому піднебінні

  45. Де знаходиться вібруюча зона на верхній щелепі?

    1. *На м’якому піднебінні

    2. На твердому піднебінні

    3. На межі м’якого і твердого піднебіння

    4. В під’язиковому просторі

    5. На лінії А

  46. Скільки форм ската м’якого піднебіння розрізняють:

    1. *3

    2. 2

    3. 4

    4. 5

    5. 1

  47. Вібруюча зона – це ділянка слизової оболонки, яка виявляється при:

    1. *Вимові звука «а»

    2. Відкриванні рота

    3. Вимові звука «у»

    4. Співі

    5. Посмішці

  48. Передній відділ під’язикового простору розміщується:

    1. * Між язиком і язиковою поверхнею передню ділянки альвеолярного відростка

    2. В ретроальвеолярній ділянці

    3. В ділянці молярів

    4. В ділянці премолярів

    5. В позаду альвеолярній ділянці

  49. Класифікація відбитків (1985р.) розроблена:

    1. *Гавриловим

    2. Бетельманом

    3. Брахманом

    4. Оксманом

    5. Курляндським

  50. На скільки відділів поділяється під’язиковий простір?

    1. *3

    2. 2

    3. 4

    4. 5

    5. 6

  51. На які відділи поділяється під’язиковий простір:

    1. * Передній, боковий задній

    2. Передній, боковий

    3. Внутрішній, зовнішній

    4. Зовнішній, середній

    5. Передній, задній

  52. Піднебінні ямки знаходиться на :

    1. *Лінії, що з’єднує точки біля основи альвеолярних горбів верхньої щелепи

    2. В передній третині піднебіння

    3. В проекції поперечних складок твердого піднебіння

    4. Біля різцевого сосочка

    5. В проекції торуса

  53. Які форми ската м’якого піднебіння розрізняють

    1. * Крутий, пологий, середній

    2. Навісний

    3. Відвісний

    4. Крутий, середній

    5. Пологий

  54. Скільки зон податливості слизової оболонки твердого піднебіння виділяє Люнд:

    1. 1

    2. 2

    3. 3

    4. *4

    5. 5

  55. Які зони податливості слизової оболонки на твердому піднебінні виділив Люнд:

    1. Зона сагітального шва

    2. Альвеолярний відросток

    3. Ділянка твердого піднебіння в ділянці піднебінних складок

    4. Задня третина твердого піднебіння

    5. *Всі відповіді вірні

  56. Яка зона за Люндом розміщена в ділянці сагітального шва:

    1. *Медіанна фіброзна

    2. Периферична фіброзна

    3. Залозиста

    4. Жирова

    5. Слизова

  57. Яка зона за Люндом розміщена в задній третині твердого піднебіння:

    1. * Залозиста

    2. Медіанна фіброзна

    3. Периферична фіброзна

    4. Слизова

    5. Жирова

  58. Якими авторами була розроблена самотвердіюча пластмаса «Карбопласт» для виготовлення індивідуальних ложок?

    1. *Тернером, Мацом.

    2. Брахманом.

    3. Варесом.

    4. Бродським.

    5. Рофе.

  59. Ким була запропонована методика одномоментного виготовлення індивідуальних ложок?

    1. * Брахманом 1936.

    2. Варесом 1945.

    3. Тернером 1970.

    4. Мацом 1971.

    5. Бродським 1955.

  60. Скільки є методів виготовлення індивідуальних ложок і ложок базисів?

    1. *2.

    2. 1.

    3. 3.

    4. 4.

    5. 5.

  61. До якої групи відбитків за Гавриловим (1985) відносяться анатомічні відбитки?

    1. *І.

    2. ІІ.

    3. ІІІ.

    4. IV.

    5. V.

  62. До якої групи відносять анатомічні відбитки?

    1. *Попередні (орієнтовані).

    2. Кінцеві.

    3. Функціональні.

    4. Отримані за допомогою пасивних рухів.

    5. Отримані за допомогою жувальних рухів.

  63. Анатомічний відбиток – це відбиток:

    1. * Знятий без врахування положення рухомих м’яких тканин протезного ложа під час їх функції

    2. З врахуванням рухів м’яких тканин під час їх функції

    3. Отриманий під довільним тиском

    4. Отриманий під дозованим тиском

    5. Отриманий під жувальним тиском

  64. Твердіння гіпсу прискорюють:

    1. Хлориди і сульфати калію і натрію, дрібно дисперсність порошку, t0 понад 500 С, швидке замішування.

    2. * Сульфати і хлориди калію і натрію, дрібно дисперсність порошку, t0 понад 370 С, рівномірне замішування.

    3. Великодисперсніть порошку, хлоридNa, t0 понад 500 С, повільне замішування.

    4. Сульфат калію, дрібнодисперсність порошку, t0 до 180 С, швидке замішування.

    5. Хлорид калію, дрібнодисперсність порошку, t0 до 400 С, повільне замішування.

  65. До якої групи Відбиткових матеріалів відносять гіпс?

    1. Термопластичних

    2. Термостійких

    3. Еластичних

    4. *Твердокристалічних

    5. Твердих

  66. Основне застосування самотвердіючих пластмас:

    1. Лагодження і перебазування протезів виготовлення базисів знімних протезів, штучних зубів

    2. Перебування і лагодження протезів, виготовлення щелепно-лицевих і бюгельних протезів

    3. * Лагодження і перебазування протезів, виготовлення індивідуальних Відбиткових ложок і ортопедичних апаратів

    4. Виготовлення щелепно-лицевих протезів базисів знімних протезів, ортопедичних апаратів

    5. Виготовлення індивідуальних Відбиткових ложок, ортопедичних апаратів

  67. Недоліки самотвердіючих пластмас:

    1. Тривалість полімеризації

    2. * Високий вміст залишкового мономера

    3. Нерівномірність полімеризації

    4. Утворення раковин і пор

    5. Зміна кольору

  68. Для зміцнення гіпсових моделей застосовують:

    1. * 2-4 % розчин бури, 4 % розчин калієво-натрієвого тартрату з 0,2-0,4 % розчинний парафін, кип’ятіння у 20-30% розчином бури, занурення моделі в розтоплений парафін, кип’ятіння у 20-30 5 розчині бури

    2. 45 розчин калієво-натрієвого тартрату, 3% розчин натрію хлориду, занурення моделі в киплячий парафін, кип’ятіння у 20-30% розчині бури

    3. 10% розчин бури, просочення моделі рідким парафіном, кип’ятіння в насиченому розчині бури, 3% розчин калію сульфату

    4. Занурення моделі в насичений розчин калію хлориду, кип’ятіння в розтопленому парафіні, 2-04% розчин бури для замішування

    5. 14% розчин калієво-натрієвого тартрату з 2% розчином бури, кип’ятіння у 20-30% розчині калію нітрату, кип’ятіння у розтопленому бджолиному воску

  69. Матеріали, які застосовують для виготовлення моделей:

    1. Гіпс, кварцовий пісок, легкоплавкий сплав, пластмаса, амальгама

    2. Гіпс, алюміній, цинк, пісок

    3. Супергіпс, пемза, мелот-метал, цинк, пісок

    4. * Гіпс, супергіпс, пластмаса, легкоплавкий метал, цемент, амальгама

    5. Алюміній, супергіпс, гіпс, мелот-метал, амальгама

  70. Модель – це :

    1. Часткове негативне відображення рельєфу протезного ложа

    2. *Позитивне відображення рельєфу протезного ложа і прилеглих тканин

    3. Повне відображення зубів, розміщених поряд з дефектом зубного ряду

    4. Позитивне відображення рельєфу тканин, прилеглих до протезного ложа

    5. Негативне відображення рельєфу протезного ложа

  71. В якому році М.М. Тернер, Л.Н. Мац і інші розробили самотвердіючу пластмасу «Карбопласт»?

    1. * 1970.

    2. 1971.

    3. 1972.

    4. 1963.

    5. 1968.

  72. До якої групи Відбиткових матеріалів відносять віск:

    1. * Термопластичні

    2. Кристалізуючі

    3. Альгінатні

    4. Силіконові

    5. Цинкоксидевгенольні

  73. З якою метою застосовують « Ортокор» :

    1. *Для оформлення країв індивідуальних ложок і країв протеза при їх корекції з використанням функціональних проб

    2. Для отримання компресійних функціональних відбитків

    3. Для отримання відбитка при протезуванні вкладками

    4. Для отримання відбитка при протезуванні напівкоронками

    5. Для отримання діагностичної моделі

  74. Який метод фіксації не входить в класифікацію фіксації повних знімних протезів по Б.К. Баянову?

    1. Механічний.

    2. Біомеханічний.

    3. Фізичний.

    4. * Фізіологічний.

    5. Біофізичний.

  75. Скільки методів фіксації повних зубних протезів виділив в своїй класифікації Б.К. Баянов?

    1. 3.

    2. * 4.

    3. 5.

    4. 6.

    5. 7.

  76. Механічний метод фіксації повного протезу за допомогою пластинкових золотих пружин розробив:

    1. Бетельман.

    2. Оксман.

    3. Боянов.

    4. * Фошар.

    5. Дойніков.

  77. Для покращення механічної фіксації, з метою збільшення маси протезу на нижню щелепу в базис вміщував Вольфрам:

    1. * Вайн.

    2. Фошар.

    3. Оксман.

    4. Гаврилов.

    5. Боянов.

  78. Біомеханічний метод фіксації полягає у використанні:

    1. * Анатомічних утворень на щелепах.

    2. Розрідженого простору.

    3. Магнітів.

    4. Різниці атмосферного тиску.

    5. Фіксуючих паст.

  79. Найпрактичнішу класифікацію методів фіксації повних протезів розробив:

    1. Фошар.

    2. Першин.

    3. * Боянов.

    4. Сидоренко.

    5. Оксман.

  80. Механічний метод фіксації запропонований Фошаром полягає у:

    1. Збільшенні маси нижнього протеза.

    2. Використанні магнітів.

    3. Використанні пелотів.

    4. Використанні різниці атмосферного тиску.

    5. * Використанні пластинкових золотих пружин.

  81. Біомеханічний метод фіксації запропонований Кемені полягає у використанні:

    1. * Пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією.

    2. Магнітів, що розміщуються під яснами.

    3. Фіксуючих паст.

    4. Різниць атмосферного тиску.

    5. Пластинкових золотих пружин на нижньому протезі.

  82. Використання пелотів, що розміщуються під внутрішньою косою лінією при біомеханічному методі фіксації запропонував:

    1. Паршин.

    2. Зельбах.

    3. * Кемені.

    4. Боянов.

    5. Паршин.

  83. До якого методу фіксації відносять використання наясенних кламерів?

    1. Механічного.

    2. * Біомеханічного.

    3. Фізичного.

    4. Біофізичного.

    5. Фізіологічного.

  84. Фізичний метод фіксації полягає у використанні:

    1. Збільшенні маси нижнього протезу.

    2. * Різниці атмосферного тиску на окремій ділянці.

    3. Пластинкових золотих пружин.

    4. Пелотів під внутрішню косу лінію.

    5. Наясенних кламерів.

  85. Від дії якого методу фіксації слизова оболонка гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації:

    1. Механічного.

    2. Біомеханічного.

    3. Анатомічного.

    4. * Фізичного.

    5. Біофізичного.

  86. Яке ускладнення може виникнути при створенні камери від’ємного тиску (фізичний метод фіксації):

    1. * Слизова гіпертрофується, що може бути причиною малігнізації, перфорація твердого піднебіння.

    2. Атрофія слизової оболонки, що може бути причиною виразок.

    3. Алергічний стоматит.

    4. Гальваноз.

    5. Ксеростомія.

  87. До якого методу фіксації відносять використання магнітів:

    1. Механічного.

    2. Біомеханічного.

    3. Анатомічного.

    4. * Фізичного.

    5. Біофізичного.

  88. Біофізичний метод фіксації протеза ґрунтується на:

    1. Фізичних законах.

    2. Анатомічних особливостях меж протезного ложа.

    3. * Фізичних законах та анатомічних особливостях меж протезного ложа.

    4. Використанні механічних ретенційних пристосувань.

    5. Використанні імплантатів.

  89. Ділянки слизової оболонки, які беруть участь у створенні крайового клапана називають:

    1. Нейтральною зоною.

    2. * Клапанною зоною.

    3. Протезне ложе.

    4. Протезне поле.

    5. Протезна крайова зона.

  90. Стійкість повного знімного протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою називають:

    1. Стабілізацією.

    2. Фізіологічним спокоєм.

    3. Оклюзією.

    4. * Фіксацією.

    5. Рівновагою.

  91. Фіксацією протеза називають:

    1. * Стійкість протеза на тканинах протезного ложа у стані спокою.

    2. Стійкість протеза під час не жувальних рухів.

    3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

    4. Стійкість протеза під час ковтання.

    5. Стійкість протеза під час розмови.

  92. Стійкість протеза під час не жувальних рухів називають:

    1. Фіксацією.

    2. * Стабілізацією.

    3. Фізіологічним спокоєм.

    4. Рівновагою.

    5. Оклюзією.

  93. Стабілізацією протеза називають:

    1. Стійкість протеза у стані спокою.

    2. * Стійкість протеза під час не жувальних рухів.

    3. Стійкість протеза під час жувальних рухів.

    4. Стійкість протеза біофізичним методом фіксації.

    5. Стійкість протеза при збільшенні маси нижнього протеза.

  94. Стійкість протеза під час жувальних рухів називають:

    1. Фіксацією.

    2. Стабілізацією.

    3. * Рівновагою.

    4. Оклюзією.

    5. Фізіологічним жуванням.

  95. Рівновагою протеза називають:

    1. Стійкість протеза під час не жувальних рухів.

    2. * Стійкість протеза під час жувальних рухів.

    3. Стійкість протеза в стані спокою.

    4. Стійкість протеза при боковій та прямій оклюзії.

    5. Стійкість протеза при біомеханічному методі фіксації.

  96. Родоначальником використання функціональних відбитків вважається:

    1. Гаврилов.

    2. Кенеді.

    3. Фошар.

    4. Оксман.

    5. * Шротт.

  97. Відбиток, який відображає стан тканин протезного ложа під час роботи називають:

    1. Анатомічним.

    2. Діагностичним.

    3. Оклюзійним.

    4. * Функціональним.

    5. Подвійним.

  98. З якого матеріалу прямим методом за методикою ЦІТО виготовляють індивідуальну ложку:

    1. Стенесу.

    2. Парафіну.

    3. Самотвердіючої пластмаси.

    4. Фотополімерезуючої пластмаси.

    5. * Воску.

  99. Поняття визначення ЦІТО:

    1. Центр імплантології та ортопедії.

    2. * Центральний інститут травматології та ортопедії

    3. Центр імплантології, травматології.

    4. Центральний інститут травми та оклюзії.

    5. Грузинський вчений-ортопед.

  100. Метод оформлення функціонального краю ложки пасивними рухами полягає у:

    1. * Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

    2. Пацієнт виконує власне функціональні рухи.

    3. Проведенню функціональних проб.

    4. Проведенні жувальних рухів.

    5. Правильної відповіді немає.

  101. Метод оформлення функціонального краю ложки за допомогою власне функціональних рухів полягає у :

    1. Лікар сам проводить оформлення функціонального краю ложки.

    2. *Пацієнт виконує рухи губами, щоками та щелепами.

    3. Проведенні функціональних проб.

    4. Оформлення ложки у стані спокою.

    5. Оформлення країв під тиском.

  102. Скільки проб на нижню щелепу виділив Гербст:

    1. 2.

    2. 3.

    3. 4.

    4. * 5.

    5. 6.

  103. Перша проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

    1. * Широкому відкриванню рота та здійсненню акту ковтання.

    2. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

    3. Досяганні кінчиком язика до щоки за умов напівзакритого рота.

    4. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

    5. Активних рухах мімічних м’язів.

  104. Друга проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

    1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

    2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

    3. * Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

    4. Активних рухах мімічних м’язів.

    5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

  105. Третя проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

    1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

    2. * Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

    3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

    4. Активних рухах мімічних м’язів.

    5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

  106. Четверта проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

    1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

    2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

    3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

    4. Активних рухах мімічних м’язів.

    5. * Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

  107. П’ята проба Гербста на нижню щелепу полягає у:

    1. Широкому відкриванні рота та здійсненні акту ковтання.

    2. Досяганні кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота.

    3. Проведенню язиком по червоній каймі нижньої губи.

    4. * Активних рухах мімічних м’язів.

    5. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа.

  108. Скільки функціональних проб на верхню щелепу виділив Гербст:

    1. 2.

    2. * 3.

    3. 4.

    4. 5.

    5. 6.

  109. Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

    1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

    2. Компресійний (отриманий під дозованим навантаженням).

    3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

    4. * Декомпресійний.

    5. Правильної відповіді немає.

  110. При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка під диференційним тиском:

    1. І типі.

    2. ІІ типі.

    3. ІІІ типі.

    4. ІV типі.

    5. * При всіх типах.

  111. При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка декомпресійним методом.

    1. І типі.

    2. * ІІ типі.

    3. ІІІ типі.

    4. IV типі.

    5. При всіх типах.

  112. Якими відтискними масами можна досягти найбільшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

    1. * Маса Ванштейна, Стомапласт.

    2. Гіпс, репін.

    3. Дентол, сіеласт.

    4. YPEEN, Oran wash.

    5. Speedex, хромопан.

  113. Якими відтискними масами можна досягти найменшого здавлення тканин протезного ложа при отриманні відтиску:

    1. Маса Ванштейна, Стомапласт.

    2. Дентафоль, тіодент.

    3. * Дентафоль, тіодент.

    4. Тіодент, stomaflex solid/

    5. Стенс.

  114. Окантовку країв відбитку проводять для:

    1. * Подовження границь протезу.

    2. Потовщення границь протезу.

    3. Попередження зрушення клапанної зони на моделі під час її обробки.

    4. Розширення границь протезу.

    5. Правильної відповіді немає.

  115. Перша проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

    1. Засмоктуванні щік.

    2. * Широкому відкриванні рота.

    3. Висовуванні язика.

    4. Витягуванні губ в трубочку.

    5. Проведення акту ковтання.

  116. Друга проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

    1. Засмоктуванні щік.

    2. Широкому відкриванні рота.

    3. Висовуванні язика.

    4. Витягуванні губ в трубочку.

    5. Проведення акту ковтання.

  117. Третя проба Гербста на верхню щелепу полягає у:

    1. Засмоктуванні щік.

    2. Широкому відкриванні рота.

    3. Висовуванні язика.

    4. *Витягуванні губ в трубочку.

    5. Проведенні акту ковтання.

  118. Які границі індивідуальної ложки щодо лінії «А»:

    1. * Краї ложки перекривають лінію «А» на 1-2мм.

    2. Краї ложки розміщуються по лінії «А».

    3. Край ложки не доходить до лінії «А» на 1-2мм.

    4. Ложка перекриває лінію «А» на 3-4мм.

    5. Краї ложки не доходять до лінії «А» на 3-4мм.

  119. Якою відбитковою масою можна знімати функціональні відбитки:

    1. Repin.

    2. Oran Wash.

    3. Stomaflex crem.

    4. Impregum Penta Soft.

    5. *Усі відповіді вірні.

  120. Які відбиткові маси на сучасному етапі не використовують для отримання функціональних відбитків:

    1. Speedex та Repin.

    2. Oran Wash та Stomaflex crem.

    3. * Гіпс та маса Ванштейна.

    4. President та Impregum Penta Soft.

    5. Zeta plus та Siloflex.

  121. Які границі нижньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку:

    1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 3-4мм.

    2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

    3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

    4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2мм.

    5. Край ложки заходить на 2мм. на перехідну складку.

  122. До якого методу фіксації відносять фіксацію протеза на імплантатах?

    1. * Механічного.

    2. Біомеханічного.

    3. Анатомічного.

    4. Фізичного.

    5. Біофізичного.

  123. При якому типі слизової оболонки по Супле показано зняття відбитка компресійним методом.

    1. ІІ-ІІІ типі.

    2. ІІ типі.

    3. * ІІІ типі.

    4. IV типі.

    5. При всіх типах.

  124. Широке відкривання рота та здійсненні акту ковтання-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

    1. * №1

    2. №3

    3. №2

    4. №4

    5. №5

  125. Проведення язиком по червоній каймі нижньої губи-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

    1. №1

    2. №3

    3. * №2

    4. №4

    5. №5

  126. Досягання кінчиком язика до щоки, за умов напівзакритого рота-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

    1. №1

    2. * №3

    3. №2

    4. №4

    5. №5

  127. Висуванні язика в напрямку до кінчика носа -це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

    1. №1

    2. №3

    3. №2

    4. * №4

    5. №5

  128. Активні рухи мімічних м’язів-це функціональна проба Гербста на нижню щелепу

    1. №1

    2. №3

    3. №2

    4. №4

    5. * №5

  129. Широке відкривання рота-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

    1. * №1

    2. №3

    3. №2

    4. №4

    5. №5

  130. Засмоктування щік-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

    1. №1

    2. №3

    3. * №2

    4. №4

    5. №5

  131. Витягування губ в трубочку-це функціональна проба Гербста на верхню щелепу

    1. №1

    2. * №3

    3. №2

    4. №4

    5. №5

  132. Які границі верхньої індивідуальної ложки з вестибулярного боку

    1. Край ложки не доходить до перехідної складки на 4мм.

    2. Край ложки заходить на 3-4мм за перехідну складку.

    3. Край ложки розміщується по перехідній складці.

    4. * Край ложки не доходить до перехідної склдаки на 2-3мм.

    5. Край ложки заходить на 2-3мм. на перехідну складку.

  133. Який функціональний відбиток по ступеню віджимання слизової оболонки слід застосовувати при ІІ класі по Супле:

    1. Компресійний (отриманий під жувальним тиском).

    2. Компресійний (отриманий під дозованою нагрузкою).

    3. Компресійний (отриманий під самовільним тиском).

    4. Компресійний, декомпресійний.

    5. * Диференційний

  134. При обстеженні порожнини рота беззубого пацієнта на нижній щелепі виявлено виражену рівномірну атрофію коміркового відростка. До якого типу атрофії за Келлером на­лежать зміни коміркового відростка:

    1. A. І

    2. B. * II

    3. C. V

    4. D. IIІ

    5. E. IV?

  135. Пацієнт віком 69 років скаржиться на повну втрату зубів. Після отримання функціонального відбитка лікар і зубний технік планують межі протеза на моделі. Де має проходити задня межа повного знімного пластинкового протеза:

    1. Закінчуватись на лінії "А"

    2. * На 2 мм перекривати лінію "А"

    3. На 3—5 мм перекривати лінію "А"

    4. На 2—3,5 мм перекривати лінію "А"

    5. Не має перекривати лінію "А"

  136. Пацієнтці віком 64 роки виготовляють повний знімний протез на верхню щелепу. Під час припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста лікар виявив, що вона скидається під час ковтання. На якій ділянці ложки потрібно провести корекцію:

    1. По всьому присінковому краю

    2. У ділянці горбів верхньої щелепи

    3. У ділянці щічно-коміркових складок

    4. На присінковій поверхні між іклами

    5. * Дистально по лінії "А"

  137. Під час припасування індивідуальної ложки на верхній щелепі пацієнту віком 49 років при широкому відкриванні рота відбувається її скидання. На якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:

    1. По лінії "А"

    2. У фронтальній ділянці

    3. У ділянці піднебінного торуса

    4. * У задньо-бічній ділянці горб­ка верхньої щелепи

    5. У ділянці щічно-коміркових складок

  138. Пацієнту виготовляють повний знімний протез на нижню щелепу. Під час попереднього відвідування в нього було отримано анатомічні відбитки. Що повинен зробити лікар під час наступного клінічного етапу:

    1. Виготовити модель протеза

    2. Виготовити прикусні валики

    3. * Припасувати індивідуальну ложку

    4. Отримати функціональний відбиток

    5. Перевірити конструкцію протеза

  139. Пацієнтка віком 76 років скаржиться, що при розмові та широкому відкриванні рота повні знімні протези, виготовлені тиждень тому, погано фіксуються та зміщуються. На якому етапі виготовлення протезів було допущено помилку:

    1. При перевірці встановлення зубів

    2. При формуванні протетичної площини

    3. При визначенні висоти центральної оклюзії

    4. * При знятті функціональних відбитків

    5. При збиранні анамнезу

  140. Пацієнтка віком 65 років скаржиться на відсутність усіх зубів верхньої щелепи. Об'єктивно: комірковий відросток верхньої щелепи незначно атрофований. Визначте тип атрофії верхньої щелепи за Османом:

    1. * І

    2. II

    3. IIІ

    4. IV

    5. V

  141. При встановленні діагнозу в клініці ортопедичної стоматології використовуються різні класифікації. Хто з перелічених нижче авторів запропонував класифікацію беззубої нижньої щелепи:

    1. * Келлер

    2. Кеннеді

    3. Гаврилов

    4. Варес

    5. Шредер

  142. У пацієнта віком 60 років з повною втратою зубів на верхній щелепі при обстеженні слизової оболонки пальпують периферичну фіброзну зону. Якою за піддатливістю є ця зона за Людом:

    1. Нерівномірно піддатлива

    2. Помірно піддатлива

    3. Надмірно піддатлива

    4. * Малоподатлива

    5. Непіддатлива

  143. Пацієнту віком 75 років з повною втратою зубів на верхній ще­лепі проводять обстеження слизової оболонки протезного ложа. Пальпаторно виявлено піддатливість слизової оболонки в ділянці поперечних складок твердого піднебіння. До якої зони за Люндом належить ця ділянка слизової оболонки:

    1. * Жирової

    2. Залозистої

    3. Периферичної фіброзної

    4. Медіальної фіброзної

    5. Залозисто-жирової

  144. При обстеженні порожнини рота в пацієнта віком 63 роки з повною втратою зубів на нижній щелепі виявлено значну атрофію коміркової частини в ділянці втрачених малих кутніх зубів і різців та відносне збереження її в ділянці втрачених великих кутніх зубів та іклів. Визначити тип атрофії беззубої нижньої щелепи в пацієнта за Оксманом:

    1. * IV

    2. ІІІ

    3. ІІ

    4. I

    5. V

  145. Одним з етапів виготовлення повного знімного протеза є припасування індивідуальної ложки і зняття функціонального відбитка. Який із перелічених матеріалів застосовують для функціонального оформлення країв індивідуальної ложки:

    1. "Хромопан"

    2. Гіпс

    3. * "Ортокор"

    4. "Тіодент"

    5. "Стомальгін"

  146. Пацієнт віком 53 роки скаржиться на втрату зубів, неможливість відкушування і пережовування їжі. Об'єктивно: повна втрата зубів на нижній щелепі, у ділянці 45 і 44 зубів гострий кістковий виступ, болючий при пальпації. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:

    1. * Видалення екзостозу

    2. Виготовлення традиційного знімного протеза

    3. Виготовлення протеза за розвантажувальним відбитком

    4. Віддалення терміну протезування на 6 міс

    5. Виготовлення протеза із загнутими краями

  147. Пацієнту віком 65 років виготовляють повний знімний протез для нижньої щелепи. Об'єктивно: коміркова частина помірно атрофована, Припасування індивідуальної ложки проводять за допомогою проб Гербста. При проведенні кінчиком язика по червоній облямівці нижньої губи ложка скидається. В якій ділянці потрібно вкоротити край ложки:

    1. * Уздовж щелепно-під'язикової лінії

    2. Від місця позаду слизового горбка коміркового гребеня до щелепно-під'язикової лінії

    3. Від ікла до ікла з язикового боку

    4. Від слизового горбка до місця встановлення першого великого кутнього зуба

    5. Від ікла до ікла з боку присінка рота

  148. Хворому К. 65 р., було виготовлено повний знімний протез на нижню щелепу. Під час користування протезом у хворого з`явились скарги на зміщення протезу під час ковтання. Вкажіть тактику лікаря в даній ситуації?

    1. * Вкоротити край базису протеза від місця позаду слизового горбка до щелепно-під’язикової лінії.

    2. Заново виготовити протез.

    3. Вкоротити край протеза вздовж щелепно-під’язикової лінії.

    4. Вкоротити протез в ділянці від горбків нижньої щелепи до перших молярів на протезі з вестибулярної сторони.

    5. Провести перебазування базису протезу.

  149. Хворий А., 68 років, скаржиться на погану фіксацію повних знімних протезів під час розмови. На якому етапі виготовлення протезів допущена помилка?

    1. Постановка зубів

    2. Зняття анатомічних відбитків

    3. * Зняття функціональних відбитків

    4. Визначення висоти прикусу

    5. Фіксація центральної оклюзії

  150. Хворій 60 років виготовляється повний знімний протез на верхню щелепу. Під час припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста лікар виявив, що ложка складається під час ковтання. На якій ділянці ложки треба провести корекцію?

    1. * Дистально по лінії “А”

    2. У ділянці щічних тяжів

    3. У ділянці верхнє-щелепних горбів

    4. Вестибулярно між іклами

    5. По всьому вестибулярному краю

  151. Хворому 50 років виготовляється повний знімний протез на нижню щелепу. На етапі припасування індивідуальної ложки уточнюється межа в ділянці щелепно-під’язикової лінії. Яку пробу Гербста треба провести?

    1. * Облизування язиком верхньої губи

    2. Широке відкривання рота

    3. Висування язика в напрямку кінчика носа

    4. Ковтання слини

    5. Торкання язиком почергово правої та лівої щоки

  152. Під час протезування хворого К. 67 років були застосовані проби Гербста з метою зняття функціональних відбитків. У клініці мались маси Вайнштейна. Який колір маси потрібно було застосовувати?

    1. * №5

    2. №4

    3. №3

    4. №2

    5. №1

  153. Хворому 65 років планується виготовлення повного знімного протезу на нижню щелепу. Зубний ряд верхньої щелепи має форму напівеліпса. Яку форму повинен мати зубний ряд у нижньому протезі?

    1. Напівеліпс

    2. Трикутник

    3. Прямокутник

    4. * Парабола

    5. Напівколо

  154. Хворий Ж. звернувся в клініку ортопедичної стоматології зі скаргами на повну відсутність зубів. Яки особливості зняття відбитків при даній патології?

    1. * Зняття відбитку з використанням індивідуальної ложки

    2. Зняття відбитку стандартною ложкою

    3. Зняття комбінованого відбитку

    4. Зняття анатомічного відбитку

    5. Зняття відбитку перфорованою ложкою

  155. Хворому К., 70 років з відсутніми зубами на нижній щелепі виготовлена і припасована індивідуальна ложка. Яким термопластичним матеріалом слід оформити краї індивідуальної ложки ?

    1. * Ортокор

    2. Акродент

    3. Стенс

    4. Стомопласт

    5. Термопластична маса № 3

  156. Під час обстеження порожнини рота беззубого хворого В., 69 років, виявлено "рухомий альвеолярний гребінь" на верхній щелепі. Ступінь атрофії альвеолярного паростка за Шредером друга. Слизова оболонка помірно-рухома. Якому відбитку за ступеню компресії потрібно віддати перевагу?

    1. * Діференційованому

    2. Компресійному

    3. Декомпресійному

    4. Комбінованому

    5. Навантажуючому

  157. При широкому відкриванні рота пацієнт К., що користується повним знімним протезом на в/щ, відзначає порушення його фіксації. Який з елементів протезного ложа приводить до розмикання кругового клапану в даній ситуації?

    1. * Крило-щелепні складки

    2. Щічно-альвеолярні складки

    3. Вуздечка верхньої губи

    4. М'яке піднебіння

    5. Торус

  158. При спокійному положенні губ у осіб, що мають всі зуби, ріжучий край передніх зубів, включаючи ікла, розташовується на :

    1. * 1-2 мм нижче за рівень розрізу губ.

    2. 2-3 мм нижче за рівень розрізу губ.

    3. На рівні розрізу губ.

    4. 1-2 мм вище за рівень розрізу губ.

    5. 2-3 мм вище за рівень розрізу губ.

  159. Фронтальний сегмент оклюзійної площини зазвичай паралельний:

    1. Носо-вушної лінії.

    2. Траго-орбітальній лінії.

    3. * Зіничній лінії.

    4. Присередній лінії.

    5. Надбрівній лінії.

  160. Лінія, що сполучає передню носову ость і основу зовнішнього слухового проходу, паралельна бічному сегменту оклюзійної площини. Ця лінія отримала назву:

    1. * Камперівська.

    2. Франкфуртська.

    3. Ретсіуса.

    4. Купідона.

    5. Посмішки.

  161. Камперівська горизонталь – це:

    1. Траго-орбітальна лінія.

    2. * Носо-вушна лінія.

    3. Зінична лінія.

    4. Присередня лінія.

    5. Надбрівна лінія.

  162. Камперівська горизонталь на м'яких тканинах проектується на обличчі від :

    1. * Основи крила носа до середини козелка вуха.

    2. Нижнього краю очниці до середини козелка вуха.

    3. Зіниці до зіниці.

    4. Середини козелка вуха до кута нижньої щелепи.

    5. Кута рота до середини козелка вуха.

  163. Після досягнення паралельності поверхонь валика по зіничній і носо-вушній лініях, їх необхідно згладити, зробивши рівною створену протетичну площину. З цією метою доцільно використовувати апарат:

    1. * Найша

    2. Ларіна.

    3. Васильєва.

    4. Водсворта –Уайта.

    5. Герингера.

  164. Крім лінійок для оформлення оклюзійної площини з одночасним встановленням висоти верхнього прикусного валика може бути використаний апарат:

    1. Найша.

    2. * Ларіна.

    3. Васильєва.

    4. Водсворта –Уайта.

    5. Герингера.

  165. Антропометричний спосіб визначення міжальвеолярної висоти заснований на рівності відстаней від середини зіниць до лінії стулення губ і від основи перегородки носа до нижньої частини підборіддя – це спосіб:

    1. Ларіна.

    2. Цейзінга.

    3. * Водсворта –Уайта.

    4. Герингера.

    5. Найша.

  166. Циркуль, який автоматично визначає точку золотого перетину це циркуль:

    1. Ларіна.

    2. Цейзінга.

    3. Водсворта –Уайта.

    4. * Герингера.

    5. Рауера.

  167. Який вчений знайшов ряд крапок, що ділять тіло людини за принципом золотого перетину, або золотого ділення (ділення в крайньому і середньому відношенні).

    1. Ларін.

    2. * Цейзінг.

    3. Герингер.

    4. Да Вінчі.

    5. Рауер.

  168. Поняття про відносний фізіологічний спокій нижньої щелепи і дані про анатомію тканин, що оточують ротову щілину, були покладені в основу методу визначення міжальвеолярної висоти, що отримало назву :

    1. Антропометричного.

    2. * Анатомо-функціонального.

    3. Анатомічного.

    4. Фізіологічного.

    5. Антропо-фізіологічного.

  169. Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки називають положенням:

    1. Центрального співвідношення щелеп.

    2. Центральної оклюзії.

    3. * Фізіологічного спокою.

    4. Абсолютного розслаблення.

    5. Відносного розслаблення.

  170. Спокійний, ненапружений стан мускулатури щелепно-лицевої ділянки характеризується наявністю просвіту між зубами в межах:

    1. 1-2мм.

    2. * 2-3мм.

    3. 3-4мм.

    4. 4-5мм.

    5. 4-6мм.

  171. Висоту нижньої третини обличчя або відстань між нанесеними крапками на обличчі вимірюють:

    1. Шпателем.

    2. Пластинкою базисного воску.

    3. Спеціальними лінійками.

    4. Смужкою паперу.

    5. * Всі відповіді вірні.

  172. Правильність визначення міжальвеолярної висоти перевіряють розмовною пробою. ( пацієнта просять вимовити декілька букв або складів (про, і, сі, з, п, ф і ін.) і стежать при цьому за ступенем роз'єднування прикусних валиків ). При нормальній висоті це роз'єднування досягає:

  1. 1-2мм.

  2. 2-3мм.

  3. 3-4мм.

  4. 4-5мм.

  5. * 5-6мм.

  1. Для встановлення нижньої щелепи в положенні центральної оклюзії голову пацієнта закидають дещо назад, для того щоб:

    1. * Перешкодити висуненню нижньої щелепи вперед.

    2. Перешкодити висуненню нижньої щелепи в сторону.

    3. Перешкодити руху нижньої щелепи назад.

    4. Перешкодити відкриванню рота.

    5. Воскові валики щільно пристали один до одного.

  2. Скільки орієнтовних ліній для постановки зубів наносить лікар на оклюзійні валики:

    1. 2.

    2. 3.

    3. * 4

    4. 5.

    5. 6.

  3. У місці перетину серединної лінії з протетичною площиною – розташовуються:

  1. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.

  2. Середини ікол.

  3. Латеральні кути ікол.

  4. * Мезіальні кутів центральних різців.

  5. Шийки зубів.

  1. У місці перетину перпендикуляру, проведеного від зовнішнього крила носа до протетичної площини розташовуються:

    1. Латеральні кути ікол.

    2. * Середини ікол.

    3. Мезіальні кутів центральних різців.

    4. Шийки зубів.

  1. Мезіальні кути латеральних різців, та латеральні кути центральних різців.