202. До другого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини

     1. Розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

     2. *На контактних поверхнях молярів і премолярів

     3. На контактних поверхнях передніх зубів

     4. На контактних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. В пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

203. До третього класу по класифікації порожнин коронок зубів за Г. Блеком відносяться порожнини

     1. Розташовані на оральній, жувальній і 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

     2. *На контактних поверхнях молярів і премолярів

     3. На контактних поверхнях передніх зубів

     4. На контактних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. У пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

204. До четвертого класу по класифікації порожнин коронок зубів по Г. Блеку відносяться порожнини

     1. Розташовані на оральній, жувальній, 2/3 вестибулярних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

     2. На жувальних поверхнях молярів і премолярів

     3. На контактних поверхнях передніх зубів

     4. *На контактних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. У пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

205. До п'ятого класу по класифікації порожнин коронок зубів за Блеком відносяться порожнин

     1. Розташовані на жувальних поверхнях молярів і премолярів, а також оральній стороні передніх зубів

     2. На контактних поверхнях молярів і премолярів

     3. На контактних поверхнях передніх зубів

     4. На контактних поверхнях і кутах передніх зубів

     5. *Всі порожнини в пришийковій зоні вестибулярної поверхні всіх зубів

206. Зубоальвеолярне подовження частіше спостерігається

     1. *На верхній щелепі

     2. На нижній щелепі

     3. На обох щелепах однаково

     4. Переважно у фронтальній групі зубів

     5. Переважно в групі бічних зубів

207. Метод дослідження пульсових коливань кровонаповнення судин пародонту, заснований на графічній реєстрації, змін повного електричного опору тканин пародонту, називається

     1. Ортопантографією

     2. *Реопарадонтографією

     3. Електроміографією

     4. Фотоплетизмографією

     5. Гнатодинамометрією

208. Двосторонній дистально не обмежений (кінцевий) дефект зубного ряду, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

     1. *Першого

     2. Другого

     3. Третього

     4. Четвертого

     5. П'ятого

209. Однобічний дистально не обмежений (кінцевий) дефект зубного ряду, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

     1. Першого

     2. *Другого

     3. Третього

     4. Четвертого

     5. П'ятого

210. Дефект зубного ряду в області передніх зубів, по класифікації Кенеді, відноситься до класу

     1. Першого

     2. Другого

     3. Третього

     4. *Четвертого

     5. П'ятого

211. Больова чутливість слизистої оболонки протезного ложа визначається

     1. Гнатодинамометром

     2. *Естезіометром

     3. Електронно-вакуумним апаратом

     4. Електроодонтометром

     5. Фонендоскопом

212. Топографія слизової оболонки периферичної фіброзної зони податливості (по Люнду)

     1. Серединна частина твердого піднебіння

     2. *Альвеолярний відросток

     3. Дистальна третина твердого піднебіння

     4. Перехідна складка

     5. Область піднебінних складок

213. Топографія слизової оболонки центральної фіброзної зони податливості (по Люнду)

     1. *Серединна частина твердого піднебіння

     2. Альвеолярний відросток

     3. Дистальна третина твердого піднебіння

     4. Перехідна складка

     5. Область піднебінних складок

214. Топографія жирової зони податливості слизової оболонки (по Люнду)

     1. Серединна частина твердого піднебіння

     2. Альвеолярний відросток

     3. Дистальна третина твердого піднебіння

     4. Перехідна складка

     5. *Область піднебінних складок

215. Топографія залізистої зони податливості слизової оболонки (по Люнду)

     1. Серединна частина твердого піднебіння

     2. альвеолярний відросток

     3. *Дистальна третина твердого піднебіння

     4. Перехідна складка

     5. Область піднебінних складок

216. Поріг больової чутливості слизистої оболонки на верхній щелепі в нормі

     1. 10 - 20 в г/мм

     2. 20 - 35 в г/мм

     3. *35 - 80 в г/мм

     4. 100-120 г/мм

     5. 120-140 г/мм

217. Поріг больової чутливості слизистої оболонки на нижній щелепі в нормі

     1. *20 - 40 в г/мм

     2. 40 - 60 в г/мм

     3. 60 - 80 в г/мм

     4. 120-140 г/мм

     5. 100-120 г/мм

218. В стані відносного фізіологічного спокою зубні ряди в нормі

     1. Зімкнуті

     2. Роз'єднані на 0,5 - 1 мм

     3. *Роз'єднані на 2 - 4 мм

     4. Роз'єднані на 5 - 7 мм

     5. Роз'єднані на 10-11 мм

219. Найбільш об'єктивним методом визначення висоти нижнього

відділу лиця є

1. Анатомічний

2. *Анатомо-фізіологічний

3. Антропометричний

4. Пальцевий

5. Математичний

220. Класифікація Suppli запропонована

     1. Для відбиткових матеріалів

     2. Для функціональних відбитків

     3. *Для типів слизової оболонки

     4. Для форм скатів альвеолярних гребенів

     5. Для класифікації дефектів зубних рядів

221. У хворих з повною втратою зубів застосуємо наступний метод попередньої підготовки

     1. Мануальна терапія

     2. *Хірургічний

     3. Фізіотерапевтичний

     4. Ортодонтичний

     5. Апаратний

222. Основним завданням при підготовці хворих до повторного протезування є

     1. *Нормалізація співвідношення щелеп і міжальвеолярної висоти

     2. Профілактика артропатій

     3. Підвищення ефективності жування

     4. Задоволення естетичних запитів

     5. Відновлення функції мови

223. Для протезування найбільш сприятлива

     1. *Щільна слизова оболонка

     2. Тонка слизова оболонка

     3. Рихла, податлива слизова оболонка

     4. Рухлива слизова оболонка

     5. Поєднання тонкої слизової оболонки з рухливою

224. Яка форма альвеолярного відростка найбільш сприятлива для протезування?

     1. *Полога

     2. Прямовисна

     3. Навісами

     4. Різко вираженими горбами

     5. Нерівномірною атрофією

225. Найбільш доцільною тактикою за наявності торусу середньої вираженості є

     1. Хірургічне втручання

     2. Диференціальний відтиск

     3. Ізоляція торусу

     4. *Укорочення протеза

     5. Моделювання базису протеза з обходом торусу

226. Палатографія дає інформацію

     1. Про положення язика при певній формі

     2. Про положення губ

     3. Про взаємодію язика , губ із зубами

     4. Можна за допомогою палатограммы визначити зміну цих взаємодій у зв'язку з втратою зубів і протезуванням

     5. *Про стан слизової оболонки піднебіння

227. Третій тип беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера характеризується ознаками

     1. *Повна відсутність альвеолярного відростка, різко зменшені розміри тіла щелепи і альвеолярних горбів, плоске піднебіння

     2. Середня міра атрофії альвеолярного відростка, середньої глибини піднебіння, виражений торус

     3. Високий альвеолярний відросток, добре виражені альвеолярні горби, глибоке піднебіння, слабо виражений торус

     4. Виражений торус

     5. Слабо виражений торус

228. Кількість типів атрофії беззубої верхньої щелепи по класифікації Шредера

     1. *Три

     2. Чотири

     3. П'ять

     4. Один

     5. Шість