Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мудли 4 курс ортопедична вся.doc
Скачиваний:
336
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
3.57 Mб
Скачать
  1. Висо­ти горбків молярів.

  2. Положення цих зубів у щелепній дузі.

  3. Кривизни всієї дуги.

  4. Висо­ти горбків премолярів.

  5. * Всі відповіді вірні.

  1. Під час жування у разі рухів нижньої щелепи вліво зовнішні і внутрішні горбки молярів з лівого боку переміщуються:

  1. * На однойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки пере­міщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи.

  2. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки пере­міщуються на зовнішні горбики верхньої щелепи.

  3. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки пере­міщуються на внутрішні горбки верхньої щелепи.

  4. На однойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи зовнішні горбки пере­міщуються на зовнішні горбики верхньої щелепи.

  5. На різнойменні горбки верхньої щелепи, в той же час з правого боку нижньої щелепи внутрішні горбки пере­міщуються на внутрішні горбики верхньої щелепи.

  1. При сагітальному зміщенні нижньої щелепи повинен зберігатися контакт між зубними рядами мінімум у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронталь­ній ділянці. Ця особливість артикуляції в літературі ді­стала назву:

  1. Феномен Попова- Годона.

  2. Феномен Христенсена.

  3. Трикутника Бонвіля.

  4. * Трипунктного контакту Бонвілля.

  5. Кривої Шпеє.

  1. Трипунктний контакт Бонвілля – це:

    1. Рівносторонній трикутник зі сторонами 10 см.

    2. * При сагітальному зміщенні нижньої щелепи контакт між зубними рядами у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронталь­ній ділянці.

    3. При трансверзальному зміщенні нижньої щелепи контакт між зубними рядами у трьох пунктах: справа і зліва в бічних ділянках і на фронталь­ній ділянці.

    4. При оклюзійному контакті горбково-фісурний контакт між молярами у трьох пунктах.

    5. Оклюзійні контакти при трьох типах оклюзії (сагітальній, трансверзальній, та центральній).

  1. Між серединами суглобових головок з кожного боку і точкою контакту жувальних поверхонь нижніх центральних різців розміщується простір у 10 см, величина якого коливається в дуже незначних межах. В літературі це явище ді­стало назву:

  1. Феномен Попова- Годона.

  2. Феномен Христенсена.

  3. * Трикутника Бонвіля.

  4. Трипунктного контакту Бонвілля.

  5. Кривої Шпеє.

  1. Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових головок глибина (вираженність) компенсаторної кривої:

  1. * Збільшується.

  2. Зменшується.

  3. Не змінюється.

  4. Не значно зменшується

  5. Не рівномірно збільшується

  1. Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:

  1. Збільшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.

  2. * Збільшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.

  3. Зменшується нахил площини оклюзії та збільшується кут нахилу різців.

  4. Зменшується нахил площини оклюзії та зменшується кут нахилу різців.

  5. Зменшується нахил площини оклюзії, кут нахилу різців не змінюється.

  1. Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням наклону суглобових горбиків:

  1. Збільшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.

  2. Зменшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.

  3. * Зменшується кут нахилу різців, збільшується висота горбиків зубів.

  4. Збільшується кут нахилу різців, зменшується висота горбиків зубів.

  5. Збільшується кут нахилу різців, висота горбиків зубів не змінюється.

  1. Згідно законам Ганау «Аrtіculation guen»: із збільшенням нахилу площини оклюзії:

  1. * Зменшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.

  2. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.

  3. Зменшується висота горбиків жувальних зубів, зменшується нахил різців.

  4. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, збільшується нахил різців.

  5. Збільшується висота горбиків жувальних зубів, нахил різців не змінюється.

  1. Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії це.

  1. Артикулятори суглобні.

  2. Артикулятори безсуглобні.

  3. Артикулятори з се­реднім установленням оклюзійних кривих.

  4. * Оклюдатори.

  5. Артикулятори з середнім установленням суглобних шляхів.

  1. Після визначення центрального співвідношення щелеп технік загіпсував моделі в апарат, що відтворює тільки розмикання і змикання щелеп. Цей апарат має назву:

  1. Артикулятор суглобний

  2. * Оклюдатор

  3. Артикулятор безсуглобний

  4. Артикулятор з се­реднім установленням оклюзійних кривих

  5. Артикулятор з середнім установленням суглобних шляхів

  1. Оклюдатори – це:

  1. * Конструкції, що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.

  2. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.

  3. Конструкції, що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.

  4. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.

  5. Конструкції, що відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

  1. В зуботехнічній лабораторії технік планує загіпсувати моделі в оклюдатор, це пристрої:

  1. * що відтворюють тільки розмикання і змикання щелеп у центральній оклюзії.

  2. що відтворюють розмикання і змикання щелеп та бокові рухи.

  3. що відтворюють тільки бокові рухи щелеп.

  4. що відтворюють розмикання і змикання щелеп, бокові та сагітальні рухи щелеп.

  5. відтворюють розмикання і змикання щелеп та сагітальні рухи щелеп.

  1. Нижня рама оклюдатора вигну­та під кутом:

  1. 80-90°

  2. 90-100°

  3. * 100-110°

  4. 110-120°

  5. 120-130°.

  1. В конструкції оклюдатора рухомою є:

  1. * Верхня рама.

  2. Нижня рама.

  3. Верхня та нижня рами.

  4. Жодна рама не рухома.

  5. Нижня рама та частково верхня.

  1. Перевіряючи правльність постановки зубів технік роз’єднує рами артикулятора. Яка рама є рухомою в оклюдаторі?

  1. * Верхня.

  2. Нижня.

  3. Верхня та нижня.

  4. Жодна не рухома.

  5. Нижня та частково верхня.

  1. Апарат, що відтворює різні рухи нижньої щелепи, вперше запропонував у1840р.:

  1. * Еванс.

  2. Бонвіль.

  3. Гізі.

  4. Сорокін.

  5. Хайт.

  1. Апарати, за допомогою яких можна відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи (відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням як середніх, так й індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

  1. Оклюдатори.

  2. * Артикулятори.

  3. Лицеві дуги.

  4. Оклюдатори та артикулятори.

  5. Правильної відповіді немає.

  1. Апарати, за допомогою яких можна відтворювати рухи нижньої щелепи( відкривання, висування вперед, бокові рухи) з урахуванням індивідуальних анатомічних даних жувального апарата протезованих пацієнтів – це:

  1. Артикулятори із середніми визначеними суглобовими шляхами

  2. * Артикулятори універсальні.

  3. Лицеві дуги.

  4. Оклюдатори.

  5. Оклюзіографи.

  1. Зубний технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, це пристрої:

  1. Оклюдатори.

  2. * Артикулятори.

  3. Лицеві дуги.

  4. Оклюдатори та артикулятори.

  5. Правильної відповіді немає.

  1. Пристрій, що може відтворювати майже всі рухи нижньої щелепи( відкривання, висовування вперед, бокові рухи) з урахуванням середніх анатомічних даних жувального апарата протезованих хворих називають:

  1. * Артикулятор із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами

  2. Артикулятор універсальний.

  3. Лицева дуга.

  4. Оклюдатор.

  5. Артикулятор з індивідуальною установкою суглобових шляхів.

  1. Перший анатоміч­ний артикулятор сконструював у 1858 р.

  1. Еванс.

  2. * Бонвіль.

  3. Гізі.

  4. Сорокін.

  5. Хайт.

  1. Який артикулятор з нище наведених відноситься до артикуляторів із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами.

  1. * Артикулятор Сорокіна.

  2. Артикулятор Хайта.

  3. Артикулятор Шварца .

  4. Артикулятор Христенсена.

  5. Артикулятор Ганау.

  1. Який артикулятор з нище наведених не відноситься до артикуляторів із стан­дартними визначеними суглобовими шляхами.

  1. Артикулятор Гізі.

  2. Артикулятор Сорокіна.

  3. Артикулятор Монсона.

  4. * Артикулятор Хайта.

  5. Артикулятор Водсворта.

  1. Який артикулятор з нище наведених відноситься до універсальних артикуляторів:

  1. Артикулятор Гізі.

  2. Артикулятор Сорокіна.

  3. Артикулятор Монсона.

  4. * Артикулятор Хайта.

  5. Артикулятор Водсворта.

  1. Технік в лабораторії загіпсував в артикулятор моделі, які артикулятори з наведених відноситься до універсальних артикуляторів:

  1. Артикулятори Сорокіна.

  2. * Артикулятори Хайта.

  3. Артикулятори Монсона.

  4. Артикулятори Гізі.

  5. Артикулятори Водсворта

  1. Який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:

  1. * Артикулятор Гізі.

  2. Артикулятор Хайта.

  3. Артикулятор Шварца .

  4. Артикулятор Христенсена.

  5. Артикулятор Ганау.

  1. В лабораторії технік планує загіпсувати моделі в артикулятор, який артикулятор з нище наведених не відноситься до універсальних артикуляторів:

  1. Хайта.

  2. Шварца .

  3. * Гізі.

  4. Христенсена.

  5. Ганау.

  1. Нахил суглобового сагітального шляху в артикуляторі Гізі становить:

  1. 17º.

  2. * 33º.

  3. 40º.

  4. 110º.

  5. 15º.

  1. У разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

  1. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

  2. Прогенічному прикусі.

  3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

  4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

  5. Прогнатичному або прямому прикусі.

  1. В клініці ортопедичної стоматології лікар виготовляє протез пацієнту з не різкою прогенією, як ставляться зуби у разі не різкого прогенічного співвідношення щелеп постановку фронтальних зубів проводять у:

  1. Прогенічному прикусі.

  2. * Прямому прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

  3. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню.

  4. Прогнатичному прикусі або за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи нижню дугу і звужуючи верхню.

  5. Прогнатичному або прямому прикусі.

  1. У разі різко вира­женої прогенії постановку фронтальних зубів проводять у:

  1. * Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  2. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  3. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  4. Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  1. На прийомі в стоматолога хворому з прогенією виготовляють протези, у разі різко вира­женої прогенії постановку фронтальних зубів ставлять у:

  1. * Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  2. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, верхній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  3. Ортогнатичному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — нижніх і язикової поверхні — верхніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  4. Прогенічному при­кусі із забезпеченням контакту губної поверхні — верхніх і язикової поверхні — нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  5. Прямому прикусі, із забезпеченням контакту верхніх і нижніх фронтальних зубів, нижній зубний ряд вкорочують на один премоляр з обох боків.

  1. У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:

  1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.

  2. Торкається скла обома горбками.

  3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

  4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

  5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

  1. Технік робить постановку зубів пацієнту У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній премоляр:

  1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 0,5 мм.

  2. * Торкається скла обома горбками.

  3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

  4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

  5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

  1. У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній перший моляр:

  1. * Торкається площини медіальними щічними і піднебін­ними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  2. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

  3. Торкається площини дистальними щічними і піднебін­ними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  4. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

  5. Не доходить до площини скла.

  1. У разі прогенічного співвідношення щелеп верхній другий моляр:

  1. Торкається площини медіальними щічними і піднебін­ними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  2. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

  3. * Торкається площини скла тільки медіальним щічним горбком, інші горбки відстають від площини на 1-1,5 мм.

  4. Торкається площини дистальними щічними і піднебін­ними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  5. Не доходить до площини скла.

  1. Постановка штучних зубів у разі прогнатичного прикусу має певні особ­ливості, а саме:

    1. Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на верхній щелепі.

    2. * Не проводять постановку перших премолярів з кожного боку на нижній щелепі.

    3. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на верхній щелепі.

    4. Не проводять постановку перших молярів з кожного боку на нижній щелепі.

    5. Не проводять постановку обох премолярів з кожного боку на верхній щелепі.

  1. Постановку фронтальних зубів проводять за правилами ортогнатичного прикусу, роз­ширюючи верхню дугу і звужуючи нижню таким чином, щоб нижні жувальні зуби перекривали верхні. Для цього нижні праві жувальні зуби ставлять на верхній щелепі зліва, а нижні ліві — на верхній щелепі справа. Зуби верхньої щелепи в такому ж порядку розміщують на нижній щелепі. Таку постановку проводять у разі:

  1. * Не різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.

  2. Не різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.

  3. Ортогнатичного співвідношення щелеп.

  4. Різко вираженого прогенічного співвідношення щелеп.

  5. Різко вираженого прогнатичного співвідношення щелеп.

  1. Яка з методик постановки зубів дозволяє проводити постановку штучних зубів не тільки в артикуляторі, але й у простому шарнірному оклюдаторі.

  1. * Постановка зубів по Васильєву.

  2. Постановка зубів по Хмелевському.

  3. Постановка зубів по Гізі.

  4. Постановка зубів по Монсону.

  5. Постановка зубів по Бонвілю.

  1. Центральні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. * По обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до комірко­вого відростка розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовува­лося до зовні від його середини.

  2. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб різальними краями вони торкалися поверхні скла. По відношенню до комірко­вого відростка розміщують так, щоб 1/3 їх товщини розташовува­лося до зовні від його середини.

  3. З медіальним нахилом різального краю до серединної лінії і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

  4. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб медіальними різальними краями вони торкалися поверхні скла, дистальні різальні краї не доходять до скла на 0,5мм. По відношенню до комірко­вого відростка розміщують так, щоб 2/3 їх товщини розташовува­лося до зовні від його середини.

  5. По обидва боки від присередньої лінії так, щоб медіальними різальними краями вони торкалися поверхні скла, дистальні різальні краї не доходять до скла на 0,5мм. По відношенню до комірко­вого відростка розміщують так, щоб 1/3 їх товщини розташовува­лося дозовні від його середини.

  1. Бічні верхні різці при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

  2. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.

  3. * З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 0,5 мм.

  4. З медіальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край торкається поверхні скла.

  5. З дистальним нахилом різального краю до центрального різця і з невеликим поворотом медіального кута до переду. Різальний край їх не доходить до поверхні скла на 1мм.

  1. Верхнє ікло при постановці зубів за Васильєвим розміщується:

  1. * Торкається поверхні скла, його ставлять з невеликим нахи­лом різального краю до середньої лінії.

  2. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять з невеликим нахи­лом різального краю до середньої лінії.

  3. Не доходить до поверхні скла на 1мм, його ставлять з невеликим нахи­лом різального краю до середньої лінії.

  4. Торкається поверхні скла, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.

  5. Не доходить до поверхні скла на 0,5мм, його ставлять перпендикулярно до поверхні скла.

  1. Група фронтальних різців та ікла на верхній щелепі утво­рюють геометричну фігуру:

  1. Напівеліпс.

  2. * Півколо.

  3. Параболу.

  4. Овал.

  5. Трапецію.

  1. Верхні перші премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. * Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.

  2. Торкається скла обома горбками.

  3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

  4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

  5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

  1. Верхні другі премоляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. Торкається скла тільки щічним горбком, піднебінний горбок відстає від площини скла на 1 мм.

  2. * Торкається скла обома горбками.

  3. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 0,5мм.

  4. Не доходить до площини скла обома горбками на 0,5мм.

  5. Торкається скла тільки піднебінним горбком, щічний горбок відстає від площини скла на 1мм.

  1. Верхні перші моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. Торкається площини медіальними щічними і піднебін­ними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  2. * Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

  3. Торкається площини дистальними щічними і піднебін­ними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  4. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

  5. Не доходить до площини скла на 0,5мм.

  1. Верхні другі моляри при постановці зубів за Васильєвим розміщуються:

  1. Торкається площини медіальними щічними і піднебін­ними горбками, дистальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  2. * Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний горбок відстає від скла на 0,5 мм, дистально-піднебінний — на 1 мм, а дистально-щічний — на 1,5 мм.

  3. Торкається площини дистальними щічними і піднебін­ними горбками, медіальні горбки відстають від площини на 0,5 мм.

  4. Торкається площини тільки медіально-підне­бінним горбком. Медіально-щічний та дистально-піднебінний горбок відстає від скла на 0,5 мм, а дистально-щічний — на 1мм.

  5. Всі його горбки не торкаються поверхні скла, а медіально-щічний горбок знахо­диться на рівні дистального щічного горб­ка першого моляра.

  1. Як розміщуються зуби жувальної групи по відношенню до гребеня альвеолярного відростка при постановці зубів за Васильєвим:

    1. * Посередині гребеня.

    2. На 0,5мм до зовні від середини гребеня.

    3. На 0,5мм внутрішньо від середини гребеня.

    4. На 1мм до зовні від середини гребеня.

    5. На 1мм внутрішньо від середини гребеня.

  1. При постановці штуч­них зубів нижньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:

  1. Перші премоляри.

  2. * Другі премоляри.

  3. Перші моляри.

  4. Другі моляри.

  5. Фронтальні зуби.

  1. При постановці штуч­них зубів нижньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:

  1. Перші премоляри.

  2. Другі премоляри.

  3. Перші моляри.

  4. Другі моляри.

  5. * Фронтальні зуби.

  1. При постановці штуч­них зубів верхньої щелепи за Васильєвим першими ставлять:

  1. Перші премоляри.

  2. Другі премоляри.

  3. Перші моляри.

  4. Другі моляри.

  5. * Фронтальні зуби.

  1. При постановці штуч­них зубів верхньої щелепи за Васильєвим останніми ставлять:

  1. Перші премоляри.

  2. Другі премоляри.

  3. Перші моляри.

  4. * Другі моляри.

  5. Фронтальні зуби.

  1. Постановку штучних зубів по склу за умови різних видів прикусу завжди починають з:

  1. * Фронтальних зубів верхньої щелепи.

  2. Фронтальних зубів нижньої щелепи.

  3. Перших премолярів верхньої щелепи.

  4. Перших премолярів нижньої щелепи.

  5. Других премолярів нижньої щелепи.

  1. Для створення індивідуальної оклюзійної поверхні при постановці штуч­них зубів за Ефроном шляхом внутрішньоротового запису та використання шарнірного оклюдатора використовують:

    1. Сферичну постановочну пластинку.

    2. * Феномен Христенсена.

    3. Постановочне скло.

    4. Циркуль Геринга.

    5. Апарат Ларина.

  1. Для постановки зубів за Васильєвим у шарнірному оклюдаторі використовують:

  1. Сферичну постановочну пластинку.

  2. Феномен Христенсена.

  3. * Постановочне скло.

  4. Циркуль Геринга.

  5. Апарат Ларина.

  1. Якщо після визначення центрального співвідношення щелеп людина висуває нижню щелепу вперед, то в ділянці жувальних зубів знімного протезу з обох сторін між обома щелепами утворюється щілина клиноподібної форми, це явище дістало назву:

  1. Кривої Шпеє.

  2. Кривої Уілсона.

  3. * Феномен Христенсена.

  4. Сагітальним кутом суглобового шляху.

  5. Сагітальним кутом різцевого шляху.

  1. За методикою Ефрона (1929) після визначення центрального співвідно­шення щелеп і гіпсування моделей в оклюдатор проводять постановку:

  1. * Фрон­тальних зубів на обох щелепах, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  2. Фрон­тальних зубів на верхній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  3. Фрон­тальних зубів на нижній щелепі, а в ділянці жувальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  4. Бокових зубів на верхній щелепі, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  5. Бокових зубів на обох щелепах, а в ділянці фронтальних зубів зберігають висоту прикусних валиків.

  1. Постановку штучних зубів за методикою Катца та Гельфанда починають на моделі верхньої щелепи, замі­нивши твердий базис з оклюзійним валиком на восковий при цьому:

  1. Всі зуби повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  2. * Всі зуби, за винятком бічних різців (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  3. Всі зуби, за винятком бічних різців та других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  4. Всі зуби, за винятком других молярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  5. Всі зуби, за винятком других премолярів (вони відстають на 0,5 мм), повинні торкатися пло­щини нижнього оклюзійного валика.

  1. Постановку зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням запропонував:

  1. Васильєв.

  2. * Ефрон.

  3. Монсон.

  4. Гізі.

  5. Коник.

  1. Постановку зубів по сферичних поверхнях запропонував:

  1. Васильєв.

  2. Ефрон.

  3. * Монсон.

  4. Гізі.

  5. Коник.

  1. Для постановки штучних зубних рядів по сферичній поверхні центральне співвідношення визначають за допомогою пристрою, що складається з:

  1. * Позаротової лицевої дуги-лінійки та внутрішньоротової формуючої пластинки.

  2. Позаротової лицевої дуги-лінійки та прибору Ларина.

  3. Позаротової лицевої дуги-лінійки та воскових валиків.

  4. Позаротової лицевої дуги-лінійки та стенсових валиків.

  5. Прибору Ларина та воскових валиків.

  1. Який радіус сферичної ввігнутості дистальних відділів внутрішньоротової формуючої пластинки для визначення центрального співвідношення щелеп при постановці штучних зубних рядів за сферичною поверхнею.

  1. 6см.

  2. 7см.

  3. 8см.

  4. * 9см.

  5. 10см.

  1. Як називається підковоподібна металічна пластинка з блюдцеподібним заглибленням для визначення центрального співвідношення щелеп при постановці штучних зубних рядів за сферичною поверхнею.

  1. Пелот.

  2. * Калота.

  3. Ясеневий кламер.

  4. Ригель.

  5. Інтерлок.

  1. Який метод постановки зубів не відноситься до постановки зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням.

  1. Ефрона.

  2. Катца-Гельфанда.

  3. * Монсона.

  4. Нападова-Сапожникова.

  5. Мірошниченко-Шилової.

  1. Який метод постановки зубів відноситься до постановки зубів по індивідуальним оклюзійним поверхням.

  1. Васильєва.

  2. Монсона.

  3. Коника.

  4. * Катца-Гельфанда.

  5. Гізі.

  1. Для формування індивідуальної оклюзійної поверхні валиків за методикою Катца-Гельфанда валики покривають:

  1. Піском.

  2. Крейдою.

  3. * Пемзою.

  4. Кухонною сіллю.

  5. Гіпсом.

  1. Постановку зубів по склу запропонував:

  1. *

  2. Васильєв.

  3. Монсон.

  4. Коник.

  5. Катц-Гельфанд.

  6. Ефрон.

  1. Пацієнту віком 65 років ви­готовляють повні знімні протези. Ви­значене прогенічне співвідношення щелеп. Які особливості встановлен­ня зубів при прогенічному співвід­ношенні беззубих щелеп:

  1. * Верхню зубну дугу скорочу­ють на два малі кутні зуби

  2. Передні зуби встановлюють у прямому змиканні

  3. Нижню зубну дугу скорочу­ють на два малі кутні зуби

  4. Передні зуби встановлюють в ортогнатичному змиканні

  5. Фронтальні зуби встановлю­ють із приточуванням

  1. Пацієнт віком 68 років скар­житься на біль у ділянці піднебіння під час користування повним знім­ним протезом, який виготовлено 3 міс тому, та його балансування під час приймання їжі. Об'єктивно: різко ви­ражений піднебінний торус, слизова оболонка в його ділянці гіперемійована, набрякла. Яка найімовірніша причина такого ускладнення:

  1. Попередній відбиток отрима­ний гіпсом

  2. * Не проведена ізоляція підне­бінного торуса

  3. Функціональний відбиток отри­маний з допомогою жорсткої ін­дивідуальної ложки

  4. Проведене анатомічне встанов­лення зубів

  5. Базис протеза виготовлений з акрилової пластмаси

  1. Чоловік віком 70 років з пов­ною відсутністю зубів на верхній щелепі звернувся до лікаря з метою протезування. Об'єктивно: комірко­вий відросток верхньої щелепи над­мірно розвинений у фронтальній ді­лянці; присінковий схил грушоподіб­ної форми. Верхньощелепні горби добре збережені, піднебінний торус не виражений, Щічно-коміркові тя­жі та вуздечка верхньої губи прикріп­люються високо. Яка конструкція протеза буде найраціональнішою в цьому випадку:

    1. * Повний знімний протез з уста­новленням зубів із приточу­ванням (на приточці)

    2. Повний знімний пластинковий протез із двошаровим базисом

    3. Безпіднебінний повний знім­ний протез

    4. Повний знімний протез із зубокомірковими кламерами

    5. Повний знімний протез із вкороченим зубним рядом

  1. Пацієнт віком 78 років звер­нувся до лікаря з метою протезуван­ня при повній втраті зубів. На ета­пі визначення і фіксації центральної оклюзії використовують воскові ша­блони з прикусними валиками. Які орієнтири лікар має надати зубному техніку для правильного встановлен­ня зубів:

    1. Присінковий овал верхнього валика, висоту верхнього прикусного валика, протетичну площину, серединну лінію, лі­нію ікол та лінію усмішки

    2. Протетичну площину, цент­ральну лінію, лінію ікол та лінію усмішки

    3. * Серединну лінію, лінію ікол та лінію усмішки

    4. Висоту верхнього прикусного валика, протетичну площину, серединну лінію

    5. Висоту верхнього прикусного валика та протетичну площину

  1. Пацієнту віком 70 років з пов­ною втратою зубів на верхній та ниж­ній щелепах виготовляють повні знім­ні протези. Встановлення зубів бу­дуть проводити за індивідуальними оклюзійними поверхнями (метод Нападова—Сапожнікова). Якими мають бути поверхні прикусних валиків для створення індивідуальних оклюзійних поверхонь:

    1. * Воскабразивні

    2. Гладкі

    3. Воскові

    4. З насічками

    5. З фіксаторами

  1. Пацієнту віком 65 років ви­готовлено повний знімний протез на верхню щелепу. Під час огляду про­теза лікар виявив білуваті крейдові смуги та білі плями на зовнішній поверхні протеза. Яка причина ви­никнення цих недоліків:

    1. Недостатній тиск при форму­ванні пластмаси

    2. Недостатня кількість мономера

    3. * Пакування пластмаси в стадії ниток, що тягнуться

    4. Полімеризація пластмаси з різ­ким нагрівом води

    5. Різке охолодження кювети з протезом

  1. Чоловік віком 66 років звер­нувся до лікаря зі скаргами на від­сутність усіх зубів верхньої щеле­пи. Об'єктивно: комірковий відрос­ток верхньої щелепи незначно атро­фований, слизова оболонка помірно піддатлива. Планують виготовлення повного знімного протеза з пластма­совим базисом. Виберіть пластмасу для базису протеза: