Пацієнту віком 60 років для виготовлення ектопротеза потрібно отримати маску лиця за Гіппократом. Який відбитковий матеріал слід ви­користати:

1. "Стене"

2. "Дентафоль"

3. "Стомальгін"

4. *Гіпс

5. "Стомафлекс"?

У пацієнта віком 40 років се­рединний дефект твердого піднебін­ня розмірамим 2x3 см. Зубні ряди інтактні. Яку конструкцію обтуратора краще застосувати в цьому випадку:

1. Обтуратор за Ільїною—Маркосян

2. Пластинковий протез з обтурувальною частиною

3. Обтуратор за Померанцевою— Урбанською

4. Плавний обтуратор

5. *Піднебінну пластинку?

Пацієнту віком 68 років 4 міс тому було проведено однобічну ре­зекцію верхньої щелепи. Об'єктивно: відсутні 28, 21, 18 зуби. Наявні зуби інтактні, нерухомі, з вираженими фісурами. Планують виготовлення ре­зекційного протеза на верхню щеле­пу з кламерною фіксацією. Який вид кламерів слід використати в цьому випадку:

1. Ясенні

2. *Опорно-утримувальні

3. Утримувальні одноплечі

4. Утримувальні двоплечі

5. Опорні?

У чоловіка віком 68 років 4 міс тому проведена однобічна ре­зекція верхньої щелепи. Зубна фор­мула: 21, 22, 23, 24, 25, 26. Зуби інтактні, нерухомі, коронки високі. Планують виготовлення резекційно­го протеза верхньої щелепи з кламер­ною фіксацією. Застосування яких кламерів дає змогу поліпшити фік­сацію протеза в пацієнта:

1. *Опорно-утримувальних

2. Утримувальних одноплечих

3. Утримувальних двоплечих

4. Ясенних

5. Опорних?

У чоловіка віком 27 років при­роджений дефект твердого піднебін­ня. Усі зуби наявні, інтактні, неру­хомі, коронки їх високі. Планують ви­готовлення піднебінної пластинки з кламерами. Який вид кламерів кра­ще використати в цьому випадку:

1. *Перекидні

2. Утримувальні стрічкові

3. Утримувальні круглі

4. Опорні

5. Опорно-утримувальні?

Пацієнт віком 70 років з пов­ною втратою зубів на верхній ще­лепі і дефектом твердого піднебіння скаржиться на утруднене вживання їжі, виливання рідкої їжі через ніс, часті загострення хронічного риніту, Дефект на піднебінні утворився вна­слідок травматичного ушкодження (вогнепальне поранення). Об'єктив­но: комірковий відросток верхньої ще­лепи атрофований — І тип за Шре­дером, піддатливість слизової оболон­ки — І класу за Суплі. На твердому піднебінні рубцевозмінений дефект розмірами 2 х 3 см. Яка конструкція протеза найоптимальніша в цьому випадку:

1. *Повний знімний протез із си­стемою внутрішнього і пери­ферійного клапанів

2. Повний знімний протез із вста­новленням зубів на штучних яснах

3. М'який обтуратор і повний знімний протез

4. Повний знімний протез із по­товщенням у ділянці дефекту

5. Повний знімний протез із ме­талевим базисом і м'яким обтуратором?

Чоловік віком 45 років скар­житься на виливання рідини через ніс, неможливість висякатися, наду­ти щоки. Об'єктивно: у бічному від­ділі верхньої щелепи на рівні вида­леного 26 зуба перфораційний де­фект коміркового відростка розміра­ми 1 х 1,5 см. Усі інші зуби на верхній щелепі наявні, нерухомі, коронки ви­сокі, вираженої анатомічної форми. Під час видихання повітря через ніс при зажатих ніздрях спостерігається виділення бульок у ділянці перфо­рації. Яку ортопедичну конструкцію слід запропонувати пацієнту:

1. *Малий сідлоподібний протез із кламерною фіксацією

2. Бюгельний протез з обтуруючою частиною

3. Звичайний частковий знімний протез

4. Звичайний мостоподібний про­тез

5. Захисну піднебінну пластинку?

Для виготовлення плаваючих обтураторів (Кеза, Часовської та ін.) при дефектах твердого і м'якого під­небіння одержують відбиток S-пoдібним шпателем. Який відбитковий матеріал застосовують при цьому:

1. "Ортокор"

2. *"Стене"

3. "Стомальгін"

4. "Дентафоль"

5. Гіпс?

Ким був запропонований термін осеоінтиграція

1. * Бранемарком

2. Угрин

3. Сурова

4. Лось

5. Матвєєва

Які є типи остеоінтиграціі

1. Дистаційна

2. Контактна

3. Істинна

4. Консолідований

5. * Всі відповіді вірні

Що відбувається при дистанційній осеоінтиграціі

1. * Сполучнотканинна капсула фіброзна тканина остеоідно-хондроідні фрагменти

2. Контакт поверхні з кістковою тканиною

3. Хімічний зв'язок з кісткою

4. фізико-хімічний зв'язок з кістковою тканиною

5. Хімічний зв'язок з клітинами крові

Що відбувається при контактній остеоінтиграції

1. Хімічний зв'язок з клітинами крові

2. Сполучнотканинна капсула фіброзна тканина остеоідно-хондроідні фрагменти

3. Хімічний зв'язок з кісткою

4. фізико-хімічний зв'язок з кістковою тканиною

5. * Контакт поверхні з кістковою тканиною

Що відбувається при істинній остеоінтиграціі

1. фізико-хімічний зв'язок з кістковою тканиною

2. Сполучнотканинна капсула фіброзна тканина остеоідно-хондроідні фрагменти

3. Контакт поверхні з кістковою тканиною

4. * Хімічний зв'язок з кісткою

5. Хімічний зв'язок з клітинами крові

Що відбувається при консолідовані остеоінтиграціі

1. Хімічний зв'язок з кісткою

2. Сполучнотканинна капсула фіброзна тканина остеоідно-хондроідні фрагменти

3. Контакт поверхні з кістковою тканиною

4. * фізико-хімічний зв'язок з кістковою тканиною

5. Хімічний зв'язок з клітинами крові

Характеристика організаціі та кількісного співвідношення структурних елементів губчастого та компактного прошарків це

1. Атрофія альвеолярного відростка

2. ф Фізіологічна регенерація

3. * Архітектоніка кістки

4. Осеоінтиграція

5. Фіброосеоінтиграція

Скільки класів архітектоніки кістки є за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. *IV

2. V

3. VI

4. III

5. . X

Що характерно для I класу за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. * кісткова тканина щелепи майже повністю представлена гомогенним компактним прошарком

2. товстий контактний прошарок оточує високорозвинутий губчастий

3. тонкий компактний прошарок оточує високорозвинутий губчастий

4. тонкий компактний прошарок оточує губчастий з малою щільністю трабекулярноі сітки

5. немає правильноі відповіді

Що характерно для II класу за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. тонкий компактний прошарок оточує високорозвинутий губчастий

2. кісткова тканина щелепи майже повністю представлена гомогенним компактним прошарком

3. * товстий контактний прошарок оточує високорозвинутий губчастий

4. тонкий компактний прошарок оточує губчастий з малою щільністю трабекулярноі сітки

5. немає правильноі відповіді

Що характерно для III класу за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. немає правильноі відповіді

2. кісткова тканина щелепи майже повністю представлена гомогенним компактним прошарком

3. товстий контактний прошарок оточує високорозвинутий губчастий

4. тонкий компактний прошарок оточує губчастий з малою щільністю трабекулярноі сітки…………………………

5. * тонкий компактний прошарок оточує високорозвинутий губчастий

Скільки ступенів атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп слід розглядати за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. * V

2. IV

3. VІ

4. III

5. VIII

Що характерно для I ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. Незначна резорбція краю альвеолярного відростока

2. * Інтактний альвеолярний відросток без ознак атрофіі

3. Повна резорбція альвеолярного відростка до рівня базальної ділянки щелеп

4. Початкова резорбція базальної ділянки

5. Значна резорбція базальної ділянки

Що характерно для IІ ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. Значна резорбція базальної ділянки

2. Повна резорбція альвеолярного відростка до рівня базальної ділянки щелеп

3. Початкова резорбція базальної ділянки

4. * Незначна резорбція краю альвеолярного відростока

5. Інтактний альвеолярний відросток без ознак атрофіі

Що характерно для IІІ ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. Незначна резорбція краю альвеолярного відростока

2. * Повна резорбція альвеолярного відростка до рівня базальної ділянки щелеп

3. Початкова резорбція базальної ділянки

4. Значна резорбція базальної ділянки

5. Інтактний альвеолярний відросток без ознак атрофіі

Що характерно для IV ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. Значна резорбція базальної ділянки

2. Повна резорбція альвеолярного відростка до рівня базальної ділянки щелеп

3. Незначна резорбція краю альвеолярного відростока

4. * Початкова резорбція базальної ділянки

5. Інтактний альвеолярний відросток без ознак атрофіі

Що характерно для V ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Lekhona і Zarbа

1. * Значна резорбція базальної ділянки

2. Початкова резорбція базальної ділянки

3. Повна резорбція альвеолярного відростка до рівня базальної ділянки щелеп

4. Незначна резорбція краю альвеолярного відростока

5. Інтактний альвеолярний відросток без ознак атрофіі

Скільки типів атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп слід розглядати за класифікацією Atwood

1. V

2. IV

3. * VІ

4. III

5. VIII

Що характерно для I ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Atwood

1. * Альвеолярний відросток з наявністю зубів – атрофія відсутня

2. Альвеолярний відросток в перші місяці після видалення зуба – висота і товщина альвеолярного відростка повністю збережена

3. Формування альвеолярного гребеня – незначне потоншення верхівки альвеолярного гребеня висота і товщина альвеолярного відростка майже збережена

4. Горизонтальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення товщини альвеолярного відростка при відносному збереженні його висоти

5. Вертикальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення висоти альвеолярного відростка

Що характерно для II ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Atwood

1. Альвеолярний відросток з наявністю зубів – атрофія відсутня

2. * Альвеолярний відросток в перші місяці після видалення зуба – висота і товщина альвеолярного відростка повністю збережена

3. Формування альвеолярного гребеня – незначне потоншення верхівки альвеолярного гребеня висота і товщина альвеолярного відростка майже збережена

4. Горизонтальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення товщини альвеолярного відростка при відносному збереженні його висоти

5. Вертикальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення висоти альвеолярного відростка

Що характерно для IIIступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Atwood

1. Альвеолярний відросток з наявністю зубів – атрофія відсутня

2. Альвеолярний відросток в перші місяці після видалення зуба – висота і товщина альвеолярного відростка повністю збережена

3. * Формування альвеолярного гребеня – незначне потоншення верхівки альвеолярного гребеня висота і товщина альвеолярного відростка майже збережена

4. Горизонтальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення товщини альвеолярного відростка при відносному збереженні його висоти

5. Вертикальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення висоти альвеолярного відростка

Що характерно для IV ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Atwood

1. Альвеолярний відросток з наявністю зубів – атрофія відсутня

2. Альвеолярний відросток в перші місяці після видалення зуба – висота і товщина альвеолярного відростка повністю збережена

3. Формування альвеолярного гребеня – незначне потоншення верхівки альвеолярного гребеня висота і товщина альвеолярного відростка майже збережена

4. * Горизонтальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення товщини альвеолярного відростка при відносному збереженні його висоти

5. Вертикальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення висоти альвеолярного відростка

Що характерно для V ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Atwood

1. Альвеолярний відросток з наявністю зубів – атрофія відсутня

2. Альвеолярний відросток в перші місяці після видалення зуба – висота і товщина альвеолярного відростка повністю збережена

3. Формування альвеолярного гребеня – незначне потоншення верхівки альвеолярного гребеня висота і товщина альвеолярного відростка майже збережена

4. Горизонтальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення товщини альвеолярного відростка при відносному збереженні його висоти

5. * Вертикальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення висоти альвеолярного відростка

Що характерно для VI ступеня атрофіі альвеолярного відростка для беззубих щелеп за класифікацією Atwood

1. Вертикальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення висоти альвеолярного відростка

2. Альвеолярний відросток в перші місяці після видалення зуба – висота і товщина альвеолярного відростка повністю збережена

3. Формування альвеолярного гребеня – незначне потоншення верхівки альвеолярного гребеня висота і товщина альвеолярного відростка майже збережена

4. Горизонтальна атрофія альвеолярного відростка – значне зменшення товщини альвеолярного відростка при відносному збереженні його висоти

5. * Повна атрофія альвеолярного відростка - альвеолярний відросток відсутній