4. Декларування податкових зобов’язань з акцизного податку при оформленні податкового векселя

Законодавчо-нормативні акти, які регламентують порядок декларування податкових зобов’язань з акцизного податку при оформленні податкового векселя:

• Податковий кодекс України

• Лист ДПСУ від 24.02.2012 р. №5533/7/15-5217 «Про декларування податкових зобов’язань з акцизного податку при оформленні податкового векселя»

Податковим кодексом України запроваджено такий правовий інструмент, як податковий вексель, авальований банком (податкова розписка).

Відповідно до пп. 14.1.176. ст. 14 ПКУ податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі — податковий вексель з метою розділу VI ПКУ), — простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України — і є забезпеченням виконання ним зобов’язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 ПКУ.

Порядок оформлення зазначеного податкового векселя передбачено ст. 225 та ст. 229 ПКУ.

Так, відповідно до ст. 225 ПКУ виробники алкогольних напоїв до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), зобов’язані або сплатити податок коштами, або подати органу державної ДПС податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов’язання такого платника у встановлений законом строк сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Відповідно до ст. 229 оформляється податковий вексель до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту (пп. 229.1.2); до отримання з нафтопереробного підприємства легких та важких дистилятів або до ввезення певних дистилятів на митну територію України для використання ґк сировини у виробництві етилену (пп. 229.2.3 та пп. 229.3.3).

Згідно пп. 229.1.8, пп. 229.2.10 та пп. 229.3.12 ст. 229 ПКУ податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної у пп. 229.1.1 цієї статті, та факту цільового використання легких і важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.

Тобто відповідно до вищезазначених норм ПКУ період погашення векселя визначається наявністю низки документів, що підтверджують факт цільового використання спирту.

У разі сплати акцизного податку коштами без оформлення векселя за нормами ст. 225 ПКУ визначення податкового зобов’язання та відображення його у Декларації акцизного податку здійснюється у період, в якому відбулася сплата.

Водночас при відображенні сум податкового зобов’язання за векселем, оформленим у порядку ст. 225 ПКУ, строк сплати за яким настав, виникають непорозуміння, і одні платники податків відображають зобов’язання за податковим векселем у період граничного погашення векселя, тобто через 90 днів, інші — у період фактичної сплати всієї суми за векселем, тобто раніше граничного терміну погашення.

Різний підхід до дати визначення податкового зобов’язання з акцизного податку та відображення його у Декларації призводить до викривлення податкового зобов’язання і, як наслідок, — виникнення тимчасових переплат за рахунок придбання марок акцизного податку без відповідного погашення векселя.

З метою належного адміністрування податку та однозначного трактування норм ПКУ звертаємо увагу на таке:

Згідно з п. 225.1.ст. 225 ПКУ суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити податок або подати органу ДПС за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов’язання такого платника у строк до 90 календарних днів починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

На підставі пунктів 225.3 та 225.4 ст. 225 ПКУ сума податку в податковому векселі сплачується частково у разі придбання марок акцизного податку в період дії такого векселя і вексель вважається погашеним у разі сплати податку в повному обсязі та у зазначений у податковому векселі строк.

Пунктом 3.9 розділу V Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1030, визначено, що у графі 10 додатка 3 до Декларації зазначається сума податкового зобов’язання за векселями, виданими відповідно до порядку, встановленого у статті 225 розділу VI ПКУ, термін оплати яких настав у звітному місяці, незалежно від дати видачі векселя, або проставляється сума, попередньо сплачена коштами без оформлення податкового векселя.

Згідно з п. 225.4. ст. 225 ПКУ податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та у зазначений у податковому векселі строк.

Згідно з пп. 229.1.8, пп. 229.2.10 та пп. 229.3.12 ст. 229 ПКУ податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 цієї статті.

Таким чином, період погашення податкового векселя, оформленого у порядку розділу VI ПКУ, прямо пов’язаний з подією, що має відбутися у межах певного строку: документальне підтвердження факту цільового використання спирту (ст. 229) або сплата суми податку в повному обсязі (ст. 225).

Ця норма напряму перегукується з п. 31.1 ст. 31 ПКУ, відповідно до якого строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що має настати або відбутися.

Оскільки ПКУ (пп. 14.1.176 ст. 14) передбачено єдине поняття податкового векселя з метою розділу VI «Акцизний податок», то і порядок використання цього правового інструменту має бути однаковий для всього розділу.

Враховуючи вищевикладене, погашення податкового векселя, виданого у порядку ст. 225 ПКУ, відбувається на момент фактичної сплати суми зобов’язання у повному обсязі незалежно від дати видачі векселя, а не з настанням останнього дня строку для його погашення. Зазначену суму платник повинен включити до розрахунку акцизного податку за той податковий період, в якому було здійснено таку сплату акцизного податку в повному обсязі.

Тема 7. Податковий облік та звітність у платників єдиного податку

1. Інформаційно-нормативна база

2. Особливості податкового обліку у платників єдиного податку 1-3 групи, що не є платниками податку на додану вартість

3. Особливості податкового обліку у платників єдиного податку 3 групи, що є платниками податку на додану вартість

4. Податковий облік платників єдиного податку 4 групи

5. Податкова звітність платників єдиного податку

1. Інформаційно-нормативна база

Ведення податкового обліку платниками єдиного податку регламентована законодавчими та нормативними актами:

• розділом ХIV Податкового кодексу України;

• Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV;

• Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

• Наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. N 1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення", якій зареєстровано в Мін'юсті України 27.12.2011 р. за № 1534/20272 та N 1535/20273;

• наказ Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1688 « Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку».

Відповідно до підпунктів 296.1.1 та 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України затверджена форма Книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) та Книга обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість).

Форми ведення податкового обліку платниками єдиного податку представлені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

Платники єдиного податку	Фізичні особи - підприємці			Юридичні особи - суб'єкти господарювання
	І група	ІІ група	ІІІ група	IV група
1	2	3	4	5
Ведення обліку платниками єдиного податку	Ведеться Книга обліку доходів		1)платники, які не є платниками ПДВ ведуть Книгу обліку доходів; 2)платники, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів і витрат	Використовуються дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2 ст.44 Податкового кодексу України

Крім того, у відповідності до норм ПКУ платники єдиного податку подають до податкового органу звітність, перелік яких у таблиці 7.2

Таблиця 7.2

Звітність платника єдиного податку

Платники єдиного податку	Фізичні особи - підприємці			Юридичні особи - суб'єкти господарювання
	І група	ІІ група	ІІІ група	IV група
1	2	3	4	5
Подання звітності по єдиному податку	Подається Податкова декларація платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п.295.1 ст.295 Податкового кодексу	Подається Податкова декларація платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду

Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку, строки подання декларації платника єдиного податку становлять:

Перша група: звітний період – календарний рік; строк подання декларації – 60 календарних днів, наступних за останнім днем року (пункти 296.2 та 49.18.3 ПКУ).

Друга та третя група: звітний період – календарний квартал; строки подання декларації – 40 календарних днів наступних за останнім днем кварталу (пункти 296.3 та 49.18.2 ПКУ).

Оскільки порядку заповнення та подання ще не має, керуємося нормами з Податкового кодексу, а саме пунктом 49.3. Отже декларація подається:

1. нарочно підприємцем або уповноваженою особою (не забудьте скласти декларацію у двох екземплярах, на екземплярі підприємця у податковій повинні поставити відмітку про прийняття);

2. поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (в цьому випадку надіслати декларацію треба не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку її подання (пункт 49.5 ПКУ); якщо декларацію не приймуть, то податкова повинна протягом п’яти робочих днів за дня її отримання надіслати поштою письмову відмову);

3. електронною поштою (за наявності електронного цифрового підпису).