Строки податння податкових декларацій

Звітний період	Строк подачі податкової декларації	Правова підстава
Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю,	Декларація подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;	пункт 49.18 статті 49 та пункт 203.1 статті 203 Кодексу
Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу	Декларація подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

При цьому відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Наприклад. 20.05.2012 р. припадає на неділю, а тому останнім днем строку подання декларації за квітень є 21.05.2012 р.

Платники податку щомісяця у передбачені для місячної звітності терміни подають органу державної податкової служби в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних за такий період. Зазначена вимога також стосується платників податку, для яких передбачена квартальна звітність, такі платники податку, незважаючи на квартальну звітність, повинні щомісяця подавати копії записів у реєстрах виданих і отриманих податкових накладних.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та

отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (разом із змінами та доповненнями).

Ці положення необхідні для забезпечення ефективного контролю за правильністю нарахування податку (запобігання порушенням податкового законодавства).

2. Порядок оформлення й подання декларації.

Декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби виключно засобами електронного зв’язку в електронній формі.

У разі надсилання декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. Крім того, у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення. Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Декларація, подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Декларація (скорочена)/(спеціальна)/(переробного підприємства) подається платником, який застосовує спеціальні режими оподаткування (стаття 209 Кодексу/пункт 209.18 статті 209 Кодексу/п.1 підрозділ 2 Розділу XX „Перехідні положення” Кодексу) за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку таку діяльність у звітному періоді.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість/(скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) подається платником у визначених законодавством випадках.

Розрахунок податкових зобов’язань нарахованих отримувачем послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України подається особою у разі наявності таких операцій.

Податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв’язку) та заповнена з порушенням норм Порядку, вважається не поданою, про що повідомляється платника у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 Кодексу.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації до органів державної податкової служби за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Вимоги до податкової звітності платника податку.

По-перше, до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.

По-друге, податкова звітність повинна подаватись або в паперовій формі на аркушах формату А-4, аба в електронній формі – у стандартному форматі, затвердженому центральним податковим органом.

Слід відзначити, що податкова звітність у паперовій формі заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності.

По-третьє, у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (для паперової форми звітності), або нуль (для електронної форми звітності).

В-четверте, суми обороту та податку в звітності проставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

В- п’яте, у колонці «А» податкової декларації в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування податку на додану вартість, сума податку вказується в колонці Б.

В-шосте, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності.

В-сьоме, дані наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

В-восьме ,податкова звітність повинна бути підписана:

• керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником і за особу, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

• фізичною особою - платником податків або його законним представником;

• особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

• у разі подання податкової звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі податкова декларація повинна бути підписана електронним підписом осіб, зареєстрованим у порядку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

В-девяте, у складі декларації подаються передбачені додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації), та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

У відповідності до п. Порядку передбачено чотири форми податкової декларації: повна, скорочена, спеціальна та форма для переробного підприємства

До кожної із форм податкової декларації передбачені додатки, які представлені в таблицях №1–№4 .

Таблиця 1

Перелік додатків до повної декларації з податку на додану вартість

Назва додатку до декларації	Типова форма
Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість	(додаток 1- Д1);
Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду	(додаток 2- Д2);
Розрахунок суми бюджетного відшкодування	(додаток 3- Д3);
Заява  про повернення суми бюджетного відшкодування	(додаток 4- Д4);
Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів	(додаток 5- Д5);
Довідка щодо здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (ст. 197 підрозділ 2 розділу XX Кодексу)	(додаток 6 – Д6);
Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами), необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями	(додаток 7 – Д7);
Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення)	(додаток 8 – Д8).

Слід зауважити, що у разі наявності експортних операцій (заповнення рядка 2.1 декларації) до декларації додаються оригінали митних декларацій (примірників декларанта). Крім того, для платників, які подають податкову звітність в електронному вигляді оригінали митних декларацій (примірників декларанта) подаються окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

У разі наявності операцій з постачання товарів/послуг у підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів, до яких застосовуються пільговий режим оподаткування, передбачений пунктом 197.6 статті 197 чи пунктом 8 підрозділу 2 Розділу XX „Перехідні положення” Кодексу, до декларації додається додаток 6 – Д6.

Таблиця 2

Перелік додатків до скороченої форми податкової декларації

Назва додатку до декларації	Типова форма
Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)	(додаток 1- ДС1);
Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої	(додаток 2 – ДС2);
Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)	(додаток 3 – ДС3);
Довідка щодо здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (ст. 197 підрозділ 2 розділу XX Кодексу)	(додаток 4 – ДС4);
Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення)	(додаток 5 – ДС5).

Таблиця 3

Перелік додатків до декларації (спеціальної)

Назва додатку до декларації	Типова форма
Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної)	(додаток 1- ДСп1);
Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної)	(додаток 2 – ДСп2);
Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної)	(додаток 3 – ДСп3);
Довідка щодо здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (ст. 197 підрозділ. 2 розділу XX Кодексу)	(додаток 4 – ДСп4);
Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення)	(додаток 5 – ДСп5).

Таблиця 4

Перелік додатків до декларації (переробного підприємства)

Назва додатку до декларації	Типова форма
Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства)	(додаток 1 – ДП1);
Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства)	(додаток 2 – ДП2);
Довідка щодо здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (ст. 197 підрозділ 2 розділу XX Кодексу)	(додаток 3 – ДП3).
Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення)	(додаток 4 – ДП4).

У разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення) до декларації додається Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку її заповнення) за формою згідно з додатком 8 – Д8 та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, (додаток 5 – ДС5 - для декларації (скорочена); додаток 5 – ДСп5 – для декларації (спеціальна); додаток 4 – ДП4 – для декларації (переробного підприємства).

З метою одночасного захисту прав платників та дотримання фіскальних інтересів держави передбачено порядок внесення змін до податкової звітності. Основних шляхів реалізації цієї процедури є три:

• уточнення показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого виявлені помилки;

• подання нової декларації з виправленими показниками;

• надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації;

Уточнення показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого виявлені помилки, здійснюється шляхом записів у поточній декларації за звітний (податковий період ) шляхом запису у відповідних рядках (8 та 16) податкової декларації зі знаком плюс чи мінус як податкових зобов’язань так і податкового кредиту.

Подання нової податкової декларації можливе у випадку, коли термін

звітування за відповідний період ще не минув. Тоді у якості звіту платника сприймається остання із наданих декларацій, а санкції за допущені помилки у

розрахунках показників раніше наданих звітів за цей же період, що призвели

до заниження податкових зобов’язань, не застосовуються.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності - 365 календарних днів) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючі розрахунки можуть подаватися за встановленою формою і лише до початку перевірки платника контролюючим органом або після її завершення (але не під час її проведення). Подання такого розрахунку за період, що вже перевірений, зумовлює право податкової служби ініціювати проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

У випадку, якщо неточності, допущені при складанні податкової декларації, мають своїм наслідком заниження податкового зобов’язання, платник повинен разом з їх уточненням самостійно нарахувати і сплатити штраф. Його розмір залежить від обраного варіанта виправлення помилок:

• 3 % від суми недоплати – у разі подання уточнюючого розрахунку;

• 5 % від суми недоплати – у разі її відображення у складі декларації, що подається за наступний податковий період.

Різниться і порядок сплати:

– у першому випадку сума недоплати та штраф сплачуються до подання уточнюючого розрахунку,

– у другому – сума недоплати, збільшена на штраф, відображаються у складі декларації за наступний період з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з певного податку.

Отже, вони погашаються у складі даного грошового зобов’язання та у

терміни, визначені щодо нього.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Варто зазначити, що не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.