2.Методи визначення доходів, їх класифікація та податковий облік

Варто зазначити, що ч. 2 статті 142 Господарського кодексу України визначено, що для цілей податкування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об’єкта оподаткування. Виходячи з цього, статті 135–137 ПКУ регламентують спеціальний порядок визначення доходу як об’єкта оподаткування.

Податковий облік доходів, як елементу оподаткування базується на принципах:

А) одноразового включення доходів до оподаткування. Наприклад, якщо виручка від реалізації продукції покупцю «А» включена платником (продавцем), наприклад, до доходів ІІ кварталу звітного року у суми 10000 грн згідно з товарними документами, то виручка, що надійшла на банківський рахунок або у касу від такого покупця, наприклад, у ІІІ кварталі того ж року або в інших періодах, більше не підлягає включенню до складу доходів платника-продавця за данною операцією;

Б) документального підтвердження отримання платником податку доходів;

В)обов’язкового ведення обліку і зберігання документів у відповідності до правил ведення бухгалтерського обліку

Згідно ст.135 ПКУ до складу доходів, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування (прибутку), включаються:

Склад доходів, як елемент об’єкту оподаткування		норма ПКУ
	в тому числі:
Доходи від операційної діяльності, які складаються, у першу чергу, з доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг* .	1) дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо);	п. 135.4 статті 135 ПКУ
	2) дохід банківських установ, до якого включаються: а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком; б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами; г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; ґ) позитивне значення курсових різниць відповідно до пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПКУ; д) надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з п. 159.2, 159.4 ст. 159 ПКУ та суми заборгованості, що підлягають включенню до складу доходів згідно з п. 159.5 ст. 159 ПКУ; е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з п. 153.5 ст. 153 ПКУ; є) дохід, пов’язаний з реалізацією заставленого майна; ж) інші доходи, прямо пов’язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші доходи, передбачені цим розділом.
Інші доходи, що включають доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, від операцій оренди/лізингу, за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, безповоротної фінансової допомоги, доходи від реалізації необоротних активів тощо (див. таблицю)		п. 135.5 статті 135 ПКУ.
Довідково: * Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань

Доходи від операційної діяльності, які складаються, у першу чергу, з доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг та обліковують на підставі первинних документів у бухгалтерському обліку платника- продавця на субрахунках рахунку 70 «Дохід від реалізації»:

701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

702 «Дохід від реалізації товарів»;

703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», враховуються у складі доходів для податкового обліку при визначені обєкту оподаткування, шляхом внесення даних у відомості податкового обліку за звітний період у рядок 01, без врахування сум податку на додану вартість.

Наприклад, платник податку «А» здійснив поставку товарів по договорні вартості у 1 кварталі звітного періоду на сумму 60тис.грн. в тому числі ПДВ 10тис.грн. дохід від реалізації товарів, що буде враховуватись у податковому обліку складе 50тис. грн.

Дата	Зміст господарської операції	Бухгалтерській облік		Сума , грн.., в т.ч. ПДВ	Податковий облік доходів від реалізації, грн..
		Д-т	К-т
20.01.	Поставка товару покупцю «Б»	361	702	60000,00	50000,00
22.01.	Отримана оплата за поставку від покупця «Б»	311	361	60000,00	-
22.01	Отримана предоплата від покупця «В»	311	681	60000,00	-
02.02	Поставка товару покупцю «В»	361	702	60000,00	50000,00
Усього доходу від реалізації товару за 1 квартал		х	х	х	100000,00.

Слід зауважити, що відповідно до п. 135.4.1 ст. 135 ПКУ до складу доходів від операційної діяльності також включається винагорода та компенсація комісіонера (повіреного, агента тощо). Чинне законодавство виділяє три різновиди посередницьких договорів: договори доручення, комісії та агентський договір, між якими є суттєві відмінності.

Так, доручення – це договір, за яким повірений зобов’язується вчинити від імені довірителя та за його рахунок певні юридичні дії, а за договором комісії комісіонер повинен за дорученням комітента за плату вчинити правочин (правочини) від свого імені, але не за свій рахунок, а за рахунок комітента. Суть посередницьких відносин за договором доручення полягає в тому, що повірений створює права й обов’язки безпосередньо для довірителя.

За договором комісії комісіонеру передається товар від комітента для реалізації третім особам, при цьому право власності на товар, який прийнято на комісію, до моменту його продажу покупцям залишається за комітентом. У цьому випадку одна сторона (комісіонер) за дорученням другої сторонни (комітента) за винагороду здійснює продаж товару від свого імені за рахунок комітента. При цьому сума комісійної винагороди може бути визначена у процентному відношенні до суми договору або у фіксованому вигляді.

Агентська діяльність – це господарська діяльність у сфері комерційного посередництва. За агентським договором комерційний агент за дорученням принципала зобов’язується за винагороду вчинити юридичні та фактичні дії від імені принципала (тобто особи, яку представляють). Відмінною рисою агентського договору є те, що в його межах представник зобов’язується надати суб’єкту, якого представляють, не лише послуги у вчиненні правочинів, але й сприяти їх вчиненню.

Визначальним моментом включення доходів як елементу податкованого прибутку є порядок визнання доходів з метою оподаткування. До таких визначальних моментів відноситься метод визначення доходу по даті отримання доходу та критерям визнання доходу.

Методи визнання доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському і податковому обліку обліку базуються на принципі нарахування. Так, зокрема згідно ст. 4 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при застосуванні принципу нарахування дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) відображається в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Що стосується податкового обліку то методи визнання доходів визначені п. 137.4 статті 137 ПКУ, згідно з яким датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи утворилися, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 розділу ІІІ ПКУ.

Таким чином, з 01.04.2011р. методи значення доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) як бухгалтерському та і податковому обліку єдині, що забезпечує зближення цих обліків. Проте в окремих випадках і за окремими операціями загальне правило варіюється, що можна простежити за даними таблиці. 3.1

Таблиця 3.1