3. Зміст і характер праці

Важливими категоріями поняття праці є "зміст праці" і "характер праці".

Зміст праці - це Зміст праці характеризується такими ознаками: Складність праці, у якій знаходять вираження такі функції праці як: Професійна придатність працівника: У людини не може бути повністю готової професійної придатності до того, як вона включиться у професійну підготовку і відповідну трудову діяльність, в процесі якої можливо визначити ступінь відповідності людини до професії (профорієнтації, професійної консультації і профвідбору). Ступінь самостійності працівника, який залежить як від зовнішніх, так і внутрішніх обмежень. Зовнішні обмеження визначаються Внутрішні обмеження обумовлені За змістом розрізняють:   

Зміст праці відображається в тарифно-кваліфікаційних довідниках, у положеннях про підрозділи і в посадових інструкціях.

Характер праці - це якісні характеристики праці, які відображають особливості функціонування людини незалежно від змісту праці.

Праця одного певного характеру може бути властива праці працівників різних видів і сфер діяльності, тобто праці різного змісту, а праця одного змісту може мати різний характер.

Особливості функціонування праці, тобто його характер, виявляються в різновидах, які можна згрупувати за такими ознаками : За характером і змістом праці: - - - - - - -  За предметом і продуктом праці: - - - За засобами та способами праці: - - - За умовами праці: - - - - - За мірою абстрагування: - - За регламентованістю та новаційністю: - - -

Форми виявлення праці спостерігаються у трудовому процесі. Вони характеризуються такими аспектами:

• витратами людської енергії - це біологічний аспект праці;

• взаємодією працівника із засобами виробництва - це організаційно-технологічний аспект праці;

• виробничою взаємодією працівників між собою - тут виявляється організаційно-соціальний бік праці.

Характер праці зумовлюють такі його чинники: форма власності: ставлення працівників до праці: відносини розподілу: сутність соціальних відмінностей у процесі праці.

Кожна з вказаних сторін сутності праці має економічний аспект: будь-які рішення зі зміни біологічного змісту процесу праці, а також процесів взаємодії працівників із засобами виробництва і один з одним відображаються на обсязі витрат праці, а отже, і на загальних економічних показниках діяльності (продуктивності праці, прибутку, заробітній платі тощо). Тому економіка праці розглядає всі прояви праці та їхній економічний результат.

Форма організації праці значною мірою визначає характер і зміст праці, а також порядок взаємодії між працівниками. Розрізняють індивідуальну і колективну організацію праці. Виділяють такі форми розподілу праці як функціональна, технологічна, професійна і кваліфікаційна. Форми розподілу праці й відповідні їм форми кооперації праці також характеризують особливості взаємодії між працівниками.

Форми впливу праці на оточення розкриває категорія "функції праці". Основними складовими функції праці є:

- участь у виробництві благ, які направлені на задоволення потреб людини;

- формування національного багатства і розвиток суспільства;

- розвиток всієї людської співдружності, суспільного прогресу, науки й культури;

- формування самої людини;

- спосіб самовираження особи.

У трудовій діяльності людини можна виділити такі аспекти:  суспільний:  економічний:  соціальний:  психофізіологічний:  техніко-технологічний:  правовий: