- •Тема 1. Праця як сфера життєдіяльності
- •1. Праця як об'єкт і предмет ет і ств
- •2. Сутність праці та її аспекти
- •3. Зміст і характер праці
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 2. Населення і трудові ресурси суспільства
- •Література
- •1. Населення як об'єкт наукового дослідження
- •2. Соціально-економічна категорія «трудові ресурси»
- •Показники оцінки працездатного населення
- •Показники руху трудових ресурсів
- •1. Абсолютні:
- •2. Відносні:
- •3. Трудовий потенціал як кількісно-якісна характеристика трудових ресурсів
- •4. Відтворення населення
- •5. Показники природного руху населення
- •6. Динаміка населення України та його складових
- •Запитання і завдання до самоконтролю
- •Типове рішення задач
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розділ 2. Соціально-трудові відносини на ринку праці Тема 3. Соціально-трудові відносини в суспільстві
- •Література
- •Сутність соціально-трудових відносин (ств) і їхні види
- •Характеристика суб'єктів, рівнів і предметів ств
- •Характеристика типів ств
- •4. Чинники формування соціально-трудових відносин
- •5. Концепція стадійного розвитку ств
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин
- •Література
- •1. Якість життя (яж) і його оцінка
- •2. Якість трудового життя як критерій оцінювання соціально-трудових відносин (ятж)
- •3. Сутність соціального захисту й інститути соціального захисту у сфері праці
- •4. Індекс розвитку людського потенціалу (ірлп)
- •5. Методи регулювання соціально-трудових відносин (ств). Теоретичні основи регулювання соціально-трудових відносин (ств)
- •Система світових стандартів рівня життя (сссрж)
- •Соціальні індикатори якості життя людини згідно концепції оон:
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 5. Соціальне партнерство
- •Література
- •1. Соціальне партнерство і передумови його виникнення
- •Напрями й передумови становлення соціального партнерства в Україні
- •2. Суб'єкти соціального партнерства
- •3. Рівні системи колективно-договірного регулювання
- •Соціально-трудові відносини як джерело трудовіх конфліктів
- •5. Моделі ств у системі соціального партнерства
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 6. Ринок праці та його регулювання
- •Литература
- •1. Соціально-економічна категорія «ринок праці»
- •2. Умови формування і ефективного функціонування ринку праці
- •3. Елементи ринку праці та їхня характеристика
- •4. Механізм функціонування сучасного ринку праці
- •5. Функції і сегментація ринку праці
- •Сегментація ринку праці
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема № 7. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •Література
- •1. Соціально-економічна сутність зайнятості, її види і форми
- •2. Безробіття та його види
- •3. Регулювання зайнятості й державна політика в цій сфері
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Типове рішення задач
- •Розв’язок
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розв’язок
- •Розв’язок
4. Механізм функціонування сучасного ринку праці
Механізм функціонування ринку праці включає суб'єкти, об'єкти, мету, інструменти і засоби впливу.
До суб'єктів ринку праці відносять: носіїв, виконавців і виразників господарсько-трудових інтересів.
До суб'єктів ринку праці належать: - Домогосподарства (сім'ї), які
Представниками домогосподарств на ринку праці є наймані працівники. - Фірми, які
Представники фірм - роботодавці в особі керівників підприємств і організацій. Вони тісно взаємодіють між собою, задовольняючи конкретні інтереси.
Зокрема це власники засобів виробництва (роботодавці) і власники робочої сили (наймані працівники). Кожна з цих груп має свої інтереси, обумовлені їхнім соціально-економічним станом. Виразниками господарсько-трудових інтересів виступають об'єднання носіїв господарсько-трудових інтересів (спілки, асоціації). Серед них найвідомішими є профспілки, спілки роботодавців - фермерів, банківських установ тощо. Найяскравішими виразниками господарсько-трудових інтересів є профспілки і спілки роботодавців. Вони взаємодіють на ринку праці, прагнучи максимально впливати на державні структури і один на одного; мають свої друкарські видання, значні фінансові кошти, центри підготовки кадрів і зв'язків з громадськістю. Виразники господарсько-трудових інтересів використовують такі засоби впливу на органи державної регулювання як консультації, поради, рекомендації, меморандуми тощо. - Виконавці господарсько-трудових інтересів – це органи трьох гілок влади, які побудовані за ієрархічним принципом, зокрема це:
Ці органи державної влади покликані проводити в життя програму державної економічної політики. Останнім часом спостерігається помітна тенденція злиття суб'єктів і поява у результаті цього нових регулюючих органів. Наприклад, створюється орган з представників спілок підприємців, профспілок і виконавчої влади з метою регулювання тарифних угод між роботодавцями і працівниками, узгодження інтересів основних суб'єктів праці. Носії і виразники господарсько-трудових інтересів використовують різні засоби впливу на державну економічну політику: засоби масової інформації, демонстрації, маніфестації, збір підписів тощо. У свою чергу, органи державної влади використовують свої засоби адміністративного і економічного впливу на носіїв і виразників господарсько-трудових інтересів: трудове і господарське законодавство, оподаткування, пенсійне законодавство, пільгове кредитування, санкції і штрафи. Об'єкти державного регулювання ринку праці - це
|
До них належать:
соціальні відносини між роботодавцями й працюючими за наймом;
трудові відносини між роботодавцями й найманими працівниками, включаючи оплату і охорону праці, прийом і звільнення працівників;
зайнятість, включаючи регулювання попиту і пропозиції робочої сили;
допомога по безробіттю;
підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників;
розподіл і перерозподіл робочої сили тощо.
Види державного регулювання ринку праці: - Захисна:
- Заохочувальна:
- Обмежувальна:
- Директивна:
- Регулююча:
Регулюючи чинники попиту і пропозиції робочої сили, держава сприяє прогресивним перетворенням у сфері виробництва і зайнятості, посилюючи тим самим дію ринкових регуляторів. По суті, це означає, що держава поступово нав'язує ринкові правила гри її учасникам. Забезпечення відповідності між попитом на робочу силу і її пропозицією за обсягом і структурою для досягнення їх ефективної збалансованості відбувається за допомогою регуляторів ринку праці, яких, як відомо, є чотири: нормативно-правові акти держави, а також конвенції і рекомендації Міжнародної організації праці: - Конвенція № 29 -№ 44
- № 102
(в Україні не застосовуються); - № 122
Економічні закони, які характерні для всіх країн із ринковою системою: Рівень розвитку і впливу профспілкового руху і засобів масової інформації. Національні особливості, менталітет нації, кліматичні умови країни. |
Позитивні риси ринку праці:
Полегшує і прискорює процес узгодження особистих, колективних і загальнонародних інтересів при розміщенні працівників у системі суспільного розподілу праці.
Надає необхідну гнучкість процесу підготовки й розподілу працівників і фахівців.
Сприяє підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за сферами і видами економічної діяльності.
Виконує функцію об'єднання ланок професійної підготовки працівників і їхнього подальшого використовування.
Сприяє поліпшенню вибору населенням професії відповідно до його здібностей і бажань, а також враховуючи суспільні потреби.
Покращує умови праці й індивідуального відтворювання робочої сили в результаті конкуренції роботодавців щодо залучення кращих працівників.
Достатньо сильний спосіб оптимізації потоків розподілу і перерозподілу робочої сили.
Негативні риси ринку праці:
Розвиток супроводжується відродженням товарно-грошового фетишизму.
Групові і особові інтереси окремих групових та індивідуальних виробників, як правило, переважатимуть над загальнонародними інтересами й завданнями.
Характерна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення і ускладнює реалізацію права громадян на працю і доходи.
Більш жорсткі вимоги до професіоналізму, посилення динамічності структурних змін у виробництві, знижується життєвий рівень частини населення, виникає соціальна напруга.