4. Індекс розвитку людського потенціалу (ірлп)

На будь-якому етапі розвитку людини залишаються ключовими три проблеми:

1. Прожити довге і здорове життя.

2. Здобути (мати доступ) освіту.

3. Мати доступ до ресурсів.

Для визначення рівня розвитку людського потенціалу в Докладі про розвиток людини за 1990 р. був запропонований індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП).

За допомогою ІРЛП можна оцінити досягнутий країною загальний рівень за трьома основними аспектами розвитку: 1. Довголіття: 2. Рівень освіти населення: 3. Рівень життя:

Кожна з цих складових входить як 1/3 кожного індексу:

Для кожної компоненти індекс може визначатися за формулою:

Коли аналізується ІРЛП, низьким вважається індекс менше 0,5; високим - 0,9- 1,0. За даними 2007 р. ІРЛП складав: - в Канаді - - в Росії – - в Україні - - в Ефіопії - Перші три місця по цьому показнику в світі займають: Росія - місце; Україна - місце.

5. Методи регулювання соціально-трудових відносин (ств). Теоретичні основи регулювання соціально-трудових відносин (ств)

Формування нової системи соціально-трудових відносин - процес тривалий, який буде мати ряд етапів у своєму розвитку. Він повинен мати елементи суспільного регулювання для зменшення наслідків переходу до ринкової економіки.

Механізм регулювання соціально-трудових відносин це одна з найважливіших складових частин функціонування економічної системи, яка включає сукупність заходів і засобів впливу на суб'єкти соціально-трудових відносин з метою напряму їх дій на реалізацію певних соціально-економічних задач розвитку суспільства, організації і окремого індивіда.

У структурі механізмів функціонування СТВ виділяють наступні елементи: Форми СТВ: Соціально-трудові правовідносини: Фактичні СТВ: - Рівні СТВ:     Види регулювання СТВ:  Державне або адміністративне: - на національному рівні: - на галузевому рівні: - на територіальному рівні: - на виробничому рівні:  Договірне: - на національному рівні: - на галузевому рівні: - на територіальному рівні: - на виробничому рівні: - Методи регулювання СТВ:  Нормативно-правові: Зокрема: Конституція України, Кодекс законів про працю, закони «Про зайнятість», «Про оплату праці», «Про колективні договори і угоди» тощо, а також нормативні акти, укази, інструкції, правила відповідних державних комітетів, міністерств і відомств.  Програмно-цільові:  Адміністративно-розпорядливі та організаційно-впорядковані: Договірні:  Погоджувально-арбітражні, посередницькі:  Партисипативні:  Суспільне регулювання процесів формування і розвитку СТВ: - Соціальний захист.  Соціальний інститут - це Розрізняють: 1. Соціально-організаційні інститути: 2. Соціально-нормативні інститути:  Соціальні гарантії, на яких базується система соціального захисту, а саме: - - - - -

Перехідний період відобразився на процесі регулювання соціально-трудових відносин відмежуванням від монополії держави, відмовою від надмірної централізації і переходом до програмно-нормативної регламентації соціально-трудових відносин, яка побудована на принципах демократизації.

Головним інструментом соціально-трудових відносин, за допомогою якого розробляється і провадиться в життя політика у сфері праці, є Законодавство про працю. Сьогодні Україна має велику законодавчу базу, яка регулює практично всі сфери соціально-трудових відносин: Кодекс законів про працю України, Закони України «Про зайнятість», «Про колективні договори і угоди», «Про оплату праці», «Про прожитковий мінімум», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» тощо. Окрім законодавчого регулювання, необхідним є механізм регулювання законодавчих актів. Таким механізмом виступає програмна і нормоутворююча діяльність держави в особі її виконавських органів (міністерств, відомств, регіональних органів).

Програмно-цільове регулювання СТВ включає: - умови праці: - соціальну політику: - зайнятість: - міграційну політику: - демографічну політику:

Програми регулювання соціально-трудових відносин залежно від їхньої спрямованості підрозділяють на державні, регіональні й приватні.

Для більш точної постановки мети в процесі розробки й реалізації програм використовуються соціальні індикатори, або нормативи - це

На приклад, показниками рівня життя є прожитковий мінімум, а показником стану зайнятості - рівень безробіття. Найбільш повна система соціальних індикаторів охоплює дев'ять соціальних напрямів, з яких до соціально-трудових мають відношення такі: рід занять і якість праці, доходи й споживання, навколишнє середовище в частині виробничого середовища, соціальне забезпечення, соціальна рівність і мобільність.

Одним з важливих соціальних нормативів є споживацька корзина.

У системі соціальних індикаторів споживацька корзина має два різновиди:  корзина ваги:  мінімальна споживацька корзина: Мінімальна споживацька корзина як соціальний індикатор застосовується для визначення нижньої межі малозабезпеченості, абсолютної кількості бідних людей, а також для визначення об'єктивної основи для розрахунку мінімальної заробітної платні, мінімальної пенсії, деяких видів мінімальних соціальних виплат. Мінімальний гарантований дохід розраховується двома методами:  Перший метод:  Другий метод:

Надзвичайно важливими є соціальні індикатори, які відображають стан виробничого середовища, якість умов праці. На жаль, в Україні вони поки що розглядаються як гранично допустимі норми концентрації шкідливих речовин, шкідливих умов праці. Найближчим часом для України найважливішим нормативом залишаться мінімальні розміри заробітної плати і пенсії.