2. Сутність праці та її аспекти

У сучасній науковій літературі праця визначається як усвідомлена, цілеспрямована й легітимна діяльність людини (людей) з виробництва (творіння) матеріальних і духовних благ (речей, товарів, послуг, витворів мистецтва, науки тощо), накопичення і передачі інформації, які здатні задовольнити певні людські потреби й знайшли попит.

Поняття "праця" і "труд" використовуються як синоніми, але кожне з них має специфічний зміст. Поняття "праця" характеризує процес людської діяльності у всіх його складових частинах.

Поняття "труд" вживається в контексті використання людської енергії, реалізації здатності людини до виробництва товарів, послуг, творчості.

Поняття "процес праці" розкриває а поняття "трудовий процес" – більше

Праця є основною і неодмінною умовою життєдіяльності людей. Впливаючи на природне оточення, змінюючи і пристосовуючи його до своїх потреб, люди не тільки забезпечують своє існування, але й утворюють умови розвитку і прогресу суспільства.

Будь-який процес праці передбачає наявність наступних умов, або складових частин: предмету праці – 2) засобів праці – 3) технології діяльності, або способу впливу на предмет праці – 4) організації праці – 5) самої праці – процесу

Поняття "праця" значною мірою збігається з такими поняттями, як "діяльність", "функціонування", "дія", "робота" тощо. У зв'язку з цим доцільно розглянути, у чому ці поняття збігаються і чим відрізняються.

Все життя людини складається з періодів діяльності і бездіяльності (пасивний відпочинок, час хвороби, сон тощо).

Діяльність - це Діяльність – це активний процес,

Поняття "діяльність" ширше за поняття "праця": праця - це вид діяльності, але не будь-яка діяльність буде працею. Діяльність виступає як активний процес, а бездіяльність як пасивний. Велика частина діяльності людей здійснюється усвідомлено, на основі внутрішньо аргументованих мотивів. Тому цю діяльність підрозділяють на трудову і нетрудову.

Синонімом поняття "діяльність" є поняття "функціонування". Вони використовуються не тільки для характеристики стану людей, але також і щодо підприємств, організацій і їх підрозділів.

До визначення поняття "творчість" учені підходять з різних точок зору. Одні протиставляють поняття "праця" і "творчість". Так, академік В. Іноземцев стверджує, що найпринциповіший мотив творчої діяльності - прагнення індивідуума реалізувати себе у вільній, незалежній від зовнішних матеріальних умов активності. Групування людей за ознаками занять працею або творчістю він кладе в основу стратифікації постіндустріального суспільства, визначаючи клас носіїв знань (knowledge-class) і клас працівників, які кінець кінцем зайняті у виробництві споживчих благ (consumption workers).

Інші вчені вважають, що творчість - це не тільки самодостатня, самозадовольняюча діяльність, яка обумовлюється прагненням до саморозвитку особи, надматеріальними мотивами, але і важка праця.

Краще визначення поняттю "творчість" зроблено стародавнім філософом Платоном: "Творчість - поняття широке. Все, що спонукає перехід від небуття в буття, - це творчість, і, отже, створення будь-яких витворів мистецтва і ремесла можна назвати творчістю".

Праця і робота - поняття не рівноцінні, не тотожні. Праця – явище Робота - поняття Праця вимірюється , а робота –