32. Підготовчий етап прийняття управлінського рішення передбачає:

1. Всі відповіді, що перераховані в інших пунктах, правильні.

2. Збирання, опрацювання та аналіз інформації.

3. Діагностику та оцінку проблеми.

4. Визначення мети рішення.

33. Парламентські — це рішення, які:

1. Базуються на тому, що більшість осіб, залучених до їх прийняття, погоджуються з ними, їх участь в виробленні їх не потрібна, а у більшості випадків йдеться про їх затвердження.

2. Приймаються на основі спільного рішення всіх учасників на підставі консенсусу, що виник у процесі їх підготовки.

3. Обговорюються всіма учасниками збирання, але затверджуються керівником організації.

4. Всі відповіді правильні.

34. За ступенем обов'язковості виконання розрізняються такі управлінські рішення:

1. Директивні, рекомендаційні, орієнтуючі.

2. Організаційні, регулюючі, координуючі та контролюючі.

3. Інтуїтивні, адаптивні, раціональні.

4. Оптимальні.

35. На якому управлінському рівні переважно приймаються рішення, що мають характер інтуїтивних?

1. На будь-якому, залежно від ситуації.

2. На вищому.

3. На середньому.

4. На нижчому рівні управління.

36. Управлінське рішення, яке базується на впевненості керівника, що його вибір єдино вірний є:

1. Інтуїтивним.

2. Адаптивним.

3. Раціональним.

4. Директивним.

37. Рішення, які обов'язкові для виконання і розраховані на певний очікуваний результат:

1. Директивні.

2. Рекомендаційні.

3. Орієнтуючі.

4. Інструктивні.

38. Розпорядчий акт, що приймається колегіальним органом управління і містить шляхи вирішення важливих питань щодо організації в цілому, — це:

1. Постанова.

2. Наказ.

3. Директива.

4. Розпорядження.

39. Потреба у прийнятті управлінського рішення виникає під впливом:

1. Зовнішніх та внутрішніх обставин.

2. Зовнішніх обставин.

3. Внутрішніх обставин.

4. Внутрішньофірмових проблем.

40. Основною метою розроблення і реалізації управлінських рішень на будь-якому рівні управління є:

1. Виконання виробничих завдань.

2. Отримання прибутку.

3. Досягнення цілей організації.

4. Вплив на діяльність колективу.

Змістовий модуль №2. Функції менеджменту

Тема 5. Планування і організування як загальні функції менеджменту (2 год.)

Тестові завдання з теми 5.

1. Що слід відносити до внутрішнього середовища організації?

1. Цілі, завдання, структуру, технологію, персонал, організаційну культуру.

2. Цілі та структуру організації.

3. Завдання та технологію організації.

4. Технологію та персонал.

2. Що являє совою ціль організації?

1. Конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації.

2. Кінцевий результат виконання окремих виробничих завдань.

3. Результат діяльності організації.

4. Конкретний результат діяльності.

3. Завдання — це:

1. Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений період для досягнення загальних цілей.

2. Види робіт.

3. Робота з предметами праці.

4. Робота, яку виконують робітники.

4. Технологія — це:

1. Засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації тощо) у вихідні (продукти, вироби, нову інформацію тощо).

2. Перетворення вхідних елементів у вихідні.

3. Вихідні елементи (кінцеві результати праці).

4. Засіб перетворення вихідних елементів.

5. Управлінський персонал — це:

1. Сукупність працівників, які мають спеціальну підготовку і виконують функції управління.

2. Працівники, які керують робітниками.

3. Працівники, які мають вищу освіту і займають керівні посади.

4. Сукупність працівників, які виконують певні функції.

6. Що слід розуміти під місією організації?

1. Чітко виражену причину існування організації.

2. Основні завдання організації.

3. Основні функції організації.

4. Основні види робіт організації.

7. До основних складових елементів внутрішнього середовища організації не належать:

1. Постачальники і конкуренти.

2. Цілі і персонал.

3. Технологія.

4. Організаційна культура.

8 Зовнішнє середовище організації — це:

1. Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі, конкуренти.

2. Стан економіки, зміни у політиці, організаційна культура, НТП, технології, групові інтереси, міжнародне середовище.

3. Цілі, кадри, задачі, структура, технологія.

4. Плани, прогнози, організаційна структура, мотивація, контроль.

9. До зовнішнього середовища організації непрямої дії належить:

1. Стан економіки, зміни у політиці, НТП, технології, групові інтереси, міжнародне середовище.

2. Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі, конкуренти.

3. Цілі, кадри, задачі, структура, технологія.

4. Плани, прогнози, організаційна структура, мотивація, контроль.

10. Внутрішнє середовище організації включає:

1. Цілі, кадри, задачі, структура, технологія.

2. Постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регулювання, споживачі, конкуренти.

3. Стан економіки, зміни у політиці, НТП, технології, групові інтереси, міжнародне середовище.

4. Плани, прогнози, організаційна структура, мотивація, контроль.

11. Місію організації визначає:

1. Засновник організації.

2. Керівник організації.

3. Спеціалісти організації.

4. Всі відповіді неправильні.

12. Які елементи мікросередовища організації належать до факторів прямого впливу зовнішнього середовища на ефективність функціонування підприємства:

1. Всі відповіді правильні.

2. Покупці.

3. Конкуренти.

4. Постачальники.

13. Які елементи зовнішнього середовища мають прямий вплив на організацію?

1. Конкуренти, споживачі, постачальники, закони і державні органи.

2. Політичні фактори, профспілки, міжнародні події, конкуренти.

3. Конкуренти, стан економіки, профспілки, міжнародні події, споживачі.

4. Конкуренти, постачальники, політичні фактори, науково-технічний прогрес.

14. Про який елемент внутрішнього середовища організації йде мова? Це поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, які є необхідними для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації і людях:

1. Технологія.

2. Комунікації.

3. Цілі.

4. Завдання.

15. Про який елемент внутрішнього середовища організації йде мова? Це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого:

1. Структура.

2. Завдання.

3. Технологія.

4. Техніка.

16. Тактика організації - це:

1. Короткострокові плани, які конкретизують стратегію.

2. Завдання, які потрібно виконувати.

3. Види робіт по досягненню цілей.

4. Плани робіт, які слід виконувати.

17. Процес оцінки стратегії організації — це:

1. Механізм зворотного зв'язку для коригування стратегії.

2. Аналіз фактично досягнутих результатів.

3. Порівняння виконання запланованих робіт з фактичними результатами.

4. Аналіз поточних результатів.

18. Для практичної реалізації стратегічних планів організації розробляють:

1. Тактику, правила, бюджети.

2. Тактику і правила.

3. Бюджети.

4. Правила.

19. Для розроблення стратегічного плану вище керівництво організації повинно виявити:

1. Внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації.

2. Сильні сторони своїх конкурентів.

3. Слабкі сторони своєї організації та конкурентів.

4. Сильні сторони конкурентів.

20. За допомогою аналізу зовнішнього середовища організації її керівники повинні:

1. Вивчати й оцінювати зміни, які можуть сприяти або перешкоджати досягненню цілей організації.

2. Вивчати стратегію і тактику своїх конкурентів.

3.Оцінювати зміни, які перешкоджають досягненню цілей організації.

4. Вивчати зміни, які відбуваються.

21. Цілі організації мають задовольнити такі основні вимоги:

1. Досяжність, конкретність, орієнтація у часі.

2. Досяжність і орієнтація у часі.

3. Орієнтація у часі та конкретність.

4. Досяжність.

22. Аналіз конкурентів організації проводиться з метою:

1. Визначення їх цілей, стратегії, сильних і слабких сторін.

2. Визначення їх стратегії та сильних сторін.

3. Визначення їх цілей та сильних сторін.

4. Визначення стратегії.

23. Що слід розуміти під функцією планування?

1. Встановлення цілей та завдань розвитку об’єктів управління, визначення шляхів та засобів їх досягнення.

1. Встановлення цілей організації.

2. Встановлення завдань.

3. Визначення напрямів розвитку організації.

24. Планування — це:

1. Один із засобів, за допомогою якого забезпечується єдиний напрям зусиль членів організації для досягнення її цілей.

2. Розроблення можливих варіантів існування організації.

3. Розроблення завдань для підлеглих.

4. Аналіз можливих змін у діяльності організації.

25. Під стратегією організації слід розуміти:

1. Всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей.

2. Комплексний план для отримання прибутків у перспективному періоді.

3. План реалізації цілей.

4. Поточні плани для досягнення цілей.

26. Більшість організацій найчастіше вибирають таку стратегію:

1.Зростання.

2. Скорочення.

3. Помірного зростання.

4. Помірного скорочення.

27. У стратегії організації найчастіше розглядають такі основні елементи:

1. Споживачів (покупців) продукції та конкурентів.

2. Споживачів продукції та її виробників.

3. Виробників і споживачів продукції.

4. Виробників та конкурентів.

28. Прогнозування — це:

1. Метод обґрунтованого передбачення можливих напрямів майбутнього розвитку організації.

2. Метод передбачення розвитку організації.

3. Метод досягнення мети організації

4. Всі відповіді правильні.

29. У процесі довгострокового планування діяльності організації визначають •

1. Загальні цілі та стратегію.

2. Загальні цілі.

3. Стратегію.

4. Всі відповіді правильні.

30. Графіки виконання роботи, послідовній опис операції сітьове планування й управління, робочий календар відносяться до:

1. Методів організаційного планування.

2. Принципів організаційного планування.

3. Методів організації.

4. Методів контролю.

31. Визначте послідовність і складіть схему процесу стратегічного планування: 1 - вибір стратегії; 2 — управлінське обстеження сильних і слабких сторін; З — оцінка стратегії, 4 — цілі організації; 5 — місія організації; 6 —реалізація стратегії; 7 — оцінка і аналіз зовнішнього середовища; 8 - аналіз стратегічних альтернатив:

1.5,4,2,7,8,1,6,3.

2. 1,3,4,6,7,8,2,5.

3.7,8,4,3,2,5,6,1.

4.6,7,2,3,4,5,8,1.

32. Структуру організації визначає:

1. Засновник організації.

2. Керівник організації.

3. Менеджери підрозділів.

4. Всі відповіді неправильні.

33. Горизонтальний розподіл праці — це:

1. Розподіл значного обсягу роботи на численні невеликі спеціалізовані завдання.

2. Розподіл праці на складові, які відділяють роботу по координації від самої діяльності.

3. Розподіл влади між керівниками різних рівнів управління.

4. Розподіл праці між керівником і підлеглими.

34. Що слід розуміти під організаційною структурою управління?

1. Склад і супідрядність взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією.

2. Склад ланок управління організацією.

3. Супідрядність управлінських взаємозалежних ланок управління.

4. Розподіл управлінського персоналу на підрозділи.

35. Що створює структуру управління організацією?

1. Сукупність лінійних і функціональних служб (органів).

2. Сукупність лінійних органів управління.

3. Сукупність функціональних служб.

4. Сукупність різних підрозділів (органів) управління.

36. Де переважно застосовується лінійна структура управління?

1. В управлінні малими організаціями.

2. В управлінні великими організаціями.

3. В управлінні об'єднаннями організацій.

4. В управлінні окремими організаціями.

37. Який тип оргструктур управління, вважається найбільш простим?

1. Лінійний.

2. Функціональний.

3. Змішаний.

4. Матричний.

38. Що слід розуміти під органом управління в організації?

1. Ланку або сукупність ланок керуючої системи.

2. Сукупність ланок керованої системи.

3. Окремі ланки управління організацією.

4. Осіб, які здійснюють управлінський вплив на трудовий колектив.

39. Що відноситься до елементів організаційних структур управління?

1. Органи всіх систем управління організацією та взаємозв'язки між ними.

2. Система взаємозв'язків між органами управління.

3. Ланки управління організацією.

4. Сукупність різних підрозділів органів управління.

40. Що визначає взаємозв'язок (супідрядність) ланок в організації?

1. Порядок підпорядкування органів управління.

2. Органи управління організацією.

3. Рівень управління.

4. Порядок розташування окремих ланок в організації.

41. Що визначає взаємозв'язок (супідрядність) ланок в організації?

1. Порядок підпорядкування органів управління.

2. Органи управління організацією.

3. Рівень управління.

4. Порядок складання звітності.

42. Що слід розуміти під організаційною структурою управління?

1. Склад і супідрядність взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією.

2. Склад ланок управління організацією.

3. Супідрядність управлінських взаємозалежних ланок управління.

4. Склад підрозділів управління.

43. Що створює структуру управління організацією?

1. Сукупність лінійних і функціональних служб (органів).

2. Сукупність лінійних органів управління.

3. Сукупність функціональних служб.

4. Сукупність окремих ланок управління.

44. Де переважно застосовується лінійна структура управління?

1. В управлінні малими організаціями.

2. В управлінні великими організаціями.

3. В управлінні об'єднаннями організацій.

4. В управлінні кооперативними організаціями.

45. Що слід розуміти під функцією організації?

1. Процес створення структури організації.

2. Встановлення постійних взаємовідносин між ланками управління.

3. Визначення певного порядку в системі управління.

4. Процес створення окремих підрозділів організації.

46. Організаційна структура управління визначається:

1. Складом і супідрядністю взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією.

2. Супідрядність управлінських взаємозалежних ланок управління.

3. Складом ланок управління організацією.

4. Складом підрозділів організації.

47. Що відноситься до елементів організаційних структур управління?

1. Органи всіх систем управління організацією та взаємозв'язки між ними.

1. Ланки управління організацією.

2. Система взаємозв'язків між органами управління.

3. Ланки й органи управління організацією.

48. Під органом управління в організації розуміють?

1. Ланку або сукупність ланок керуючої системи.

2. Всі ланки управління організацією.

3. Сукупність ланок керованої системи.

4. Сукупність ланок керуючої системи.

49. Що визначає взаємозв'язок супідрядність ланок в організації?

1. Рівень управління.

2. Порядок підпорядкування органів управління організацією.

3. Органи управління організацією.

4. Рівень та органи управління організацією.

50. Яким чином здійснюється побудова організації?

1. Шляхом організаційного проектування.

2. Шляхом розрахунку чисельності персоналу.

3. Шляхом розрахунку об'ємів діяльності організації.

4. Всі відповіді неправильні.

51. Де зосереджуються всі функції управління нижчестоящими підрозділами при лінійній структурі?

1.В одній ланці.

2. У різних ланках управління організацією.

3. У різних підрозділах організації.

4. В одному підрозділі.

52. Де переважно застосовується лінійна структура управління?

1. В управлінні малими організаціями.

2. В управлінні великими організаціями.

3. В управлінні об'єднанням організацій.

4. В управлінні великими і малими організаціями.

53. Функціональна структура управління застосовується:

1. В управлінні середніми за розміром та чисельністю працюючих організаціях.

2. В управлінні великими організаціями.

3. В управлінні об'єднанням організацій.

4. В управлінні середніми і малими організаціями.

54. Де переважно застосовується лінійно-функціональна структура управління ?

1. В управлінні великими сучасними організаціями.

2. В управлінні середніми за розміром організаціями.

3. В управлінні малими організаціями.

4. В управлінні великими і малими організаціями.

55. Де переважно застосовуються дивізіональні структури управління?

1.В управлінні великими багатопрофільними організаціями зі значною кількістю виробничих та комерційних відділень.

2. В управлінні великими організаціями.

3. В управлінні спільними організаціями.

4. В управлінні малими об'єднаннями.

56. Де переважно застосовуються матричні організаційні структури управління?

1. В управлінні багатопрофільними організаціями з великою кількістю виробництв, надання послуг обмеженого життєвого циклу.

2. В управлінні спільними організаціями.

3. В управлінні середніми за розміром організаціями.

4. В управлінні великими організаціями.

57. У чому полягає основна перевага матричних організаційних структур управління?

1. Висока гнучкість та орієнтація на нововведення.

2. Орієнтація на встановлення належних інформаційних зв'язків між ланками управління.

3. Орієнтація на нововведення.

4. Орієнтація на завоювання нових ринків збуту продукції.

58. Функціональна структура управління будується на:

1. Ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.

2. Ієрархії органів, які здійснюють контроль.

3. Ієрархії органів, які координують діяльність.

4. Всі відповіді неправильні.

59. Органи управління безпосередньо виробничими процесами, органи загального управління складають:

1. Дворівневу структуру управління.

2. Трирівневу структуру управління.

3. Багаторівневу структуру управління.

4. Однорівневу структуру управління.

60. Органи управління безпосередньо виробничими процесами, органи загального управління, вищий координуючий орган управління складають:

1. Трирівневу структуру управління.

2. Дворівневу структуру управління.

3. Багаторівневу структуру управління.

4. Однорівневу структуру управління.

61. Повноваження бувають:

1. Лінійні, функціональні, контрольно-звітові, координаційні, рекомендаційні, погоджувальні.

2. Планові, організаційні, мотиваційні, соціально-психологічні.

3. Адміністративні, економічні, соціально-психологічні.

4. Управлінські, соціальні, економічні.

62. Відповідальність — це:

1. Сукупність офіційно наданих прав і обов'язків самостійно приймати рішення, віддавати розпорядження і здійснювати дії в інтересах організації.

2. Необхідність звітувати за прийняті рішення, активні дії та їх наслідки.

3. Обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких співробітників на виконання визначених задач.

4. Звітувати за виконані дії.

63. Масштаби повноважень та відповідальності визначаються:

1. Перерахованим в інших пунктах.

2. Складністю, важливістю та різноманіттям проблем, що вирішуються.

3.Глибиною розподілу праці, ритмічністю виробничих процесів.

4. Розміром ресурсів, якими даний рівень управління може

розпоряджатися самостійно, без узгодження з вищестоящим рівнем.

64. Діапазон керованості залежить від:

1. Перерахованого в інших пунктах.

2. Ступеня складності та важливості задач, їх різноманіття.

3. Територіального розміщення виконавців, особистих можливостей і здібностей керівника та підлеглого.

4. Чисельності підлеглих.

65. Діапазон керованості визначається:

1. Перерахованим в інших пунктах.

2. Ступенем складності та важливості задач, що розв'язуються.

3. Різноманіттям задач, територіальним розміщенням виконавців.

4. Особистими можливостями і здібностями керівника і підлеглих.

66. До недоліків централізації в управлінні слід віднести:

1. Втрати часу при передачі інформації, відірваність особи, що приймає рішення від проблеми.

2. Посилення стратегічної спрямованості та забезпечення концентрації ресурсів.

3. Подолання невиправданого дублювання управлінських рішень.

4. Концентрація процесу управління прийняття рішень у тих, хто його приймає.

67. Відмітьте позитивні моменти децентралізації процесу управління:

1. Прискорення розробки і прийняття рішень, участь у їх розробці безпосередніх виконавців, об'єктивне врахування конкретної ситуації, відмова від детального інструктування з центру.

2. Ігнорування загальнофірмових інтересів і цілей, слабке врахування реальної ситуації.

3. Слабка координація з роботою інших підрозділів, проведення додаткових узгоджень.

4. Жоден з факторів.

68. Сутність якої системи організації полягає в тому, що керівник є одноособовим і підкоряється лише одному вищестоящому керівникові:

1. Лінійної.

2. Функціональної.

3. Лінійно-функціональної.

4. Секційної.

69. До переваг лінійної системи організації слід віднести:

1. Все перераховане в інших пунктах.

2. Одержання підлеглими несуперечливих і пов'язаних між собою завдань.

3. Повну відповідальність кожного керівника за результати роботи.

4. Забезпечення єдності керівництва зверху до низу, тобто єдності розпорядчої діяльності.

70. До переваг функціональної структури управління слід віднести:

1. Залучення до роботи кваліфікованих фахівців.

2. Порушення єдності розпорядництва, зниження відповідальності за роботу.

3. Подвійне підпорядкування виконавців.

4. Жодна з перерахованих характеристик.

71. Яка із систем управління передбачає створення спеціальних колегій, рад, з якими керівники та фахівці погоджують свої дії та рішення.

1. Лінійно-функціональна.

2. Лінійна.

3. Функціональна.

4. Дивізіональна.

72. До недоліків лінійно-функціональної системи управління слід віднести:

1. Все перераховане в інших пунктах.

2. Штучне розширення апарату управління.

3. Збільшення витрат на виробництво.

4. Відрив від виробництва.

73. Передача виконання виробничих задач підлеглим нижчестоящим керівникам — це:

1. Делегування повноважень.

2. Небажання виконувати роботу.

3. Турбота про заробітки співробітників.

4. Делегування відповідальності.

74. Відмітьте перелік повноважень, які можуть бути делеговані вищим рівнем управління:

1. Усі інші, крім перерахованих.

2. Визначення основних напрямів розвитку, затвердження звітів і результатів роботи.

3. Прийняття статуту і внесення змін до нього, обирання членів, виконавчих та ревізійних органів.

4. Затвердження документів та видання наказів, зміна структури підприємства.

75. Як в організації оформлюється делегування повноважень?

1. Видається наказ, розробляється посадова інструкція.

2. Існує усна домовленість між керівником та підлеглим.

3. Керівник у письмовій формі дає підлеглому завдання.

4. Підлеглий бере їх сам, погоджуючись виконувати ту чи іншу справу.

76. Як можна охарактеризувати функцію менеджменту "організування "?

1. Це процес створення структури підприємства через визначення видів діяльності їх групування, делегування повноважень та інформаційні зв'язки.

2. Це спосіб, за допомогою якого керівництво забезпечує єдиний напрям зусиль всіх членів організації для досягнення загальної цілі.

З.Це процес стимулювання себе й інших до діяльності для реалізації загальних цілей.

4. Це опис майбутнього стану об'єкта управління.

77. Про який вид організаційної структури йде мова? Звільнення керівника від вирішення спеціальних питань, тенденція до централізації, використання консультантів і досвідчених спеціалістів, утворення спецпідрозділів, складні взаємозв'язки, відповідальність за прийняття рішень — це:

1. Функціональна.

2. Штабна.

3. Лінійна.

4. Матрична.

78. Про який тип повноважень йде мова? Це повноваження, які передаються безпосередньо від керівника до підлеглого і далі до інших підлеглих:

1. Лінійні.

2. Апаратні.

3. Консультативні.

4. Особисті.

79. Яким чином групуються роботи при функціональному типі департаментизації?

1. Навколо ресурсів.

2. Навколо споживачів.

3. Навколо регіонів.

4. Навколо продукту.

80. Яким чином групуються роботи при дивізіональному типі департаментизації:

1. Навколо продукту.

2. Навколо ресурсів.

3. Навколо споживачів.

4. Навколо регіонів.

81. Про який тип взаємозв'язків в організації йде мова? Це взаємостосунки, при яких керівник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими:

1. Лінійні.

2. Горизонтальні.

3. Функціональні.

4. Неформальні.

82. Про який тип взаємозв'язків в організації йде мова? Це взаємостосунки не між окремими посадами, а між окремими індивідами:

1. Неформальні.

2. Лінійні.

3. Горизонтальні.

4. Функціональні.

83. Про який тип масштабу керованості йде мова? Він характеризується мінімальною кількістю підлеглих у одного керівника і великою кількістю ієрархічних рівнів:

1. Вузький.

2. Повний.

3. Широкий.

4. Мінімальний.

84. Про який елемент проектування організації йде мова? Розміщення частин цілого від вищого до низового:

1. Ієрархія.

2. Департаментизація.

3. Рівень.

4. Масштаб управління.

85. Про який елемент проектування організації йде мова? Та частина організації, в межах якої і відносно якої можуть прийматись самостійні рішення без їх обов’язкового узгодження з вищими або низовими частинами:

1. Рівень.

2. Департамент.

3. Ієрархія.

4. Масштаб управління.

86. Про який елемент проектування організації йде мова? Передача або делегування відповідальності за ключові рішення, а відповідно, і передача прав на нижні рівні управління організацією:

1. Децентралізація.

2. Рівень.

3. Департаментизація.

4. Масштаб управління.

87. Про який елемент проектування організації йде мова? Розподіл в організації робіт між: її частинами або підрозділами таким чином, щоб кожна з робіт отримала певну ступінь завершеності в межах даного підрозділу:

1. Диференціація.

2. Децентралізація.

3. Департаментизація.

4. Інтеграція.

88. Про який тип організації йде мова? Характеризується використанням формальних правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, чітко визначеною відповідальністю в роботі, жорсткою ієрархією влади в організації:

1. Механічний.

2. Органічний.

3. Корпоративний.

4. Індивідуалістський.