6.5.3. Лінійно-штабна структура управління (лшсу)

ЛШСУ являє собою лінійно-функціональну структуру управління доповнену штабом, на який покладено додаткові функції управління. Штаб наділяється певними повноваженнями, правами, які звичайно менше повноважень керівника організації.

Штабні структури служать керівнику допоміжним підрозділом для збору та обробки інформації і підготовки рішення (рис. 6.5).

Основні переваги ЛШСУ:

1. ефективне використання виробничого і управлінського потенціалу;

2. ефективне вирішення оперативних завдань.

Недоліки ЛШСУ:

1) порушення принципу єдиноначальності та необхідність погодження штабних директив з оперативними рішеннями керівників;

2) складність узгодження виробничих завдань і програм штабу;

3) переважання організаційно-розпорядчих методів над економічними.

Рис. 6.5. Лінійно-штабна структура управління

6.5.4. Секційна (дивізійна) структура управління (ссу)

Ця система управління застосовується на великих підприємствах, що випускають декілька видів товарів. Вперше її було застосовано на заводах Генрі Форда.

Секційна СУ (рис. 6.6) створюється з метою спеціалізації за видами випускаємої продукції в середині підприємства. За цих умов кожна дільниця є ніби окремим підприємством: з власною відповідальністю за прибуток, за виробництво, збут тощо. Одним з основних завдань управління такою організацією є гармонізація інтересів усієї організації з інтересами окремих її дільниць.

Переваги секційної структури управління:

1. спеціалізація за технологічним принципом;

2. централізований контроль з боку керівника організації;

3. швидкість прийняття та реалізації управлінських рішень.

Недоліки секційної СУ:

1. підвищення відповідальності секційних керівників;

2. через відсутність горизонтальних зв’язків між підрозділами та дільницями важко координувати їх роботу.

Рис. 6.6. Секційна структура управління

6.5.5. Матрична структура управління

Матрична організація поділена за функціями (вертикальне структурування), на яку нашаровується орієнтована на проект чи продукт організація (горизонтальне структурування).

В цій структурі крім керівника організації призначається керівник програми (як правило, програми носять міжгалузевий характер), в цьому випадку ранг керівника програми вище рангу керівника організації.

Керівнику програми підпорядковані керівники окремих проектів. Вони несуть відповідальність за виконання проектів у встановлені строки, заданої якості. Для прикладу необхідно навести космічні програми, де мають місце проекти: розробка орбітального модуля, системи астронавігації, посадки тощо.

В матричних структурах (рис. 6.7) проходить поглиблення поділу управлінської праці – керівники по вертикалі (К.1, К.2, К.3) здійснюють ресурсне забезпечення (матеріальними, трудовими, фінансовими ресурсами), забезпечують відповідний рівень трудової дисципліни. По горизонталі забезпечується управління реалізацією проектів, що включає координування зусиль різнопланових дослідників, розробників, проектувальників, виробничих працівників, замовників та ін.

Рис. 6.7. Матрична структура управління

Матричні структури управління володіють високими функціональними можливостями. До числа їх переваг необхідно віднести:

1. ефективне використання виробничого потенціалу, а особливо – кадрового;

2. значні можливості оптимізації колективів, підбору їх за професійно – кваліфікаційними якостями.