1.2. Сутність категорій “управління” та “менеджмент”
Світ, що оточує нас, складається з трьох компонентів: неживої та живої природи і людського суспільства, де процеси управління поділяються наступним чином:
в неживій природі – технічні системи;
жива частина природи – біологічні системи:
в суспільстві – соціальні системи.
Процеси управління в технічних та біологічних системах є досить простими. Найбільш складні процеси управління відбуваються в суспільстві, оскільки вони потребують управління діяльністю людей, об’єднаних у групи, колективи, класи з їх різноманітними інтересами.
В останні роки в Україні досить широко використовується термін “менеджмент”, який по суті є аналогом терміна “управління”, його синонімом.
Що спільного та відмінного у цих двох поняттях?
Термін “управління” значно ширшого значення, оскільки має відношення:
а) до різних видів людської діяльності (приклад управління космічним кораблем, управління термоядерною реакцією);
б) до різних сфер діяльності – управління державою;
в) до органів управління – державні і громадські організації, підприємства та їх об’єднання.
Термін “менеджмент” походить від англійського manage – управління, керування і має американське походження та не переводиться дослівно на іншу мову. В англомовних країнах цей термін застосовується в різних значеннях, але завжди стосовно управління господарською діяльністю.
Менеджмент – це уміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Менеджмент – функція, вид діяльності по керівництву людьми в самих різноманітних організаціях.
Український економіст Валерій Терещенко підкреслює, що менеджмент базується на соціології, суспільних відносинах, психології. Олег Білоус та Євген Панченко вказують на те, що менеджмент забезпечує реалізацію мети організації – задоволення соціальних потреб через ринок, тобто виробництво товарів та надання послуг.
Або, менеджмент – це система організації колективної праці, ефективного використання ресурсів, концентрації зусиль на безперервному підвищенні якості роботи персоналу організації.
Отже, застосування терміну “управління” правомірне щодо загальної характеристики будь-якого виду людської діяльності, а “менеджмент” – щодо змісту, форм і методів конкретного управлінського впливу суб’єкта на об’єкт управління в умовах ринкових відносин.
До основних завдань менеджменту відносяться:
менеджмент існує заради результатів, яких організація досягає у зовнішньому середовищі;
менеджмент повинен визначати, яких результатів необхідно досягти: менеджмент зобов’язаний мобілізувати ресурси організації на досягнення цих результатів;
менеджмент призначений для того, щоб люба організація мала можливість досягти запланованих результатів у зовнішньому середовищі, за межами організації;
у сферу відповідальності менеджменту входить усе, що впливає на продуктивність організації і результативність її діяльності.
Рис 1.1. Підходи до вивчення менеджменту