- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
3. Знос каналу ствола.
3.1. Поняття зносу каналу ствола
Знос ствола артилерійської гармати – зміна якості артилерійської гармати від впливу дії пострілів.
При пострілі основною причиною зносу є теплова дія порохових газів і дія тиску. Температура порохових газів складає 2000-3000 С (що більше температури плавлення сталі). Тиск досягає 3500 кг/см2.
Нарізна частина каналу ствола зношується неоднаково по всій довжині. Найбільший знос відбувається на ділянці, прилег-лій до початку нарізів. В середній частині ствола має місце неве-лике зменшення розмірів каналу ствола внаслідок відкладення міді від ведучого пояска снаряда і частинок сталі, винесених з початку нарізів.
Дульна частина зношується нерівномірно. Спостерігається явище розплющення полів, яке залежить від центровки снаряда.
За показник, що характеризує ступінь зносу каналу ствола, прийнята величина подовження зарядної комори, яка заміряється змінними дисками. Величина зносу визначається просуванням дисків певного діаметра на певну довжину. Ступінь зносу визна-чається за таблицею в процентах від початкової швидкості.
Визначення падіння початкової швидкості може проводи-тися відстрілом і вимірюванням початкової швидкості за допо-могою артилерійських балістичних станцій.
Повний знос каналу ствола характеризується:
- граничною величиною падіння початкової швидкості
(6-10) %;
- збільшенням розсіювання снарядів у бічному напрямі в
2 рази проти норм технічних умов.
Для зменшення зносу каналу ствола і збереження балістичних якостей гармати необхідно:
- дотримувати встановлений режим вогню;
- застосовувати зменшені і знижено-бойові заряди у всіх випадках, коли вживання їх забезпечує виконання бойової задачі;
- застосовувати флегматизатори;
- регулярно проводити чищення і змащення каналу ствола.
Вживання флегматизаторів на основі парафіну, церезину дозволяє підвищити живучість стволів у 2-3 рази, а хромування стволів у 1,5- 2 рази.
Лекція № 3
Тема 1. Заняття 3. Артилерійські затвори.
1. Призначення, вимоги та склад артилерійських затворів.
2. Принцип побудови та дії клинових затворів.
3. Принцип побудови та дії поршневих затворів.
4. Допоміжні механізми затворів.
1. Призначення, вимоги та склад артилерійських затворів.
Артилерійські затвори – частина артилерійської гармати, призначена для замикання і відмикання каналу ствола.
Затвором називається пристрій, призначений для надійного замикання ствола при пострілі, виробництва пострілу, екстракції стріляної гільзи або запальної трубки.
Затвор повинен задовольняти наступним основним вимогам:
міцно і надійно з'єднуватися зі стволом;
забезпечувати герметичність ствола з боку казенника в закритому стані при пострілі;
безвідмовність у дії і безпека в експлуатації;
- зручність в поводженні;
- простота пристрою і мінімальне число деталей;
забезпечувати простоту і надійність пострілу;
легкість заміни відповідальних деталей у разі поломки або несправності;
забезпечувати можливість відкриття і закриття при будь-яких кутах піднесення гармати.
Для виконання цих вимог затвор повинен мати наступні механізми:
замикаючий;
відкриваючий і закриваючий (напівавтоматика);
стріляючий або ударний;
спусковий;
повторного зведення;
екстрактуючий;
запобіжний.
Затвори АУ класифікуються за наступними основними ознаками:
за ступенем автоматизації;
за типом замикаючої ланки;
за способом обтюрації порохових газів.