- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
2. Будова артилерійських снарядів.
Рис. 40. Будова осколково – фугасного снаряда:
ГЧ – головна частина; ЦЧ – циліндрична час-тина; ЗЧ – запояскова частина; 1 – підривник; 2 – корпус; 3 – розривний заряд; 4 – цент-руючі потовщення; 5 – ведучий поясок |
Осколково-фугасні снаряди є уніфікацією осколкових і фугасних гранат і призначаються для вирішення задач по придушенню і знищенню живої сили і техніки противника осколками і руйнування його польових оборонних споруд силою газів розривного заряду. Серед інших типів снарядів являються самими поширеними і найбільш простими по конструкції. Вони складаються з (рис. 40) корпусу 2, заповненого розривним зарядом 3, підривника (трубки) 1,пригвинтної головки і ведучого пояска 5. Осколково-фугасні гранати мають далекобійну форму. В корпусі снаряда розрізняють головну части-ну, вершина якої має очко для вгвин-чування головного підривника, циліндричну частину, на якій є веду-чий поясок і центруючі потовщення 4 і запояскову частину, низ якої називається донний зріз.
|
Корпус снаряда виготовлений із сталистого чавуну. Ведучий поясок при стрільбі з нарізних гармат служить для придання снаряду обертального руху при русі уздовж нарізів, запобігання прориву порохових газів по дну нарізів ствола при пострілі, фіксації положення снаряда в каналі ствола, а також в гільзі в пострілах унітарного заряджання.
Розривний заряд, яким заповнений корпус снаряда, скла-дається з бризантної вибухової речовини (тротил). Характерним видом вибухового перетворення ВР цієї групи являється детонація визвана значним зовнішнім впливом за допомогою вибуху ініціюючих ВР підривника.
Бронебійно – трасуючі снаряди застосовують для знищення танків і інших броньованих об'єктів, а також для руйнування сталевих, кам'яних і залізобетонних протитанкових надовбнів. До них відносяться: бронебійно-трасуючі калібері і підкаліберні снаряди.
|
|
Рис. 41. Бронебійний калібе-рний снаряд: 1 – корпус; 2 – бронебійний наконечник; 3 – балістичний наконечник; 4 – вгвинтне дно; 5 – донний підривник з трасером |
Рис. 42. Бронебійний підкалібе-рний снаряд: 1 – бронебійний сердечник; 2 – піддон; 3 – трасер; 4 – балістичний наконечник |
Обертальні каліберні бронебійно – трасуючі снаряди (рис. 41) можуть бути каморні з розривним зарядом і підрив-ником, суцільні (повнотілі) без розривного заряду і підривника, а також без вгвинтного дна і з вгвинтним дном. По зовнішньому контуру вони підрозділяються на гостроголові і тупоголові (з балістичним наконечником).
Обертальні підкаліберні бронебійно – трасуючі снаряди (рис. 42) призначаються для поразки танків і інших броньованих об'єктів противника. Мала довжина і котушкова форма снаряда забезпечують малу масу снаряда, а отже, високі початкову швид-кість і бронепробиваємість.
Бронебійний сердечник є основним елементом снаряда, кріпиться і центрується в розточуванні піддону і призначається для безпосередньої поразки броньованих цілей. Він має циліндро-оживальну форму, виготовляється з карбіду вольфраму з невеликою домішкою нікелю шляхом спікання і завдяки вели-кій питомій вазі володіє всіма властивостями твердих сплавів.
Пробиття броні здійснюється за рахунок великої кінетич-ної енергії удару корпусу снаряда в броню і високої міцності снарядів.
Кумулятивний снаряд (рис. 43) має комулятивний заряд який являється основною частиною, що безпосередньо забезпечує поразку цілі. Він складається з розривного заряду 4, металевого облицьовування 3, центральної трубки 6, капсуля-детонатора з детонатором 7 і запобіжного конуса 1. Розривний заряд складається з пресованих шашок флегматизованного гексогену шифру А-IX-I і має у верхній частині кумулятивну виїмку для концентрації енергії вибуху. Облицьовування призначене для утворення металевого кумулятивного струменя і виготовляється з маловуглецевої сталі або міді.
Бетонобійні снаряди (рис 44) призначені для руйнування бетонних і залізо-бетонних споруд, міцних кам'яних і цегляних будівель, пристосованих для оборони. Руйнування цілей відбувається поєднанням ударної і фугасної дії снаряда.
Запалювальні снаряди призначені для стрільби по складах пального і боєприпасів противника, зосередженнях живої сили і бойової техніки в населених пунктах, по лісу і іншим легко-займистим об'єктам.
|
|
|
Рис. 43. Обертальний кумулятивний снаряд: 1 – запобіжний конус; 2 – пригвинт-на головка; 3 – металічна воронка; 4 – розривний заряд; 5 – корпус; 6 – центральна трубка; 7 – капсуль – детонатор; 8 - трасер |
Рис. 44. Бетонобійний снаряд: 1 – корпус; 2 – розривний заряд;3 – ведучий поясок; 4 – донний підрив-ник; 5 – прокладка; 6 – вгвинтне дно |
Рис. Запалювальний снаряд: 1 – дистанційна трубка; 2 – приг-винтна головка; 3 – запалювальні елементи; 4 – діафрагма; 5 – виши-бний заряд |
Освітлювальні снаряди (рис. 45) призначені для освіт-лення місцевості вночі, для спостере-ження за результатами стрільби своєї артилерії, розвідки противника і виконання інших задач, що вирішуються в нічному бою.
Димові снаряди (рис 46) призначені для задимлення ділянок місцевості, засліплення спостережних пунктів і вогневих засобів, а також для цілевказівки і пристрілки цілей з подальшим переходом на поразку осколково-фугасними снарядами.
Агітаційні снаряди (рис 47) призначені для закидання агітаційної літератури і листівок в розташування противника.
|
|
|
Рис. 45. Освітлю-вальний снаряд: 1 – вишибний за-ряд; 2 – стакан; 3 – освітлювальний фа-кел; 4 – корпус; 5 – парашут; 6 – напів-циліндри; 7 – дно |
Рис. 46. Димовий снаряд:1 – корпус; 2 – запалювальний ста-кан; 3 – розривний заряд; 4 – димоство-рюючий склад |
Рис. 47.Агітаційний снаряд:1 – вишиб-ний заряд; 2 – діаф-рагма; 3 – корпус; 4 – агітаційний мате-ріал; 5 – напівцилін-дри; 6 – дно |