- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
Механізм ручного наведення складається, як правило, з:
розмаху;
коробки конічної передачі;
карданної передачі;
- лебідки з черв'ячною передачею;
корінної шестерні, яка обкачується по зубчатому ободу механізму горизонтального наведення або по зубчатому сектору механізму вертикального наведення.
Принцип дії полягає в тому, що обертаючий момент від розмаху, через конічну пару, карданну передачу поступає на лебідку, корінна шестерня якої обкачується по зубчатому ободу і придає гарматі необхідне положення щодо горизонту.
У лебідках застосовуються пристрої, що не дають викрив-лення наведення при пострілі.
Ланкою, що забезпечує самогальмування механізму, є черв'ячна пара (черв'як і черв'ячне колесо). Тому зусилля, що виникають при пострілі і різкому припиненні наведення, передаються на деталі до черв'ячного зачіплення.
Така рухливість з'єднання здійснюється за допомогою фрикційного пристрою, основою якого є 3 пари дисків. Кожна пара складається із сталевого і бронзового дисків.
Сталеві диски за допомогою шліців жорстко пов'язані з валом зубчатої шестерні, а бронзові – жорстко пов'язані з черв'ячним колесом за допомогою виступів. Поверх всіх дисків встановлюється сталевий верхній диск і тарілчаті пружини, які підтискаються гайкою, що нагвинчується на хвостовик валу.
Таким чином, черв'ячне колесо з'єднується з валом безпосереднім тертям між сталевими і бронзовими дисками. При роботі механізму обертання черв'ячного колеса через тертя між дисками передається на вал зубчатої шестерні. При різкому припиненні обертання маховика механізму, через інерцію обертання передається на зубчату шестерню з валом і черв'ячним колесом. Черв'ячне колесо з черв'яком гальмують рух частини, що обертається. Якщо сила інерції велика, то зубчата шестерня з валом провертатиметься щодо черв'ячного колеса і тим самим виключить поломку зубів черв'ячного колеса.
За своїм складом, будовою і принципом дії механізми вертикального і горизонтального наведення мало відрізняються один від одного. В більшості випадків наведення в обох площинах проводиться одночасно.
Зубчатий обід закріплений на нерухомій основі. З ним в зачіпленні знаходиться корінна шестерня, вісь якої – корінний вал – закріплена в поворотній частині гармати. Вал корінної шестерні із системою черв'ячної передачі зєднаний з розмахом навідника. Черв'ячна передача в механізмах ручного наведення підресорюється або має всередині черв'ячного колеса систему, що фрикційно зачіпляє. В результаті вона (черв'ячна пара) вдало виконує роль не тільки передачі руху від одного вала до іншого, але і просто вирішує задачу самогальмування та утримання ствола в наведеному положенні і сприйняття без поломок зубів черв'ячної пари при великому зусиллі при пострілі.
При ручному наведенні рух від розмаху навідного передається через пару конічних шестерень, черв'ячну пару і вал на корінну шестерню, яка обкочується по нерухомому зубчатому ободу шарового погона, приводить в рух всю частину, що обертається, здійснюючи тим самим горизонтальне наведення гармати. Аналогічно проводиться наведення частини, що коливається, по вертикалі, де корінна шестерня, яка знаходиться в зачіпленні із зубчатим сектором, повертає гармату на необхідний кут наведення або зниження.
Швидкість кутового (кругового) переміщення частини артустановки в площині горизонту або частини, що коливається, яка обертається у вертикальній площині, вимірюється в градусах за секунду, називається відповідно швидкістю горизонтального і вертикального наведення. Напрям і швидкість руху обертання і коливання частин залежить від напряму і величини кута повороту розмаху в одиницю часу. Від точності і правильності роботи навідних залежить влучність артилерійського вогню і навідні повинні прагнути зменшити помилки наведення – це відставання або випередження ствола гармати при стеженні за ціллю.
Помилки наведення складаються з помилок вироблення випереджуючої точки, а також помилок механізмів наведення або мертвих ходів механізмів і тренованості особового складу.
Для перевірки мертвих ходів механізмів наведення існують спеціальні інструкції для кожної артсистеми. Величини мертвих ходів механізмів наведення не повинні перевищувати величин, вказаних у формулярі гармат і визначаються перед проведенням артилерійських стрільб за спеціально розробленими методиками для кожної артсистеми, в інструкціях по догляду і обслугову-ванню гармат.