- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
4. Допоміжні механізми затворів.
Для забезпечення надійної і безпечної роботи затворів вони повинні мати обов'язкові додаткові механізми і пристрої:
механізм відкриття і закриття ручної дії;
ударний механізм;
спусковий механізм;
викидаючий механізм;
запобіжний механізм;
напівавтоматика.
Для зручності відкриття 2-тактних поршневих і горизонтальних клинових затворів кут повороту рукоятки не перевищує 120. Хід важелів в клинових затворах знаходиться в межах 85-100. У цих же межах знаходиться кут повороту вертикально розташованої рукоятки у клинових затворів з вертикальним рухом клина.
Рис. 27. Ручний привід відкривання і закривання клинового затвору:
1 – стержень; 2 – екстрактори; 3 – клин; 4 – кривошип;
5 – ось кривошипа; 6 – защіпка; 7 – рукоятка; 8 – задвижка; а – сегментний виріз; б – паз
Пристрій закриваючих механізмів повинен забезпечувати недопущення самовільного відкриття затвора. Це досягається зчепленням рукоятки з рамою і постановкою спеціальних стопорів інерційної або механічної дії. А в клинових затворах фіксація закритого затвора досягається тим, що кінці пазів на зовнішніх поверхнях клина робляться такого профілю, щоб передача руху від клина до рукоятки була неможливою. Іноді ставляться стопори інерційної або механічної дії.
Ударний механізм призначений для здійснення пострілу. При зведеному механізмі ударник зволікається назад і стискає бойову пружину, в яку акумулюється певна кількість енергії.
В ударному механізмі ударник після удару по капсулю повинен відходити назад. Цей відхід за величиною повинен бути таким, щоб кінець бійка відставав від поверхні дзеркала затвора не менше, ніж на 0,5 мм. Якщо цього немає, то ударний механізм повинен мати таку конструкцію, щоб при відкритті затвора спочатку зводиться ударник і лише після цього починався рух клина або поршня. Для безвідмовної дії ударного механізму ударник повинен ударяти по центру капсульної втулки.
Спусковий механізм служить для спуску ударного механізму. Ударні механізми розділяються на механічні і електричні.
Механічні спускові механізми передають зусилля замкової обслуги на стопор взводу ударного механізму. Вони вимагають ретельного регулювання, оскільки частина деталей розміщена на затворі, частина – на казеннику, а частина – на люльці.
Електричні спускові механізми можуть бути електромагнітними і електрозапальними.
Електромагнітні за конструкцією аналогічні механічним, впливаючи безпосередньо на механічний спусковий механізм або ж зводять і утримують ударник електромагнітом, а розмикання електричного ланцюга проводить спуск ударника.
В електрозапальних спускових механізмах обов'язкова ізоляція окремих вузлів і деталей, ковзаючих контактів і електрозапальних трубок або втулки.
Рис. 28. Схема викидаючого механізму важільного типу:
1 – виступ; 2 – клин; 3 – ось; 4 – двохплечні важелі;
а – зуб; б – зачіп
Викидаючий механізм призначений для екстракції гільзи з камори гармати після пострілу, а також для витягання гільзи з бойовим зарядом після осічки. Цей механізм розміщується в основному в клинових затворах або в стріляючому пристрої поршневих затворів.
За конструкцією викидаючі механізми діляться на:
важельні;
кулачкові.
За характером додаткового навантаження на гільзу, вони бувають:
ударної дії;
плавної дії.
Вимоги до викидаючих механізмів:
забезпечити надійне витягання гільзи з камори;
відкидання гільзи на відстань 1,5 -2 м від казенника.
Викидаючий механізм важеля ударної дії клинових затворів складається з двох екстракторів, надітих на вісь викидачів. Екстрактори вгорі мають зачіпи, якими з'єднуються з фланцем гільзи, а внизу – нижні виступи. При відкритті клина його кулачки ударяють по нижніх виступах екстракторів і повертають їх щодо своїх осей. При цьому зачіпи екстракторів, діючи на фланець, витягують гільзу з камори і надають їй певну швидкість. На екстракторах клинових затворів з напів-автоматикою робляться верхні виступи, якими вони утримують клин в нижньому положенні після відкриття затвора. Такі механізми встановлені на гарматах МТ-12, Д-30.
Запобіжні пристрої підрозділяються на 3 типи:
що запобігають від передчасного пострілу – при неповністю закритому затворі;
що запобігають від випадкового пострілу – через високу автоматизацію процесу відкриття – закриття – механічний;
на випадок затяжного пострілу, що спрацьовує тільки після пострілу або виключення запобіжника.
Напівавтоматика – це пристрій, що призначений для приведення в дію частини механізмів затвора після пострілу і заряджання гармати. Вона складається з відкриваючого і закриваючого механізмів. Напівавтоматика працює за рахунок енергії частин відкотів.
Напівавтоматика повинна задовольняти наступним основним вимогам:
висока надійність за будь-яких умов експлуатації;
її дія не повинна істотно позначатися на роботі противідкотних пристроїв;
- висока живучість, компактність, безпека і зручність в експлуатації.
Відкриваючий механізм призначений для приведення в дію механізмів затвора: замикаючого, викидаючого і ударного після пострілу.
Закриваючий механізм напівавтоматики пружинного типу, призначений для приведення в дію механізмів затвора замикаючого і запобіжного – після заряджання гармати.
Копірний відкриваючий механізм ударної дії працює за рахунок енергії частин відкотів при накаті. При відкоті шпилька кулачка, зустрічаючи копір, який закріплений на люльці, повертається разом з кривошипом з кутовою швидкістю. Кривошип, діючи роликом на фігурний паз клина, переміщає його вниз з іншою швидкістю.
Позитивні якості такого механізму:
простота пристрою;
безвідмовність у роботі;
висока надійність.
Недоліки:
залежність від швидкості накату;
ударний характер передачі зусиль.
Такі механізми застосовуються для вертикального переміщення клина, маса якого не перевищує 40-60 кг (МТ-12, Д-30).
Допоміжні механізми призначені для:
полегшення роботи обслуги при заряджанні гармати;
полегшення роботи обслуги при пострілі.
До них відносяться:
утримуючий механізм;
механізм повторного зведення;
механізм полегшення заряджання.
Утримуючий механізм призначений для утримання снаряда, а в деяких випадках – і гільзи в каналі ствола при заряджанні, коли стрільба ведеться при великих кутах наведення ствола. Цей механізм застосовується тільки в гарматах з роздільно–гільзовим заряджанням. Основною деталлю утримую-чого механізму є держак, який розміщується в лотку клина або в казеннику. При відкритому затворі держак, знаходиться під поверхнею лотка клина або казенника і перешкоджає випаданню снаряда з камори до моменту його досилання в сполучний конус. При відкритті затвора держак за допомогою спеціального пристрою в момент викидання гільзи втоплюється в своє гніздо і не перешкоджає її руху. Після викидання гільзи при подальшому відкритті затвора держак займає своє початкове положення. Механізм повторного зведення призначений для зведення ударного механізму без відкриття затвора при осічках. Він застосовується в затворах, зведення ударного механізму яких відбувається при їх відкритті.
Лекція № 4