- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
3. Приводи механізмів наведення.
Завдяки простоті конструкції і принципу дії приводи ручного наведення прості в експлуатації, догляді і обслуговуванні.
Гвинтові механізми гармат прості за пристроєм, компактні і використовуються як у поворотних так і в підйомних механізмах.
Гвинтові поворотні механізми дозволяють проводити поворот частини гармати, що обертається, в достатньо великому секторі обстрілу.
Основними деталями такого механізму є:
гвинт, закріплений шарнірно на нижній станині;
матка, що нагвинчується на гвинт, інший кінець шарнірно закріплений на верхній станині;
маховик, жорстко зєднаний з маткою.
При обертанні маховика матка, переміщаючись по гвинту, змінює відстані між точками кріплення гвинта і кінця матки, в результаті верхня станина повертається на осі бойового штиря щодо нижнього штиря.
Для зручності роботи точка кріплення кінця матки підведена над точкою кріплення гвинта, що викликає нахил осі гвинта і матки.
Гвинтові підйомні механізми. Між станинами лафета шарнірно укріплена коробка з маткою так, що вона може коливатися в площині симетрії лафета. В матку вгвинчується гвинт, на головку якого спирається казенна частина ствола або люльки.
Матка, крім того, що вона може обертатися з коробкою навкруги цапф, може також обертатися навкруги своєї осі за допомогою приводу.
При обертанні матки гвинт у неї вгвинчуватиметься або вигвинчуватиметься, а значить, казенна частина опускатиметься або підійматиметься.
Для швидкості роботи механізму створюють привід, який складається з ряду зубчатих і черв'ячних зчеплень.
Лекція № 7
Тема 1. Заняття 7. Механізми заряджання та інші пристрої.
1. Призначення та основні вимоги, що пред'являються до механізмів заряджання.
2. Принцип побудови та дії механізмів заряджання.
3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважуваль-них механізмів.
1. Призначення та основні вимоги, що пред'являють-ся до механізмів заряджання.
Механізми заряджання призначені для подачі пострілу на лінію заряджання і досилання елементів пострілу в камору ствола.
Вони складаються з:
механізмів досилання;
механізмів подачі.
Подача артилерійських пострілів – переміщення артиле-рійських пострілів від місця їх накопичення до гармати або поблизу його на лінію досилання.
В артилерійських системах, прийнятих на озброєння наземної артилерії, подача проводиться вручну ( Д-30, МТ-12).
Механізми досилання діляться на прибійники і досилачі. Відмінності один від одного конструктивні.
У прибійників ведуча ланка має ламану форму. В останніх ГОСТ відмінності між прибійниками і досилачами не робляться.
Існує три способи досилання:
1. Примусове переміщення патрона (елементів пострілу) на всьому шляху досилання;
2. Кидкове (інерційне) досилання;
3. Комбіноване.
В наземній артилерії використовуються всі три способи:
До механізмів заряджання висуваються наступні вимоги:
1. Забезпечення максимальної скорострільності на всіх кутах наведення Д – 30 – 6 - 8 постр./хв.
2. Можливість використовувати енергію відкоту.
3. Надійність і безпека досилання зі швидкістю не більше 1,5-2 м/с.
4. Можливість використовування резервних режимів.
5. Забезпечення необхідної швидкості досилання пострілу.
6. Простота конструкції.
7. Час досилання пострілу за всіх умов стрільби повинний бути постійним.
Заряджання артустановок в основному складається з двох операцій:
- подача боєзапасу на лінію заряджання;
- досилання його в камору ствола.
На гарматах наземної артилерії доставка пострілу до вузла заряджання, як правило, виконуються вручну певними номерами гарматної обслуги. Вузол заряджання на таких гарматах складається з лотка або каретки, на яку укладається снаряд, після чого лоток вручну або будь-яким рухом переміщається і встановлює снаряд на лінію заряджання. Вимоги скоро-стрільності і зручності обслуговування гармат привели до появи, окрім напівавтоматики затвора, ще і інших допоміжних механізмів. Невід'ємною частиною гармати є механізми досилача.
Артилерійські досилачі - сукупність пристроїв, призначе-них для досилання артпострілів в канал ствола при заряджанні.
Вони діляться на:
- пружинні;
- пневматичні;
- гідравлічні.
Досилачі служать для полегшення і прискорення заряджан-ня шляхом механічного досилання снаряда. Завдяки досилачу заряджання гармат всіх калібрів можливе при всіх кутах наведення. Робота досилача повинна бути пов'язана з відкриттям і закриттям затвора.