- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
ТНРС є сіллю тринітрорезорцина (стіфнинової кислоти) і містить одну молекулу кристалізаційної води.
Вибухові властивості. ТНРС менш чутливий до удару, ніж гримуча ртуть і близький по чутливості до азиду свинцю. Чутливість до удару (маса вантажу 1,215 кг) складає: верхня межа – 25 см; нижня межа – 14 см. Чутливість до тертя в ТНРС менше, ніж у гримучої ртуті й азиду свинцю. ТНРС дуже сприйнятливий до променя вогню, від якого легко детонує з різким звуком. Вологий продукт (до 10% вологості) спочатку спалахує, а потім детонує. Температура спалаху при часі затримки 1 c складає 320оC. ТНРС набагато легше запалюється від електричної іскри, чим гримуча ртуть і азид свинцю. Енергія запалення від іскри менше 0.01 Дж. Пресований ТНРС не має ініціюючої здатності, але в насипаному вигляді може збуджувати детонацію гексогену. Швидкість детонації ТНРС при щільності 2600 кг/м3 дорівнює 4900 м/c. Теплота вибуху 365 ккал/кг. Температура вибуху 2700 K. Об`єм продуктів вибуху 410 л/кг.
Застосування. ТНРС володіє слабкою ініціюючою здатністю, тому самостійно майже не застосовується. Легка займистість від променя вогню й електричної іскри обумовила його застосування у запальних складах, електрозапалах, електродетонаторах, променевих капсулях-детонаторах, а також у наколювальних і неоіржавляючих складах.
3. Бризантні вибухові речовини.
Бризантні вибухові речовини у військовій справі, в основному, застосовуються для спорядження артилерійських боєприпасів, а також для приготування підривних засобів. Основним видом вибухового перетворення бризантних вибухових речовин є детонація, внаслідок чого їх вибух супроводжується дробленням твердих, прилеглих до зарядів середовищ. Звідси і є схожим назва «бризантні» – в перекладі з французького означає що дроблять. Бризантні вибухові речовини, на відміну від ініціюючих, в звичайно вживаних кількостях і умовах від простого початкового імпульсу не детонують. Як правило, для збудження детонації бризантних вибухових речовин застосовуються ініціюючі вибухові речовини, а для малочутливих – і детонатори з інших, сприйнятливіших до детонації і могутніших, бризантних вибухових речовин. Швидкість детонації більшості бризантних вибухових речовин, а також їх енергетичні характеристики при розрахунку на одиницю маси вищі, ніж в ініціюючих. Чутливість бризантних вибухових речовин до зовнішніх впливів значно нижча, ніж в ініціюючих, що дозволяє використовувати їх для спорядження всіх видів боєприпасів, зокрема артилерійських, розривний заряд яких випробовує велику напругу у момент пострілу і удару об перешкоду. Основними бризантними вибуховими речовинами, які застосовуються для спорядження боєприпасів, є тротил, гексоген, тен, тетрил, як в чистому вигляді, так і в сумішах і сплавах.
1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
Тротил є продуктом нітрації толуолу. В даний час – найбільш широко вживана вибухова речовина. Густина монокристалів тротилу 1654 кг/м3, густина литого заряду 1550 – 1570, пресованого 1600 – 1620 кг/м3.
Вибухові властивості. Тротил – кристалічна речовина жовтуватого кольору; в воді не розчиняється, з металами майже не взаємодіє, легко плавиться (при температурі 81°С) і пресується. Він мало чутливий до удару і тертя. Чутливість до удару (при масі вантажу 10 кг і висоті падіння 25 см) складає 4 – 8%. Домішки піску і іржі істотно підвищують чутливість тротилу до удару і тертя. При прострілі гвинтівковою кулею виходить лише 2% вибухів. Рідкий (розплавлений) тротил чутливіший до удару, ніж твердий. Запалений від променя вогню тротил спокійно горить коптявим полум'ям. Горіння навіть великих мас вільно насипаного тротилу не переходить в детонацію. Тротил чутливий до ініціювального (вибухового) імпульсу. Температура затвердівання тротилу складає 80°С. Температура спалаху при часі затримки 5 секунд дорівнює 475°C. Швидкість детонації при густині заряду 1600 кг/м3 дорівнює 6950 м/с. Температура вибуху 3500К. Об'єм продуктів вибуху 710 л/кг.
Застосування. Тротил знаходить дуже широке застосування. Він в чистому вигляді або у вигляді сумішей і сплавів з іншими вибуховими речовинами використовується для спорядження різних боєприпасів: снарядів, мін, авіабомб, торпед, бойових частин ракет і ін.