- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
4. Класифікація та будова підривників.
Підривниками, вибуховими пристроями і трубками називаються спеціальні механізми, призначені для підриву снаряда після пострілу в необхідній точці траєкторії або після удару в перешкоду. Підривники відрізняються від трубок тим, що вони виробляють детонаційний (вибуховий) імпульс, а трубки – променевий. Підривники комплектуються до снарядів з бризантним спорядженням, а трубки – до снарядів, що мають вишибний заряд з пороху.
Детонаційний імпульс виробляє детонаційний ланцюг (рис. 56), який у загальному випадку складається з капсуля-запальника, порохового сповільнювача, капсуля-детонатора, передавального заряду і детонатора.
Променевий імпульс виробляється вогневим ланцюгом (рис. 56), що складається з капсуля-запальника, сповільнювача і порохової петарди.
Капсуль-запальник спрацьовує при наколюванні жалом з утворенням променя вогню. Пороховий сповільнювач тимчасово затримує передачу променя вогню від капсуля-запальника до капсуля-детонатора. Він виготовляється з димного пороху у виді пресованих елементів (циліндриків), розміри яких вибираються відповідно до необхідного часу уповільнення. У трубках сповіль-нювачем служить дистанційний склад, час горіння якого забезпе-чує політ снаряда до заданої точки траєкторії. Для підвищення безвідмовності дії підривників сповільнювачі іноді дублюють.
Капсуль-детонатор спрацьовує від променя вогню або наколювання жалом з утворенням детонаційного імпульсу. Передавальний заряд застосовується в підривниках, де існує ізоляція капсуля-детонатора від детонатора і є пресованою шашкою з бризантної вибухової речовини (тетрил, тен, гексоген).
Детонатор призначений для посилення імпульсу капсуля-детонатора, що забезпечує безвідмовність у збудженому стані детонації в розривному заряді снаряда і є пресованою шашкою з тетрилу, тену або гексогену.
Порохова петарда забезпечує посилення променевого імпульсу в трубках.
Рис. 56. Детонаційний ланцюг підривника і вогневий ланцюг дистанційної трубки
Підривники класифікуються:
за способом дії – ударні, дистанційні і дистанційно-ударні;
по швидкості дії у цілі і числу установок – миттєвої, інерційної, сповільненої і універсальної (з декількома установками) дії;
по місцю розташування в снаряді – головні і донні.
Підривник ргм-2
Рдултовський головний мембранний підривник другого зразка (РГМ-2) запобіжного типу з трьома установками дії підривника:
1) фугасна (інерційна) дія – кран відкритий, ковпачок нагвинчений;
2) осколкова (миттєва) дія – кран відкритий, ковпачок згвинчений;
3) сповільнена (рикошетна) дія – кран закритий, ковпачок нагвинчений.
Заводська установка підривника на фугасну дію. У мирний час, при проведенні стрільби, установка підривника – заводська. Підривник РГМ-2 (рис 57)застосовується до оскол-кових, осколково-фугасних, фугасних і димових снарядів.
Ударний механізм подвійної дії включає ударник миттєвої дії з жалом, ударник інерційної дії з капсулем-запальником і запобіжного пристрою; від тиску повітря у польоті ударник захищений мембраною. При пострілі осідаюча гільза зміщується вниз, стискує пружину, що зводить запобіжну, і захоплює лапками запобіжне кільце. Після вильоту снаряда з каналу ствола осідаюча гільза із запобіжним кільцем під дією пружини, що зводиться, підіймається вгору і обидва ударники звільняються від стопорних шариків. Зведення підривника закінчується в 2 – 5 м від дульного зрізу.
Часом дії підривника називається час від початку дотику снарядом перешкоди до його розриву. Для підривників миттєвої дії він не перевищує 0,001 с; інерційної дії – в межах 0,001 – 0,01с; сповільненої дії – 0,01 – 0,1 с.
Рис. 57. Підривник РГМ – 2
1 – ковпачок; 2 – мембрана; 3 – кільце - обмежник; 4 – головка;
5 – жало; 6 – шарик - запобіжник; 7 – шарик - стопор; 8 – втулочка; 9 – кран; 10 – кільце - обтюратор; 11 –корпус; 12 – осідаюча втулочка; 13 – пружина стопора; 14 – запобіжна пружина; 15 – стопор; 16 – донна втулка; 17 – детонатор; 18 – ковпачок; 19 – шайба; 20 – детонаторна втулка; 21 – рубашка; 22 – поворотна втулка;23 – кришка; 24 – поворотна пружина; 25 – шпилька; 26 – втулка з капсулем – запалювачем; 27 – ударник; 28 – конрзапобіжна пружина; 29 – запобіжне кільце; 30 – запобіжна пружина; 31 – пружина, що зводиться; 32 – осідаюча гільза; 33 – ударний стержень; 34 – грибок; 35 – втулка зі сповільнювачем; 36 – ось; 37 – передаточний заряд; 38 – капсуль – детонатор; 39 – ниряло; 40 – контрзапобіжник; 41 – шарик; 42 – чека