- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
Лекція № 1
Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
Вступ
1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
4. Конструкція артилерійських гармат.
1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
Вивчення курсу “Основи будови та конструкції артилерійського озброєння” базується на знаннях студентами основних розділів фізики, хімії та спеціальних дисциплін військово-технічної підготовки.
Мета підготовки.
Підготувати офіцерів запасу знаючих основи будови артилерійського озброєння, вибухових речовин, порохів та боє-припасів до нього, а також тактико-технічні характеристики, дію вузлів та механізмів конкретних зразків артилерійських гармат.
Навчальна дисципліна вивчається впродовж четвертого, п'ятого семестрів та навчального збору в об'ємі 70 годин. Із них 46 годин відводиться на лекції, 14 годин на практичні заняття, 8 годин на семінари і 2 години на контрольну роботу. Матеріал дисципліни виноситься в повному обсязі на комплексний кваліфікаційний іспит.
В ході вивчення дисципліни курсанти повинні
Знати:
1. Основи будови артилерійських гармат та боєприпасів;
2. Призначення, основні ТТХ та принцип дії зразків артилерійських гармат;
3. Засоби безпеки при обслуговуванні артилерійських гармат.
Вміти:
1. Готувати матеріальну частину артилерійських гармат і боєприпасів до виконання стрільб.
2. Обслуговувати матеріальну частину під час стрільби і після її закінчення.
3. Дотримуватися заходів безпеки при обслуговуванні артилерійських гармат і боєприпасів до них.
Структура дисципліни складається з теоретичної бази та конкретних зразків озброєння на базі гаубиці Д-30.
2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
Артилерія – один з основних родів військ Сухопутних військ. Вона володіє великою потужністю та високою точністю вогню, значною дальністю стрільби, здатністю до широкого маневру вогнем та озброєнням і швидкому зосередженню вогню по найбільш важливим цілям.
Основним вогневим і тактичним підрозділом артилерії є дивізіон. Він складається з командування, штабу, декількох батарей, підрозділів управління та обслуговування.
Батарея – вогневий і тактичний підрозділ, що складається з вогневих взводів та взводу управління.
Вогневий взвод – основний підрозділ, що складається з одної чи декількох гармат.
Взвод управління батареї призначений для ведення розвідки, обслуговування стрільби та забезпечення зв'язку.
Всі артилерійські підрозділи можуть виконувати бойові задачі у складі підрозділів, а також самостійно з закритої чи відкритої вогневої позиції.
Гармата в бою діє, як правило, у складі взводу.
Артилерійські підрозділи для ведення бойових дій можуть придаватися загальновійськовій частині чи призначатися для її підтримки.
Приданий артилерійський підрозділ поступає в розпорядження командира загальновійськової частини і виконує поставленні ним задачі.
Підтримуючий артилерійський підрозділ, знаходячись в розпорядженні свого старшого начальника, виконує вогневі задачі, що поставлені командиром загальновійськової частини, для підтримки якої він призначений.
В залежності від обстановки та характеру цілі артилерія виконує задачі по знищенню, руйнуванні, подавленню чи виснаженню цілі.
Окрім цього, артилерійські підрозділи можуть виконувати задачі по світловому забезпеченню бойових дій загальновійськових підрозділів та стрільби артилерії вночі, по задимленню противника, а також задачі цілевказівки і розповсюдження агітаційних матеріалів.