- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
2. Ініціюючі вибухові речовини.
1. Гримуча ртуть. Hg(ONC)2. Є сіллю гримучої кислоти HONC.
Густина монокристалів 4300 – 4400 кг/м3. Гравіметрична густина 1250 – 1750 кг/м3.
Вибухово-технічні властивості. Гримуча ртуть дуже чутлива майже до всіх видів зовнішнього імпульсу. Чутливість до удару (маса вантажу 0,6 кг) складає: верхня межа – 8,5 см; нижня межа – 5,5 см. Чутливість до тертя залежить від якості тертьових поверхонь. Найбільша чутливість спостерігається при терті між сталевими поверхнями. Домішка піску (0.5%) підвищує чутливість до тертя в 30 разів. Температура спалаху при часі затримки 1 секунда складає 240оC. Вільно розсипана гримуча ртуть від променя вогню спалахує, але не має ініціюючої властивості. Злегка підпресована вона може детонувати від променя вогню і має ініціюючу здатність. Оптимальна щільність запресованої гримучої ртуті 3100 – 3200 кг/м3. Чутливість до променя вогню зменшується при зволоженні. Так, гримуча ртуть, що містить 10% води, горить без спалаху, а з 30% води взагалі не горить. Слабко і сильно спресована гримуча ртуть має знижену чутливість до наколювання. Максимальна чутливість до наколювання жалом спостерігається при щільності пресованої гримучої ртуті 3600 – 3700 кг/м3. Гримуча ртуть менш чутлива до електричних розрядів, ніж ТНРС і азид свинцю. Мінімальна енергія іскри, необхідна для запалення, складає близько 0,01 Дж. Гримуча ртуть володіє хорошою ініціюючою здатністю, що падає при низьких температурах (менше –100оC). Швидкість детонації гримучої ртуті при щільності 4200 кг/м3 дорівнює 5400 м/c. Теплота вибухового перетворення 410 ккал/кг. Температура вибуху 4470 К. Об`єм продуктів вибуху 310 л/кг.
Застосування. Гримуча ртуть застосовується в засобах запалення (в ударних складах), у підривних капсулях-детонаторах, а також може застосовуватися для виготовлення детонаційних шнурів.
Фізіологічна дія. Гримуча ртуть отруйна, як і більшість ртутних з'єднань. Вона має солодкуватий смак. Гранична доза 0,1 мг на 1 м3. Її пил викликає роздратування шкіри, очей і слизової оболонки глотки.
2. Азид свинцю. Pb(N3)2.
Азид свинцю є сіллю одноосновної азотисто-водневої кислоти HN3.
Густина монокристалів 4730 кг/м3. Гравіметрична щільність 800 – 1000 кг/м3.
Вибухові властивості. Дві модифікації азиду свинцю (α- і β- форми), що відрізняються структурою кристалічних ґрат, відрізняються також по щільності і чутливості до зовнішніх впливів. На практиці застосовується α-модифікація у вигляді ромбічних короткостовпчастих кристалів. Такий азид свинцю менш чутливий до всіх видів зовнішніх впливів, ніж гримуча ртуть. Чутливість до удару (маса вантажу 0,975 кг) складає: верхня межа – 23 см; нижня межа – 7 см. Домішки, що містяться в технічному продукті, трохи знижують чутливість до удару. Домішки скла чи піску в сильному ступені (у 1000 разів) підвищують чутливість до тертя. Температура спалаху азиду свинцю при часі затримки 5 cекунд складає 340оC. Азид свинцю не вибухає від наколювання жалом. Це суттєвий недолік. Тому для застосування його в накольних капсулях-детонаторах необхідно використовувати, так званий, накольний склад з інших ініціюючих вибухових речовин, що збудять детонацію в азиді. Другим недоліком азиду свинцю є його мала чутливість до променя вогню. Це пояснюється високою температурою спалаху і великою теплоємністю пресованого азиду свинцю. Тому в променевих капсулях-детонаторах для безвідмовного запалення азиду свинцю використовується підсипання з ТНРС, що дуже легко запалюється і має гарну запальну здатність. Запалений від променя вогню вільно насипаний азид свинцю миттєво (за 10-7с) детонує зі швидкістю 2300 м/с. Тому єдиним видом вибухового перетворення азиду свинцю є детонація. Азид свинцю дуже чутливий до контактного електричного розряду. Чутливість до електричного розряду залежить від вологості, розміру часток і присутності домішок. На відміну від гримучої ртуті, азид свинцю не втрачає чутливості й ініціюючої здатності при зволоженні, високих тисках пресування і низьких температурах. Навіть при 30%-й вологості і при –183оC він безвідмовно детонує. Ініціююча здатність азиду свинцю в 4 – 11 разів більше, ніж у гримучої ртуті. Швидкість детонації при щільності 4600 кг/м3 дорівнює 5300 м/с, при 2600 кг/м3 – 4300 м/c. Теплота вибуху 365 ккал/кг. Температура вибуху 4000 K. Об`єм продуктів вибуху 310 л/кг.
Застосування. Достоїнства азиду свинцю обумовили його широке застосування у вибуховій техніці. Він застосовується, головним чином, у капсулях-детонаторах різного типу (променевих, наколювальних, іскрових і т.д.). Може також застосовуватися в капсульних складах трубкових капсулів-запалювачів.
Фізіологічна дія. Хоча азид свинцю і не вважається особливо токсичним, однак варто уникати вдихання його пилу, тому що в цьому випадку появляється головний біль і розширення кровоносних судин. Припустимий вміст азиду свинцю в повітрі 0,2 мг/м3.