Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.

1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів.

2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.

3. Дія пострілу на артсистему з відкотом по осі.

4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.

1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів

Лафет – частина артилерійської гармати, призначена для опори ствола, зміни його положення в просторі і забезпечення стійкості при пострілі.

Лафет складає основну частину будь-якої артустановки і служить опорою, що підтримує гармату і безпосередньо приймає на себе зусилля, що виникають під час пострілу. Ці зусилля і навантаження передаються на бойовий ствол або станини гармати.

На деяких артустановках бойовий стол і станини з'єднані в єдину конструкцію, звану лафетом.

Станина у будь-якому випадку несе на собі частину, що коливається, цілий ряд механізмів, пристроїв, агрегатів, що відносяться до частини, яка обертається, але виконує самостійні задачі.

До складу лафета входять наступні основні вузли гармати:

- люлька;

- противідкотні пристрої;

- верхній станок;

- механізми наведення;

- врівноважуючий механізм;

- нижній станок;

- бойовий хід із підресорюванням;

- прицільні пристосування;

- щитове прикриття;

- допоміжні пристрої.

Лафети сучасних гармат класифікуються:

а) за способом з'єднання зі стволом:

- жорсткі, у яких ствол при пострілі не рухається відносно люльки;

- пружні, які мають рух щодо люльки.

Такий лафет зєднаний зі стволом через противідкотні пристрої, що допускає при пострілі значне переміщення ствола відносно лафета.

Такі лафети дозволяють:

- зменшити масу гармати;

- збільшити скорострільність;

- підвищити купчастість і влучність стрільби;

- автоматизувати заряджання гармати.

б) за способом пересування:

- рухомі, які дозволяють переміщати гармату на своєму ході;

- стаціонарні – укріплених районів.

Рухомі, в свою чергу, можуть бути:

1. Самохідні – такі лафети називають самохідними гарматами.

2. Саморушні – які можуть переміщатися на деякі відстані двигуном, а на великі відстані вони буксируються тягачем, оскільки потужність і ресурс двигуна малий.

3. Буксировані – такі, у яких переміщення здійснюється тільки спеціальним тягачем. Причому переміщення може здійснюватися на колісній або гусеничній ходовій частині.

Всі гармати наземної артилерії мають рухомі лафети.

Рухомі лафети є:

- бойовою станиною при стрільбі;

- засобом транспортування при здійсненні маршу.

До лафетів пред'являються вимоги як до:

а) бойового ствола:

- бути міцним і масивним при пострілі, а його механізми повинні надійно працювати на протязі тривалого терміну експлуатації в різних бойових умовах;

- швидко, плавно і безперервно здійснювати наведення гармати на ціль;

- забезпечити високу точність наведення;

- забезпечувати стійкість гармати при стрільбі;

- мати допоміжні механізми, що забезпечують вирівнювання гармати на грунті, підвищення скорострільності, маневреності і живучості;

- забезпечити можливість великої вогневої маневреності гармати;

- бути легким і простим за конструкцією;

- забезпечити простоту експлуатації.

б) засобу транспортування гармати:

- висока прохідність по дорогах усіх типів, по мостах і нерівностях місцевості, подолання водних перешкод і бродів;

- живучість – здатність витримувати тривалі переходи з різними швидкостями – пересування без пониження бойових властивостей гармати;

- швидко і з невеликим зусиллям здійснювати переведення з похідного в бойове положення і - навпаки;

Міцність лафета гармати – при пострілі забезпечується:

- раціональністю конструкцій окремих елементів лафета;

- підбором відповідного матеріалу для виготовлення деталей лафета;

Стійкість лафета гармати при пострілі досягається конструктивними заходами:

- збільшенням маси;

- збільшенням довжини відкоту;

- застосуванням дульного гальма;

- зменшенням висоти лінії вогню;

- зменшенням плеча динамічної пари;

- експлуатаційними:

- веденням стрільби на зменшених зарядах;

- правильною установкою гармати на вогневій позиції.

Для збільшення вогневої маневреності створюються лафети з 2х,3х,4х станинами, тим самим збільшується сектор горизонтального наведення.

Висока прохідність досягається за рахунок:

- зменшення питомого тиску колісного ходу на грунт при русі в різних умовах;

- підвищення стійкості гармати в поході;

- збігу ширини коліс лафета і засобів тяги;

-поліпшення характеристик гармати по подоланню перешкод (кліренс, радіус повороту, подовжня прохідність);

Стійкість гармати в поході характеризується граничним кутом крену α_κр, при якому гармата не перекидається.

Для підвищення стійкості необхідно:

- збільшити ширину ходу і шини;

- зменшити висоту розташування центру тяжіння

Ширина колії лафета оцінюється коефіцієнтом К, який дорівнює відношенню коліс гармати до ширини коліс тягача. Як правило, К = 0,95-1,05.

Для підвищення живучості гармати в конструкції лафета передбачають:

- підресорювання ходу;

- надійне кріплення механізмів наведення по-похідному;

- ретельну фіксацію всіх деталей;

- надійну, постійно діючу систему змащування.

Швидкість переведення з похідного положення в бойове і навпаки забезпечується вживанням спеціальних пристроїв і механізмів (домкратів, лебідок і т.д.).

Станини звичайно виконуються литими або зварними. Бойовий ствол, на якому кріпиться станина, є суцільнозварною конструкцією з балок.