- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
Лекція 9
Тема 2. Заняття 2. Загальна характеристика вибухових речовин.
1. Загальні відомості про вибух.
2. Загальна характеристика поля вибуху.
3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
1. Загальні відомості про вибух.
Вибухом називаєть процес швидкого вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі. Причинами виникнення вибуху можуть бути фізичні, хімічні чи ядерні процеси. В сучасних боєприпасах використовуються два види вибухів: хімічні і ядерні.
Хімічні вибухи, зазвичай називають простот вибухами. Речовини, що здатні до вибухового перетворення, називають вибуховими (ВР).
Вибух – це швидка хімічна реакція з утворенням газоподібних чи пароподібних продуктів, яка супроводжується виділенням тепла. Її характеризують наступні умови:
а) Екзотермічність реакції вибухового перетворення. Для виконання механічної роботи вибуху витрачається еквівалентна кількість енергії, джерелом якої є теплота хімічної реакції. Виділене при вибусі тепло нагріває продукти реакції до високих температур. Температура вибуху для різних ВР знаходиться в межах Т = 3000 – 4000 К. Енергія вибуху Э0 пропорційна вазі С прореагувавшій частині заряду: Э0 = С Q0
де коефіцієнт пропорційності Q0 дорінює питомій енергії вибухового перетворення. Для різних ВР Q0 = 350 – 1500 ккал/кг
По загальному запасу енергії, віднесеному до рівних вагових кількостей, навіть наймогутніші ВР не перевершують звичайні горючі суміші (табл. 1).
Таблиця 1 Таблиця 2
ВР, горючі |
Теплота вибуху (згоряння), ккал/кг |
ВР, горючі |
Теплота вибуху (згоряння), ккал/ м3 |
Тротил Піроксилін Нітрогліцерин Вуглець Водень |
950 1025 1500 2140 3230 |
Тротил Піроксилін Нітрогліцерин Вуглець Водень |
800 * 103 1460 * 103 1330 * 103 4,2 * 103 1,7 * 103 |
Інша картина виходить при порівнянні енергії, віднесеної до одиниці об'єму (табл. 2).
б) Наявність газоподібних речовин в продуктах хімічного перетворення є однією з необхідних умов вибухового перетворення. Питомий об'єм газів визначає масштаб дії продуктів вибухового перетворення. Від кількості газів залежать тиск, температура, швидкість розширення продуктів вибуху і потужність ВР. Сильно нагріті і стислі гази при своєму швидкому розширенні здійснюють роботу. Питомий об'єм газів для різних ВР коливається в межах 0,3-1 м3/кг.
в) Велика швидкість хімічної реакції. Крім високої об'ємної концентрації енергії для ВР характерна велика швидкість її виділення. Залежно від швидкості протікання вибухове перетворення умовно розділяється на горіння і вибух.
Горіння характеризується невеликою швидкістю розпов-сюдження (від часток м/с до декількох м/с). Швидкість горіння залежить від зовнішніх умов: тиску і початкової температури. На відкритому повітрі цей процес протікає поволі і не супроводжується звуковим ефектом. У замкну-тому об'ємі горіння відбувається значно швидше.
Процес горіння можна представити схематично (рис.32). При горінні теплота, що виділилася в ході реакції, передається шляхом тепловіддачі від гарячих продуктів до найближчого шару ВР, викликаючи в ньому інтенсивну хімічну реакцію. Продукти горіння рухаються у бік, протилежний руху фронту горіння.
Рис. 32.Схема процесу горіння
Вибух протікає із швидкістю сотень і тисяч метрів в секунду. Процес вибуху, його швидкість залежать від багатьох чинників: природи ВР, її густини, розміру заряду і умов вибуху. Вибухове перетворення, що протікає з постій-ною і максимальною для даних умов і даної ВР, не залежної від зовнішнього тиску швидкістю, називається детонацією. При детонації механізм розповсюдження хімічного перетво-рення полягає в передачі енергії від шару до шару хвилею стиснення (рис.33). Детонація характеризується різким стрибком тиску в місці вибухового перетворення до 2 – 3 *109 кг / м2 і дуже різкою дією, що дробить, на середовище.
Рис. 33. Схема процесу детонації
Згідно гідродинамічної теорії детонація обумовлюєтся розповсюдженням по заряду ударної хвилі, збуджуючої стрибком реакцію вибухового перетворення, сопроводжуючу-юся виділенням енергії, яка в свою чергу передається ударній хвилі. Ударна хвиля, що проходить по масі вибухової речовини, називається детонаційною хвилею. Таким чином, детонація є сукупністю дуже швидких фізичних і хімічних явищ: ударного стиснення ВР, хімічного перетворення твердої ВР в газоподібні продукти, розширення і руху продуктів вибуху. При детонації продукти вибухового перет-ворення рухаються у бік процесу.
Основні параметри детонаційної хвилі:
- густина продуктів детонації;
- детонаційний тиск;
швидкість руху продуктів детонації, наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
Назва вибухової речовини |
Густина, кг / м3 |
Швидкість детонації м /с |
Тиск детонації кг / м2 * 104 |
Швидкість потоку середовища за фронтом детонації м /с |
|
початкова * 103 |
у фронті детона-ційної хвилі * 103 |
||||
Тротил Тротил Гексоген флегматизований Тетрил Тен |
1,59 1,45
1,62 1,61 1,60 |
2,12 1,93
2,16 2,15 2,13 |
6900 6500
8100 7470 7900 |
193000 157000
296000 229000 255000 |
1725 1625
2025 1865 1975 |
г) Здатність реакції до саморозповсюдження.
Вибухове перетворення звичайно виникає на обмеже-ній ділянці речовини під впливом зовнішнього імпульсу. Воно можливе тільки в тому випадку, якщо хімічна реакція, що почалася, розповсюджується по речовині мимовільно.
Можливість хімічного вибуху визначається сукупністю чотирьох умов. Таким чином, вибухом називається особлива хімічна реакція в речовині, що саморозповсюджується, протікаюча дуже швидко і супроводжується виділенням тепла і утворенням сильнонагрітих газів, здатних при розширенні виковати роботу руйнування або переміщення середовища.