3. Дія артилерійських снарядів.

Характеристикою фугасної дії при стрільбі по траншеї є приведена зона руйнування траншеї, а при стрільбі на руйнуван-ня різних споруд – величина радіусів воронок (табл. 6).

Таблиця 6.

Калібр снаряда, мм	Приведена зона руйнувань траншеї, м2	Радіус воронки, м
85	11	1,0
122	24	1,5
152	36	1,8

Характеристикою осколкової дії снаряда являється приведена зона осколкового ураження – площа, в границях якої при розриві даного снаряда відбувається достовірна поразка цілі (табл. 7).

Таблиця 7

Калібр снаряда, мм	Кут падіння,°	Для стрільця в положенні стоячи			Для стрільця в положенні лежачи
		Фронт, м	Глибина, м	Площа, м2	Фронт, м	Глибина, м	Площа, м2
85	20 - 40	28	10	280	19	7	130
122	20 - 50	40	20	800	24	13	310
152	20 - 50	43	22	950	26	14	360

Площа поразки збільшується із збільшенням кута падіння снаряда. Найбільш ефективна стрільба осколковими і осколково-фугасними снарядами на рикошетах, а також стрільба з дістанційним підривником, коли розрив відбувається в повітрі. Дія осколково-фугасного снаряда може бути осколковою, фугасною і сповільненою. При зустрічі осколково-фугасного снаряда з перешкодою спрацьовує підривник і викликає детонацію розривного заряду. Залежно від установки підривника снаряд може розриватися на поверхні перешкоди або в глибині її, тим самим вражаючи відкрито розташовані і укриті цілі. Осколкова дія снаряда виражається в поразці живої сили і техніки противника осколками, що утворюються при розриві оболонки гранати (із швидкістю 800 – 900 м/с: 70 % осколків від бічної і частково головної частини розлітаються в бічному напрямі; 15 – 20 % від головної частини летять вперед і 10 – 15 % від донного зрізу – назад). Забійними осколками прийнято вважати осколки для поразки живої сили противника вагою 4 – 5 г. Якнайкраща осколкова дія 122 мм гранати досягається при утворенні в грунті воронки завглибшки до 25 см. При стрільбі на рикошетах при кутах зустрічі з перешкодою до15 – 22° найбільшої ефективності осколкової дії по живій силі і бойовій техніці противника, розташованої відкрито досягається підривом снаряда на висоті 3 – 6 м над ціллю.

Рис. 48. Дія бризантної гранати	Рис. 49. Фугасна дія оскол-ково – фугасної гранати

При вильоті бронебійно-трасуючого підкаліберного снаряда з каналу ствола частини ведучого кільця відділяються від снаряда і розлітаються під кутом ±4° від напряму стрільби на дальність до 700 м. Вони володіють значною кінетичною енергі-єю і можуть завдавати поразки неукритому особовому складу і техніці, що знаходиться в секторі їх розльоту. Дія снаряда складається з бронебійної і вражаючої дії за бронею. При зустрічі снаряда з бронею бронебійний наконечник, володіючи великою кінетичною енергією і високою твердістю, проникає в броню і пробиває її. При проходженні через броню в результаті сильного стиснення в сердечнику виникають великі внутрішні напруги. Після виходу сердечника з броні при різкому знятті напруги сердечник руйнується на осколки і заброневий простір вражається розжареними осколками снаряда і броні.

Рис. 50. Дія підкаліберного бронебійного снаряда по броні

Дія кумулятивних снарядів складається з пробиття броні і вражаючої дії за бронею. При зустрічі з бронею кумулятивного снаряда спрацьовує підривник і ініціює капсуль-детонатор снаряда, вибух якого викликає детонацію розривного заряду. Детонація розривного заряду утворює кумулятивний струмінь, який із швидкістю 10 – 15 км/с ударяється в броню і створює на її поверхні питомий тиск до 2 000 000 кг/см² при ударі головна частина кумулятивного струменя руйнується, руйнуючи броню і вичавлюючи її метал убік і назовні (рис. 51). Подальші частинки струменя, проникаючи далі в броню, забезпечують її пробиття. Поразка заброневого простору забезпечується сумісною дією металевого кумулятивного струменя, частинками металу броні і продуктами детонації розривного заряду.

Рис. 51. Дія кумулятивного снаряда по броні

Запалювальні снаряди мають дистанційний підривник подвійної дії (рис. 52) (для розриву в повітрі або при зустрічі з перешкодою), споряджаються запалювальними елементами (терміт і запалювальнийльний склад), розташованими в три – чотири яруси. При спрацьовуванні дистанційної трубки і вишибного заряду, нагвинтна головка зривається і горючі сигменти (з температурою горіння 2500 – 3000 °С) з великою швидкістю викидаються на об'єкти обстрілу.

Рис. 52. Дія запалювального снаряда

У димових снарядах як димостворюючу речовину застосовують, головним чином, червоний і білий фосфор. Стрільбу димовими снарядами ведуть з установкою підривника на осколкову дію (рис.53). Сприятливими умовами для стрільби димовими снарядами являється вітер з швидкістю не більше 5 м/с, що направлений паралельно фронту задимлення, відсутність сходячих потоків повітря, твердий грунт і густа рослинність в районі цілі.

Рис. 53. Дія димового снаряда

В залежності від калібру та конструкції освітлювального снаряда (рис. 54)швидкість зниження палаючого факелу складає 8 – 15 м/с. При спрацюванні снаряда на висоті 400 – 600 м забезпечується освітлення місцевості в радіусі 500 – 750 м на протязі 30 – 50 с.

Рис. 54. Дія освітлювального снаряда

Агітаційні снаряди (рис. 55) комплектуються дистан-ційною трубкою. Найбільш сприятливі умовами вважається висота викидання 100 – 150 м при швидкості вітру не більше 7 м/с. Наявність дощу чи мокрого снігу, сходячих потоків повітря, поривчатого сильного вітру чинить негативний вплив на нормальне розсіювання листівок.

Рис. 55. Дія агітаційного снаряда