12.Психологічні особливості розвивального навчання у в/ш.

Теоре­тичною основою організації навчального процесу повинна бути теорія розвивального навчання. Принципи теорії розвивального навч.: 1. творчий хар-тер розвитку особистості. 2.опора на провідну діяльність, 3. орієнтація на сенситивність студ. віку; 4. ампліфікація розвитку (збагачення розвитку через створення умов для різних видів діяльності); 5. єдність інтелекту та афекту.

Метою розвивального навчання є формування цілісної картину світу на ґрун­ті науки, на основі розвитку спостережливості, мислення, творчості та практичних умінь і навичок студентів.

Розвивальне навчання сприяє підвищенню якості вищої освіти, по­кращує інтелектуальну вихованість майбутнього фахівця, а саме:

• у студентів розширюється світогляд;

• формується психологічна настанова на пізнавальний пошук, пізна­вальна активність проявляється за межами навчальної ситуації;

• розвивається гнучкість і багатоваріантність знань про те, що пізнається;

• формується готовність до сприйняття різноголосої інформації;

• з'являється розуміння того, що було причиною, і які можливі наслідки;

• розвивається здатність мислити в категоріях можливого (за цих умов може бути так, за інших - інакше).

Розвивальне навчання дає можливість забезпечувати три магістральні взаємопов'язані напрями нарощування знань студентів: 1.концептуальний напрям - знання теорії; 2.понятійний напрям - засвоєння понятійного апарату з кожної дис­ципліни, яка вивчається; 3. фактологічний напрям - знання фактів, уміння їх аналізувати та інтерпретувати.

Розвивальне навчання реалізується через різні психологічно-орієнто­вані моделі навчання:

1. Особистісна модель - загальний роз­виток особистості, розвиток її пізнавальних, емоційно-вольових, мораль­них і естетичних можливостей.

2. Активізувальна модель, яка спрямована на підвищення пізнавальної активності студентів за допомогою включення в навчальний процес про­блемних ситуацій

3. Вільна модель - максимально враховується вну­трішня ініціатива студента. Головний психологіч­ний елемент - «свобода індивідуального вибору»

4. Структурувальна модель - модульно-розвивальне навчання

5. Формувальна модель грунтується на твердженні, що впливати на розумовий розвиток особистості - означає здійснювати цілеспрямоване управління процесом засвоєння знань і умінь.

Студент має бути не обєктом дидактичного впливу, а субєктом навч. проф. дія-сті, тому психологія в\ш вважається базовою наукою.

Вимоги до організації самостійної роботи студентів:

І) Формування у студентів умінь і навичок самостійного здобування знань, виховання в них самостійності як риси особистості.

2. Чітке визначення завдань самостійної роботи на основі ретельно­го відбору викладачами змісту та обсягу навчального матеріалу.

3. Диференціювання обсягу і змісту навчальних завдань.

4. нормування бюджету часу.

5. Стимулювання самостійної роботи шляхом формулювання проблем­них запитань.

6. Забезпечення контролю завдань.

7. Надання консультації і розробка методичних рекоменда­цій.

8. Створення зовнішніх і внутрішніх умов для само­стійної роботи студентів.

9. Надання можливості планувати свої навчальні дії, кори­гувати їх.