19. Контроль навчальної діяльності студентів.

Головна мета контролю - визначити якість засвоєння навчального матеріалу, ступінь відповідності сформованих умінь та навичок цілям та завданням навчання.

Контроль навчання виконує певні функції, має свої види, методи і форми, систему критеріїв оцінки якості професійних знань, навичок і вмінь у студентів.

Функції контроль за навчальним процесом у вищих навчальних закладах:

■ діагностична, яка сприяє з'ясуванню об'єктивного рівня професійних знань, навичок і вмінь у студентів;

■ корегувальна, котра полягає у внесенні змін у процес навчально-пізнавальної діяльності на основі об'єктивної оцінки попередніх знань, навичок і вмінь;

• освітня, сутність якої в тому, що вона сприяє поглибленню, розширенню і вдосконаленню професійних знань, навичок і вмінь студентів і слухачів;

• виховна, яка полягає в тому, що у процесі контролю формуються громадянські якості;

■ стимулююча, що спонукає до активності у дидактичному процесі та вдосконаленні своїх знань, навичок і вмінь;

■ оцінювальна, сутність якої — у вимірюванні та оцінці знань, навичок і вмінь студентів. На практиці її здійснюють, виставляючи оцінки;

■ розвивальна, яка виявляється в тому, що будь-який контроль викликає певне психічне напруження особистості, розвиток її розумових і фізичних сил, творчого мислення тощо;

Принципи контролю:

■ індивідуального (за стилем і формами) підходу до перевірки та оцінки знань, навичок і вмінь студентів;

■ систематичності та регулярності перевірок і оцінювання навчально-пізнавальних дій студентів;

■ урізноманітнення видів і форм контролю, урахування виду й роду майбутньої професійної діяльності;

■ всеосяжності, яка передбачає всебічність, тематичність і повноту контролю та оцінювання;

■ об'єктивності перевірок та оцінювання;

■ диференційованості контролю та оцінювання;

■ єдності вимог до контролю з боку всіх науково-педагогічних працівників.

20. Принципи, види та функції педагогічного управління

Принципи педагогічного упраління:

Принцип єдності навчання і виховання знаходить відображення при розробці програм, навчальних планів, визначенні змісту різноманітних форм навчальної роботи, які забезпечують неперервний зв’язок між набуттям студентами нових знань, удосконаленням професійних умінь і формуванням їх світоглядної культури.

Принцип комплексності знаходить відображення в урахуванні та включенні всіх суб’єктів педагогічного управління, які впливають на навчання, загальнокультурний рівень студентів у процесі професійної підготовки.

Принцип оптимізації спрямовано на систематичне вдосконалення роботи з персоналом на основі глибокого вивчення тенденцій, особливостей, умов функціонування конкретних суб’єктів та об’єктів управління. Цей принцип надає можливість одержати максимальну ефективність з мінімальною витратою ресурсів (зусиль) та часу.

Принцип наступності і перспективності актуалізується в процесі аналізу досягнень та недоліків попереднього досвіду. Управління потребує наступності та черговості (на етапах діагностування, планування, прогнозування, організації, мотивації, контролю тощо).

Принцип цілеспрямованості органічно пов’язано з наступністю та перспективністю як конкретизація тих цілей і завдань, які необхідно вирішити у процесі управління професійною підготовкою.

Принцип збалансованості теорії і практики потребує оптимального співвідношення часу на теоретичну частину та практичну роботу у різноманітних формах організації навчання.

Принцип зв’язку з життям, передовим досвідом потребує від суб’єктів управління систематично вивчати регіональні концепції розвитку вищої освіти, передовий досвід інших ВНЗ.

Принцип варіативності і диференціації повинен застосовуватися до різноманітних аспектів роботи зі студентами, а саме: диференціювати за ОКР (освітньо-кваліфікаційним рівнем), навчальними досягненнями тощо.

Принцип спеціалізації передбачає при дотриманні загальних програм та єдиної організації навчального процесу виявляти конкретні специфічні особливості майбутніх професій і спеціалізацій студентів.

Принцип систематичності відображає закономірності процесу навчання, пов’язані з необхідністю логічної побудови навчального матеріалу, його пропорційного розподілу та систематичної подачі

Принцип наочності відображає психологічні закономірності підвищення сприйняття, активізації органів почуттів, мислительних та інших процесів шляхом впливу статичними і динамічними засобами наочності.

Залежно від стратегії навчання і виховання реалізація кожної з функцій педагогічного управління має свою специфіку, на основі якої можна визначити різні моделі, види управління:

1 модель – авторитарна, пряма й жорстка (у минулому);

2 модель – демократична, заохочувальна, що передбачає базуван­ня на власному досвіді студента, його актуалізації і розвитку, підтримку власної ініціативи студента

Основні функції педагогічного управління:

• проективна функція (визначення мети, завдань навчання і вихован­ня);

• конструктивна функція (розробка методів, прийомів і засобів забез­печення навчально-виховного процесу);

• організаторська й регулятивна функція (практична організація на­вчально-виховного процесу);

• комунікативна функція (спілкування, взаємини між учасниками педа­гогічного процесу);

• оцінно-коригувальна функція.